Один із драйверів виникнення та розвитку технології «м’яса з пробірки» – вирішити економічні проблеми, повʼязані з голодом у світі. Але ціна його виробництва дуже висока, тому є певні сумніви, що це допоможе. До всього, як свідчать дослідження, «етичне мʼясо» не таке вже й корисне для здоровʼя. Forbes USA розвінчує кілька міфів, які утворилися навколо цієї технології.
Не дайте задурити собі голову. Інноваційний винахід, яким вважають штучне мʼясо, або, як його називають інсайдери, культивоване мʼясо, – це не такий уже підприємницький успіх наступного покоління.
Інвестори хочуть переконати вас у протилежному, особливо на хвилі піднесення, через те що продукти стартапів Good Meat і Upside Foods отримали дозвіл виходу на ринок від регуляторів США на продаж культивованої курятини в країні.
Втім існує ціла низка чинників, які можуть стати на заваді поширенню й успіху «етичного мʼяса». Один із найважливіших – це ціна. За останні пʼять років на розвиток понад 100 стартапів цієї індустрії витратили мільярди доларів, а потрібні ще мільярди.
«Отримати схвалення регуляторів – один із найскладніших кроків у питанні виходу на ринок, – каже інвесторка Ліза Феріа, засновниця Stray Dog Capital. – Але масштабування все ще залишається величезною та дуже дорогою частиною виведення продукту на ринок».
Кілька факторів, які демонструють довгий шлях штучного мʼяса від схвалення регулятора до обідніх столів споживачів.
Ціни високі, але недостатньо високі для прибутків
Щоб виростити в лабораторії унцію мʼяса (28,35 г), потрібно витратити тисячі, якщо не сотні тисяч доларів. Утім бренди вирішили взяти на себе суттєві збитки, щоб ціни на культивоване мʼясо не надто відрізнялися від цін на звичайне.
Перші страви зі штучного мʼяса Good Meat і Upside Foods можна буде знайти в двох престижних американських ресторанах Bar Crenn і China Chilcano, однак власники не захочуть, щоб у їхніх клієнтів мозок вибухнув від цін. Тому варто очікувати нормальних цін… і великих збитків.
Штучне мʼясо, можливо, ніколи не принесе дохід
Ціни на культивоване мʼясо врешті можуть нашкодити брендам. Структура вартості ще довгі роки не буде нормальною, а багато людей, які нині заходять у бізнес штучного мʼяса, можуть ніколи не дочекатися, коли цей продукт стане прибутковим.
«Прибутковість у дуже далекому майбутньому, бо найбільша проблема – це виготовлення мільйонів тонн продукту на рік, щоб скласти хоча б мінімальну конкуренцію традиційному мʼясу», – пояснює Феріа, яка підтримує Upside Foods і низку конкурентів компанії.
Інвесторка прогнозує, що зрештою стартапи почнуть обʼєднуватися або їх будуть скуповувати великі мʼясні компанії типу Tyson і JBS.
Getty Images
Культивація мʼяса – справа недешева
Щоб виростити штучне мʼясо, виробники використовують біореактор – така сама машина, на якій фармацевтичні компанії виготовляють ліки. Вони дорогі, й на них довгий список очікування.
Дороге й будівництво заводів, на яких встановлюють біореактори. Гендиректор Good Meat Джош Тетрік каже, що обʼєкт, який здатен виробляти 30 млн фунтів культивованого мʼяса, коштуватиме $650 млн.
Феріа каже, що один зі стартапів у її портфелі нещодавно оцінив вартість його виробничого об'єкта у приблизно $450 млн. Тож інвесторам треба буде розщедритися.
На смак воно буде як курка?
Феріа каже, що всім гравцям ринку вона не радить поспішати виводити на ринок свій новий продукт. «На всю цю категорію товарів буде впливати перше враження споживачів, – каже вона. – Тому продукт повинен бути бездоганним та справляти вау-ефект».
Ізраїльський шеф-кухар Шачар Йогев готує курячі бургери з м’яса культивованої курятини Фото Getty Images
Культивоване мʼясо – це не завжди добре для довкілля
Дійсно, традиційне тваринництво спричиняє незворотні зміни у природі, але лабораторне мʼясо має і свій суттєвий недолік. Виробництво штучного мʼяса потребує величезної кількості енергії.
З цього приводу існує мало досліджень, особливо тих, які проводить не зацікавлена в цьому питанні сторона. Попри це, все ж кілька досліджень вказують, що є привід непокоїтися.
Інститут здорової їжі (організація, яку заснували прихильники альтернативного мʼяса) нещодавно заявив, що за 10 років штучне мʼясо може менше впливати на стан довкілля, ніж традиційне тваринництво, якщо буде використовувати відновлювальну енергію.
За оцінками дослідження, вирощування мʼяса в лабораторії продукуватиме на 80% менше вуглецевих викидів, а земельні ресурси для цього майже не задіюються. Якщо ж використовувати звичайну енергію у промислових масштабах, то, за даними дослідження 2015 року, культивування мʼяса матиме ще гірші наслідки для планети, ніж традиційне тваринництво.
Інше дослідження, яке було опубліковано минулого місяця, показало, що вплив на довкілля виробництва штучного мʼяса може бути у 4–25 разів гіршим, ніж від вирощення звичайної яловичини.
Звісно, індустрія може застосовувати джерела відновлюваної енергії, але в планах більшості заводів використання саме національної електромережі. А вона, як відомо, і так перевантажена, та ще й призначена найперше для критичної інфраструктури, а не для бізнесу, який може ніколи не стати прибутковим.
Культивоване мʼясо не таке вже корисне для здоровʼя
Експерти кажуть, що культивовані протеїни можна визначити як ультраперероблені, а Національний інститут здоровʼя і ООН давно попереджають про небезпеку такої їжі. Деякі дослідження навіть демонструють звʼязок між вживанням певних видів ультрапереробленої їжі і розвитком раку та інших хвороб.
Пройшло надто мало часу, щоб зʼявилися якісь дослідження довгострокового впливу цих нових білків чи наслідків використання стерилізованої лабораторії для створення поживних речовин для людини.
Крім того, інвестиційний банкір Адріан Родріґес каже, що ті потоки грошей, які інвестори спрямовують в індустрію, не надто заохочують виробників розробляти продукт повільно і зважено.
«А це змушує непокоїтися через те, на якому місці у виробників стоїть безпека продукту, а також перевірка його як короткострокового, так і довгострокового впливу на людину», – зауважує Родріґес.
Getty Images
Чекаємо на патентні війни
Піонери рослинних білків Impossible Foods і Motif FoodWorks давно змагаються в юридичних баталіях за те, щоб визначити, хто має право робити нем'ясні бургери за певним рецептом. Те саме може бути й зі штучним мʼясом. У кожного стартапу є власна формула. Хтось запатентував свою, інші покладаються на комерційну таємницю.
Родріґес називає стартапи, які виготовляють штучне мʼясо, «компаніями, що перенасичені інвестиціями і занадто зациклені на самій інтелектуальній власності, а не на тому, щоб зробити цю інтелектуальну власність прибутковою».
Культивоване мʼясо не вирішує економічні проблеми, повʼязані з їжею
У 40 млн американців немає достатньо їжі, й вирощене в лабораторії мʼясо аж ніяк не допоможе з цим.
Ціна його виробництва зависока, і вона може ніколи не знизитися. Це означає, що інвестори націлені на супердорогі версії культивованого мʼяса, як-то лабораторні рібай, вирізка і хвости лобстера, які коштують значно дорожче за курячі наґетси чи котлети.
Більшість людей не витратить $50 на вирощену в лабораторії котлету, але декого можна переконати віддати такі гроші за рібай. Це змушує припускати, що цю технологію фінансують і масштабують переважно для найбагатших.
А ті 40 млн нехай їдять вирощені в лабораторії тістечка.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
