Вторгнення Росії в Україну ознаменувало кінець глобалізації. Конфлікт перевернув нинішній світовий порядок, який існував з часів холодної війни і матиме тривалі глобальні економічні наслідки. Про це говорить СЕО однієї з найбільших інвесткомпаній світу BlackRock (капіталізація $112 млрд) Ларрі Фінк. Forbes вибрав головні думки Фінка з листа, який він розіслав акціонерам
Смерть глобалізації
Ми підтримуємо український народ, який демонструє справжній героїзм, зіткнувшись із такою безжальною агресією. Наслідки цієї війни відчує не лише Східна Європа. Вони накладуться на пандемію, яка вже серйозно вплинула на політичні, економічні та соціальні тренди. Вплив цих подій буде відчуватися ще не один десяток років та ще й так, як ми ще не можемо передбачити.
На початку 90-х, коли закінчилася Холодна війна, Росію радо прийняли до світової фінансової системи і дали доступ до ринків світового капіталу. З часом Росія і світ стали взаємоповʼязані, особливо це стосується Західної Європи.
Світу були вигідні мир та розвиток глобалізації. Вони призвели до прискорення міжнародної торгівлі, розширення світових ринків капіталу, збільшення економічного зростання, а також допомогли суттєво знизити бідність у різних країнах світу. Доступ до світових капіталів дає можливість компаніям фінансувати зростання, країнам – прискорити економічний розвиток, а все більшій кількості людей – отримати фінансове благополуччя.
Але вторгнення Росії в Україну поклало край глобалізації, яку ми бачили останні тридцять років. Ми вже стали свідками того, як два роки пандемії нашкодили звʼязкам між країнами, компаніями і навіть людьми. Це призвело до того, що громади і люди почали відчувати ізоляцію та вдаватися до пошуку внутрішніх ресурсів. Думаю, що це загострило поляризацію та екстремістські настрої, які ми сьогодні бачимо в суспільстві.
Швидкість і масштаб дій компаній для посилення санкцій просто вражає. Всесвітньовідомі американські бренди призупинили операції, що стосуються продуктів не першої необхідності. Компанії фінансових послуг зробили схожі кроки, щоб ще більше ізолювати російську економіку від світової фінансової системи.
Ці заходи, які вжив приватний сектор, демонструють силу ринків капіталу: як ринки можуть надавати капітал тим, хто конструктивно працює всередині системи, і як швидко вони можуть забрати його у тих, хто працює поза системою.
По суті, Росію відрізали від ринків світового капіталу, що стало демонстрацією відданості великих компаній ключовим цінностям. Ця «економічна війна» є доказом того, чого ми можемо досягти, коли компанії, за підтримки акціонерів, протистоять жорстокості та агресії.
Бізнес ближче до дому
І хоч зараз особливо багато говорять про залежність від енергетичних ресурсів Росії, компанії та уряди також розглядають свою залежність від інших країн. Це може призвести до того, що компанії переведуть свої операції додому або ближче до дому, а отже вихід з деяких країн буде швидшим. Інші країни, такі як Мексика, Бразилія, США або виробничі хаби на південному сході Азії, можуть отримати від цього вигоду.
Через такі «розлучення» на компанії чекають неминучі випробуваннями, серед яких вищі витрати і необхідність зменшити маржу. Бухгалтерські звіти компаній і споживачів сьогодні хороші, що дає їм «подушки безпеки» для того, щоб пережити ці труднощі, але великомасштабна переорієнтація ланцюгів поставок все одно приведе до інфляції.
Дилема інфляції
Навіть до війни економічні наслідки пандемії, серед яких перехід попиту споживачів від послуг на товари для дому, скорочення робочої сили і проблеми із ланцюгами поставок, призвели до найвищого за сорок років рівня інфляції в США. В Європейському Союзі, Канаді та Великій Британії інфляція перевищила 5%.
Зарплати за інфляцією не встигають, тому споживачі відчувають тягар по факту нижчих зарплат, зростання витрат на комунальні платежі і вищих витрат у магазинах. Це особливо стосується працівників із невеликими зарплатами, які більшу частину своїх заробітків витрачають на найнеобхідніше, як-то бензин, комуналка і їжа.
Центральні банки зважують складні рішення про те, наскільки швидко можна підвищувати ціни. Центральним банкам треба вирішити, жити нам із вищою інфляцією чи вповільнити економічну діяльність і ринок праці, щоб швидко знизити інфляцію.
Вікно можливостей для криптовалют
Війна підштовхне країни переоцінити свою залежність від власних валют. Навіть до війни кілька урядів шукали можливостей бути більш активними у сфері цифрових валют і визначити правову основу для обігу таких валют та операцій із ними.
Центральний банк США нещодавно запустив дослідження, щоб визначити потенційні наслідки обігу цифрового долару. Світова цифрова платіжна система, якщо її розумно розробити, може вдосконалити міжнародні транзакції і разом із тим зменшити ризик відмивання грошей та корупції. Цифрові валюти також можуть допомогти знизити витрати на міжнародні платежі, наприклад, коли заробітчани надсилають гроші родинам додому.
«Зелена» енергетика: спочатку – пригальмує, потім – ривок
Після енергетичних потрясінь, які спричинила війна в Україні, багато країн активно шукає нові джерела енергії. Штати переважно зосередилися на збільшенні поставок нафти і газу, а в Європі та Азії за наступний рік може збільшитися використання вугілля. Це неминуче уповільнить шлях світу до зменшення вуглецевих викидів у найближчому майбутньому.
Але нещодавні події насправді прискорять перехід до більш екологічних джерел енергії в багатьох країнах світу. Ми вже бачимо, як європейські законотворці заохочують інвестиції у відновлювані джерела енергії, позиціонуючи це як важливий компонент енергетичної безпеки.
Німеччина, наприклад, планує збільшити використання відновлюваної енергії і до 2035-го на 100% перейти на чисту енергію, що на 15 років швидше, ніж вона розраховувала до війни.
Як ніколи раніше країни, що не мають власних енергетичних ресурсів, потребуватимуть фінансування для розробки таких ресурсів – у випадку багатьох країн, це вітрова і сонячна енергії.
Коли попит на відновлювану енергію і використання чистих технологій збільшиться, ми повинні зважити на те, що це означає для сировини, від якої залежать «зелені» джерела енергії і технології. Також треба буде прискорити інвестиції в інфраструктуру, щоб підтримати збільшення використання чистої енергій та технологій. Наприклад, коли виросте попит споживачів на електротранспорт, державному і приватному секторам необхідно буде разом будувати більше зарядних станцій для задоволення попиту.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
