Керуюча справами православного мільярдера. Як Юлія Кірʼянова перебудовує бізнес Новинського. Перше інтервʼю СЕО «Смарт-Холдинг» /Фото Антон Забєльський для Forbes Україна
Категорія
Компанії
Дата

Керуюча справами православного мільярдера. Як Юлія Кірʼянова перебудовує бізнес Новинського. Перше інтервʼю СЕО «Смарт-Холдинг»

СЕО «Смарт-Холдинг» Юлія Кірʼянова Фото Антон Забєльський для Forbes Україна

СЕО «Смарт-Холдинг» Юлія Кірʼянова про російські корені Новинського, проблеми з Ахметовим, інвестиції під час війни і спроби продажу газового бізнесу

Коли в другій половині 2021 року в «Смарт-Холдинг» Вадима Новинського, 59, готували зміну керівництва, на порядку денному стояло питання: як розпорядитися надприбутками від шаленого зростання цін на руду й метал. У першому півріччі 2021-го «Метінвест», на який припадає 80% доходів Новинського, наростив виторг на 70%, EBITDA зросла в пʼять разів – до $3,79 млрд. 

Нова гендиректорка «Смарт-Холдинг» Юлія Кірʼянова, про чиє призначення було оголошено 26 серпня 2021 року, готувалася працювати на зростаючому ринку, а опинилася в центрі найжорстокішої війни. «Ми бачимо зниження по портфелю більше ніж на 50%, – говорить Кірʼянова. – Проте є і хороша новина – ми живі».

У Маріуполі зруйновано дві третини активів «Метінвест». Серед втраченого – херсонська верф суднобудівної компанії Smart Maritime Group, яка лишилася на окупованій території. Компанія тимчасово не контролює роботу торгових центрів «Амстор» у Мелітополі та Бердянську, будівлі торгових центрів у Маріуполі та Сєвєродонецьку майже повністю зруйновані. 27 червня російська ракета зруйнувала один із найбільших ТЦ у Кременчуці – підтверджено загибель 21 людини. Компанія зупинила видобуток газу в Харківській області й поставила на паузу індустріальний парк та зерновий термінал у Миколаївській.

Активи на окупованих територіях втрачено, але в холдинга Вадима Новинського залишаються ресурси для експансії. Який у нього інвестиційний план? Перше інтервʼю Юлії Кірʼянової для українських ЗМІ.

Forbes публікує скорочену й відредаговану для зрозумілості версію інтерв’ю.

Про Новинського й репутацію

Коли ми зустрілись, ви сказали, що багато уваги приділяєте репутації. Це про компанію чи її власника Вадима Новинського? 

Ми хочемо стати більш відкритими, демонструвати наші проєкти, вклад в економіку. Люди мають знати, де, що і як ми робимо. Ми – український інвестор та інвестуємо в ті галузі, які мають стати основою для розвитку країни. 

Коли ви говорите про репутацію, це стосується як компанії, так і власника – Вадима Новинського? 

І те, і те. Про компанію і її справи мають говорити не менше, ніж про бенефіціара.  

Чи заважає групі російське походження власника?

Походження не обирають. Усе залежить від того, де ти реалізувався і знайшов своє місце. Для нашого бенефіціара це Україна, патріотом якої він є. Він тут живе багато років і не асоціює себе з будь-якою іншою країною. 

До того ж наш бенефіціар не керує бізнесом.

Чи є в правоохоронців питання до колишнього громадянина РФ Вадима Новинського, а нині активного прихильника УПЦ МП

Бенефіціар має з 2012 року українське громадянство, а значить, бізнес належить українському громадянину. Він пройшов усі необхідні перевірки в рамках процедури його отримання. З цього приводу питань до нього нема. 

Не бачимо і не чуємо від держави ніяких сигналів про те, що ми щось не те робимо чи з кимось пов’язані, бо цього немає. З російськими контрагентами припинили відносини в 2014–2015 роках. Більшість бізнесу працює на експорт до Європи, є локалізація в газовому бізнесі. Я не бачу великих ризиків тут з юридично-правової точки зору. 

Зараз ми не відчуваємо тиску, провокацій, зайвих перевірок – сподіваюсь, так буде і надалі. 

Чи є у «Смарт-Холдинг» активи або бізнес-інтереси в РФ і Білорусі?

Ні. 

Пан Новинський в Україні зараз? 

Вадим Владиславович був в Україні з 24 лютого і наступні три місяці. Зараз він періодично буває у відрядженнях, але завжди повертається. 

З початком війни він не думав повертатись до операційного управління? 

Ні. Всі свої ресурси він намагається спрямувати на благодійність. Об’єм наданої допомоги з урахуванням нашої частки володіння в «Метінвест» перевищив уже $20 млн. 

Щодо бізнесу – тут працює система корпоративного управління. Акціонер – дуже мудра людина і дуже сильно підтримує морально, але бізнес робимо ми. 

Наскільки син Вадим Новинського Михайло залучений у бізнес? 

Він – член наглядових рад «Метінвест» і ще декількох бізнесів. У «Смарт-Холдинг» фокусується на міжнародних портфельних інвестиціях. Ми разом із ним вибудовуємо структуру портфелю ліквідних інструментів, він активно занурюється в цю сферу, і лідерство тут за ним.

Не народний обранець

6 липня Вадим Новинський повідомив у Facebook, що вирішив скласти повноваження народного депутата України. За його словами, причиною стала війна та окупація Маріуполя, «інтереси якого він представляв у Верховній Раді протягом трьох років». Він пояснив, що хоче «зосередитися на гуманітарних проєктах, розвитку національної економіки, служінні УПЦ та на відновленні зруйнованих храмів».

Інтервʼю було взято за декілька днів до заяви.

Про трагедію в Кременчуці та девелоперський бізнес

Ми працюємо в рамках встановлених для ТРЦ нормативів. Наразі триває розслідування. 

Ці інструкції передбачають знаходження людей у ТЦ під час повітряних тривог? Як було в цьому випадку?

Одна з інструкцій Держспоживслужби прямо забороняє виганяти людей із торгового центру під час повітряної тривоги. Але для тих, хто мав бажання залишити будівлю, було забезпечено максимальний евакуаційний потік. Завдяки злагодженим діям усіх служб та відповідальних осіб масштаб трагедії вдалося суттєво зменшити.

Порівняйте мережу зараз і до повномасштабного вторгнення? 

Після окупації частини Донбасу в 2014 році на непідконтрольній Україні території залишилося 11 торговельних центрів, долю їх ми не знаємо. На контрольованій – 15. Із 2014 року в процесі діяльності чотири ТЦ було продано партнерам. 

Після 24 лютого зруйновано два ТЦ у Маріуполі, один у Сєвєродонецьку. Бердянський і Мелітопольський в окупації – їх «націоналізували». Краматорський ми зупинили після наближення лінії бойових дій. Зараз працюють ТЦ тільки в Запоріжжі.

На скільки зменшилася загальна площа? 

Загальний обʼєм площ для оренди до повномасштабної агресії в лютому був приблизно 132 000 кв. м, зараз – 62 000 кв. м. 

ТЦ генерували прибуток? 

Тільки Запоріжжя, Кременчук та Краматорськ мали більш-менш нормальний грошовий потік. Усі інші балансували. Я вважала доцільним продати всі ТЦ, крім запорізьких. Їх збирались переформатувати і розвивати як комерційну нерухомість.  

Уже були покупці?

Так, три ТЦ хотіли купити локальні гравці. Вже була оцінка, але зараз усі вони коштують нуль.  

Про втрати й репарації Росії

Ви плануєте отримати компенсацію збитків від Росії? Оцініть втрати «Смарт-Холдинг» внаслідок війни?

Так, але, на жаль, зараз немає дієвого механізму отримання компенсації. Ми з партнерами фіксуємо й класифікуємо збитки (зруйновані, окуповані, зупинені і т.д.), а також формуємо метод оцінки заподіяної шкоди. На цій базі можна буде будувати юридичні кейси. 

Основне питання для українського бізнесу – підтвердження оцінки збитків. Можна звертатися до українських судів, Європейського суду з прав людини, можна одразу судитись у закордонних юрисдикціях – країнах реєстрації власників майна та бізнесу. Але ми не поспішаємо з вибором шляху, просто готуємося. Від підготовчої роботи залежить 90% успіху.

Кірʼянова мала підготувати інвестиційну стратегію «Смарт-Холдинг», тепер шукає можливості на війні. /Фото Антон Забєльський для Forbes Україна

Кірʼянова мала підготувати інвестиційну стратегію «Смарт-Холдинг», тепер шукає можливості на війні. Фото Антон Забєльський для Forbes Україна

Можливо, є проміжні цифри втрат? 

Ми говоримо про сотні мільйонів доларів. І це без урахування «Метінвест» та HarvEast

Що постраждало?

В окупації лишилась Херсонська верф, одне з господарств «Верес», зупинено проєкт індустріального парку в Миколаєві, зупинено порт Очаків – це те, що вже втратило свою вартість і грошовий потік. Про ТЦ ми вже говорили. Не працює готель Park Inn на Троїцькій площі в Києві. Є зупинені девелоперські проєкти в Києві, які вже мали приносити прибуток, але не приносять.

Що стосується газового бізнесу, працюють полтавські родовища, а харківські зупинено з перших днів повномасштабного вторгнення. Ви бачите, наскільки зросли ціни на газ, для нас це великі втрати. 

Як ви їх оцінюєте? 

При збереженні цін на газ ми недоотримаємо до кінця року до $100 млн доходу. Звісно, якщо не відновимо роботу. 

Ви казали, що видобуток цього року по галузі може впасти на 17%. Наскільки скоротили видобуток «Смарт Енерджі»?

На 60–70%. Якщо ми не запустимо Харків, можемо добути 132 млн куб. м, при прогнозних показниках в 360 млн куб. м. 

Які у вас операційні збитки?

Я буду говорити без урахування «Метінвест» і HarvEast. У виробництві ми впали на 60% плюс. Трохи працює нерухомість, «Верес», полікарбонатне виробництво, видобуток щебеню, виробництво пелет та газ. 

До кінця року ми прогнозуємо скорочення виручки приблизно на 20%. Більш суттєвого зниження вдалось уникнути за рахунок високих цін на газ.  

Очікуємо скорочення EBITDA на 5% від того, що ми раніше прогнозували. Цей показник приблизно складе 3 млрд грн по групі. 

Про продаж газового бізнесу і проблеми з банком Ахметова 

СЕО «Смарт Енерджі» Сергій Глазунов у грудні 2021-го говорив, що інвестує у видобуток $300 млн до 2028 року, що пробурите 27 нових свердловин. Як коригуються ці цифри?

Якщо будуть цікаві ліцензії, ми готові дивитись. Але наша CAPEX програма й інвестиції призупинені до кінця воєнного стану.  

Загалом, я б рекомендувала іноземним інвесторам звернути увагу на газову галузь післявоєнної України як частину системи енергобезпеки Європи. Якщо існуючі ціни будуть триматися ще декілька років, в української газової галузі є перспектива для розвитку. 

Ми цілеспрямовано готували наш бізнес під стратегічного інвестора. До 2014 року розмовляли з Shell, Enі, мали попередні домовленості, але не склалось. 

Скільки ви хотіли? 

Моя амбіція була – $500 млн. По запасах у нас хороші активи, але на оцінку дуже впливають ціни на газ. Я вважаю, що наш бізнес повністю готовий до стратегічного інвестора. Ми розглядали і лістинг на біржі, але цікавіше попрацювати зі стратегом. Залучення прямих інвестицій – це шлях до успіху України, оскільки вони завжди супроводжуються технологіями.    

Якою є подальша стратегія поведінки групи з борговим портфелем? Яке співвідношення боргу до EBITDA зараз і до якого прагнете?

Після 2014–2015 року у нас було понад $500 млн боргів. В сьогоднішню кризу ми вийшли з портфелем боргів $21,8 млн. Із них 90% – у гривні. Стратегічно ми намагалися в першу чергу скоротити відкриту валютну позицію. 

Ми провели значну роботу. Велика подяка українським банкам, які не примушували нас терміново все гасити, всі були в діалозі і намагалися продовжити кредитні лінії. Навіть зараз ми ведемо перемовини з Райффайзен Банк Аваль про збільшення кредитної лінії на релокацію бізнесу. Це приклад партнерства і в горі, і в радості. 

Яка ситуація с ПУМБ Ріната Ахметова? 

У нас в ПУМБ кредит на близько $17 млн, у гривні. ПУМБ – єдиний з усіх банків партнерів попросив нас погасити кредит. Це для нас була дуже несподівана та неприємна подія. Але ж це моральний аспект, фінансово ми будемо готові погасити зобов’язання до кінця року. 

Важка індустрія

У Давосі ви казали, що виробництво сталевої продукції впало майже в три рази. Якій стабілізаційний план у «Метінвест»? 

Металургія – це наш профіль, ми на цьому розуміємось, тому не збираємося здаватися. 

Критично, щоб у нас залишився ресурс: руда й вугілля (коксохім). Це критичні продукти, необхідні для розвитку групи. В Україні залишаються два виробництва сталі: «Запоріжсталь» і «Каметсталь». У післявоєнний час ми будемо продовжувати їхній розвиток і перехід на більш екологічні продукти. Для диверсифікації плануємо інвестиції за кордоном. 

На які об’єми розраховує «Метінвест» зараз і які очікуються до кінця року (руда і сталь)? 

Мені складно дати прогнози. Наші результати в тому числі залежать від світових цін і спроможності експортної логістики. Економіка працювала, коли була доставка через порти. Доставка залізницею в західні порти суттєво з’їдає маржу. 

Кірʼянова: «Стратегія в Україні на паузі. Готові купувати мажоритарну частку в бізнесах, які співвідносяться з нашим бізнесом в Україні». /Фото Антон Забєльський для Forbes Україна

Кірʼянова: «Стратегія в Україні на паузі. Готові купувати мажоритарну частку в бізнесах, які співвідносяться з нашим бізнесом в Україні». Фото Антон Забєльський для Forbes Україна

«Верес» чекає на стратега

Можете назвати активи, на які дивитесь в Україні? Що може зіграти під час війни? 

Казати зарано, але в нас є приклад створення нової продуктової лінійки. Ми проінвестували майже 4 млн грн у лінію з виробництва тушонки на черкаському заводі «Верес». Перша партія складе 750 000 банок. Загальна потужність виробництва – 2,3 млн банок на місяць. Сировину постачає МХП. Робимо харчові пайки для армії і зараз плануємо поставити нову лінію, щоб за потреби подвоїти виробництво.  

Дивимося на конкурентів. Якщо десь бачимо, що потужності вийшли з ладу, одразу прораховуємо, чи можемо ми швидко закрити попит.   

Чи можете нарощувати експорт продукції «Верес»? 

Верес усе ж таки виробляє специфічний продукт, який розрахований на етнічні ринки. Ми сильні там, де ми є. Як розвиватись? З точки зору продукту, дивимось на готові страви. Щодо ринку збуту, нам потрібно щільно займатися просуванням в країнах Східної Європи. 

«Верес» чекає на стратега, бо наша сила в нашому бренді та якості продукції. Стратег може додати ринки збуту та нові технології.  

Інвестиції на Захід

Компанії з великою експортною складовою виявилися більш стійкими. Якщо не враховувати «Метінвест», ядро бізнесу «Смарт-Холдинг» знаходиться в Україні. Чи будуть змінюватись інвестиційні акценти з внутрішнього на зовнішні ринки?

Ну, свердловину чи карʼєр важко перевезти з України. Але навколо них треба створювати ланцюжок із доданою вартістю. 

До кінця квітня ми мали представити нову стратегію групи в Україні. Стояло завдання – зробити наш портфель альтернативним до «Комодітіс», більш стійким, із більш виразною експортною складовою. Але лютий усе змінив. 

Стратегію в Україні поставили на паузу і за два місяці створили міжнародну стратегію з портфельних та прямих інвестицій. Щодо прямих – ми готові купувати мажоритарну частку в бізнесах, які співвідносяться з нашим бізнесом в Україні. Тобто йдеться про розвиток нашої експертизи на нових ринках. 

Міноритарними стеками ми готові заходити в бізнеси, які потенційно готові локалізуватись в Україні. Тобто виступати партнерами-провідниками для західних компаній, які зацікавлені заходити на наш ринок.    

Зараз ми на стадії аналізу своїх можливостей для реалізації цієї стратегії. І паралельно починаємо дивитися, що можна зробити в Україні. 

У нас уже є напрямки, які можуть розвиватися, в тому числі з розширенням на заході України, – нерухомість, харчова промисловість, виробництво полікарбонату. Щодо останнього, то ми вже релокували дві виробничі лінії в Ужгород. Також аналізуємо інші бізнес-можливості. 

Який у вас бюджет на експансію і M&A у Європі?

Декілька десятків мільйонів доларів. Це з одного боку, експансія експертизи, а з іншого – потенційна локалізація в Україні. Галузі? Різні види обладнання, хімічні компоненти для сільського господарства, фарма, папір, картон, будівельні матеріали. У нас є пріоритетні країни та галузі, це все прописано у стратегії. Ми історично були українським індустріальним інвестором. Зараз робимо перші кроки в міжнародних прямих інвестиціях.     

Матеріали по темі