Росія порушила майже всі норми Женевської конвенції та Римського статуту щодо поводження з мирним населенням під час війни. Є ознаки геноциду проти українського народу. Хороша новина – за всі підтверджені раніше злочини геноциду винні були покарані.
Світ сколихнули звірства Росії на Київщини. Це тільки перші кадри злочинів. Нас чекають ще більше жахіть, які Росія буде намагатись приховати. 6 квітня Маріупольська міська рада повідомила, що в місті почали працювати мобільні крематорії.
Які потрібні дії, щоб зло не залишилось непокараним. І чому навіть в умовах, коли окупанти не дотримуються жодних правил ведення війни, нам конче необхідно залишатись у правовому полі.
Що відбувається в Україні з точки зору міжнародного права
Деякі ЗМІ висловили припущення, що через те, що Путін не оголошував Україні війну, то війни немає і не діють відповідні міжнародно-правові механізми.
В Україні відбувається міжнародний збройний конфлікт. Відповідно до спільної статті 2 Женевських конвенцій, які становлять одну з ключових частин сучасного міжнародного гуманітарного права, таким конфліктом є збройний конфлікт між двома чи більше країнами. Факт наявності конфлікту не залежить від того, чи визнає одна сторона його війною.
24 лютого 2022 року, коли перші ракети Росії вдарили по українських містах, почався міжнародний збройний конфлікт. Від початку конфлікту автоматично починають застосовуватись всі чотири Женевські конвенції 1949 року та Перший Протокол до Женевських конвенцій.
Женевські конвенції є свого роду зведенням правил війни. Хоча вони були підписані після Другої світової, норми, які відображені в документах, пройшли довгу еволюцію і в прямому сенсі написані кров’ю. В стислому викладі, Женевські конвенції вимагають від учасників конфлікту не завдавати необґрунтованих або надмірних страждань всім жертвам війни.
Обвуглені тіла на трасі Е40 на північ від Києва 2 квітня 2022 року. Фото Alexey Furman/Getty Images
Як Росія мала б поводитись із цивільним населенням
В контексті масових вбивств у Київській області нас найбільше цікавить IV Женевська конвенція – про захист цивільного населення під час війни. Ця конвенція стосується всіх невійськових осіб, які опинилися під владою сторони конфлікту, громадянами якої вони не є.
Всі вимоги до ставлення до цивільного населення можна описати єдиним терміном – гуманність. Ця гуманність знаходить своє відображення у забороні фізичного чи морального примусу, забороні будь-яких заходів, які можуть мати наслідком фізичні страждання або знищення цивільних. Заборонено мародерство.
Що сталося в Бучі з точки зору міжнародного кримінального права
Було порушено майже всі норми статті 8 (а) та 8(б) щодо воєнних злочинів Римського статуту. Римський статут можна умовно вважати кримінальним кодексом в міжнародному праві.
З публічно відомих фактів можна говорити про вчинення наступних злочинів:
- умисне вбивство; тортури чи нелюдське поводження; умисне заподіяння сильних страждань чи серйозних тілесних ушкоджень чи шкоди здоровʼю;
- незаконне, безглузде та великомасштабне знищення та привласнення майна; навмисні напади на громадянське населення; навмисні напади на цивільні обʼєкти;
- напад на незахищені та не військові цілі міста, села, житла чи будівлі або їх обстріл із застосуванням будь-яких засобів; розграбування міста чи населеного пункту;
- зазіхання на людську гідність, зокрема образливе та принизливе ставлення; зґвалтування; використання голоду як способу ведення війни.
Жоден з цих злочинів не має строку давності.
Що про ці злочини говорить українське право
Менше ніж рік тому Україні вдалось ухвалити закон, який гармонізує наше законодавство з нормами міжнародного кримінального та міжнародного гуманітарного права.
Тепер Кримінальний кодекс повторює всі склади злочину, які є в Римському статуті. Ці норми будуть основою для притягнення посадовців низького рівня до відповідальності в наших судах, бо жодних потужностей міжнародних трибуналів не вистачить на таку кількість злочинців.
Питання із зірочкою: чи є геноцид
В день, коли світ побачив фотографії Київщини, Бучу назвали українською Сребреницею. Різня в сербському містечку стала найбільшим до цього дня масовим вбивством у Європі після закінчення Другої світової війни. Міжнародний трибунал з колишньої Югославії та Міжнародний суд ООН визнали ці дії актом геноциду.
Винищення людей у Бучі та інших містечках Київської області разом із публікацією прокремлівського видання «РИА Новости» поставило юристам-міжнародникам ще одне питання: чи не говоримо ми про ще один випадок геноциду в історії України поряд із Голодомором 1932–1933 років?
Тіла загиблих мирних мешканців на Київщині. Фото Getty Images
Геноцид є чи не найтяжчим злочином у системі міжнародного права
Окрім Римського статуту, є окремий міжнародний договір – Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього.
До цього злочину також застосовні дві концепції з міжнародно-правового словника – jus cogens та erga omnes. Ці латинські фрази разом характеризують зобов’язання, від якого не можна ухилитись жодній країні, бо це є питанням усієї міжнародної спільноти.
Ключовими зобов’язаннями всіх 152 країн-учасниць є запобігання та кара за геноцид. Коли має місце хоча б підозра на вчинення геноциду, країни мають звертатись із пропозиціями щодо його запобігання до ООН. Покарати за геноцид може країна, де його вчинено, або Міжнародний кримінальний суд.
Найцінніше в цій Конвенції, крім згаданого вище, – обов’язок видавати злочинців для покарання країні або Міжнародному кримінальному суду.
Сучасна історія (після 1945 року) наводить нам як приклади вирізання групами етнічних Хуту населення Руанди, можливе вчинення геноциду Урядовими чиновники Судану, лідерами ополчення (джанджавід) та лідерами Фронту Опору в Дарфурі; геноцид, скоєний сербами проти боснійських мусульман; насильство червоних кхмерів у Камбоджі.
Загиблий мирний мешканець у Бучі. Фото Getty Images
Чи має місце геноцид в Україні? Це дійсно складне питання
Характерним для геноциду є особливий умисел дій – знищити будь-яку національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку. З таким умислом можуть:
- вчинятись вбивста;
- заподіяння серйозних тілесних ушкоджень;
- навмисне створення для будь-якої групи таких життєвих умов, які розраховані на повне або часткове фізичне знищення її (зокрема, голод);
- заходи проти дітонародження та насильницька передача дітей.
З точки зору вчинених дій проблем з доведенням не виникає.
Чи можемо ми довести умисел знищити певну національну групу? Вбивають без розбору. Етнічну? Радшетак, аніж ні. Етнічна група – це ширше поняття, яке об’єднує людей без прив’язки до національності, а виходячи з інших особливостей, які роблять таку групу особливою.
На додаток російські урядовці та особливо ЗМІ, активно наговорили про те, що можна визначити як умисел знищити Україну. До статті «Що Росія має зробити з Україною?» додаємо промову Путіна 22 лютого та його статтю щодо історичної єдності українців, білорусів та росіян.
Усе свідчить про те, що він не визнає існування України. А оскільки це розходиться з реальністю, він готовий знищити країну та всіх, хто не хоче, щоб його «рятували».
Ми є свідками серйозної загрози геноциду.З огляду на це ми звернулися до країн – учасниць Конвенції з проханням вжити заходів із запобігання злочину та незалежного розслідування дій Росії.
Вбитий мирний мешканець у Бучі. Фото Getty Images
Як притягнути до відповідальності винних
Тут є хороші новини. За всі злочини геноциду, які були згадані вище, винні були покарані. Питання щодо Дарфуру наразі розглядається Міжнародним кримінальним судом.
Обсяг міжнародної єдності в бажанні покарати Росію є безпрецедентним. Перед тим як ми дійдемо до суду, необхідно задокументувати злочини. Тут дуже важлива готовність іноземних країн долучатись до міжнародної групи.
Немає сумнівів, що Міжнародний кримінальний суд відкриє провадження та надасть ордери на арешт для високопосадовців Росії. Також немає сумнівів, що якщо буде створено спеціалізований трибунал (за аналогією з Югославією чи Руандою) або гібридний механізм за прикладом Кабмоджі чи Сьєрра-Леоне, дії злочинців будуть кваліфіковані належним чином. Завдяки рівню технологій ми навіть знаємо, хто з мародерів що і куди відправив з Білорусі, тому національні правоохоронні органи знайдуть кожного.
Під питанням залишається їх фактичне осудження. На жаль, правових механізмів витягти Путіна чи когось іншого з Росії немає. Але як тільки хтось полетить до однієї з 45 країн (серед яких усі країни, які користуються попитом у росіян), які підтримали звернення в Міжнародний кримінальний суд, його чи її буде заарештовано (за наявності ордеру на арешт).
Чому Україна має залишатись у правовому полі
Хотілося б забути про всі норми, як це робить Росія, та вдатися до помсти за законами Хамурапі – «око за око». Але це недозволена розкіш. Ця війна є прикладом небагатьох збройних конфліктів, де чітко зрозуміло, на чиєму боці правда. Від того, наскільки коректно поводиться Україна, залежить обсяг підтримки. Росія намагається очорнити наших захисників та звинуватити у найтяжчих злочинах саме для того, щоб підірвати цю світову підтримку.
Тому наша справа – бити ворога серед іншого і справедливістю. Якщо ви не бачите в цьому цінності, перегляньте фільм Операція «Фінал», де показані люди, які чекали на справедливість майже 20 років. Це єдине, чим ми можемо хоч трохи загоїти рани від втрат.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
