У вільному плаванні. Після 13 років партнерства з Еріком Найманом Сергій Гончаревич (на фото) розвиває свій бізнес самотужки. /Олександр Чекменьов
Категорія
Компанії
Дата

Інвесткомпанія Capital Times за 15 років попрацювала з проєктами на $500 млн. Як вона пережила поділ бізнесу між партнерами

У вільному плаванні. Після 13 років партнерства з Еріком Найманом Сергій Гончаревич (на фото) розвиває свій бізнес самотужки. Фото Олександр Чекменьов

Пересічні компанії дедалі рідше залучають фінансових посередників для злиттів і поглинань. Куди дрейфувати бізнесу інвестфірми Capital Times

Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!

У березні 2020‑го керівний партнер інвесткомпанії Capital Times Сергій Гончаревич втратив спокій і сон. Справа була не тільки у пандемії. Гончаревичу треба було розділити бізнес із багаторічним партнером і лицем компанії Еріком Найманом.

До літа паніка вщухла, а партнери полюбовно розійшлися. Гончаревич зберіг за собою бренд Capital Times та інвестиційно‑банківський бізнес B2B. Найман продовжує розвивати wealth management і напрям B2C під брендом Hugs. Відтоді Гончаревич завершив п’ять угод приблизно на $100 млн, останню з них – наприкінці вересня. За 15 років Capital Times закрив 38 угод на ринках України та Білорусі і реалізував понад 180 консалтингових проєктів на $500 млн, повідомив бізнесмен.

Гончаревич – уродженець Білорусі. Працював у Мінському транзитному банку, був CFO у виробничій компанії, а у 2004 році став заступником голови в місцевій інвесткомпанії «Юнітер». Йому доручили відкрити філію в Україні. Першу угоду на українському ринку «Юнітер» провів у вересні 2006‑го. «Продали пакет акцій Запорізького трансформаторного заводу і непогано на цьому заробили», – розповідає Гончаревич.

У Києві він познайомився з Найманом, який очолював управління інвестиційно‑банківських послуг Укрсоцбанку. Власники «Юнітера» якраз запропонували Гончаревичу викупити українську «дочку». У 2007‑му він продав квартиру в Мінську за $200 000 і переїхав із родиною до Києва. Найман став партнером: спочатку із часткою в 25%, а у 2017 році довів свій пакет до 44%. У 2007‑му партнери допомогли Дельта Банку поглинути білоруський Атом‑банк за €5,5 млн, а у кризові 2008–2009 роки сфокусувались на злиттях і поглинаннях. Паралельно Найман розвивав довірче управління активами.

У 2012‑му Гончаревич і Найман супроводжували купівлю одеської медичної мережі Into‑Sana фондом Russia Partners («дочка» американської Siguler Guff & Company LP). У 2013 році Capital Times провів іще три угоди в різних сегментах із російськими інвесторами. Але після 2014‑го російський та білоруський капітал пішов з України, і колишня перевага компанії стала недоліком. «Вони були практично без угод у 2014–2016‑му», – говорить керівний партнер Soul Partners Ігор Верхогляд. Доки ринок M&A був на дні, компанія виживала завдяки довірчому управлінню. Війна, фінансова криза підштовхували бізнесменів до того, щоб вивести частину капіталу за кордон. «Інвестори хотіли мати подушку безпеки в іншій країні», – пояснює Гончаревич.

На ринок злиттів і поглинань Capital Times повернувся у 2017‑му, виступивши фінансовим радником IT‑компанії Terrasoft, яка продала один зі своїх підрозділів білоруському SoftClub. «За українськими мірками угода була на пристойну суму», – говорить Олександр Попов, колишній керівний партнер і СТО Terrasoft.

Партнери супроводжували продаж Ляховицького молочного заводу французькій Groupe Lactalis (сума операції оцінюється у $10–11 млн) і допомогли залучити фінансування харківській мережі дитячих товарів і послуг «Мамин Дім». Вінцем M&A‑бізнесу Capital Times стала серія великих угод із групою Orexim, яка експортує зернові через чорноморські порти. У 2018‑му партнери допомогли Orexim залучити €31 млн у Чорноморського банку торгівлі та розвитку. А в 2019‑му Orexim продала південнокорейській Posco Daewoo 75% акцій терміналу в Миколаєві. Над угодою працювали два роки, розповідає глава Orexim Group Юрій Будник. «Це угода на десятки мільйонів доларів, але менше 100, адже ми продавали споруджуваний об’єкт, – розповідає Гончаревич. – Знайти покупця було складно, хоча аналогічні об’єкти коштують більше $100 млн».

У 2020‑му міжнародний трейдер Glencore придбав у Orexim миколаївський термінал з експорту рослинної олії Everi. Обсяг угод із Posco Daewoo і Glencore – близько $170 млн, говорить Будник. «Після цих угод Capital Times може заявляти про унікальний досвід у секторі портової логістики», – каже Верхогляд. Українські інвесткомпанії успішно закривають у середньому 30–40% угод, над якими працюють, констатує Гончаревич. У США та Європі показники вищі – 70% і 50% відповідно, свідчать дані Globalscope Partners, яка об’єднує 55 незалежних M&A‑компаній.

Одна з найбільших невдач Capital Times – купівля контрольного пакета виробника товарів для дому «Ергопак», який на той час оцінювався у $20 млн. Гончаревич представляв інтереси корпорації «Біосфера» Андрія Здесенка, який хотів придбати компанію у фонда Horizon Capital*. Угода була близька, але Гончаревич «не відчув за спиною конкурента з‑за кордону». У підсумку «Ергопак» придбала грецька Sarantis Group. «Зі Здесенком ми залишаємося в дружніх відносинах, – каже Гончаревич. – Але непростий період у спілкуванні все‑таки був». Здесенко не коментує цю ситуацію.

Інфографіка Леонід Лукашенко

Інфографіка Леонід Лукашенко

Після угод з Orexim затіяли ребрендинг. Залучили агентство Андрія Федоріва. «Ми хотіли стати ближчими до клієнтів з IT», – каже Гончаревич. Бюджет трансформації потягнув на кілька сотень тисяч доларів, але бізнесмен залишився задоволеним. Фірма переїхала до бізнес‑центру «Астарта», де працює безліч IT‑компаній.

Для Гончаревича це не terra incognita. У 2018 році Capital Times допоміг Intellias продати міноритарний пакет акцій фонду Horizon Capital і супроводжував продаж білоруського IT‑аутсорсера SolbegSoft естонській Helmes. На частку в Intellias претендували компанії зі США, Великої Британії та Польщі, а також український AVentures Capital. Компанія обрала як радника Capital Times. «Іноземні радники, можливо, більш технічно підковані, проте глибина розуміння українського ринку у них набагато менша», – каже CEO і один із засновників Intellias Віталій Седлер.

Рушійною силою розлучення був Найман. «Має бути концентрація на своєму бізнесі, – пояснює Найман. – Мій бізнес – В2С, але 20–25% мого часу йшло на обговорення спільних проєктів і бізнес‑процесів». Він задоволений результатом: після spin off витрати підрозділу Наймана, за його словами, набагато поменшали. «Стабільно прибутковий wealth management Наймана доповнював циклічний бізнес M&A», – говорить засновник інвесткомпанії InSoft Partners Віталій Горовий.

Завдяки напряму Наймана компанія залишалася прибутковою навіть у найскладніші часи, підтверджує Гончаревич. «Доходи M&A‑бізнесу рвані: закривається угода – ти екстраприбутковий, угод немає – балансуєш близько нуля», – розповідає він. У підрозділу Гончаревича досить резерву, щоб працювати самостійно навіть у худі роки, впевнений Найман. За його словами, обидва напрями заробляли останніми роками приблизно однаково.

Стандартні комісійні Capital Times становлять при M&A 3–5% від суми угоди, каже Гончаревич. Якщо йдеться про залучення фінансування, відсоток нижчий. «Наш цільовий клієнт – з проєктами від $10 млн, але в IT суми можуть бути і від $5 млн», – говорить Гончаревич. Після «розлучення» він провів операцію з Glencore, супроводжував купівлю «Новою поштою» 81,46% сервісу кур’єрської доставки iPOST і продаж білоруської ювелірної мережі «Царське золото» іноземному інвестору. Останню велику угоду Гончаревич закрив наприкінці вересня 2021 року, організувавши для Ascet Shipping фінансування від ОТР Leasing на придбання барж у лізинг.

Виторг Capital Times він оцінює у кілька мільйонів доларів на рік. У київському офісі у нього близько 20 співробітників, у мінському – близько 10. У портфелі компанії – 20 проєктів, за якими підписано контракти. Обговорюються ще 37. Пріоритети Capital Times – аграрна логістика, інфраструктура і ТМТ (телеком, медіа, технології). «У цих секторах у нас дуже хороша експертиза», – впевнений Гончаревич.

Є й особисті інвестиції. Спільно з партнерами у Гончаревича міноритарна частка у Glovo та геймінговій компанії ARVI VR, а також 25% в IT‑компанії Beesender.com, яка займається чат‑ботами. Серед її клієнтів – «Леруа Мерлен», BNP Paribas, Ajax, EVA. Залишатися M&А‑бутиком ризиковано, каже Горовий з InSoft Partners. Дедалі менше компаній звертаються по послуги радників. «Необхідна глибока експертиза в конкретному ринку, чим не завжди можуть похвалитися інвесткомпанії, що працюють одразу в багатьох галузях», – пояснює Горовий.

В Україні лише 15% компаній звертаються по допомогу до професіоналів з M&A, каже Гончаревич. Наприклад, Intellias, з якою Гончаревич співпрацював раніше, створила власний підрозділ зі злиттів і поглинань. Гончаревич придивляється до напрямів smart‑інвестицій та корпоративного управління – консультування в обмін на частку в компанії. «Плануємо активніше займатися корпоративним управлінням і не тільки», – говорить фінансист, який входить до складу реєстрів незалежних директорів в Україні та Білорусі і має досвід роботи у спостережних радах. Одна з нових послуг Capital Times – запуск advisory board і наглядової ради. 

*Після публікації текст було виправлено. У початковій версії було сказано, що Гончаревич представляв інтереси Здесенка та фонду Horizon Capital. Редакція вибачається.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні