Росія вдарила ракетами по українських електростанціях та підстанціях у Харківській та Дніпропетровській областях, залишивши без світла споживачів пʼятьох областей. Як енергетики впоралися з аварією та чи готова Україна до повторення атак взимку?
⚡️Даруємо 700 грн знижки на річну підписку на сайт Forbes. Діє з промокодом 700 до 28.04 Оформлюйте зараз за цим посиланням
Російська армія ввечері 11 вересня обстріляла Зміївську ТЕС у Харківській області та три підстанції високої напруги, повідомив міністр енергетики Герман Галущенко в своєму Facebook-акаунті. Також удари були нанесені по Харківській ТЕЦ та Кременчуцькій ТЕЦ.
Внаслідок обстрілів загинули чотири енергетики, троє поранених. Було знеструмлено, за даними Міненерго, 40 підстанцій різної напруги, відключено сім повітряних ліній. Сотні тисяч українців залишилися без світла на Полтавщині, Дніпропетровщині, Харківщині, Сумщині, Донеччині, каже Галущенко.
Вперше з початку війни, 24 лютого, Росія завдала настільки масованого та одночасного удару по енергетичній інфраструктурі України, каже керуюча департаментом комунікацій «Укренерго» Марія Цатурян. За її словами, «це була велика, безпрецедентна аварія».
Президент України Володимир Зеленський назвав удари актом терору, заявив що постраждали виключно обʼєкти цивільної критичної інфраструктури.
Як впорались енергетики
Знадобилося чотири години, щоб відновити живлення та підʼєднати майже всіх споживачів, каже Цатурян з «Укренерго». Перші підключення, за даними Міненерго, почалися через 40 хвилин після обстрілів.
Як їм це вдалося? Кожна лінія української енергосистеми має резервну, пояснює Цатурян. Після аварії фахівці «Укренерго» і обленерго застосовують схеми резервного живлення. «Коли надійність схеми перевірена, то по команді диспетчера починається почергове підключення ліній». Першими заживили Дніпропетровську та Полтавську область. Харківська й Сумська області підключилися пізніше.
Енергетики відпрацювали максимально оперативно та фахово, каже експерт енергетичних програм Центру Разумкова Максим Білявський. Працівники обленерго та «Укренерго» працювали, ризикуючи власними життями, наголошує Білявський. «Правила безпечної експлуатації енергорозподільчих мереж забороняють проводити ремонти вночі», – каже він.
Зараз енергетики оцінюють масштаби руйнувань та починають ремонтувати пошкоджене обладнання, каже Цатурян. Ремонт триватиме від тижня до декількох місяців.
На початку квітня, після відступу росіян із Київщини, Сумщини та Чернігівщини, також була пошкоджена енергомережа, а декілька мільйонів споживачів не мали надійного живлення. Відновлення, за словами Цатурян, тривало два місяці.
Мета Росії
«Це був перший показовий виступ», – каже колишня в.о. міністра енергетики Ольга Буславець. Вона повʼязує ці дії Росії з успіхами української армії на фронті. Одна з причин – спроба Росії перекрити інформаційну хвилю в інформпросторі про розгром їхньої армії в Харківській області, погоджується Білявський.
Ще одна причина – завадити Україні наростити експорт електроенергії до Європи. Напередодні атаки президент Зеленський пообіцяв допомогти Польщі в подоланні енергетичної кризи, збільшивши експорт електроенергії, нагадує Білявський.
Подібні удари по критичній інфраструктурі України будуть тривати й надалі та посилюватимуться з наближенням опалювального сезону, прогнозує Буславець. Знищення української енергетичної інфраструктури – одне з пріоритетних завдань для Росії, каже вона.
Чи готова Україна
Росія знайома з розташуванням енергетичних обʼєктів в Україні, оскільки до 24 лютого 2022 року ми працювали фактично в одній енергосистемі, каже Цатурян. «Укренерго», за її словами, готувалось до війни, накопичувало комплектуючі та обладнання, що дає змогу швидко проводити ремонти. «Ці запаси нас не один раз рятували», – каже вона.
Після російського обстрілу енергетичної інфраструктури ДТЕК бізнесмена Ріната Ахметова заявила, що надасть оперативну допомогу у відновленні електромереж обленерго, які не входять до групи.
«Ми усвідомлюємо, що подібні атаки можуть повторитись, а резерви й можливості окремого обленерго обмежені», – каже менеджер зі стратегічних комунікацій ДТЕК Олександр Шевельов.
Це важлива і своєчасна ініціатива, каже Буславець. «Відновлення енергетичних обʼєктів потребує комплектуючих, запаси яких, особливо в областях на лінії вогню, вичерпуються», – каже вона.
Україна, за її словами, має налагодити безперебійний обмін обладнанням між обленерго країни. «Потреби, наприклад, «Запоріжжяобленерго» в рази більші ніж обленерго західних областей», – каже вона.
Як підготуватись українцям
Незважаючи на зусилля енергетиків, постійні обстріли енергетичних обʼєктів можуть призвести до відключення електроенергії та тепла в містах на тривалий термін.
Щоб убезпечитися від цього, Буславець радить, за можливості, переїхати з багатоквартирного будинку в приватний сектор, де є можливість використовувати альтернативні джерела енергії: дрова, генератори, газове опалення
Максимум, що можна зробити в багатоквартирних будинках, – провести ревізію внутрішньобудинкових мереж, трансформаторних підстанцій, щоб підготувати їх до коливань напруги, каже Буславець.
Білявський радить встановити розподільчі щити з автоматами та розподілити запобіжники окремо на розетки та освітлення. «Це допоможе вберегти техніку від стрибків напруги та зменшить ймовірність вимкнення світла», – каже він. Також можна встановити стабілізатор напруги, придбати камін, який працює на біоетанолі, портативну газову плиту та газовий балон.
«Зима буде непростою, але ми до всього готові», – запевняє Цатурян з «Укренерго».
Telegram-канал Forbes, ультимативний гід у світі українського бізнесу. Приєднатись
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
