Категорія
Картина дня
Дата

Економіку РФ відкине далеко в минуле, але світ цього і не помітить. Професор університету Берклі Юрій Городніченко пояснює, що буде з Росією, Україною та світом через війну

з особистого архіву

з особистого архіву

Війна України з Росією – новий «чорний лебідь» для світової економіки. До 24 лютого економісти в США та Європі дискутували про наслідки коронакризи та ризики прискорення інфляції. Як змінилася ця дискусія? Про це Forbes розповідає українсько-американський економіст Юрій Городніченко, професор Каліфорнійського університету Берклі.

У статті про нафтові санкції проти Росії Городниченко та науковий редактор Вокс Україна Ілона Сологуб пишуть із посиланням на депутата Європарламенту Андреуса Кубілюса, що денний виторг РФ від продажу нафти до Євросоюзу еквівалентний вартості 100 танків. Це вдвічі більше, ніж знищують українські ЗСУ упродовж одного дня боїв із росіянами.

Міжнародний бан Росії як великого постачальника енергоресурсів – втрата, з якою світова економіка здатна впоратися без істотних втрат, упевнений Городніченко. Набагато більший ризик – нова хвиля торгових воєн між США та Китаєм, який міг би скористатися ситуацією для посилення свого впливу на РФ.

Україна в цих обставинах має готуватися до великого поствоєнного шоку з високою інфляцією, обвалом ВВП та гострою соціальною кризою. Подолати труднощі без масованої міжнародної підтримки буде складно. Втім, поки що українській економіці, каже Городніченко, треба звикати до життя у воєнний час. Як його правильно облаштувати? Часткова відповідь – в американському досвіді часів Другої світової війни.

«Російська економіка – карлик на світовому рівні»

Що буде, якщо війна затягнеться, скажімо, на рік?

Україна та РФ – великі постачальники зерна, Україна – найбільший постачальник соняшникової олії. Якщо зараз через війну буде пропущено посівну кампанію, ми фактично на рік виключимо зі світового ринку дуже великого гравця. Тобто рік глобального дефіциту пшениці, кукурудзи та олії. У такому разі доведеться компенсувати проблему іншим країнам. Наприклад, у США вирощуватимуть замість картоплі пшеницю.

Наскільки сильно санкції проти РФ бʼють по економіці Європи?

Російська економіка більша за українську, але на глобальному рівні це все одно карлик – 2–3% світового ВВП. Шоки ймовірні, але великого впливу я не очікую. Навіть якщо Європа повністю відмовиться від російських енергоносіїв. Рецесія в Європі у такому разі можлива, але досить мʼяка – 1-2%.

Чи зміниться суттєво баланс у світовій економіці, якщо ситуацією вирішить скористатися Китай, щоб поставити РФ у залежність від свого ринку?

Росія звикла бути монополістом. Якщо сценарій з Китаєм реалізується, вона стикнеться з великим монопсоністом – ціну встановлюватимуть не вони, а китайські товариші. Це буде шок для РФ. Але з точки зору світової економіки мало що зміниться. Росія не виробляє нічого унікального. Тому через санкції її економіку буде відкинуто глибоко в минуле, а світ цього навіть не помітить.

Яка, на вашу думку, ймовірність нового, більш серйозного загострення економічних воєн між Китаєм та США?

Досвід попередньої торгової війни, коли президентом США був Дональд Трамп, показав, що китайська економіка має дуже багато вразливостей. Наприклад, компанію, яка виробляє обладнання для 5G, мало не поховала заборона на використання американських чіпів.

Тому я не думаю, що Китаю зараз цікаво сваритися з Америкою через Росію. Занадто різна ціна питання. Китай набагато більше торгує зі США, аніж потенційно може отримати від співпраці з РФ.

У цьому сенсі є яскравий приклад: Китай підтримує КНДР, але лише на словах: особливих фінансових вливань у країну не здійснює, витримуючи певну дистанцію. Думаю, причина в тому, що китайське керівництво розуміє ризики та не хоче бути відрізаним від світової економіки.

Ви вважаєте, що Китай реально ізолювати за допомогою санкцій?

Звичайно, від торгової війни постраждають усі, хто бере участь у ній. Але Китай – раціональний гравець. Я не думаю, що він вплутуватиметься в протистояння, яке здатне обійтися йому дуже дорого.

«Україна втратила близько $50–70 млрд ВВП»

За оцінкою НБУ, через війну відключилося близько половини української економіки. Наскільки зараз резонно робити такі оцінки?

Маріуполь, Харків – великі промислові міста, які були зруйновані та нескоро повернуться до нормального життя. Це величезні удари по економіці. Думаю, оцінка НБУ приблизно відповідає дійсності.

Водночас, треба розуміти, що у воєнний час економіка працює по-іншому. Наприклад, вже були новини, що уряд обмежив ціни на деякі товари. Тобто ринкові принципи працюють не повною мірою. Тому звичні макрокатегорії, такі як ВВП, стають досить умовними.

Про що говорить світовий досвід: чи є усереднений показник, який відсоток від ВВП гарантовано втрачає країна, на території якої тривають бойові дії?

Вʼєтнам, який бомбили день і ніч, втратив більше половини економіки. Але країну врятувала допомога – насамперед від комуністичних друзів. Україні також потрібно забезпечити собі допомогу партнерів, інакше економіка довго не витримає такої напруги та не зможе забезпечувати всю країну.

Чи має вся економіка перебудовуватися на військові рейки чи все ж таки можна зберегти паралельне існування сектора, який працює на оборонні потреби та звичайного цивільного бізнесу?

Під час Другої світової у США ринкова економіка продовжувала працювати, але з певними обмеженнями. Наприклад, виробники авто переорієнтувалися на виробництво танків та літаків. Їхні працівники отримували зарплату й витрачали її у звичайних для мирного часу місцях: магазинах, ресторанах, кінотеатрах тощо. Але при цьому діяла, наприклад, заборона купівлі автомобілів для приватного використання.

Як швидко можна переорієнтуватися на подібний симбіоз, враховуючи безперервні бойові дії?

У США стимулом став Перл-Харбор. На військові рейки країна стала буквально за кілька місяців.

Який обсяг зовнішньої допомоги потрібен Україні для підтримки життєдіяльності?

За приблизними підрахунками Україна втратила близько $50–70 млрд ВВП. Потрібно компенсувати бодай половину цієї суми.

Чи гарантовано Україні потужний інфляційний шок та девальвацію гривні після війни?

Інфляція неминуча. Оскільки економіка не забезпечує належних доходів бюджету, уряду доведеться звертатися до НБУ по гроші. Нацбанк уже фінансує держбюджет, купуючи держоблігації.

Але не думаю, що інфляція буде нашою головною проблемою. Головне – щоб люди не гинули та не були біженцями. Повернути в Україну тих, хто вимушено поїхав, буде дуже складно, особливо молодь.

Водночас уже зараз у Штатах багато говорять про те, що українську економіку відновлюватиме не лише Україна, а й уся світова громадськість. Тобто такий собі «план Маршалла». Можливо, це допоможе модернізувати українську економіку набагато швидше, ніж Україна робила б це у мирний час та власними зусиллями.

Чи можна вже говорити про суми та принципи формування цього плану?

Складно передбачити контури такої програми – ми ще не знаємо повних масштабів збитків. Можливо, вже не буде сенсу відновлювати певні галузі. Наприклад, на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей багато вугільних шахт. Не думаю, що зараз є сенс займатись їх відновленням.

Наскільки потенційне входження такої великої країни, як Україна, в ЄС вплине на встояну модель європейської економіки?

Мій прогноз – Україна буде членом ЄС. І їй є що запропонувати: food security, IT-сектор, який міг би трохи надолужити відставання Європи від США щодо існування власної Силіконової долини. До того ж ЄС уже приймав великі країни: Польщу, Румунію, Болгарію. Вони сильно відставали від, наприклад, Франції чи Бельгії, але намагаються наздоганяти та розвиватися. ЄС має спеціальний фонд для розвитку «відстаючих територій». Можливо, кошти цього фонду можуть стати частиною «плану Маршалла» для України.

«Ціни на нафту зараз нижчі, ніж у 1970-х або 2008-му»

Війна України з Росією – для економістів США це також топтема?

Досі головною темою була інфляція. Економісти розділилися на два табори: одні говорили, що потрібно різко підвищувати відсоткові ставки, інші стверджували, що необхідне поступальне зростання, інакше це призведе до рецесії.

Війна багато що змінила. Усі розуміють, що ціни на нафту різко пішли вгору, і тепер у багатьох сформувалися очікування рецесії в Європі та уповільнення зростання США.

Що ще входить до основних економічних ризиків? Коронавірус ще в цьому списку?

Зараз Україна – точно тема №1. COVID залишився, але вже є розуміння, що цей ризик поступово сходить нанівець: люди вже знають, що робити при коронавірусі, економіка адаптувалася.

Як тепер виглядає консенсус-прогноз щодо інфляції у США на кінець 2022 року?

Думаю, його буде підвищено. Але загальна думка залишається такою самою – у середньостроковій перспективі інфляція все одно повернеться приблизно до 2%, навіть незважаючи на нинішнє зростання цін на нафту. До речі, якщо скоригувати їх на інфляцію і порівняти з 1970-ми або 2008 роком, зараз ціни на нафту нижчі, ніж були в ці періоди.

Зростають ціни не тільки на нафту, а й практично на всі commodities: нікель, алюміній, золото etc. Наскільки це серйозний мінус для світової економіки та інфляції?

У короткостроковій перспективі вплив негативний, але в довгостроковому періоді він не такий сильний. Спрацьовує чудо ринкової економіки: якщо якийсь товар стає занадто дорогим, ринок швидко знаходить, чим його замінити.

ФРС якось коментувала війну в Україні? Чи впливатиме це на її можливе рішення про підвищення ставки?

Заяв чи натяків поки що не було. Ще до війни Джером Пауелл анонсував, що ФРС готова підвищити ставку з нуля до чверті процентного пункту. Глобально це нічого не змінить, але дає сигнал, що Федрезерв непокоїться через інфляцію. Війна, напевно, вплине на цю позицію. Моя думка – готовність підвищувати ставку буде меншою.

Тобто війна в Україні все ж таки створює ризик рецесії в США?

Такий ризик є. Але думаю, всі розуміють, що якщо не зупинити Путіна зараз, далі буде лише гірше.

Матеріали по темі