Український Senstone швидко злетів на краудфандингу і на роки зав'яз у виконанні замовлень. Що відбувається зі стартапом
📲 Forbes Ukraine у WhatsApp. Підписуйтесь й читайте головне про бізнес та економіку
«Senstone може бути одним із найменших пристроїв, які носять у світі, і, можливо, одним із найкорисніших», – захоплено писав Business Insider про продукт молодого українського стартапу в січні 2017-го. Його засновник Назар Федорчук, 41, вигадав розумний кулон, який автоматично перетворює голосові нотатки в текст.
Весною того ж року Senstone зібрав на Kikstarter $302 000 – у шість разів більше, ніж розраховував. Ціна для ранніх користувачів – $150, у роздріб – на $30 дорожча. Налагодити виробництво такими самими темпами не вийшло – бекери чекали на свої гаджети до літа 2021-го. «Місія – зробити так, щоб машини розуміли нас так само, як і люди», – каже Федорчук. Чому вона виявилася складнішою, ніж бачилося?
Ідея, продукт та ринок
Федорчук задумав Senstone у 2014 році – на зорі ери голосових помічників. У листопаді Amazon презентувала розумну колонку Echo — її можна було активувати позивним Alexa. Google Home з помічником Assistant зʼявилася через півтора року. Львівʼянин думав у іншому напрямку – хотів зробити «персонального секретаря», який би записував думки та нотатки. «Я був забудькуватим – це основна причина», – каже він.
Вийшов схожий на звичайну прикрасу ґаджет, який можна носити як кулон або брошку. Senstone важить 31 грам, батарея розрахована на чотири дні активного використання, один запис – максимум три хвилини. Потім аудіофайл передається на хмару й перетворюється на текст, який можна переглянути в додатку на смартфоні.
Найскладнішим було вмістити його в невеликий корпус, зізнається технічний директор дизайн-студії Concepter Олексій Олійник. Його інженери на контракті допомагали стартапу робити хардверну частину проєкту.
Їхню роботу оплатили не лише грошима. «Формально ми всі навіть співвласники Senstone, щоправда, в якихось мізерних цифрах», – каже Олійник. На початку 2021-го засновники Влад Тисленко та Олег Маленков продали студію Ajax Systems Олександра Конотопського за неназвану суму. Команда інженерів перейшла до нової компанії та активно над ґаджетом не працює – займається підтримкою у фоновому режимі.
Штучний інтелект для обробки людського мовлення – дороге задоволення. MVP можна зібрати «на коліні», конкурентоспроможний продукт запросто потягне на $1 млн, каже CTO ІІ-стартапа Elomia Михайло Маркевич. Senstone вирішив не будувати власну нейромережу – підключив до обробки записів хмарне рішення від Nuance. У квітні 2021-го цю компанію за $19,7 млрд купив Microsoft. Незадовго до поглинання вона відмовилася від дрібних клієнтів, і Senstone довелося швидко переходити на сервіси від Google та інших конкурентів.
Кому потрібний такий гаджет? «Основна аудиторія – зайняті люди, вони часто рухаються, у них багато завдань, які складно трекати», – каже Федорчук. Інструменти для особистої продуктивності – ринок на $42,6 млрд., оцінює американська консалтингова фірма Grand View Research. Однак ділять його виробники програмного забезпечення.
Програма Senstone працює і без кулона – нотатки можна диктувати прямо у смартфон. Навіщо платити $179 за ще один ґаджет? Щоб не робити зайвих рухів, запускаючи програми на телефоні, «ви натискаєте кнопку та все, що ви кажете, перетворюється в текст», каже Федорчук.
Senstone підтримує 12 мов, 60% користувачів віддають перевагу англійській. Більше половини пристроїв продаються до США та Австралії, 35% – до Японії. На японський ринок український стартап занесло випадково, і продовжувати експансію він поки що не планує – заважає мовний барʼєр.
За весь час Senstone продав майже 10 000 кулонів. Більша частина пішла бекерам на краудфандингових майданчиках, ще 500 – тестові зразки. Щоб вийти в плюс, хардверному стартапу потрібно від $1 млн виручки на рік, підраховує засновник. Цифри в його фінансових звітах більш скромні. Виторг Senstone за 2020 рік не дотягнув до $20 000, за девʼять місяців 2021-го продаж досяг $112 000. Що заважає злетіти?
Засновник та інвестиції
Senstone – перший бізнес Федорчука, на який пішло близько $50 000 особистих заощаджень. Перш ніж податися в стартапери випускник юрфаку ЛНУ ім. Франко сім років пропрацював за посольства США в Україні – допомагав реформувати кримінальне законодавство. Результатом стало ухвалення у 2012 році Кримінально-процесуального кодексу, а також захист Федорчуком кандидатської дисертації. «Відчув, що в цьому плані я виконав свою місію», – каже він.
На початок 2016 року Senstone мав перший прототип – його показали на демо-дні в нещодавно відкритому київському акселераторі IoT Hub. Ґаджет був сирим, але засновник хабу Роман Кравченко вирішив вкласти в Senstone ангельські $35 000, а потім ще $15 000. «Нам потрібні були проєкти, а голосові технології були досить перспективними», – каже він.
Тоді ж у стартапа ненадовго зʼявився кофаундер – ексспівробітник львівського аутсорсера ELEKS Маркіян Мацех. Він якраз закрив великий контракт і звільнився, аби на зароблені комісійні запускати свою справу. «У мене раніше була подібна ідея, а тут побачив, що хтось її вже робить і з гарним прогресом», – каже він. Мацех вклав у Senstone близько $20 000 і взявся організовувати збирання коштів на Kickstarter.
Українців консультував Ерік Мігіковський – співзасновник відомого виробника розумного годинника Pebble, який зібрав на краудфандингу понад $43 млн. «Я з ним поспілкувався і не відчув, що в них були проблеми з налагодженням виробництва за ці гроші», – каже Федорчук. Pebble удалося стати легендою Kickstarter, але бізнес Мігіковський не потягнув. У грудні 2016 року його компанію за $23 млн поглинув розробник фітнес-браслетів Fitbit.
Вкладення в Senstone – близько $1,2 млн. На трьох майданчиках – Kickstarter, Indiegogo та японській Green Funding – протягом двох років стартап підняв $584 000. Досвід Pebble допоміг мало – грошей на виконання замовлень було обмаль. «Якби ми підняли на Kickstarter $1 млн або кілька мільйонів, було б легше отримати інвестиції», – робить висновок Мацех.
Близько $600 000, за словами Федорчука, проєкту дали українські бізнесмени та американські ангели з майданчика Pie Capital. «Було дві кампанії, решта – конфіденційно», – сухо відповів на уточнюючі питання Forbes CEO Pie Capital Білл Ейхен. Також серед інвесторів – співвласник львівського виробника кормів «Кормотех» та заводу «Ензим» Ростислав Вовк та його дружина Юліана. Вони вклали у стартап $100 000 і коментувати цю інвестицію відмовилися.
Зачепити великі фонди не вдалося – Senstone потрапив до замкненого кола. Венчурні капіталісти хочуть бачити бізнес-результати, які неможливо досягти без грошей, каже Мацех. До 2019 року відносини між фаундерами розладналися. «Ми думали про різні речі, довго обговорювали те, що в стартапі має прийматися швидко», – пояснює Мацех. Він пішов із компанії, залишившись співвласником, і через рік влаштувався директором з продукту американської відеоплатформи Vimeo.
Рестарт
Федорчук тепер зі стартапом віч-на-віч – контрольний пакет залишається в нього. У команді 10 осіб, головний офіс – у каліфорнійському Сан-Матео, розробка – у Києві та Львові. Ангели особливої активності не виявляють – продати міноритарну частку все одно нема кому, каже Кравченко. «Рух є, і це добре», – додає він.
У липні 2021-го Senstone відзвітував, що відвантажив ґаджети всім бекерам із Kickstarter. Головною причиною затримок Федорчук вважає фабрику в Шеньчжені, яка вирішила вимагати додаткової оплати за вже зроблені пристрої. «Ми не знали, що починаємо співпрацю із заводом, який другий рік підряд зазнає двохсотмільйонних збитків», – розводить руками він.
Підрядника змінили, влітку 2020-го запустили продажі на Amazon і налагодили співпрацю з невеликими дистрибʼюторами. На початку жовтня Senstone знову вийшов на Kickstarter. Другу версію ґаджета – кулон Scripter – просувають як голосового помічника підвищення продуктивності в XXI столітті.
На що розраховує Федорчук? Scripter має більш чутливий мікрофон, він вісім годин працює на одному заряді і швидше передає дані на телефон по Bluetooth. Максимальний час запису тепер становить 60 хвилин.
У додатку зʼявилася преміум-підписка. За $15 на місяць або $77 за півроку користувачі отримуватимуть покращене розшифрування з розбивкою на параграфи, перевіркою правопису та розставленими розділовими знаками. Поки що підтримується лише англійська, українська та російська мови.
«Найцінніший ресурс – досвід попередніх років», – філософськи підсумовує Федорчук. На Scripter він розраховував зібрати $40 000, на момент написання матеріалу бекери заплатили понад $64 000. Їм залишилося запастися терпінням щонайменше до травня 2022-го.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.