Електрика із відходів була прибутковим бізнесом в Україні. Що пішло не так /Фото Getty Images
Категорія
Картина дня
Дата

Електрика із відходів була прибутковим бізнесом в Україні. Що пішло не так

Getty Images

Через високу ціну на газ дорожчає й сировина для електростанцій на біомасі: лушпиння соняшника, тирса, сухі стебла пшениці та кукурудзи. Директор однієї такої станції Володимир Пилипов навіть змушений був припинити свій бізнес. Його Смілянська ТЕЦ виробляє електроенергію та одночасно опалює 2000 квартир, лікарню, два дитсадки та три школи у Черкаській області. Але колись прибуткова сфера тепер приносить збитки. Чому це відбувається лише в Україні?

Біоенергія в Україні

До енергетичної кризи, яка почалася влітку 2021 року з різкого подорожчання газу, кількість біоенергії в Україні зростала. У 2020 році, наприклад, її кількість збільшилася на 26% – до 4,2 млн тонн нафтового еквівалента. За даними Держстату, близько 7% усієї електрики країни – з біопалива. Якби не воно, за розрахунками Біоенергетичної асоціації, країні довелося б додатково імпортувати близько 5,2 млрд кубометрів природного газу. За поточних цін стільки газу коштувало б $5,2 млрд.

Для порівняння: Литва ґенерує 20% енергії із відходів, а США – 5%.

Енергія з біопалива приблизно втричі дешевша, ніж із газу. Щоб замістити 1000 кубометрів газу, які в Україні коштують понад 35 000 грн, потрібно дві тонни пелет або три тонни тріски. Одна тонна пеллет коштує 6000 грн, а тріски – 2500 грн.

Майже всі станції на біомасі (95%) – це невеликі котельні, які обігрівають приміщення. Їхня загальна потужність по країні: 5000 МВт. Електрику ж із біогазу виготовляють близько 30 установок, з біомаси – 19 електростанцій. Їхня загальна потужність 270 МВт.

Збудувати ТЕЦ на біомасі на 5 МВт коштує в середньому €11 млн, а котельні на 20 МВт – 70–80 млн грн, каже Іван Надєїн, засновник компанії «Укртепло». Обладнання ТЕЦ набагато складніше, тому така велика різниця у вартості. «Укртепло» має близько 200 МВт потужностей «зеленої» ґенерації – на біомасі, біогазі, сонячній енергії та гідро. Компанія побудувала близько 300 електростанцій та котелень по країні, в 14 областях. У 2021 році, наприклад, «Укртепло» добудувала Полісську ТЕЦ у Житомирській області та запустила другу чергу біогазової станції у Маріуполі.

У докризовий час котельня окупалася щонайбільше за два роки, а ТЕЦ – за чотири, каже Надєїн.

Дорогі дрова

На тлі зростання цін на газ у Європі – який у 2021 році подорожчав у сім разів – до $1000 за 1000 кубометрів – підприємства почали переходити на альтернативні види палива, зокрема дрова. За словами Пилипова, дрова подорожчали втричі, до 2000 грн за тонну; ціна тирси зросла у 3,5 раза – до 3000 грн за тонну.

Ціни, за якими станція відпускає енергію, однак, залишилися на колишньому рівні – тариф на електрику та тепло для населення стримує держава. Вона ж і купує енергію у виробників за «зеленим» тарифом – 12,4 євроценти за кВт-год.

Платежі постійно затримуються та грошей не вистачає на закупівлю сировини, скаржиться Пилипов. За 2021 рік держава заборгувала Пилипову 21 млн грн. «Ситуація погана, – каже він. – Ми вперше залишилися без палива у розпал опалювального сезону». Надєїн погоджується: «Виплати зриваються, а за паливо треба платити щодня».

У 2021 році держава мала заплатити виробникам біоенергії 3,74 млрд грн, але даних про те, скільки реально виплатили, поки що немає, каже Юрій Шафаренко, ексзаступник голови Держенергоефективності. Виплати за «зеленим» тарифом для всіх видів відновлювальної енергії, включно з сонячною та вітряною, – 46 млрд грн, свідчать дані держпідприємства «Гарантований покупець».

Але навіть коли гроші на закупівлю є, сировини на ринку може бракувати. З початку зими Смілянська ТЕЦ тричі зупинялася на 10 днів – не було в кого купити дрова та тирсу. «Ми не можемо забезпечити станцію паливом вперше за 10 років», – каже директор станції Пилипов. Він не знає, коли станція знову запрацює. «Ми вже повністю видихнулися: закінчилися гроші, закінчилося паливо, – каже він. – Ми на межі катастрофи».

Цієї зими також зупинилася Переяславська ТЕС потужністю 5 МВт, каже голова Біоенергетичної асоціації Георгій Гелетуха. «Наразі складна ситуація на багатьох станціях, – каже він. – Якщо хтось не зупинився, то він працює із нульовою рентабельністю».

Новий податок на СО2

Поверх дефіциту, альтернативного газу палива, та затримки виплат за «зеленим» тарифом біоелектростанції з січня 2022 року також мають сплачувати більше податків. Податок на викиди вуглекислого газу (СО2) зріс утричі – до 30 грн за тонну.

Це стільки ж, скільки платять електростанції на вугіллі, хоча під час спалювання біомаси виділяється стільки СО2, скільки було поглинено у процесі її зростання, каже Гелетуха. За його словами, такого податку для біоенергетики немає у жодній країні світу. Пилипов щомісяця сплачує 210 000 грн цього податку.

У Європі та США не закрилася жодна станція на біомасі, хоча їм також не вистачає палива. Литовські виробники тепла зазвичай закуповують приблизно половину біопалива на зиму, а торік змогли закупити лише 10%. Але вони вижили. «У Європі біоенергетика залишилася конкурентною, тому що ціни на її продукт – тепло та електроенергію – зросли пропорційно до цін на сировину», – каже Гелетуха.

Вартість опалення у Вільнюсі, де 60% тепла виробляється з біомаси, а 40% – із газу, у грудні зросла у 2–2,5 раза, пише LRT. Рахунки за енергію в Європі цієї зими зростуть у середньому на 54% порівняно з 2020 роком, пише Bloomberg.

Якщо ситуація із виплатами «зеленого» тарифу та тарифами на енергію для споживачів не зміниться, електростанція Пилипова буде змушена або перейти на сезонну роботу, зупинивши виробництво енергії влітку, або повністю закритися. У такому разі опалення 2000 квартир, трьох шкіл, двох дитячих садків та лікарні знову забезпечуватиметься газом.

«Укртепло» Надєїна тепер не планує будувати ТЕЦ на біомасі, хоча раніше компанія планувала побудувати мінімум 4 таких станції. «У таких проєктах ми сьогодні не бачимо перспективи, у них немає економічної доцільності», – говорить він.

Його компанія зосередиться на будівництві котелень на біопаливі. У 2018 році «Укртепло» придбало «Рівнетеплоенерго» і до 2024 року планує переобладнати 70% котелень Рівного з газу на біомасу. Щоб не залежати від постачання палива, компанія взяла в оренду 100 га землі неподалік від міста і самостійно вирощує там біопаливо – енергетичну вербу.

Матеріали по темі