Влітку 2022 року Асоціація експертів зі сталого розвитку проводила дослідження потреб підтримки підприємців, яке охопило 550 респондентів. Серед опитаних — переважно малий та середній бізнес України. Що найбільше хвилює підприємців
До війни малий і середній бізнес забезпечував 60% ВВП, 7 млн робочих місць та 40% податкових надходжень, що становило основу економіки. З початком війни він втратив чи не найбільше за всю історію незалежної України. За різними аналітичними оцінками втрати досягли мільярди доларів та продовжують збільшуватися.
Аналіз показав, що в теперішніх умовах головна потреба приватного сектору — це фінансова підтримка бізнесу під час війни – її потребує 516 респондентів, водночас 65 зазначили необхідність проведення консультацій та навчання, а 1/3 респондентів — в обидвох інструментах.
Більшість бізнесу хоче навчатися залучати інвестиції (388 респонденти), на другому місці – відновлення діяльності (61), на третьому – релокація (25).
Підприємці розуміють, що зараз важлива не лише фінансова, а й організаційна підтримка, направлена на відновлення та розвиток потенціалу.
На першому місці бізнес ставить перед собою питання фінансування, на другому — відновлення, на третьому — релокація. Останні постали не у всіх підприємствах, саме тому запит йде на фінансування. Адже відбулась втрата життєдіяльності. Конкретних сум більшість не вказала, проте 50 респондентів зазначили суму від €50 000 до €1 млн.
Однак ще до війни представники МСБ не завжди могли та вміли залучати інвестиції та різного роду фінансові інструменти через ряд причин (низьку офіційність бізнесу, відсутність активів для застави тощо), тепер це завдання ускладнилось в рази.
Щодо деталей фінансової підтримки наймасовіша кількість відповідей стосувалася отримання грантової підтримки:
325 учасників опитування визначено потребу у гранті без деталізації суми, а 50 респондентів сукупно потребують €10 млн (від мінімуму €2000 до максимуму €2 млн)
215 респондентів зазначили комбіновану відповідь грант або інвестиція, а 5 — грант або кредит. Тільки інвестицій потребують 126 респондентів, тільки кредитів — 8 респондентів, а спільно кредитів чи інвестицій – 3.
На основі отриманих даних, статистичної інформації про кількість субʼєктів МСБ в Україні (найсвіжіші дані Державної служби статистики України доступні за 2020 рік) та припущення щодо розміру фінансування нами було зроблено розрахунки приблизної потреби підприємств України загальною сумою €6 млрд.
Наступне запитання стосувалося деталей про форму, розмір та стан бізнесу. 84 респонденти належать до ФОП, 199 до юридичних осіб, 212 до інших, зокрема, до неприбуткових організацій, агенцій та установ.
Також опитування показало, що більшість підприємств продовжують працювати.
Щодо деталей про галузі бізнесу від 487 респондентів було отримано наступну інформацію:
Агро – 13
Будівництво, проєктна діяльність – 42
Гірничодобування, металургія, машинобудування, енергетика, інше виробництво – 82
Державне управління – 15
ІТ – 42
Консалтинг, маркетинг – 42
Міжнародні організації – 4
Неурядові організації – 38
Освіта, охорона здоров’я, страхування, торгівля, транспорт та логістика, туризм, інші послуги – 209
У відповіді на запитання щодо інших потреб, коментарів та пропозиції респонденти зазначили наступні ідеї:
- покупці не можуть платити передплату, не вистачає коштів;
- проблема з обіговими коштами на окупованих територіях;
- проблема постачання комплектувальних електричного призначення, яке раніше постачали з-за кордону;
- важко доводити банкам, що валюту купують під виробничі потреби,
- бюрократія;
- спрощення митного оформлення;
- втрата персоналу;
- пошук партнерів в європейських та інших країнах.
Наразі фінансова підтримка, що спрямовані в країну, зосереджена на військову протидію агресору.
Проте інвестиції мають інший характер та мають відповідати принципам стійкості та критеріям ESG. Адже кожен банк розвитку в своєму портфелі з кожним роком збільшує фокус на зелену економіку та посилює критерії стійкості.
Респонденти повідомляють, що неможливо взяти кредит, адже банки призупинили кредитування через низку факторів, в тому числі підвищення ризикованості країни.
Проте і досі можливе залучення коштів для МСБ у проекти енергоефективності, зокрема в рамках проекту Sustainability Recovery Facility Асоціації експертів зі сталого розвитку та Укргазбанку.
Також важливим напрямом інвестицій не лише в Україні, а й в Європі та США є енергетична незалежність від Росії.
Наразі країни розглядають шляхи зменшення залежності від російської енергетики від прискорення переходу на відновлювані джерела енергії, до короткострокових варіантів виведення на ринок нової нафти та газу.
Більшість банків перейшли в режим очікування та підготовки до відновлення фінансування. Деякі навпаки перейшли в активну роботу з клієнтами, так, наприклад Укрсиббанк розробив свою програму підтримку клієнтів. Найбільше увага зосереджена на роботу з ризиками, в тому числі екологічними, соціальними та управлінськими.
Розроблена програма експертної підтримки підприємств, що направлена на консультації бізнесу щодо їхнього розвитку на принципах сталості та підготовкою до міжнародних стандартів ЄС. За її реалізацію відповідає Асоціація експертів зі сталого розвитку.
Актуальним є дозвіл виїзду спеціалістів за кордон задля відновлення зупинених проектів. Бізнес потребує відновлення та створення нових соціально- бізнесових зв’язків з міжнародними партнерами. Тут дзвіночок державі, що потрібно дати таку можливість, очевидно на який зазначений термін виїжджати з поверненням і бізнес поїздки.
Важливим є також:
- спрощення імпортних операцій, розблокування транспортних платежів;
- зняття податкових виплат через зупинення діяльності;
- вирішення проблему з поверненням ПДВ.
Наразі як інструментом може слугувати проведення спеціалізованих виставок, що допоможуть вивести продукт на міжнародну арену та дозволить знайти партнерів. Наразі активно розвиваються різноманітні майданчики та платформи взаємодопомоги та підтримки закордоном, проте більшості респондентів МСБ про такі інструменти не відомо
Продовжувати запровадження електронного документообігу в усіх сферах.
Взаємодія уряду, конкурентів, споживачів є необхідною в моделі циркулярної економіки, за бачення респондентів.
До того ж українські підприємства переживають шок, який за ступенем впливу важко порівняти з аналогами у сучасній історії не тільки країни, але і Європи. Але водночас криза, народжує новий прогрес.
Для відновлення діяльності фактично потрібно побудувати з нуля нові підприємства на звільнених територіях.
Менше, криза вплинула на аграрні підприємства та сферу послуг, і ще менше — на ІТ компанії. Але бачимо, що агресор тут завдає шкоди теж: обстріли, неможливість працювати, підпали і т.д, призводить до економічних збитків.
Обнадійливим є той факт, що підприємці не складають рук та активно шукають шляхи відновлення бізнесу, пропонуючи конкретні заходи. Сучасні умови також надають можливість проводити господарську діяльність на принципах сталого розвитку.
Для вирішення поточних потреб бізнесу деякою мірою можна застосувати досвід адаптації під час періоду пандемії, коли держава вперше застосувала податкові канікули та інші пільги та швидко переорієнтувала державну програму 5-7-9 під потреби підприємств.
Насичення різноманітними грантовими програмами здатне підтримати бізнес на плаву, оскільки отримання кредитів та інвестицій у цих умовах є дуже проблематичним. Тому варто забезпечувати експертну підтримку та навчання задля залучення фінансування з урахуванням цілей сталого розвитку.
Саме зараз як ніколи потрібно відновлювати економіку країни на принципах стійкості в усіх секторах економіки, адже прірва між Україною та країнами ЄС може стати безоднею.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
