Провідна компанія у світі страхових ринків Lloydʼs of London анонсувала перші угоди про страхування суден з українським зерном, повідомляє Financial Times. З позитиву – страховка не надто здорожчає логістику, проте міни, що дрейфують, можуть звести нанівець усі зусилля
⚡️ Хто, на вашу думку, заслуговує на звання «Підприємець року 2024»? Дізнайтесь більше про кожного з кандидатів та проголосуйте за посиланням. Ваш голос визначить переможця номінації «Вибір аудиторії».
Виконавчий директор Lloydʼs of London Джон Ніл анонсував підписання перших угод про страхування суден 27 липня. Ці судна перевозитимуть українське зерно після розблокування портів. Буксири почнуть переміщати кораблі у Чорноморськ, звідки потім вивезуть першу партію зерна, за даними Lloyd’s List Intelligence.
Невідомо, яке наповнення продукту запропонують андеррайтери Lloydʼs. Основна проблема – це відсутність послідовності в рішеннях андеррайтерів щодо страхування воєнних ризиків та відсутність єдиної системи ціноутворення. Наприклад, в один день судновласники можуть отримати пропозицію за тарифом 3% від вартості судна, на наступний – той самий страховик відмовляється, через тиждень – просить 8%.
Ймовірно, Lloydʼs здатна впорядкувати покриття та зробити пропозицію страхування більш систематизованою. У такому випадку адекватний тариф на покриття складав би до 4% від вартості судна, середній – 1–3%. Хоча є страховики, які пропонували тариф і в 5–10%.
Чому страхування Lloydʼs важливе для України
Великі судновласники обережні в прокладанні маршрутів та приділяють велику увагу ризик-менеджменту. Репутабельні перевізники не будуть використовувати маршрут, якщо страховий ринок відмовляється його страхувати. Наявність страхового захисту для них навіть важливіша за прибуток.
Lloydʼs запевнила, що запропонує страхове рішення в «зерновому коридорі», але сказати, що саме отримають судновласники до оприлюднення інформації про умови, складно. Втім, альтернативи в України немає – водний шлях лишається найбільш ефективним та економним методом перевезення зернових. Щоб полегшити логістику, багато українських аграрних холдингів навіть купують автомобільні зерновози, але це лише частково перекриває потреби експортерів.
Два найпопулярніші маршрути експорту українських аграріїв – річкою Дунай до Європи або Чорним морем до Туреччини. Українське зерно вже зараз потрапляє цими маршрутами на світові ринки завдяки сусідам із Болгарії та Румунії.
Попит на такі перевезення з боку українських аграріїв настільки великий, що в перевезенні зерна зараз активно беруть участь судновласники Туреччини, Румунії та Болгарії.
Однак вони не хочуть ризикувати своїми суднами, тому зерно везуть менші, старіші і не застраховані кораблі. Їхній вік може сягати понад 50-60 років. Хоча граничним віком у практиці морського страхування вважається 30–35 років. Розмір суден також невеликий – вони можуть перевозити максимум 3000–5000 т.
Страховки в них або немає, або вони застраховані компаніями із сумнівною репутацією – іноді з власниками чи корінням у Росії. Але якщо буде зелене світло страхувати на європейському ринку, судновласники зможуть вивозити зерно балкерами у 60 000–90 000 т із якісною страховкою.
Порти Кілія (Усть-Дунай) та Ізмаїл відіграють найбільшу роль у перевезеннях зерна. За підсумками 2021 року, серед усіх морських портів найбільше перевалювали порти Миколаїв (29,8 млн т), Чорноморськ (25,6 млн т) та Одеса (22,6 млн т).
Далі – порт Маріуполь (6,8 млн т), спеціалізований морський порт «Ольвія» (5,1 млн т), Ізмаїл (3,9 млн т), Рені (1,3 млн т) та Усть-Дунай (64 300 т), за даними Адміністрації морських портів України.
Але й у таких випадках для власника зерна важлива наявність у судновласника полісу страхування відповідальності. Від цього полісу часто залежить вартість або навіть можливість страхування самого зерна. А страхування самого зерна є обов’язковою вимогою покупців.
Покупці також часто вимагають від продавця страховий поліс із покриттям воєнних ризиків. Зараз неможливо застрахувати воєнні ризики на території України, але це не стосується земель та вод за межами країни.
Тобто українські експортери зерна можуть із певними зусиллями застрахувати воєнні ризики в нейтральних водах або територіальних водах інших країн. Проте неможливо гарантувати, що цей принцип залишиться актуальним для Чорного моря через місяць чи два – корабельні міни постійно дрейфують. Достатньо одного нещасного випадку, аби страховики внесли всю територію Чорного моря до виключення та відмовились страхувати воєнні ризики для таких маршрутів.
Наскільки здорожчає логістика у зв’язку з новими опціями страхування?
Страхування суден з українським зерном не повинно зробити перевезення значно дорожчими.
Наприклад, умовне судно вартістю $15 млн. Страхування за тарифом 4% від вартості судна означає страхову премію $600 000, яку судновласник буде закладати у вартість фрахту.
Якщо замовник планує завантажити на судно 50 000 т пшениці, наприклад вартістю $400/т, тоді вартість вантажу становитиме $20 млн.
Через витрати на страхування вартість фрахту виросте на $600 000 (ми розглядаємо лише вплив страхових тарифів), які судновласник перекладе на замовника. Але для нього ця сума все одно невелика – 3% вартості вантажу. Такі додаткові витрати неприємні, однак не суттєві на тлі зростання курсу валюти.
Якщо пересування експортними коридорами не зірветься, страховики готові надати судновласникам та агроекспортерам потрібні гарантії.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
