Новий гендиректор General Electric Ларрі Калп має кардинально іншу бізнесову стратегію порівняно з легендарним Джеком Велчем, який свого часу зробив компанію. Та роки невдач і хаосу, які спіткали компанію з початку 2000-х через спроби наступників Велча наслідувати його стиль, вимагали нових підходів, які більше відповідали сучасним реаліям. Схоже, що Калпу вдалося підібрати підходящі методи
Нещодавно Ларрі Калп, який став гендиректором американської корпорації GE у 2018 році, влаштував на Мангеттені захід для видатних колег по цеху. Його метою була презентація не нового продукту, а давньої бізнесової філософії ощадливості, яка заснована на японських виробничих техніках. Саме вона допомогла зробити GE такою, якою вона є зараз, після пʼяти років Калпа на посаді голови й гендиректора компанії.
Гендиректор Uber Дара Хосровшані, очільник Ford Джим Фарлі та гендиректорка PG&E Петті Попп серед інших гостей ділилися своїм досвідом застосування філософії економії. Калп же на цьому вечорі був радше модератором, який заохочував говорити інших про свій досвід, а не розповідав про власний. «Ми подумали, що найкращий спосіб відповісти на всі питання [про філософію] – це зібрати практиків-однодумців з різних галузей», – каже Калп.
Після років непоказних цін на акції та зростання боргу General Electric опинилася в центрі великої реструктуризації, яка розділить 131-річного гіганта (продажі 2022-го: $76,6 млрд) на три окремі публічні компанії. GE Aerospace, яка займатиметься аерокосмічним напрямом, GE HealthCare – охороною здоров’я і GE Vernova – енергією.
GE HealthCare стала повністю самостійною у січні й вже котирується на біржі Nasdaq із ринковою капіталізацією $29,5 млрд. Aerospace і Vernova будуть відокремлені наступного року. Калп – гендиректор GE Aerospace, яка по суті буде єдиним, що залишилося від старої GE після розділення.
Якості ощадливого лідера
Вперше Калп почав вивчати принципи ощадності ще на посаді менеджера у The Danaher Corporation. Після того, як він став гендиректором Danaher у 2000-му, йому вдалося впʼятеро збільшити виторг компанії та ринкову капіталізацію, а у 2014-му він пішов з посади, щоб викладати.
GE, яка відома зірковими гендиректорами, тепер очолює людина, для якої «невибагливий» і «обачний» є правильними характеристиками хорошого лідера. Аналізуючи роботу сотні компаній за свою карʼєру, Ларрі Калп знає, що потрібно, щоб бути високопродуктивним менеджером.
Йому не потрібно спілкуватися з репортерами, аби виконувати свою роботу. Його підхід формувала не схильна до публічності Danaher, яка не кричала по всіх усюдах про свою важливість для світу.
І хоч Калп побожно говорить про систему талантів у GE, в якій формуються майбутні гендиректори, він не вважає, що збереженню підлягає все і всі: «Скажімо так, там було достатньо можливостей для вдосконалення».
Закінчення ери
Полагодити GE було непросто. Джефф Іммельт радикально перекроїв компанію під час свого 16-річного перебування за кермом GE. Він розпродав підрозділи, які займалися пластиком, побутовою технікою, медіа і фінансовими послугами, щоб зосередитися на індустріальних напрямах, які розвивалися швидко.
Іммельт теж вдався до методів ощадності й навіть створив програму навколо них. Та вона не змогла компенсувати наслідки занадто вартісних поглинань, збільшення боргу та очевидної алергії на погані новини. На момент виходу Іммельта з компанії у червні 2017-го від слави й величі всесвітньо відомого бренда залишилися самі лише спогади.
Ветеран GE Джон Фланнері намагався повернути блиск компанії, але протримався на посаді гендиректора лише трохи понад рік. До речі, саме за правління Фланнері GE викреслили з переліку компаній, які входять до індексу Dow, а вона була останнім оригінальним членом цього показника бізнесової активності.
Далі прийшов Калп і скоротив робочі місця, борг і кількість підрозділів. Він урізав славнозвісні щедрі дивіденди GE до одного пенні за акцію. Але проблеми залишалися. Тому у 2022-му раді директорів довелося скасувати премії акціями на суму у $20 млн після того, як Калп не досягнув визначених цілей.
Та справи ніби йдуть угору і GE перевершує очікування, заробивши у другому кварталі 68 центів на кожну акцію. На 8 вересня акції компанії піднялися на понад 68% у ціні цього року.
І все ж нелюбов Калпа до показушності та роботи на публіку (саме ці якості були візитною карткою GE багато років) викликає почуття ностальгії у декого. «Запитайте його, навіщо він розділяє компанію, – каже один клієнт GE HealthCare. – GE – це щось більше, ніж сума її складових. Якби вони втримали цей дух у «Кротонвілі», то відчувалося б, що ми отримуємо щось особливе від GE».
Ощадливі методи виробництва не надто пасують легендарному виробничому центру GE у «Кротонвілі» на річці Гудзон, де покоління менеджерів відточували свої навички з 1956-го. Тому його продають як застарілу реліквію GE, яка була втіленням духу величезного конгломерату і колись найдорожчої компанії у світі.
Від Велча до Калпа
Томас Едісон створив лампочку, яка зробила GE всесвітньо відомим брендом, але саме Джек Велч сформував стратегії, які перетворили компанію на бізнес-зірку США, а самого Велча – на обожнюваного лідера організації.
Велч, який володів приголомшливою харизмою і ставив на меті максимізацію цінності для акціонерів, збільшив кількість напрямів роботи компанії, додавши виробництво телепрограм, авіадвигунів, турбін, біотуалетів, кредитних карток, сканерів, пластикових продуктів, а також фінансову діяльність.
За Велча GE Capital заробляла дуже й дуже багато грошей і по суті стала найбільшим у світі нерегульованим банком. GE Capital починала як фінансовий підрозділ, який допомагав клієнтам купувати посудомийні машини чи іншу техніку.
Але поступово цей підрозділ перетворився на багатогалузевого гіганта, який у 2000-му зробив $96 млрд виторгу. Втім у звітах на GE Capital виділялася одна графа, тому важко було визначити, завдяки чому підрозділ заробляв такі гроші.
Коли Велч став гендиректором GE, акції компанії продавалися по $2,38 за штуку. Та коли він йшов з посади 20 років по тому, їхня вартість наближалася до $136. Такий успіх створював йому образ генія, який не вдалося похитнути до його смерті у 2020 році.
Іммельт теж намагався дотримуватися стратегії «рости та йди за грошима», але світ був зовсім інший. Вступивши на посаду за кілька днів після теракту «9/11» 11 вересня 2001 року, йому треба було розвивати GE в час, коли скандали й фінансові провали призвели до більшого регулювання, відкритості, прискіпливої уваги до діяльності і скептицизму. Зрештою, ймовірно саме це сприяло перетворенню дитяти капіталізму на компанію, обтяжену боргом, хаосом, невдалою стратегією та розчаруванням.
«Нам потрібно було не лише збільшити прибутковість і дивіденди для інвесторів, а й рівень безпеки, доставлення, продуктивності команд. І все це також і на благо клієнтам, – каже Калп. – Найкращий відомий мені спосіб усього цього досягти – це філософія ощадливості».
Чи ж справді ніяк не можна було обійтися без розколу компанії? «Справа не лише в самій GE, – пояснює Калп. – Думаю, це природна еволюція… Бізнеси продовжать працювати під одним брендом. Гадаю, що завдяки філософії ощадливості ми допоможемо цим організаціям працювати ще принаймні 131 рік».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.