«Зростають шанси появи «єдинорога», який не просто має українське коріння, а й базується в Україні»

Історія CIG: від появи до сьогодні

Після продажу Правекс-Банку в 2008 році значна частина топменеджерів пішла звідти разом зі мною. Ми вже мали певну експертизу в нерухомості, тому, коли постав вибір, куди інвестувати, обрали цей напрям як найбільш знайомий і зрозумілий. 

З IT-сектором все було навпаки: ризики там відчутно більші, а досвіду в цій сфері у нас на той момент не було. Але в IT є те, що я ціную понад усе, – масштабність: можливість почати бізнес в одній країні і зростати дуже швидко, працювати без кордонів. Тому вирішили, що фонд інвестуватиме в технологічні проєкти як венчурний інвестор з долею до 20% і паралельно розвивати власні проєкти як основний інвестор. Так у 2012 році з'явився Chernovetskyi Investment Group (CIG).

Ми не стали вигадувати велосипед, натомість вивчали й запозичували передовий досвід, аналізували етапи розвитку різних ринків, порівнювали їх між собою та відносно українських реалій. Спершу відправили команду у «світове турне»: США (насамперед у Кремнієву долину), Китай, Індію та Південно-Східну Азію для участі у найкрупніших форумах і конференціях. Так ми вчилися, поступово накопичували досвід і розширювали свій нетворк.

CIG сьогодні – це наша власна експертиза, впізнаваність і ділові контакти, інвестиційний потенціал US $100 млн, тисячі заявок і понад 30 реалізованих проєктів. 

CIG сьогодні:

• US $100 млн інвестиційний потенціал
• понад 30 реалізованих проєктів
• >1000 заявок щорічно

Інвестиційний портфель і критерії відбору

Ми інвестуємо у проєкти, які вже довели свою життєздатність. Необов'язково з великим оборотом або прибутковим, але перспективним. У відборі передусім оцінюємо бізнес-модель, масштабованість, вмотивованість і компетентність команди: ми інвестуємо cash-in і маємо бути впевнені, що люди зацікавлені не просто продати, а розвивати проєкт далі.

Ми готові ділитися своєю експертизою запуску та розвитку бізнес-проектів, але тотальний контроль – не наш підхід. Фонд будує відносини із засновниками проєктів на партнерських і часто довірчих засадах.

Нас цікавить багато напрямів, але найбільш цікавими є онлайн-продажі. Особливої уваги заслуговує e-grocery. Пандемія та супутні карантинні обмеження мали неочікуваний ефект: ми думали, що ринок обмежує зростання сектора, а виявилось, що обмежена пропозиція не давала йому розвиватися. У нас є проєкт в цьому секторі – сервіс Zakaz.ua, в якому ми з часом стали мажоритарними інвесторами. За 2020 рік Zakaz.ua виріс майже у 2,5 раза і за інвестиціями, і за розміром. А соціальне значення цього проєкту, як і інших подібних сервісів, у даних умовах просто важко переоцінити.

Разом з тим e-grocery залишається складним сегментом. Його специфіка така, що вимагає ресурсів для створення та підтримання необхідної фізичної інфраструктури: умовних доріг і каналів, якими товари та послуги доставлятимуться до споживачів. Але для нас це важливо і ми цим займаємося.

Інший наш проєкт у сегменті онлайн-продажів – Boodmo.com в Індії, який займається продажем автозапчастин для автомобілів. Більшість працівників місцеві, але менеджмент український. За минулий рік він також зріс більше ніж удвічі.

Крім того, у нашому портфелі – виробник агропромислових дронів Kray Technologies, який переміг в українському відборі міжнародного конкурсу Startup World Cup і тепер представлятиме Україну в фіналі, Softcube, інтерактивна платформа для дітей KIDO’Z.

Майбутнє українського IT та філософія IT-патріотизму

Ринок України трансформується від аутсорсу в бік повноцінних продуктових стартапів, а обмеження пандемії лише збільшують запит на нові продукти та технології. Окрім глобального тренду цьому сприяли й внутрішні фактори. По-перше, наші спеціалісти наростили свою експертизу та накопичили певні фінансові ресурси. По-друге, власне український капітал став набагато досвідченішим та активним у інвестиціях в такі проєкти.    

Багато компаній хочуть розвиватися у США, часто цього вимагають самі інвестори: корпоративна та фінансова інфраструктура там більш розвинені, є багато можливостей для екзиту. Разом із тим ми бачимо дедалі більше українських стартапів, які залучають іноземні інвестиції й ведуть свій бізнес по всьому світові, але базуються тут. Відповідно, зростають шанси появи «єдинорога», який не просто має українське коріння, а й веде тут свою операційну діяльність.

Зростають шанси появи «єдинорогу», який не просто має українське коріння, а й базується в Україні.

Зараз у наших проєктах задіяно понад 2000 співробітників, 1700 з яких – в Україні. Менеджмент і співробітники наших проєктів отримують до 30% в них. Для нас важливо, щоб талановиті українські спеціалісти залишалися тут, а не їхали за кордон. Створити сприятливе середовище для їхньої роботи й розвитку в Україні – ось у чому ми бачимо свою місію. Я називаю це IT-патріотизмом.

На цю ідею працює наша стипендіальна програма CIG R&D Lab, яка стартувала 2017 року. Її суть у тому, що ми обираємо талановитих студентів IT-спеціальностей і допомагаємо перетворювати свої ідеї на бізнес і коштами, і експертизою. 

Сума гранту залежить від бізнес-плану конкретного проєкту. Перемагає той, хто показав найбільший прогрес у розвитку продукту. Понад те, команди можуть подаватися з одним і тим самим проєктом на наступні сезони, ми розуміємо, як складно розвивати стартапи. При цьому фонд не претендує на долю, а вимагає лише одного: розвивайте проєкт відповідно до ваших планів, на здавайтеся, ми підкажемо, якщо треба. Наша вигода лише в тому, що ринок змінюватиметься, і венчурний капітал загалом матиме більше можливостей для інвестування.

Ринок змінюватиметься, і венчурний капітал загалом матиме більше можливостей для інвестування.

Ми почали з Одеського національного політехнічного університету: в першому сезоні відібрали чотири команди з 11 учасників. Зараз CIG R&D LAB охоплює три виші: до програми приєдналися Харківський політехнічний інститут і Львівська політехніка. У четвертому сезоні у нас вже 15 команд з 55 учасників. І ми плануємо розширюватися далі. Ідей безліч, у той час як людей, готових їх втілювати, – одиниці. Але що більше вибірка, то більше шансів створити щось вартісне.