Посол Ізраїлю в Україні Михайло Бродський /з особистого архіву
Категорія
Інновації
Дата

Суперечки та армія допомогли виростити ізраїльський техносектор. Посол Ізраїлю в Україні про те, який саме досвід слід запозичити

Посол Ізраїлю в Україні Михайло Бродський Фото з особистого архіву

Посол Ізраїлю в Україні Михайло Бродський – герой нового YouTube-проєкту Forbes «Business Breakfast з Володимиром Федоріним». Бродський розповів про те, що згуртовує ізраїльтян у кризових ситуаціях і чому Ізраїль став магнітом для високих технологій.

Інвестувати? Почекати? Продавати? Війна змінює все, крім обов’язку лідера приймати виважені рішення. Вже 30 травня 40+ спікерів поділяться досвідом на Першій щорічній конференції про фінанси, інвестиції та економічне зростання. Купуйте квиток за посиланням.

Герой 15-го випуску «Business Breakfast з Володимиром Федоріним» – надзвичайний і повноважний посол Ізраїлю в Україні Михайло Бродський. Випускник Тель-Авівського університету Бродський на дипломатичній службі з 2002 року, із серпня 2021-го – посол Ізраїлю в Україні.

Напередодні цієї розмови Держава Ізраїль відзначила 75-ту річницю заснування. Forbes Ukraine вибрав головне з розмови про те, наскільки новітня ізраїльська історія перегукується з українською і який саме досвід слід запозичити.

«Досвід Ізраїлю можна масштабувати вибірково»

Українці добре розуміють, що протягом десятків років відчувають ізраїльтяни, які не сплять ночами, не відправляють дітей до дитячих садків та шкіл через небезпеку ракетних обстрілів. Усе це сьогодні дуже добре знайоме й українцям.

Досвід Ізраїлю можна масштабувати та перенести на інші держави. Перше, що спадає на думку, – Сінгапур, який побудував армію та систему безпеки за ізраїльською моделлю.

Звісно, Україна – це інший випадок. Сінгапур більше схожий на Ізраїль за розмірами власне держави, за кількістю населення. Україна набагато більша, вона розташована в іншому регіоні, в Європі. Але я вірю в те, що досвід Ізраїлю можна вивчати та переймати вибірково.

Сьогодні в Україні кожну сферу життя зачіпає війна, у кожній сфері Ізраїль має певний досвід. І на цьому досвіді треба вчитися. Це не означає, що слід копіювати точнісінько те, що зробив Ізраїль. Це неможливо, бо вихідні дані інші, інші умови. Але є певні речі, моделі, формати, які можна використовувати в Україні, не вигадуючи велосипед.

Потрібно вчитися і на наших помилках, адже й помилки були. Ізраїль – не взірець, але подивитися на досвід 75 років існування і зробити для себе висновки буде для України корисно. Я впевнений, що далі долі Ізраїлю та України будуть переплетені ще тісніше через усі виклики, які стоять перед нашими країнами.

«Ізраїлю вдалося вибудувати систему з імунітетом до політичних криз»

Існує демократична система, яка включає розподіл влади. Навіть у разі кризи однієї з гілок влади, наприклад парламентської, решта гілок влади продовжують функціонувати. Продовжує функціонувати бюрократія.

На бюрократії тримається держава, і бюрократія в Ізраїлі продовжує працювати за будь-якої ситуації. Вона не ідеальна, багато хто її критикує, і справедливо. Проте особливо в період кризи держава функціонує абсолютно нормально.

Ізраїлю вдалося побудувати систему, яка спокійно сприйматиме політичні кризи і в якої розвивається імунітет до політичних криз. Є парламентська система, поділ влади, сильна судова система, вищий суд справедливості, який може втрутитися у разі порушення основних законів Ізраїлю тощо.

«Якщо ти рятуєш життя, це вже не помилка»

Одна з важливих проблем Ізраїлю – території, контрольовані Ізраїлем на західному березі річки Йордан. Там є території, на яких мешкають і палестинці, і євреї. І ця ситуація є джерелом багатьох проблем для Ізраїлю вже багато років, з Шестиденної війни 1967 року.

Це проблема, яку Ізраїль дуже хотів би розвʼязати, але ми не маємо партнерів для розвʼязання цієї проблеми.

Друга проблема – це арабська меншина, люди, які перебувають в Ізраїлі, але не завжди почуваються повноцінними громадянами. Вони мають такі самі права, як і євреї, але з цим іноді виникають серйозні проблеми. Було кілька епізодів, коли араби виявляли невдоволення через ставлення до них та брали участь у масових акціях протесту із застосуванням насильства тощо.

Урок Ізраїлю полягає в тому, що варто домовлятися, виходячи зі своїх інтересів. Ізраїль свого часу не лише вивів поселення із сектора Газа, а й пішов із Південного Лівану. Можна сказати, що це призвело до посилення терористів у Південному Лівані та у секторі Газа. Але, з іншого боку, ми врятували багато життів, тому що протягом довгих років і в секторі Газа, і в Південному Лівані практично щодня гинули ізраїльські солдати. Сьогодні цього не відбувається. Тому не можна казати, що це була помилка. Якщо ти рятуєш життя, то це вже не помилка. А Ізраїль, пішовши з цих двох місць, урятував життя, мабуть, сотням, а може, й тисячам своїх солдатів.

Герой 15-го випуску «Business Breakfast з Володимиром Федоріним» надзвичайний і повноважний посол Ізраїлю в Україні Михайло Бродський.

Герой 15-го випуску «Business Breakfast з Володимиром Федоріним» надзвичайний і повноважний посол Ізраїлю в Україні Михайло Бродський.

«Україна стане великим Ізраїлем зі своїм обличчям»

Важко знайти більш схожі ситуації, ніж та, що сьогодні склалася в Україні, і та, що існує в Ізраїлі вже десятки років. Я навіть бачив жарт, що Ізраїль намагається залучити туристів з України під гаслом «Приїздіть до Ізраїлю – відчуйте себе як удома».

Це, звісно, жарт, але в ньому є велика частка правди. І я гадаю, що майбутнє полягає у використанні ізраїльського досвіду та ізраїльської технології у будівництві та відновленні України після війни. Думаю, Ізраїль повинен і відіграватиме центральну роль у цьому процесі, оскільки це найрелевантніший і найбільш підходящий для України досвід.

Я не кажу, що потрібно орієнтуватися лише на Ізраїль. Є багато вдалих прикладів: Європа, Сполучені Штати, країни Азії. Але немає жодної країни, яка б настільки розуміла Україну сьогодні у розумінні безпеки, потреби адаптувати і суспільство, і інфраструктуру, і взагалі життя під постійну воєнну загрозу. Лише Ізраїль має такий багаторічний досвід, і ми залюбки ним ділитимемося.

«Рефлекс кожного ізраїльтянина – об'єднуватися у мить небезпеки»

Більшість населення Ізраїлю – євреї, які приїхали з різних країн. Крім того, в Ізраїлі є велика громада арабів, понад 500 000. Є багато анекдотів на тему «Два євреї – три думки».

Причому байдуже, звідки вони приїхали – завжди будуть протиріччя, суперечки, для євреїв це нормально. Але сьогодні жодних серйозних суперечностей на ґрунті того, хто звідки приїхав, якою мовою розмовляє, немає. Це так званий плавильний котел.

В основі держави лежить проста ідея про те, що євреї не мають іншого виходу, їм потрібно триматися разом. І це показують якраз ситуації кризи. У момент кризи, у момент початку воєнних дій і терору ізраїльтяни, хоч би якими різними вони були, хай би яких різних поглядів вони дотримувалися, завжди об'єднуються.

Це рефлекс, який має кожен ізраїльтянин, – об'єднуватися у мить небезпеки. І я думаю, що це, зокрема, тримає ізраїльтян разом.

Ще один чинник – традиції, спільні інтереси, бажання жити у своїй країні, бажання мати власний дім. Хоч би як ізраїльтяни його критикували і хоч би як критично дехто ставився до Ізраїлю, ізраїльтяни по суті своїй дуже патріотичні і дуже люблять свою країну.

І це видно буквально у всьому. Це видно, наприклад, по службі в армії, коли ізраїльтяни прагнуть служити в армії. І це не показне почуття, воно абсолютно щире.

«Чим ізраїльський стартап принципово відрізняється від українського та американського»

Культура стартапу початково міжнародна, вона говорить переважно англійською, думає англійською та поняттями, що заведені на Заході.

Але Україна, наскільки я можу судити, до початку війни була здебільшого головним напрямом, принаймні для Ізраїлю, для аутсорсингу. Продуктовим компаніям було складніше працювати в Україні, багато хто вважав за краще реєструвати бізнес, інтелектуальну власність в інших юрисдикціях. Тому і в Україні розпочалася дуже серйозна робота з виправлення цієї ситуації, можна згадати «Дія.City».

Для України є всі умови, всі вихідні дані: чудові фахівці, бажання та доступ до міжнародного досвіду. Але потрібні певні реформи. Однією з важливих реформ є все, що стосується інтелектуальної власності та захисту прав на інтелектуальну власність. Тут ще є що поліпшувати.

Герой 15-го випуску «Business Breakfast з Володимиром Федоріним» надзвичайний і повноважний посол Ізраїлю в Україні Михайло Бродський.

«Сьогодні Ізраїль – джерело нових ідей, нових технологій»

Сьогодні кожна велика хай-тек-компанія має центр R&D в Ізраїлі. Сьогодні Ізраїль є джерелом нових ідей, нових технологій. Але це сталося не завдяки інвестиціям, а завдяки низці інших причин.

Насамперед це багатовікова єврейська традиція суперечок та обговорення проблеми у форматі повного та відкритого обміну думками, неприйняття якихось великих істин.

Другий момент – характер Держави Ізраїль, який сам по собі є таким собі стартапом. Люди, які приїжджали до Ізраїлю (емігранти або, як ми їх називаємо, репатріанти), були готові розпочати все з нуля. Це саме та ментальність, яка потрібна для того, аби створити стартап, – бути готовим покинути все, піти на дуже серйозні ризики, щоб досягти успіху.

Ще один – це армія Ізраїлю, яка від початку замислювалася як високотехнологічна армія. Тому дуже багато успіхів ізраїльського хай-теку походить від того, що в армії розроблялися різні програми, види озброєння, оборонні технології, які потім уже адаптувалися у цивільній сфері. Але культура стартапів, культура створення нових ідей, обговорення нових ідей походить саме з армії.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні