Повоєнній Україні доведеться багато будувати: вже зараз понад 100 тисяч українців подали заявки на відновлення зруйнованого житла. Такі масштаби обіцяють високий попит на вікна. Чи готове до цього скляне виробництво країни?
Місяць тому, вночі 20 березня, російські ракети знищили частину київського торговельного центру Retroville. Його будували шість років і вклали понад €40 млн. За фасад будівлі відповідала компанія з Дніпра Stekloplast, і це був один із останніх реалізованих нею проєктів.
«Боляче бачити будівлю зруйнованою, – каже співвласниця Stekloplast Наталія Єремєєва, 49. – Найскладніший монтаж, передові технології, навряд чи можу назвати вартість проєкту, але це десятки мільйонів гривень».
Через війну в Україні знищено тисячі квадратних метрів комерційної та житлової нерухомості. На 22 квітня Мінцифри отримало через «Дію» понад 100 тисяч заявок на відновлення пошкодженого житла. Такі масштаби будівництва та реконструкцій обіцяють величезний попит на вікна. Чи готовий бізнес? Поки ні.
В Україні десятки компаній з виробництва вікон, але не всі повернулися до роботи. Дві головні причини: дефіцит сировини та відсутність співробітників.
Кінотеатр, басейн, фудкорти, магазини одягу та техніки – на загальній площі 16-ти футбольних полів – все це вночі на 21 березня знищив один вибух, потрапивши у торговельний центр Retroville Фото Getty Images
Головні постачальники скла – Росія та Білорусь
Останній тиждень Єремєєвій із Stekloplast телефонують друзі та колишні клієнти, просять відновити пластикові вікна в їхніх будинках у Київській області. «Така сама ситуація і в інших регіонах. Наприклад, Харків доведеться весь склити наново», – каже вона.
Взагалі, за її словами, після війни географія замовлень розшириться на схід країни. «Тому ми вирішили не переносити наш завод із Дніпра на захід країни, щоб бути ближчим до майбутніх клієнтів», – каже вона.
Два останніх роки Stekloplast скорочував виробництво звичайних пластикових вікон, віддаючи перевагу складним проєктам для таких київських забудовників, як «ІнтерГал-Буд», «Ковальська», KAN, UDP та CITEX. Але тепер, за словами Єремєєвої, фокус буде на пластикових вікнах для житлових будівель.
До війни Stekloplast виробляв до 1000 вікон на добу. Єремєєва розраховує, що протягом місяця компанія зможе робити 500 вікон на добу. Але навіть щоб відновити виробництво на 50%, доведеться спочатку замінити співробітників, які пішли на фронт. «Можливо, залучатимемо до виробництва переселенців», – каже Єремєєва.
Працюватиме Stekloplast поки що на наявних запасах скла, але його вистачить ненадовго. До війни 80% скла в країну завозилося з Росії та Білорусі. Для розуміння масштабу: 2021 року Україна імпортувала майже 340 000 тонн скла для виробництва вікон на $150 млн. Наразі постачання з цих країн повністю припинено. Звідки імпортувати зараз?
Компанія FRAM, яка виготовляє вікна у Житомирській, Чернігівській та Київській областях, вже почала імпортувати сировину з Болгарії. Щоправда, сировина з Євросоюзу на 30% дорожча, ніж із РФ та Білорусі, каже власник FRAM Олександр Кириленко.
Російське і білоруське скло дешевше за європейське, оскільки для виробництва цієї сировини потрібен природний газ, і в РФ він дешевший. «Коли ціни на газ у ЄС злетіли минулого року, багато європейських компаній теж закуповували скло з Росії, а нам постачання обмежували», – каже Кириленко.
З початку війни, за словами Кириленка, ціни на скло в Україні вже злетіли у 1,5–2 рази, до 270–320 грн за кв. м.
FRAM виготовляє вікна у Житомирській, Чернігівській та Київській областях Фото з особистого архіву
Достатньо одного заводу за $800 млн
Потреба у склі лише центральної частини України – 30–40 вагонів, або 220 000–290 000 кв. м скла на місяць, каже Кириленко. Якщо компаніям не вдасться налагодити постачання таких обсягів із Європи, Кириленко та Єремєєва не виключають, що країна може зіткнутися з дефіцитом скла.
Щоб задовольнити попит, за оцінками Кириленка, достатньо побудувати один завод на дві лінії, інвестувавши до $800 млн. Але він сумнівається, що такий завод зʼявиться в Україні найближчими роками: для цього потрібен дешевий газ і стабільна ситуація в країні. «Швидше його збудують на кордоні з Україною в одній із країн ЄС», – каже він.
До війни компанія Кириленка виробляла на трьох заводах 25 000 кв. м вікон на місяць. За підсумками квітня FRAM виготовить лише 3500 кв. м. Половину цього обсягу буде поставлено безкоштовно для відновлення постраждалих дитсадків, гуртожитків та лікарень у Київській та Чернігівській областях. Скільки його компанії коштує така ініціатива? «Якби я рахував, то вже повісився б», – каже він.
Через війну 15 проєктів FRAM для великих житлових та офісних центрів було заморожено. Поки подальша доля цих проєктів невідома. Віконний ринок безпосередньо залежить від будівельного, який від початку війни зупинився. «Будівельний ринок першим схлопується і останнім розкривається», – говорить Єремєєва.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
