Відносини з Цукерманом, непідписана угода з Міндічем, експорт ракет. Головне з двогодинної пресконференції топменеджерів FirePoint, що виробляє «Фламінго» 

Попри великі зусилля FirePoint, що виробляє ракети «Фламінго», зберігати секретність, за останні три місяці вона стала чи не найвідомішою в українських та іноземних медіа. 

20 серпня президент Володимир Зеленський назвав «Фламінго» «найуспішнішою» серед усієї української зброї. А вже за тиждень Kyiv Independent із посиланням на джерела написало, що детективи НАБУ перевіряють, чи не завищувала компанія ціни у держконтрактах. 

Паралельно, за інформацією видання, перевірявся зв’язок компанії зі співвласником студії «Квартал-95» Тимуром Міндічем. Після публікації «Плівок Міндіча» 10 листопада увага до FirePoint посилилася. Один із фігурантів справи Ігор Фурсенко (Рьошик) працював у компанії з березня 2025-го. 

На фоні цього 17 листопада у новостворену консультативну раду FirePoint увійшов колишній керівник ЦРУ Майк Помпео. 21 листопада засновник і головний конструктор Денис Штілерман дав інтерв’ю, в якому вперше показав обличчя на YouTube-каналі «Мосейчук+». До цього він кілька разів з’являвся в ефірах Радіо NV, але не показував зовнішність.

Днем раніше Штілерман зробив відкритим свій обліковий запис в соцмережі Х, де він має 11 100 підписників. 18 листопада він також відобразився у реєстрах як власник 97,5% Fire Point, згідно з Opendatabot. Решта – у другого співвласника Єгора Скалиги, що до цього значився єдиним власником. 

Кульмінацією публічності стала зустріч із журналістами ввечері 21 листопада, де виступили військові, Помео онлайн та Штілерман, Скалига і СТО Ірина Терех. Модератором виступила засновниця проєкту Victory Drones Марія Берлінська. 

Forbes Ukraine обрав головне з двогодинного спілкування з представниками компанії. 

Пряму мову учасників скорочено та відредаговано для ясності.  

НАБУ, підозра співробітнику, стосунки з Цукерманом

Штілерман: Я знаю Цукермана Олексія Давидовича дуже давно. Про «Електроніка» почув вперше. Спілкуюся переважно з Михайлом Давидовичем (брат Олексія Цукермана – Forbes). Він мій банкір. 

На початку війни я віддав йому [на зберігання] всі свої гроші й гроші своєї матері, передав йому заповіт. У їхньому офісі на Софійській площі я востаннє був у 2024-му. Він приїздив до Києва, я з ним зустрічався. 

Я пережив кілька банківських криз, тому банкам не довіряю. Свої особисті кошти зберігаю у готівці або в цінних паперах.

FirePoint як юридична особа має рахунки у двох державних банках. Один з них «Ощадбанк», інший не знаю. Фінансами у компанії опікуюся не я. 

Навесні цього року ми передали НАБУ документи, які у нас запросило Бюро. Це було кілька вантажівок. У цих документах є всі банківські транзакції. 

В офіційній відповіді НАБУ йдеться, що у них є кримінальне провадження щодо чиновників Держспецзв’язку та АОЗ. Їх підозрюють в отриманні незаконної вигоди через завищення цін. 

У рамках цієї справи проводиться перевірка. Питання є по дронах до шести постачальників. Ми один із них. Хто інші п’ять компаній ми не знаємо. 

Терех: Віялова перевірка правоохоронними органами почалася восени 2024-го. До нас звернулися одночасно всі з однаковими питаннями. Всім правоохоронним органам ми надали документи. Всі інші запитання закінчилися. Зараз ми співпрацюємо з НАБУ, очевидно вони глибше вивчають цю історію. 

Я не знаю, скільки часу потрібно детективам для якісного опрацювання всього того обʼємного матеріалу, який ми надали. Можливо, це займає багато часу.

Скалига: Якщо ми маємо справу державними грошима, контроль – це нормально. Нами цікавились всі органи, які мають перевіряти й контролювати державні гроші. Обшуків у нас не було, звинувачень теж. Були конкретні питання, ми надаємо відповіді й документи. 

Як Міндіч хотів стати акціонером Fire Point  

Штілерман: Ми стали успішними не завдяки Міндічу. Міндіч прийшов до нас, бо ми стали успішними. Що я маю на увазі? У березні 2024-го відбулися відкриті іспити, які проводили сили оборони разом з американським посольством. Задання було пролетіти під впливом РЕБ і влучити в ціль. 

Були залучені не тільки наші компанії, а й міжнародні. Єдина компанія, яка пройшла ці іспити, була наша. Після цього був шквал пропозицій стати нашими співвласниками. Одним із них був Міндіч. Він претендував на 50% в компанії. 

Переговори тривали достатньо довго. Він проявляв жвавий інтерес, але ми йому відмовили врешті-решт і залишилися з ним знайомим. У нас був спільний інтерес – ми обоє полюбляємо художника Владислава Шерешевського. 

Але його пропозиція була зовсім не конкурентною. Ми розуміли, що ми коштуємо значно більше після випробувань і після того, як нас почали контрактувати незалежно від нього.

Терех: До березня 2024-го виконавши перші два контракти на 50 і 150 одиниць, ми сильно переживали, що будемо робити далі. Військовим подобався наш продукт, але всі тільки починали пристрілюватися. 

Тоді майже пів року, перебуваючи без будь-якого контрактування, нас запросили на цей відкритий конкурс, який описав Денис. Після шквалу зацікавлення, ми тоді багато з Денисом говорили, що цей бізнес був початий на власні кошти – $1,5 млн. Це не дуже велика сума, щоб почати подібне виробництво. Але навіщо нам партнер, якщо в нас вже є замовлення. 

Ми з першого дня будували компанію таким чином, щоб нам було спокійно спати, щоб дітям наше спокійно було ходити в школу і дивитися всім в очі.

Відповідно будь-хто, хто міг би заплямувати репутацію компанії, не міг би опинитися в наших акціонерах. Ми не можемо відсіяти всіх наших співробітників, які коли-небудь були в чомусь заляпані, але ми намагаємося це робити й посилюємо власну безпеку. 

Фігурант плівок НАБУ Фурсенко і FirePoint

Штілерман: Люди не чорні й не білі. Ігор Фурсенко та його підлегла евакуйовували з РФ мою колишню дружину та дітей. 

Дружина не дуже хотіла їхати. Вони пропонували їм різні варіанти. Займалися підбором школи для дітей, пошуком будинку, документами, які роз’ясняли процедуру отримання громадянства іншої країни. Я дуже їм вдячний, за те що вони це зробили. 

Фурсенко був у компанії на посаді адміністратора. Ми ж не можемо описувати у документах, чим він дійсно займався. Чим займається Фурсенко [у справі «Енергоатому»] компанія не знала. 

Безпека головного конструктора компанії (Денис Штілерман головний конструктор Fire Point – Forbes) – це не його особиста справа, це справа всієї компанії. Мою родину у РФ могли взяти в заручники – дружину посадити у в’язницю, а дітей відправити у дитбудинок. Це створювало б важелі впливу на мене. 

Російський паспорт Штілермана

Штілерман: 28 серпня 1991 року я виписався з Києва і поїхав навчатися в Московському фізико-технічному інституті. Усі люди, які станом на 24 серпня мали українську прописку, стали громадянами України. 

Усі люди, які станом на 18 листопада мали російську прописку, стали громадянами Росії. Таким чином у мене було два громадянства згідно з законами України й Росії. На превелике щастя, у 2016 році мене позбавили громадянства Росії за те, що я брав участь у Майдані, займався благодійністю й допомагав АТО. 

Усі ці документи я надав журналістам, до яких я маю довіру. Це Дмитро Тузов і Наталія Мосійчук. Але я не маю бажання викладати це публічно. 

Комплектуючі та іранський каучук 

Терех: Ми почали займатися виробництвом майже всіх компонентів наших виробів. Двигуни внутрішнього згоряння також робимо самі. Якби ми могли купити комплектуючі, як з полиці в супермаркеті – ми б таким не страждали. На практиці – світ не виготовляє таку кількість зброї й компонентів, яку Україна спалює на фронті. 

Наш підхід до створення будь-якої зброї – чи зможемо ми потім це рішення масштабувати? На ринку є багато класних технологічних рішень, які неможливо масштабувати. Ці проєкти нам потрібні, щоб у майбутньому можна було виготовляти багато продукції.

Щодо каучуку з Ірану. Коли ми тільки навчилися робити маленькі ракети – скупали по всьому світу всю доступну «хімію». Знайшли постачальника чи то в Туреччині, чи то в Європі. Зв’язків з Іраном в цій компанії нічого не видавало. 

Ми дуже вдячні працівникам митної служби, які вчасно змогли побачити це маркування і зупинили процес імпорту цього каучуку в Україну. Ми більше не працюємо з цим постачальником. У пошуках ракетної хімії не буває без ризиків. 

Ракета «Фламінго» і балістика

Скалига: Залежно від двигуна, який стоїть на нашій ракеті «Фламінго», вона може пролетіти до 3000 км. 

Балістичний дрон FP-7 готовий. Сподіваємося стати на озброєння до нового року. Другий балістичний дрон FP-9 на 800 км дальності 1 850 кг бойової частини сподіваємось поставити на озброєння до червня.

Терех: Дронова індустрія зобов’язана своїм розквітом двом речам: спрощенні регуляцій і фідбеку від військових. На цих двох стовпах тримається і ракетна програма, яка майже вся зараз називається БПЛА. 

Якщо регуляції для ракетної програми спростять, то індустрія переназветься в ракетну. Але станом на зараз навіть балістика кодифікується як безпілотники.  

Штілерман: У нас великий R&D-центр. Понад 650 інженерів. Ми витрачаємо на це сотні мільйони гривень. 

Угода Fire Point про експорт ракет

Штілерман: Я впевнений, що питання експорту – це марні надії. Щоб щось поставити європейській армії, потрібно три роки проходи всі їхні бюрократичні системи. Це почало змінюватися досить швидко, але ще не так, щоб ми могли вийти й кудись експортувати. У не європейські країни ми можемо експортувати. 

Ми зараз ведемо перемовини за наступною схемою: ми виготовляємо 3000 FP-5, половину залишаємо в країні, де виробили, а решта йдуть Україні як плата за дозвіл на експорт технології. Але це теж не швидкий процес. Сподіваємося, що в лютому ця угода буде підписана. 

«Фламінго» – це технологічна ракета, яка може виготовлятися у будь-якій кількості не дуже кваліфікованим персоналом. І це дуже дешевий засіб. Вона коштує €600 000.  

Виробництво в Данії й продаж частки

Штілерман: У Данії ми будуємо завод з виготовлення твердопаливних двигунів для прискорювачів для FP-5 і для наших балістичних ракет FP-7 і FP-9. Такий завод зараз небезпечно мати в Україні, тому що при згоранні перхлорат амонію у повітря виділяється 30% соляної кислоти. Тобто у разі влучання, це буде металогічна катастрофа. 

У найближчий тиждень може закритися угода з продажу частки одному суверенному фонду іншої країни. У них ще нижче бюрократичне навантаження, ніж у нашій країні, де ми й далі розвиваємо наші проєкти. 

Ми будували там виробництво, яке здатне виготовляти твердо-паливні двигуни 4,5 м в діаметрі й 24 м в довжину. Це для доставки супутників на орбіту у майбутньому.