Крипта пішла на дно. Чому світ Web3 це тривожить, але не зупиняє. Пояснює співзасновник NEAR Protocol Ілля Полосухін

NEAR Protocol – Web3-стартапу з українським корінням – важко жалітися на скупість інвесторів. Засновники Ілля Полосухін та Олександр Скіданов залучили на свій проєкт понад пів мільярда доларів. Найбільший раунд – $350 млн на чолі з Tiger Global – закрили у квітні, коли крипторинок уже впевнено йшов донизу. На що такі гроші?

Основа NEAR Protocol – власний блокчейн – база даних, що обробляє операції швидше та дешевше за конкурентів Solana, Ethereum або Bitcoin. У стартапу є криптовалюта NEAR, що теж обвалилася вчетверо з пікових $20 на початку 2022 року. Але токен – інструмент, а не мета, каже Полосухін.

Їхня технологія потрібна для розробки децентралізованих додатків, або ж daaps, для інтернету наступного покоління. Головна відмінність від звичайних додатків – відсутність контролю з боку єдиного власника. У світі Web2 – це компанії на кшталт Google, Meta, Apple та тисячі інших, які самі вирішують як розвиваються їхні додатки. У Web3 ж за кожне рішення голосують користувачі.

Наразі у NEAR Protocol 10 млн користувачів, мета – мільярд. Чому чергова криптозима – не привід зупинятися, розповідає фаундер.

Інтерв’ю скорочено та відредаговано для зрозумілості.

Складно говорити про «чорних лебедів» у 2022-му. Проте що може стати потрясінням для світу Web3?

Один із ризиків – регуляція. У світі немає конкретного фреймворку для регулювання блокчейну. А оскільки він глобальний, регуляторам дуже важко прийти до чогось.

Тут потрібен продуктовий підхід. Регулятори намагаються вирішити багато проблем: захист користувачів, інвесторів від шахрайства і т.д. Багато з цих речей ми можемо вирішити на продуктовому рівні, за допомогою самого блокчейну.

Вихід – так званий self regulatory framework, в якому є безпековий і економічний аудит, набір інформації, яку треба надавати інвесторам, користувачам. Проте носієм цих правил є не сторонній регулятор, а блокчейн. «Чорний лебідь» станеться, якщо світові регулятори не підуть цим шляхом. 

Скажімо, по закону 1934 року в Америці інформацію для тримачів цінних паперів потрібно насилати звичайною поштою. З такими законами, що написані майже 100 років тому, буде дуже складно працювати у блокчейн-світі.

Чи є шанси, що в найближчі 5–10 років буде створено глобальний список правил для єдиної регуляції?

Зараз усі блокчейн-проєкти над цим працюють. Надія є. Проте чергова криптозима не дуже допомагає. Коли проблеми виникають в одному з блокчейнів, їх екстраполюють на усіх.

Усі проблеми можна вирішити. Інструменти є. Потрібно просто звести це до загального списку правил і зробити його інструментом регулятора.

Це не протирічить самій ідеї децентралізації, яку часто трактують як повну анархію та відсутність правил?

Це не так. Блокчейн якраз набір правил, з якими усі згодні. Web3 – метод, а не мета.

Мета в тому, щоб все, що належить мені, залишалося зі мною: мої гроші, дані, можливість приймати рішення. У централізованому світі цього немає.

Все, що було у моєму Facebook, залишається у Facebook. Шанси, що вони не залишили всі мої дані після видалення аккаунту у себе, дуже малі. Те ж саме із грошима, що лежать у банку. Банк закрився – гроші зникли. Так, держава щось страхує, але, знову ж таки, ви залежите від централізованої організації.

Децентралізація – метод вирішення цих проблем. Це можливість зробити так, щоб жодна центральна партія нічого не контролювала, але правила продовжували діяти.

У розпал війни в Україні таки легалізували криптоактиви. Як ви оцінюєте цей крок?

Дуже позитивно. Це гарний початок, але ще є що доробити. У прийнятому законі не вистачало частини про оподаткування. Варто також прийняти цифрові активи для оплати на державному рівні. Але над цими речами працюють.

Моя велика надія, що війна закінчиться дуже скоро. І під час відбудови Україна стане світовим блокчейн- та Web3-хабом. За рахунок того, що є дуже зрозумілі правила гри, а держава дуже лояльна. Це принесе великі інвестиції, які дадуть можливість відбудувати все ударними темпами.

NEAR Protocol стартував у 2017-му, незадовго до краху ICO. Зараз крипторинок увійшов у чергову «зиму». Як це впливає на проєкт?

Ми почали працювати в серпні 2018-го. Ринок крипти вже йшов донизу і продовжив цей «чудовий» шлях. Ми налаштовані будувати продукти для користувачів і розробників. А такі завжди знаходять капітал і можливість працювати.

За останніх пів року, наприклад, Near Foundation отримав $500 млн. Капітал для роботи є у всіх проєктів екосистеми. Вони продовжують працювати, мають користувачів, ні в кого немає проблем. За всіма параметрами, що ми бачимо, продовжується зростання екосистеми.

Ринки йдуть і вниз, і вгору. Наша мета – привести мільярд користувачів. Тоді, гадаю, ринку буде дуже складно не приймати їх. Зростати є куди. Ми досягли 10 млн користувачів, три місяці тому було 5 млн.

Основний додаток, що дає вибуховий приріст користувачів, – Sweatcoin. Вони на ринку вже сім років, мають понад 80 млн користувачів, зараз запускають частковий перехід користувачів у Web3-економіку.

Це топдодаток на 33 ринках, здається, у AppStore і один із тих, що зростають найшвидше. Ми бачимо, що такі додатки вже розраховані не лише на тих, хто добре знається на крипті, а й тих, хто просто користується додатком. На це і був орієнтований NEAR Protocol при створенні.

На початку року капіталізація токена NEAR перевищувала $12 млрд, зараз зменшилася більш ніж утричі. Наскільки критичне падіння капіталізації NEAR?

Ми не дуже слідкуємо за такими речами. Наш довгостроковий фокус – створення додатків, цінності для користувачів. На економіку самого токена NEAR впливає безліч факторів, в тому числі і глобальний ринок. Ми ж на нього прямо не можемо впливати.

У самій екосистемі все сфокусовано на одному: будувати якомога більше додатків, розвивати їх і нарощувати використання, в тому числі збільшувати крипторинок.

Тобто навіть якщо токен буде коштувати умовно $0,01, на саму компанію це не вплине?

В цілому ні. І на компанії в екосистемі теж ні.

На початку квітня 2022-го ваш стартап залучив $350 млн. Що дала ця угода?

Можливість створити фонд, за рахунок якого відкриватимуться 120 децентралізованих хабів. 

Мета створити у кожному регіоні – Україна, Китай, Балкани, Кенія – незалежну присутність. Тобто мати фонд, продуктову лабораторію, venture builder, робити маркетинг, створювати ком’юніті.

Ідея в тому, щоб мати багато локальних центрів зі своїм баченням. Кожен водночас працює і на своєму ринку, і глобально. Це дозволяє мати дуже різноманітну екосистему.

Що принципово змінилося для блокчейн-індустрії через війну в Україні?

Я сказав би, що відбулося єднання. Ми перейшли на воєнні рейки: займалися військовою, гуманітарною допомогою, евакуацією, доставкою їжі, медикаментів.

Безліч організацій працювали паралельно. Наш благодійний фонд Unchain організувала група українських криптопідприємців. Всі допомагали одне одному: Ukraine DAO, «Повернись живим», криптофонд Aid For Ukraine, який організувало Мінцифри.

Крипта надала швидкість, яка була дуже важливою. Створити фонд за 20 хвилин, у перший день зібрати $1 млн та почати його розподіляти – таке неможливо зробити у фіатній системі. На сьогодні фонд розподілив майже 100% зібраних коштів, а це близько $10 млн

Плюс у перші дні війни було взагалі незрозуміло, чи працюватиме українська банківська система. Жертвувати гроші було дуже стрьомно, адже того чи іншого банку вже може не бути, поки вони дійдуть.

Крипта дає можливість напряму працювати із волонтерами. Частина конвертувала криптовалютні пожертви у фіатні валюти. Але багато хто і в Україні, і за кордоном почав відразу платити криптовалютами, наприклад за медикаменти у Польщі. Це простіше, ніж переводити її у євро через банківську систему. Окрім того, фонд першим у світі почав розповсюджувати благодійні, дебетові картки на основі криптовалюти Unchain Help card, щоб прямо допомогти матерям із маленькими дітьми.

Ми розмовляли з багатьма НДО, Червоним Хрестом та іншими. Всі роблять звіти раз на рік, на кожен долар – близько 50% накладних видатків (overhead). Для нас це було дивно. У Unchain 2-3% накладних видатків, звіти щодня. Блокчейн забезпечує прозорість.

Що змінилося для NEAR Protocol?

Не можна сказати, що щось сильно змінилось для NEAR Protocol як глобального протоколу. Але значна частина екосистеми опинилася у це втягнутою. У Unchain Fund понад 30% пожертв від спільноти NEAR.

Багато команд, що будують щось на технології NEAR, мали інженерів в Україні. Тому що українські інженери найкращі. Зі 100 людей команди Pagoda п’ятеро були в Україні. У Aurora – суттєва частина команди, у NEAR UA – половина. Всім була потрібна евакуація, розселення за кордоном, інша допомога.

Ваш кофаундер Олександр Скіданов у одному з інтерв’ю казав, що ви «дотримуєтеся анархічно-максималістських поглядів» і перемога оптимального децентралізованого протоколу в цілому важливіша за перемогу конкретно NEAR». Що це означає?

Ми почали з того, що хотіли будувати додатки. Не було мети будувати саме блокчейн. Він з’явився, коли ми зрозуміли, що не існує платформи, яка відповідала б нашому баченню. Місія NEAR – побудувати світ, у якому люди можуть володіти своїми даними, цінностями і брати участь у керуванні ними.

Все, що рухає наш світ до цієї мети, – додає цінності. NEAR Protocol був побудований у тому числі і для цього. Але в самій екосистемі є багато інших протоколів та проєктів з аналогічною місією. Ми намагаємося працювати з усіма.

Основу команди NEAR набирали із дуже талановитих розробників, у тому числі з переможців чемпіонату світу з програмування. Але багато з них – вихідці з Росії. Власне, як і сам Скіданов. Як із цим бути?

У нас зараз немає нікого в Росії. Всім, хто там фізично знаходився до війни, ми надали можливість виїхати або припинити з нами працювати.

Багато людей, що мали російське громадянство і не погоджувалися з тим, що відбувається в країні, виїхали звідти. Ми воюємо проти тих, хто підтримує російську державу, навіть якщо вони не росіяни.

Я знаю багато росіян, що дуже серйозно допомогли за останніх кілька місяців і гуманітарно, і технологічно. В тому числі Віталік Бутерін, який ще до війни висловлювався проти російської політики і дуже багато допомагав, поки найбільшу індивідуальну пожертву у $2,5 млн Unchain отримав саме від нього. 

Які у вас зараз стосунки зі Скідановим?

Нормальні, працюємо. Алекс поїхав із Росії десь років 10 тому. Років три-чотири тому він сказав, що більше туди не повернеться. В нього правильний моральний компас.

Як блокчейн-інвестори реагують на агресію Росії проти України?

Саме з точки зору інвестицій сказав би, що точно є упередження проти російських інвесторів. Але воно було й раніше. Потрібно детально розбиратися в кожному окремому випадку.

Серед інвесторів NEAR Protocol Tiger Global, Dragonfly, a16z та інші. Останній наприкінці квітня закрив ще один криптофонд на $4,5 млрд. Як зараз великі інвестори ставляться до Web3-стартапів?

Тотальної заморозки немає. Кілька проєктів, яким я допомагаю, зараз закривають раунди. Натомість інвестори точно взяли певну паузу.

Всі ці гроші готові проінвестувати, ми побачимо нові раунди. Але, можливо, дещо роздуті оцінки впадуть. Наскільки – питання ринкової економіки.

Що змінилося в умовах та вимогах інвесторів?

Пройшло ще замало часу, щоб чітко сказати про кардинальні зміни. Мої очікування спираються на те, що відбулося в березні 2020-го. Після того падіння крипторинку всі взяли невелику паузу, оцінки трохи впали, інвестори почали дивитися на якісь метрики. Тоді ж з’явилася метрика TVL для децентралізованих фінансів, якої раніше не було.

Сказав би, що зараз фонди здебільшого використовують паузу, щоб трохи переосмислити свої підходи. Найімовірніше, після цього ринок стане ефективнішим. Дивитимуться більше на трекшн та прогрес, а не просто на хайп, чого останнім часом відбувалося трохи більше ніж потрібно.

Суто теоретично, NEAR Protocol колись може стати прибутковим бізнесом?

Важко сказати, що таке прибутковість, коли говориш про фінансові інструменти. Складно сказати, чи прибуткова гривня. Але не можна сказати, що вона не успішна.

Конкретні компанії, що працюють у екосистемі NEAR, планують бути прибутковими. Є різні методи, щоб цього досягти. Pagoda надає набір сервісів, що використовуються у всій екосистемі, це майже SaaS. У Aurora є Aurora Labs, що теж має фінансові надходження від свого набору сервісів.

Сама по собі платформа – це спільний знаменник. Він має цінність. Але це скоріше основа, на якій можна будувати успішні компанії.