Війна забрала у найбільших медіагруп країни основне джерело доходів – рекламу. Через це телекомпанії Ахметова, Пінчука та Коломойського урізали зарплати, скоротили сотні працівників та зупинили великі телепроєкти. Як медіагрупи намагаються перетворити випалений ринок на бізнес
У медіахолдингу «1+1 media» Ігоря Коломойського залишився один адміністративний офіс із пʼяти. Наприкінці квітня «Плюси» оцінили життєздатність всіх своїх телепроєктів. «Якщо ми бачили, що проєкт через три – пʼять місяців може відновитися, то нічого з ним не робили, – пояснює гендиректор медіахолдингу Ярослав Пахольчук. – А якщо за девʼять місяців і більше – оптимізували». Зокрема, на паузі програми «Твій день», «Голос», а також виробництво комедійних серіалів. Ці проєкти вже не потребують людей, які створювали, підтримували та видавали їх в ефір. У цілому на «Плюсах» внаслідок реорганізації кількість працівників зменшилася на 23%.
Подібна тенденція і в інших гравців телеринку. У найбільшій телегрупі України StarLightMedia Віктора Пінчука, до якої входять ICTV, «Новий» та СТБ, попрощалися не більш ніж із 15% працівників, на інформаційному телеканалі «24 канал» – із 40%. «Війна і надзвичайні обставини вимагають прийняття надзвичайних рішень», – пояснює гендиректор «24 каналу» Роман Андрейко.
Зарплати – одна з основних витрат телеканалів. Щоб утримати співробітників, медіахолдинги в перші місяці війни платили частину зарплати навіть тим, хто не працював. Але згодом її урізали всім. «Ми зараз платимо 50–80%», – каже Пахольчук з «1+1». У«Медіа групі Україна» (МГУ) Ріната Ахметова, яка володіє, зокрема, і ТРК «Україна», з червня незайнятим працівникам платять 0,01 ставки, каже гендиректор медіахолдингу Євгеній Бондаренко. «Ми намагаємося максимально задіяти (людей. – Forbes), наскільки це можливо, – пояснює Бондаренко. – Фінансова ситуація у групі не дозволяє це робити далі». Медіагрупа Ахметова поки обійшлася без скорочень, але половина працівників у простої. Наприклад, без проєктів залишилися працівники кіносеріального виробництва – одного з найбільших департаментів МГУ.
До війни в середньому утримання інформаційно-розважального каналу в місяць обходилося в $800 000–$1 000 000, а лінійка дорогих розважальних телешоу – $200 000–$300 000, розповідає експерт громадського об’єднання «Інформаційна спільнота» Андрій Соломаха. За його словами, телеканали поки не витрачають гроші на контент, бо його закупили до війни. «Але наприкінці року їм доведеться купувати контент і будуть потрібні мільйони, – пояснює Соломаха. – Наприклад, StarLightMedia, скоріш за все, показуватимуть архівні шоу, а «Плюси», можливо, більше робитимуть студії і будуть схожі на «112 канал». Інформаційні канали дешевші. Соломаха оцінює витрати на їх щомісячне утримання в $300 000–$500 000.
Але війна драматично обвалила ринок телереклами – основне джерело доходів телебізнесу до війни. Його обсяг у 2021-му оцінювався у понад 13,6 млрд грн і зріс на 12%. У перші місяці 2022-го ринок зібрав загалом 1,7 млрд грн, але у березні обвалився до нуля. «Квітень також був близький до нуля, – пригадує директор із телевізійних інвестицій Razom Group Ігор Полосьмак. – Лише наприкінці місяця зʼявилась реклама двох клієнтів в ефірі телеканалів». У червні ринок ТВ-реклами становив 12% від показників лютого – 106,5 млн грн.
Бізнес медіагруп витягують побічні напрями. Коли під час війни, за грубими оцінками Бондаренка з МГУ, доходи його медіагрупи та в цілому галузі від реклами скоротилися на 98%, основним джерелом притоку коштів стали digital-платформи. «До війни все трималося саме на рекламі, – пояснює комерційний директор «1+1 media» Валерій Варениця. – Зараз ми отримуємо більшу частину доходів від партнерської ОТТ-платформи, супутникового оператора та інтернет-майданчиків». Ця частина бізнесу забезпечує мовлення у скороченому форматі.
Інфографіка: Олександр Скоріченко
У травні частина брендів повернулася на екрани. «Але не тому, що хочуть виконати свої маркетингові цілі, а підтримати», – пояснює Андрейко. Восени телеканали можуть розраховували лише на 35–40% надходжень від обсягів минулої осені, прогнозує президент Ocean Media Plus Андрій Партика. Його компанія розміщує пряму рекламу і медійне спонсорство на телеканалах групи StarLightMedia. Втім, ринок телевізійної реклами далекий від відновлення. Довоєнні обсяги телеканали повернуть не раніше ніж через три роки за часткового відновлення економіки, каже Партика.
Утилізація бібліотек
Більша половина телеринку працює над телемарафоном «Єдині новини», каже Бондренко. Інша – поступово повертає трансляцію програм та серіалів. Наприклад, телеканали СТБ, «Новий канал» StarLightMedia або «Індиго TV», НЛО TV, «Футбол 1/2/3» МГУ. «Зараз проєкти більш соціальної спрямованості, ніж комерційні, – пояснює Бондаренко. – Це умовно диджитал-ефір». Зокрема, його медіагрупа відновила виробництво телепрограм «Ранок з Україною» та «Вечір з Україною», а також запустила сатиричне студійне шоу «ДжонсоНьюз» з Володимиром Остапчуком на YouТube-каналі. «І все, продакшн фільмів та серіалів неможливий і великих шоу теж, – говорить Бондаренко. – Все, що можливо – це лише програми. Ми ними й займаємось».
До того ж знімати заважають сирени, які збільшують кількість дублів. «Їм доведеться здешевлювати проєкти і шукати якийсь закупний контент, щоб оптимізуватися, – пояснює колишній працівник однієї з найбільших медіагруп. – Їх ефірне наповнення має відповідати грошам, які надходять». За його словами, наприклад, серіали вартістю $50 000–$60 000 за серію зараз вже не актуальні.
Відсутність масштабних проєктів – одна з причин простою працівників. «Зараз не буде ніяких топових проєктів, – каже Бондаренко з МГУ. – Канали будуть працювати в режимі утилізації бібліотеки. А всі нові проєкти можливі лише після перемоги».
У StarLightMedia розглядають різні сценарії програмування телеканалів. Але вже очевидно, що восени буде менше масштабних прем’єр, каже CEO медіагрупи Олександр Богуцький. Його телехолдинг мав чималі плани на 2021–2022 роки – у розробці було 68 нових проєктів. Але тепер виробництво телепродуктів, які потребують часу та безпеки, або недоречні у війну, наприклад, розважальних та комедійних проєктів, оптимізують. Через війну у березні відклали премʼєру 12-го сезону реаліті «Холостяк». Їх частково замінять програми, які емоційно підтримують або підказують, як будувати життя в тилу глядачам, яких втомив новинний контент.
Схопитися за можливість
Працівник однієї з найбільших медіагруп країни звільнився за власним бажанням. Він попросив не вказувати ні його імені, ні назви компанії у матеріалі. «Я приходив з метою зробити досить великий проєкт, але зараз під час війни не йдеться про масштабні проєкти, – пояснює він. – Вони не будуть мати окупності в горизонті пʼяти-шести років».
Частина ведучих й інших співробітників, які не перебувають у студіях, знайшли собі місце у YouTube-проєктах телеканалів, розповідає ведуча новин на телеканалі «Україна 24» Лада Тесфайє, телепроєкти якої ще не відновилися. Вони своїми власними зусиллями і каналу роблять контент з точок, де перебувають зараз: зі своїх квартир або в інших містах країни. «Для всіх ведучих просто фізично немає ефірного простору, щоб задіяти», – каже Тесфайє. Вона не поспішає покидати телеканал.
«Більшість хапаються за будь-яку роботу, аби не перестати працювати»
Більш того, ведуча подала резюме на одну з внутрішніх вакансій, які щотижня HR- відділ надсилає співробітникам медіагрупи. «Шукали керівника диджитал-напряму, фахівців з монтажу, – каже Тесфайє. – Я надіслала на редактора, бо як ведуча новин знаю, як працювати з інформацією».
Інші працівники телеканалів діють схоже. «Більшість хапаються за будь-яку роботу, аби не перестати працювати», – розповідає анонімно співробітник одного з проєктів «1+1 media». Він каже, що медіагрупа за можливості працевлаштовує своїх робітників в інших телепроєктах холдингу. Зокрема, за його спостереженнями, до ранкового інтертейнмент-шоу «Сніданок» приєдналося близько 25–30% співробітників інфотейнмент-шоу «Твій день» та «Твій вечір».
Близько 50 «плюсівців» вже навчаються або пройшли навчання у медіашколі холдингу, каже Пахольчук. Вони опановують навички роботи з контентом в частині монтажа, форматування, редагування, роботи в YouTube. «Новинні чи телевізійні платформи розвиваються, бо змінюється бізнес-середовище, – пояснює Пахольчук. – І під ці проєкти ми розширюємо штат, бо роботи стало значно більше».
Але є і ті працівники, які самі нагадували каналам про себе. «Вони запитували чи є робота і хоч якісь гонорари, бо сиділи без неї тижнями, – пригадує Андрейко з «24 каналу». – І якщо була тема, локація, люди їхали і знімали».
«24 канал», повернувши студію зі Львова до Києва, поновив частину своїх працівників ньюзруму – продюсерів ефіру та гостьових редакторів. Наприклад, одна зі співробітниць каналу працює віддалено з Амстердама. «Коли ми відновили проєкт, я з нею звʼязався, – тішиться Андрейко. – Пандемія навчила працювати без офісу, і ця навичка стала в пригоді».
Але скорочень не уникнути, якщо ситуація погіршиться, кажуть Forbes два співрозмовники: власник компанії, яка займається виробництвом телеконтенту, та колишній працівник однієї з найбільших телегруп. Частина працівників під час цієї кризи перейдуть в інші галузі, не заперечує Бондаренко з МГУ.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
