Новий генеральний прокурор Андрій Костін має багату біографію – від навчання у культових юристів та боротьби із впливом Медведчука в Одесі до посади «головного парламентського юриста» не без протекції в Офісі президента. Чи зміниться за його керівництва Генпрокуратура?
Співрозмовники у парламенті, Генпрокуратурі та юридичному бізнесі не дивуються призначенню новим генеральним прокурором Андрія Костіна, 49, – першокласного юриста, людини, яка потрапила до Верховної Ради за протекцією керівника Офісу президента Андрія Єрмака.
Генпрокуратура за Костіна, ймовірно, не побачить радикальних змін. Новий генпрокурор ще більше орієнтуватиметься на Банкову, аніж його попередниця Ірина Венедіктова. Принаймні на це натякають його рішення на чолі правового комітету Ради. Втім контури роботи надважливого правоохоронного органу вже суттєво відрізнятимуться від статус-кво, яке трималося раніше.
Костіну потрібно буде налагодити взаємодію з новим повноцінним керівником Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП). Інше завдання – розслідування військових злочинів росіян та покращення бізнес-клімату в країні.
Як ці завдання вирішуватиме новий очільник ГПУ?
Суперюрист і товариш Єрмака
Шлях Костіна у крісло генпрокурора близько повторює трек колишньої очільниці ГПУ Ірини Венедіктової, яку звільнено з посади 19 липня. Венедіктова прийшла у Генпрокуратуру через Держбюро розслідувань, однак до цього вона, як і Костін, очолювала парламентський Комітет з питань правової політики. 2019-го обидва стали нардепами від президентської політсили «Слуга народу».
Карʼєра Костіна починалася в Одесі. Його дід очолював Одеський обласний суд, а вчителем був культовий юрист Йосип Бронз.
У 2005-му він заснував власну адвокатську компанію «Право», 2010-го вперше досяг політичного успіху, ставши депутатом Одеської міської ради від фракції Арсенія Яценюка «Фронт Змін».
Знаковий епізод у біографії Костіна того періоду – боротьба зі спробами розповсюдити свій вплив на одеську адвокатську спільноту з боку Віктора Медведчука, розповідає перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики Ярослав Юрчишин (фракція «Голос»).
У 2012-му Нацасоціацію адвокатів України (НААУ) очолила соратниця бізнесмена Лідія Ізовітова. «Костін зробив багато для того, щоб вплив людей Медведчука не дістався Одеси, – каже він. – На той час це був досить сміливий вчинок».
Новим кроком у політичній карʼєрі – депутатством у ВР у 2019-му – Костін завдячує голові Офісу президента Андрію Єрмаку, стверджує Юрчишин. Втім сам Єрмак цього не заперечує. В інтервʼю Бабель він прямо називав Костіна одним з тих людей, яких він рекомендував до складу СН. До парламенту він балотувався під 108 номером. Для порівняння: Венедіктова йшла у списку «Слуги» третьою.
У Раді Костін спочатку входить до Комітету з питань правової політики, а після переходу Ірини Венедіктової на топпосади у правоохоронні органи стає його керівником.
Орієнтир на Банкову
За понад два роки на цій посаді Костін запамʼятався кількома епізодами, які свідчать про синхронність його дій з політичними рішеннями Офісу президента.
Наприклад, Костін блокує «невідкладний» президентський законопроєкт про ліквідацію Окружного адмінсуду Києва (ОАСК). «Документ за 15 місяців жодного разу навіть не був поставлений на порядок денний для голосування у залі парламенту», – констатує співзасновник і голова правління DEJURE Михайло Жернаков.
Не дивлячись на статус «невідкладного», в ОП були свої причини блокувати законопроєкт. «ОАСК – ручний інструмент у тому числі для влади, тому рішення про ліквідацію ОАСК блокувалося», – вважає Юрчишин.
Інший приклад – відбір членів до Етичної ради, одного з ключових органів для судової реформи. Спочатку Костін виступав категорично проти залучення міжнародних експертів і пропонував їх змінити на адвокатів та прокурорів. Проте після зустрічі у вересні 2021 року Володимира Зеленського та Джо Байдена позиція ОП з цього приводу змінилася. Разом з нею – і думка Костіна, згадує Юрчишин. «Він майже одразу подав до парламенту законопроєкт, якій передбачав залучення міжнародних експертів до Етичної ради», – розповідає нардеп.
Колеги по фракції СН характеризують Костіна як досвідченого, професійного та відповідального парламентаря. Так, депутатка від СН Галина Янченко згадує, що коли готувала антирейдерський закон, Костін не пропустив його через свій комітет, поки не отримав схвальні відгуки від усіх бізнес-асоціацій. «Для нього важлива репутація, і закони, які проходять його комітет, повинні бути фаховими», – каже Янченко.
Непересічна сторінка новітнього періоду карʼєри Костіна – невдала спроба взяти участь у конкурсі на керівника САП, де він не пройшов за критерієм «доброчесності». «До нардепа були питання щодо його політичної нейтральності. Вочевидь Костін є політично заангажованою людиною», – каже Жернаков із DEJURE.
Зміни, яких не буде
Призначення Олександра Клименка новим очільником САП стало першим рішенням Костіна на посаді генпрокурора. Формально САП хоч і має незалежність, але підпорядковується Генеральній прокуратурі.
Взаємодія Костіна та Клименка стане чи ненайважливішим маркером ефективності та незаангажованості нового очільника ГПУ. «Без дозволу генерального прокурора не можна змінювати штабну структуру САП, обсяги фінансування та підписувати підозри високопосадовцям і народним депутатам», – ззначає експертка Центру протидії корупції (ЦПК) Тетяна Шевчук.
Втім прямої конфронтації між САП та генеральним прокурором у прокуратурі не чекають, каже посадовець ГПУ, який побажав зберегти анонімність. «До цієї роботи прикута надто велика увага міжнародних партнерів і суспільства», – пояснює він.
З іншого боку, від Костіна не варто чекати і на суттєві кадрові зміни, прогнозує юрист, який консультує ОП. «Наприклад, він навряд чи звільніть Олексія Симоненка, адже вони з однієї політичної орбіти, – каже співрозмовник. – Можливо, на точкові позиції прийдуть колишні одеські колеги. На цьому все».
Генеральна прокуратура залишиться під впливом ОП, тож справи проти народних депутатів та топпосадовців і далі будуть «висіти у повітрі», впевнений Юрчишин з «Голосу». Проте призначення Костіна на посаду є більш виваженим кроком з боку ОП, ніж кандидатура того ж Симоненка, яку розглядали в Офісі раніше. «Костін на відміну від Симоненка дбає про свою репутацію і не входитиме у відверті скандали, – говорить Юрчишин. – Він фаховий адвокат, юрист і міг би стати непоганим генеральним прокурором за умови політичної незалежності».
Головне завдання Генеральної прокуратури зараз – розслідування воєнних злочинів, скоєних Росією, та притягнення винних до відповідальності, тому Костін буде сконцентрований на цьому, вважає юрист, який консультує ОП.
Ще один напрям, який може очолити Костін, – захист бізнес-інвестицій та покращення інвестиційної привабливості країни. Наразі у цьому напрямі розглядається кілька нових проєктів, їх представлять найближчим часом, каже співрозмовник серед посадовців Генпрокуратури, не розкриваючи деталей.
Досвід для цього у Костіна є: у парламенті він входив до обʼєднання з питань захисту прав інвесторів.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
