Уряд відгукнувся на заклик НБУ позичати гроші на ринкових умовах та підвищив до ринкового рівня ставки, за якими держбюджет отримує гроші від самого Нацбанку. Загалом Мінфін і надалі сподівається на патріотизм українських інвесторів (якого поки що не видно) та допомогу іноземних донорів. Чи значить це, що уряд буде знову просити НБУ вчергове «надрукувати» гроші?
Кабмін уперше відреагував на різке підвищення облікової ставки НБУ до 25%: відтепер уряд позичатиме гроші в Нацбанку за плаваючою ставкою замість раніше зафіксованих 11% річних. Нова дохідність залежатиме від середнього значення облікової ставки протягом року.
Це значить, що Мінфіну доведеться практично удвічі більше платити НБУ за гроші, які регулятор від початку війни періодично «друкує», щоб підтримати держбюджет. З 24 лютого сума таких вливань складає вже 120 млрд грн. Це половина дефіциту держбюджету за цей період.
Минулого тижня Нацбанк виступив проти подальшого фінансування держвидатків зі свого боку. «Ми не чарівна паличка», – сказав тоді очільник регулятора Кирило Шевченко.
Рішення не матиме суттєвого впливу на економічні показники, вважає директорка аналітичного департаменту Dragon Capital Олена Білан. Але, за її словами, НБУ та уряду буде легше узгодити обсяги підтримки бюджету Нацбанком. Єдина альтернатива з доступних зараз уряду – зовнішня допомога.
Чи доведеться Нацбанку перекривати дірки в бюджеті й у червні?
«Друк» коштів подорожчає
Рішення уряду не розповсюджується на кошти, які Мінфін залучає на ринкових умовах перш за все у банків. Міністр фінансів Сергій Марченко продовжує наполягати, що держбюджет не повинен брати гроші в борг під захмарні відсотки. «Бізнес має розділили вартість війни разом із державою», – зазначив міністр під час засідання «фінансового» комітету Верховної Ради 9 червня.
До 24 лютого НБУ законодавчо було заборонено давати уряду гроші. Проблема такого способу фінансування бюджету полягає в тому, що для Кабміну це легка можливість знайти кошти, яких не вистачає на здійснення усіх видатків, однак вона призводить до втрати контролю над інфляцією та, зрештою, «проїдання» золотовалютних резервів країни.
Після зміни підходу до визначення ставки такі операції стануть для Нацбанку менш «благодійними». За розрахунками старшого фінансового аналітика групи ICU Тараса Котовича, якщо облікова ставка у 25% протримається рік, у червні 2023-го Мінфіну доведеться сплатити за ОВДП, які він може розмістити цього місяця, за ставкою приблизно 23,6%. «Тобто більше ніж удвічі вище порівняно з тими випусками, які НБУ викупив у березні–травні», – каже Котович.
Утім це лише тимчасово збільшить навантаження на державний бюджет: сплачені відсотки повернуться разом із прибутком НБУ в наступному році, нагадує Білан із Dragon Capital.
Чи доведеться Нацбанку знову допомагати бюджету
За словами Марченка, доходи бюджету від податкової та митниці покривають місячні видатки, які у травні склали 250 млрд грн, лише на 30%. Розрив, як і раніше, міністр розраховує покрити запозиченнями.
Уряд перш за все сподівається на підтримку донорів. Раніше в НБУ анонсували отримання в червні принаймні частини з допомоги (близько $4,8 млрд), яку держбюджету обіцяли США. Ще один очікуваний платіж – $500 млн у рамках проєкту Світового банку з фінансування заробітних плат для держслужбовців та вчителів на $1,5 млрд.
Альтернатива коштам партнерів – позичати всередині країни. Граничний обсяг вливань до бюджету від НБУ складає 400 млрд грн. Цей орієнтир був затверджений основними донорами – МВФ та Світовим банком, каже на правах анонімності співрозмовник у одній із МФО.
Поки що емісія Нацбанку на 120 млрд грн не створює надто великого тиску на економіку, оскільки регулятор фактично забирав ці кошти назад, продаючи валюту на міжбанку ($3,4 млрд у травні), додає Білан із Dragon Capital. Утім напередодні під час брифінгу щодо підняття облікової ставки з 10% до 25% голова НБУ Кирило Шевченко заявив, що один із мотивів такого різкого підвищення – бажання регулятора стимулювати Мінфін більше позичати на ринку, замість того щоб постійно звертатися за грошима до НБУ.
Міністерство публічно відмовилось підвищувати ставки, за якими воно залучає кошти через «ринкові» ОВДП, зазначивши, що зараз розраховує на патріотизм інвесторів, а не їхнє бажання заробити на тому, що державі вкрай потрібні гроші. Однак, патріотично налаштованих кредиторів у Мінфіну обмаль: на аукціоні 6 червня міністерство залучило через держоблігації рекордно малу суму з початку війни: 810 млн грн. Дохідності склали 9,5–11,5%.
Для того щоб залучити більше приватних коштів, Мінфіну все ж треба підвищувати ставки – принаймні за середньо- та короткостроковими військовими ОВДП (від 3 місяців до 1,5 року), вважає експерт CASE Україна Євген Дубогриз.
За його словами, якщо уряд застосує підхід із прив’язкою дохідності держоблігацій до облікової ставки НБУ для ринкових ОВДП, ставки за ними зростуть до діапазону 12–23,8% річних.
«Що довші будуть облігації, то більшим має бути попит, особливо на річні військові ОВДП, – каже Дубогриз. – Дохідність за ними за таких умов, можливо, навіть перевищуватиме прогнозовану інфляцію наступного року».
Без цього залишається чекати кошти донорів або знову звернутися до НБУ. Останні два місяці регулятор вливав до бюджету по 50 млрд грн, каже Білан із Dragon Capital. Але в найближчі місяці емісія може й не знадобитися, адже Мінфін розраховує на збільшення міжнародної допомоги до $4–5 млрд на місяць, каже Білан.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
