Категорія: Компанії
Дата: 29 серпня 2022 21:13

Одна з вирішальних битв навколо націоналізації ПриватБанку повертається після перерви у півтора року. Чим це загрожує

Ольга Гордієнко

Forbes

5 хв читання

Depositphotos

Місяць тому Forbes розповідав про поновлення протистояння «ПриватБанку» з колишніми власниками у судах. Один з головних процесів після півторарічної перерви розпочнеться 30 серпня, за позовом колишнього власника банку Ігоря Коломойського та пов’язаної з ним компанії Triantal Investments. Про що йдеться та чим це загрожує

30 серпня Господарський суд Києва розглядатиме справу за позовом Ігоря Коломойського та повʼязаної з ним компанії Triantal Investments – колишніх власників ПриватБанку. До націоналізації у 2016 році їм належало 41,7% та 16,6% акцій банку відповідно.

Позов Коломойського та Triantal було подано у лютому 2019 року з вимогою визнати недійсним укладений під час націоналізації договір купівлі-продажу акцій банку від 21 грудня 2016 року та повернути їх колишнім власникам.

Нинішнє судове засідання буде першим за півтора року. За версією ПриватБанку, озвученою пресслужбою фінустанови, з квітня 2021-го позивачі умисно затягували розгляд.

Ця справа – лише частина великої комбінації різних позовів Коломойського і партнерів до банку та держави, яка витратила на порятунок банку у 2016-му 155 млрд грн.

Окрім оскарження передачі акцій, ключові справи в цій комбінації:

адміністративна, за позовом Коломойського від червня 2017 року про оскарження націоналізації. Її зупинено до вирішення Конституційним судом питання конституційності положень «антиколомойського» закону за зверненням 64 народних депутатів;
господарська, за позовом партнера Коломойського Геннадія Боголюбова від жовтня 2020 року про оскарження передачі акцій. Наступне засідання – 5 вересня;
господарська, за позовом колишнього голови правління та міноритарного власника акцій банку Олександра Дубілета від грудня 2019 року, також про оскарження передачі акцій державі. Наступне засідання – 19 жовтня.

ПриватБанк вважає, що Коломойський і його партнери не мають права вимагати повернення акцій, посилаючись на «антиколомойський» закон. Цей закон набув чинності у травні 2020 року. Він прямо забороняє судам скасовувати рішення державних органів влади стосовно банків, які були виведені з ринку, однак дозволяє їх власникам домагатися відшкодування збитків.

Юристи ПриватБанку не без напруження коментують поновлення судових баталій. «У 2019-му цей позов дуже швидко рухався – засідання були щотижня», – пояснює представник юридичної команди ПриватБанку, який просив не згадувати його у статті. Суд може прийняти будь-яке рішення, припускає він, акцентуючи увагу, що розгляд справи проводиться у закритому режимі.

Чому ця справа важлива та до яких наслідків може призвести перемога у ній Коломойського?

Чому юристи ПриватБанку хвилюються

У 2019 році держава ледве не втратила ПриватБанк. У квітні, після першого туру президентських виборів 2019 року, за результатами якого Володимир Зеленський став очевидним фаворитом, суди за кілька днів прийняли низку рішень на користь колишніх власників ПриватБанку:

Окружний адміністративний суд Києва за позовом Коломойського визнав націоналізацію ПриватБанку незаконною;
той же суд задовольнив позов про скасування процедури bail-in – примусового обміну вкладів пов’язаних із банком осіб на його акції з подальшим обнулінням їх вартості;
Печерський райсуд ухвалив рішення про розірвання договору особистої поруки Коломойського за кредитами рефінансування НБУ, отриманими до націоналізації.

На початку 2020-го український парламент прийняв «антиколомойський» закон, який мав бу унеможливити повернення ПриватБанку (як і інших фінустанов, які були виведені з ринку, у тому числі під час «банкопаду» 2014–2016 років). Однак далеко не всі суди стали використовувати його на практиці. Наприклад, установи касаційної інстанції скасовують рішення судів нижчого рівня, розповідає на правах анонімності представник юридичної команди ПриватБанку.

26 липня Велика палата Верховного Суду мала дати своє трактування закону та поставити крапку у відмінному трактуванні судів різного рівня. Є два взаємоповʼязаних процеси. Перший – адміністративна справа за позовом тієї ж Triantal про оскарження результатів інспекційної перевірки НБУ напередодні націоналізації, яка виявила в ПриватБанку нестачу капіталу і численні порушення. Другий – позов Дубілета.

Сподівання юристів «Привату» справдилися лише частково: Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій та закрив провадження у справі Triantal. Однак засідання Великої палати Верховного Суду у справі Дубілета, заплановане на 27 липня, не відбулося через відпустку судді-доповідачки Лілії Катеринчук, свідчить судовий реєстр. Тож до засідання за позовом про повернення акцій Коломойському та Triantal сторони підходять без однозначної позиції Верховного Суду по «антиколомойському» закону.

Додає хвилювань юристам ПриватБанку і нещодавнє рішення Верховного Суду щодо готелю «Мир». Суд фактично легалізував схему з рейдерського захоплення нерухомості банку її колишніми власниками – компаніями «Артіс» і «Ардена» Коломойського та Боголюбова, йдеться в заяві юридичних радників ПриватБанку.

Як ПриватБанк втратив готель «Мир»

(Натисніть «Читати більше», щоб відкрити повний текст)

Компанії «Артіс» та «Ардена» придбали готель «Мир» у Голосіївському районі Києва у 2006-му, і перша доручила другій управляти своєю часткою. В 2016 році готель був переданий в іпотеку за кредитом ПриватБанку. Договори підписала компанія «Ардена», що керувала готелем, але цьому передувало рішення загальних зборів компанії «Артіс» з погодженням рішення.

У 2017-му, після націоналізації, ПриватБанк через непогашення заборгованості забрав готель, і обидві компанії надали письмову згоду на це. Але в 2019 році вони оскаржили в суді договір управління 2006 року, а пізніше – і договір іпотеки.

В липні 2020-го «Артіс» та «Ардена» продали готель, і новий власник зареєстрував право власності на нього в держреєстрі. Касаційну скаргу ПриватБанку суд відхилив. Це остаточне рішення, але банк не втрачає надії повернути готель. Можлива опція – звернення до правоохоронних органів. Проте шанси невисокі, зізнається співрозмовник з юридичної команди ПриватБанку.

Що на кону

Найгірший сценарій – повернення акцій колишнім власникам дозволить їм встановити контроль над банком та змінити його керівництво. Це дасть їм можливість відкликати міжнародні позови, які державний «ПриватБанк» подав проти Коломойського та Боголюбова. На кону – компенсація збитків. Загальна сума позовів, з урахуванням відсотків, $11,5 млрд. Основні позови такі:

справа в Канцелярському суді штату Делавер (США) на $749 млн за позовом проти Коломойського, Боголюбова та пов’язаних з ними осіб щодо шахрайського привласнення коштів ПриватБанку. Найближчим часом суд має вирішити питання про вплив рішень українського судочинства на можливість слухати справу у США;
справа у суді Кіпру на $6 млрд за позовом проти Коломойського, Боголюбова, колишнього першого заступника голови правління банку Тимура Новікова та кіпрських компаній PrimeCap Cyprus і Duxton Holdings. Восени очікується розгляд заперечень Коломойського проти юрисдикції кіпрського суду, а наприкінці 2022 року – заперечень Боголюбова;
справа на $4,2 млрд у Високому суді Англії та Уельсу за позовом проти Коломойського, Боголюбова та шістьох пов’язаних із ними англійських компаній. Початок слухань по суті заплановано на червень 2023 року;
справа на $600 млн в Окружному суді Тель-Авіва за позовом про відшкодування шкоди через виведення з банку з 2007 по 2011 роки коштів до Ізраїлю на користь Коломойського та Боголюбова. На вересень заплановано розгляд заперечень відповідачів проти юрисдикції ізраїльського суду.

Малоймовірно, що Коломойський і Triantal у спорі про повернення акцій побачать рішення суду по суті вже 30 серпня, оскільки у цей день відбудеться підготовче засідання, йдеться у письмовому коментарі пресслужби НБУ у відповідь на запит Forbes про план «Б» регулятора.

Що буде, якщо Господарський суд Києва все ж сенсаційно ухвалить рішення на користь колишніх акціонерів ПриватБанку? Банк не повернеться під їхній контроль моментально. Судова баталія продовжиться – співрозмовник у юридичній команді фінустанови каже, що «Приват» однозначно буде оскаржувати таке рішення.

Однак його непокоїть інше. «Суди з урахуванням «антиколомойського» закону взагалі не мають розглядати такі позови», – каже співрозмовник. Але подивимось, як буде на практиці, пропонує він.

Матеріали по темі