Інженер, який допоміг Ілону Маску перетворити Tesla на потужну організацію, бачить майбутнє, «в якому всі транспортні засоби – електричні», а неймовірні прибутки очікує отримувати на ринку переробки цінних металів з усіх старих акумуляторів
Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!
Чотири роки тому технічний директор Tesla Джей Бі Штробель займався виробництвом акумуляторів на їхній чималій фабриці Gigafactory біля Рино, Невада, коли на нього зійшло натхнення: чому б не заснувати компанію, яка буде займатися видобутком металів із фабричного утилю й іншої використаної електроніки, а потім повертати їм же готові до використання літій, кобальт і графіт, щоб вони робили нові акумулятори.
Якщо знайти спосіб, як робити це за достатньо низькою ціною і в пристойних масштабах, то можна стати реальним каталізатором якісних змін за рахунок підвищення постачання рідкісних і цінних металів, але з меншою шкодою довкіллю, і зменшення кількості токсичних акумуляторів у землі. Пізніше того ж року, коли він все ще працював у Tesla, яку він заснував спільно із Ілоном Маском і трьома іншими людьми, Штробель відкриває Redwood Materials – «видобувну компанію нового покоління» поблизу Карсон-Сіті.
«Ми рухаємося в напрямі електрифікації всього, і попит на акумулятори захмарний, – каже 45-річний Штробель. – Наша місія в Tesla полягала у тому, щоб стати каталізаторами цього руху, запалити інтерес до електротранспорту. Нас дуже тішить увесь сьогоднішній прогрес, але він відбувається так швидко, що переганяє теперішню спроможність ланцюга поставок».
У 2020-му Tesla продала близько 500 000 електроавтомобілів, для кожного з яких необхідні тисячі літій-іонних акумуляторних блоків, а цього року компанія прагне підвищити виробництво на 50%. Попит на акумулятори ще більше росте завдяки таким гігантам, як General Motors і Volkswagen, які наполегливо розвивають власні електромобілі, а також електростартапам, як-от Lucid і Rivan.
Ціни на матеріали акумуляторів, як-от літій (за останні 12 місяців піднялися на 127%) і кобальт (на 69%), сягають небес. Та у Штробеля вже є хороші новини: після року операцій Redwood Materials вже може рятувати тонни корисних металів і коштує це менше за звичайний видобуток.
«Більшість, певно, очікує протилежного: [що це буде] занадто дорого сьогодні, а у майбутньому може стати дешевшим. Насправді ж, сьогодні наші ціни конкурентоспроможні, – розповідає він. – Ми ставимо собі за мету зробити їх ще більш конкурентоспроможними, щоб збільшити масштаби переробки».
Штробель ані пари з вуст про статки Redwood, але приватна компанія, ймовірно, має приблизно $20 млн виторгу. Redwood зібрав $40 млн від Amazon, Breakthrough Energy Ventures і Capricorn Investment Group, що розташована у Пало-Альто. PitchBook порахував, що загалом це дає $48 млн сторонніх інвестицій на основі оцінки вартості у $217 млн. Штробель, ймовірно, інвестував мільйони з власної кишені, в якій знаходиться $900 млн.
Наразі компанія щорічно може добувати достатньо матеріалів для виробництва акумуляторних блоків для 45 000 електромобілів. Якщо так, тоді у Benchmark Mineral Intelligence їхній виторг оцінюють у $90 млн, із розрахунку $2000 на сировину одного блоку живлення.
До списку покупців Redwood входять Panasonic, який робить акумулятори на Gigafactory, фабрика Tesla у Неваді і Envision AESC, спеціаліст із виготовлення акумуляторів для електротранспорту, який також віддає у Redwood літій-іонні відходи.
Стрімке зростання попиту на акумулятори врешті призведе до створення ринку переробки, де будуть крутитися «сотні мільярдів» доларів щорічно, пророкує Штробель. «Коли кожен транспортний засіб – електричний, а акумулятори для сили-силенної автомобілів і вантажівок потрібно переробляти, то дуже просто порахувати вартість такої індустрії».
Джей Бі Штробель заснував Tesla разом із Ілоном Маском і довгий час був її технічним директором. Тепер разом із Redwood Materials він створює широкомасштабний бізнес із переробки літій-іонних акумуляторів, щоб зробити електромобілі бізнесом, який не шкодить довкіллю. Фото TIM PANNELL FOR FORBES
В той час як Ілон Маск любить поговорити і насолоджується статусом ікони чистих технологій, скромний Штробель, який вивчав інженерію у Стенфорді, ретельно добирає слова. Революція електромобілів, яку ці двоє уявляли собі, коли вперше зустрілися 18 років тому, нарешті стає реальністю.
Адміністрація Байдена впроваджує низку ініціатив для заохочення водіїв перейти з бензину на електрику, намагаючись досягти значного збільшення внутрішнього виробництва електроавтомобілів і вантажівок на електриці. Якщо за запропонований ним інфраструктурний план на $2,25 трлн проголосує сенат, то це означатиме, що $174 млрд піде на підтримку виробництва електромобілів і акумуляторів, а також на встановлення 500 000 нових зарядних станцій.
Benchmark Mineral Intelligence прогнозує, що світовий попит на літій-іонні акумулятори для електротранспорту зросте на 50%, як порівняти з 2020 роком, до 223 гігават-годин, а у 2023 році зросте вдвічі, до 443 ГВт-год. До 2027 року передбачається зростання до 1,1 терават-годин, тобто восьмиразове підвищення всього за сім років. Це спричинить подальше зростання цін на сировину для акумуляторів.
Літій продовжить дорожчати протягом 2021 року, каже Саймон Мурс, керівний директор Benchmark. Так само кобальт, графіт, мідь і нікель «будуть рости в ціні, і це не буде повільним і поступовим процесом. Ми очікуємо періоди значної волатильності», – розповідає Мурс.
Ми регулярно чуємо про велику кількість проєктів, як про нові електротранспортні компанії… так і про нові Gigafactories, та важко сказати, де взяти всю необхідну для них сировину
Джей Бі Штробель гендиректор і співзасновник Redwood Materials
Електротранспорт – все ще невеликий сегмент ринку в США, на який припало приблизно 2% продажів нових транспортних засобів у 2020 році, та це скоро зміниться. Boston Consulting Group прогнозує, що на електротранспорт припаде більше половини світових продажів пасажирських транспортних засобів вже у 2026 році, що на чотири роки раніше за попередній прогноз фірми.
«У дивні часи ми зараз живемо. Ми регулярно чуємо про велику кількість проєктів, як про нові електротранспортні компанії… так і про нові Gigafactories, та важко сказати, де взяти всю необхідну для них сировину», – зазначає Штробель.
На додачу до допомоги зі збільшенням постачання сировини компанія Штробеля потенційно може розібратися із ганебним секретом індустрії електротранспорту: електричний транспорт не такий екологічний, як вважає більшість водіїв. Близько 19% електрики США все ще виробляється за рахунок спалення вугілля, а видобування сировини для акумуляторів – це буквально брудний бізнес із жахливими умовами роботи.
«Більшість споживачів усвідомлює лише «чисті» аспекти електротранспорту, – зазначила Памела Коук-Гамільтон, виконавча директорка Міжнародного торговельного центру (спільного агентства Конференції ООН з торгівлі і розвитку та Світової організації торгівлі) у звіті в липні 2020 року. – Брудні фактори процесу виробництва не такі явні».
Багато літію, приміром, йде з Австралії і солончаків в Аргентині, Болівії і Чилі, де важка ситуація з водою. Згідно із дослідженням ООН у 2020 році, добувати літій у південноамериканських регіонах Анд означає качати велику кількість підземних вод, що зменшує запаси води для фермерів і скотарів.
Те саме дослідження показує, що велика кількість кобальту видобувається у Демократичній Республіці Конго у «кустарних» шахтах, на яких працюють десятки тисяч дітей. Пил у нікелевих шахтах може містити уран та інші токсичні елементи, які повʼязують із хворобами дихальної системи і дефектами плоду.
Солончак Салар-де-Атакама в Андах Чилі – це один із найбільших покладів літієвої ропи у світі. Видобування цінного мінералу для виробництва акумуляторів вимагає величезної кількості підземних вод від одного з найсухіших регіонів у світі. Фото Oliver Llaneza Hesse/Construction Photography/Avalon/Getty Images
Традиційне видобування по своїй суті також є неефективним, каже Штробель. «Вся індустрія завʼязана на тому, що ти знаходиш поклад, викопуєш, обробляєш його, а потім його позбуваєшся. Це дуже обмежена діяльність… Вона шкодить природі».
Спочатку Штробель задумував Redwood як побічний проєкт для Tesla і обговорив його з Маском. «Ідея йому сподобалася, і він її готовий був підтримати за умови, що вона не відволікатиме від усього, що нам треба було зробити», – розповів він.
У Tesla є власні плани переробки, але вони влаштовані так, щоб підтримувати їхні операції, та й не в пріоритеті це. «Переробка акумуляторів чотирьох- або пʼятирічної машини Tesla Model S знаходилася далеко внизу списку пріоритетів».
Вони з Маском подружилися завдяки спільному захопленню електроавіацією, коли зустрілися у 2003 році. Штробель працював у Volacom, лос-анджелеському аерокосмічному стартапі, який він заснував спільно з іншими, щоб створити воднево-електричну систему живлення для літальних апаратів значних висот.
Він приєднався до Tesla у 2004 році як технічний директор, оформивши десятки патентів на їхні електричні мотори і систему живлення на акумуляторах. Маск став синонімом бренду Tesla, але саме непримітний Штробель створив багато ключових технологій компанії.
Маск висловив те, наскільки великим є внесок скромного інженера, коли оголосив про несподіваний вихід Штробеля із компанії у липні 2019-го під час звіту про заробітки компанії. «Я хотів би подякувати Джею Бі за його фундаментальну роль у створенні і розвитку Tesla. Якби ми не запустили компанію у 2003-му, то Tesla, по суті, не існувало б».
У 2020-му, першому повному році операцій Redwood, компанія переробила 10 000 тонн утилю від Panasonic і Envision AESC та акумуляторів з електронних відходів від Amazon. Штробель очікує, що Redwood зможе переробити вдвічі більше вже у 2021-му, адже вони почали отримувати використані акумулятори (і сонячні батареї) від ERI, найбільшої у Північній Америці компанії зі збору електронних відходів, і виробника електроавтобусів Proterra.
Джон Шегерян, засновник і виконавчий голова ради директорів компанії ERI, сказав, що його Freno, каліфорнійська компанія, ламала собі голову на тим, що робити зі стрімким збільшенням літій-іонних акумуляторів, які вони забирали разом із використаною електронікою у таких компаній, як Best Buy, Samsung і Boeing, а також у муніципалітетах, як-от Нью-Йорка і Лос-Анджелеса, і різних федеральних агентств.
Щодня Redwood Materials отримує вантажівки використаних акумуляторів, мобільних телефонів і електроніки, що містить літій-іонні акумулятори. Потім компанія переробляє їх на метали, які знову можна використовувати. Фото Shutterstock
«Коли прилади стають меншими і позбуваються зарядних дротів, літій-іонні акумулятори стають методом заряджання всіх малих гаджетів. А потім стають проблемою для нас, – бідкається Шеґеріан, бо його компанія не здатна переробляти їх самотужки. – Коли я познайомився з Джеєм Бі, ми одразу порозумілися. Він показав мені свою технологію, свою роботу, розказав про своє бачення. Наша перша зустріч відбулася минулого року в Карсон-Сіті. Пізніше він приїхав до мене і побачив нашу роботу та кількість зібраних акумуляторів – ми найбільший агрегатор акумуляторів у Америці».
Штробель із радістю забрав у ERI на переробку і використані літій-іонні акумулятори, і сонячні батареї. «Це був союз, створений на небесах», – тішиться Шеґеріан.
Вантажівки, наповнені цими акумуляторами і батареями, щодня приїжджають на завод компанії у Карсон-Сіті. Щойно електронні відходи посортували для переробки, Redwood використовує запатентований гідрохімічний процес для розділення різних металів – деякі акумулятори піддають термічній обробці у печах.
Весь отриманий сплав потім проходить через хімічний процес, щоб перетворити його на готові до використання матеріали (легкозаймистому акумуляторному електроліту дозволяють зайнятися у контрольованих умовах без додавання інших займистих речовин і водночас не відбувається ніяких викидів). «По суті, ми хімічно все розбираємо, а потім починаємо відділяти корисні матеріали і використовуємо їх як будівельні блоки для виробництва».
Не лише Redwood вважає переробку акумуляторів прибутковою справою. Їхній канадський конкурент Li-Cycle Corp. має власні заводи для видобування корисних матеріалів із використаних акумуляторів та електроутилю, а ще великі автовиробники, серед яких і Volkswagen, планують переробляти і повторно використовувати акумулятори електромобілів.
«Енергетика і транспорт зараз привертають велику кількість уваги до сталості довкілля, – каже Штробель. – Сировина та індустрії видобування ще не бачили такої ж уваги до цього. Та я вірю, що все попереду. Так має бути».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
