Рада легалізувала фріланс та ввела договірні трудові відносини для МСБ. Як просувається відмова від радянського Трудового кодексу /Фото Ілюстрація Shutterstock
Категорія
Картина дня
Дата

Рада легалізувала фріланс та ввела договірні трудові відносини для МСБ. Як просувається відмова від радянського Трудового кодексу

Ілюстрація Shutterstock

Масштабна трудова реформа, анонсована урядом та нардепами, поки що не має навіть єдиного концепту. Однак цього тижня Верховна Рада вже прийняла закон про фріланс та систему з нових трудових контрактів, не прив'язаних до Кодексу законів про працю.

18 липня Верховна Рада прийняла в другому читанні законопроєкт №5161, який вводить нову форму трудового договору з нефіксованим робочим часом. Цим парламент фактично узаконив в Україні фріланс.

Законопроєкт №5161 – другий із низки точкових змін до трудового законодавства, які наразі планують нардепи. Про комплексну реформу сфери трудових відносин, яка в Україні регулюється ще радянським Кодексом законів про працю від 1971 року, предметно поки що не йдеться.

За це відповідає Міністерство економіки, проте співрозмовники серед менеджерів міністерства поки що не можуть чітко розповісти, в якому напрямку рухається реформа.

Втім масштабна реформа назріла вже давно, каже голова комітету соціальної політики ВР Галина Третьякова. Основна причина – радянський трудовий кодекс орієнтований на великі державні підприємства, а не на бізнес. «Проблема в тому, що реформа може тривати понад рік, – зазначає Третьякова. – Тому поки що на розгляд Ради виносяться нагальні рішення, які терміново потрібні бізнесу».

Що змінюють нові «трудові» закони? 

Легальний фріланс

«Ми хотіли вивести такі трудові відносини з-під тиску КЗоТу, – пояснює Третьякова логіку закону про фріланс. – Роботодавець не повинен платити штраф за те, що договір не оформлений за стандартами Трудового кодексу».

В трудовому договорі з нефіксованим робочим часом заздалегідь не встановлено конкретний час виконання роботи та не прописані гарантії, що вона буде надаватися на постійній основі. Працівник виконує роботу лише за запитом роботодавця.

При цьому роботодавець повинен дотримуватися вимог законодавства щодо тривалості робочого часу та часу відпочинку.

У законі також є обмеження щодо укладання таких договорів:

  • кількість працівників із нефіксованим робочим часом не може перевищувати 10% усіх наявних трудових договорів; 
  • такі договори не можуть укладати ФОП, штат працівників яких є меншим, ніж 10 осіб.

Нові підстави для звільнення 

Законопроєктом №7251, який був прийнятий ВР 1 липня та наразі чекає на підпис президента, запроваджуються нові підстави для звільнення: 

  • відсутність працівника на робочому місці понад чотири місяці поспіль;
  • неможливість забезпечити працівника роботою через знищення підприємства, виробничих потужностей або засобів виробництва внаслідок бойових дій;
  • смерть працівника або роботодавця.

У випадку втрати підприємства або технічних потужностей роботодавець повинен повідомити про звільнення за 10 днів та виплатити працівнику допомогу в розмірі не менше середнього місячного заробітку, говорить юристка Juscutum Алла Василенко. Також співробітник має пріоритетне право повернутися на роботу у випадку відновлення роботи підприємства. 

Цей же закон вносить і тимчасові зміни, які будуть діяти під час війни. 

Так, роботодавець може повідомляти про зміни умов праці через електронну пошту або месенджери та підписати його за допомогою кваліфікованого електронного підпису. Раніше накази потрібно було надавати в паперовому вигляді. 

Роботодавець має в обовʼязковому порядку надавати відпустку без збереження заробітної плати для внутрішньо переміщених осіб та людей, які виїхали за кордон. Тривалiсть – до 90 днів.

Скасовується норма закону №7160, який нардепи прийняли у березні, про можливість збільшення робочого часу з 40 годин до 60 годин на тиждень для всіх працівників. У новому законі вона залишається лише для працівників критичної інфраструктури з пропорційним збільшенням оплати праці.  

Тривалість щорічної відпустки не обмежується 24 днями. Такі зміни актуальні для окремих професій, наприклад учителів, які за законом мають 56 днів відпустки.  

Нові трудові договори 

Також Верховна Рада 19 липня підтримала в другому читанні законопроєкт №5371. Документ спрощує трудові відносини для малого та середнього підприємництва. «У нас є велика кількість трудових відносин, які не підпадають під стандарти Трудового кодексу. Засобами виробництва у 50–70% володіє людина, а не роботодавець, і вона може обирати комфортні для себе умови праці, і при цьому бути у межах закону», – каже Третьякова. 

Законопроєкт пропонує ввести договірний режим регулювання трудових відносин. Тобто більшість умов роботодавець та працівник зможуть узгодити між собою, не спираючись на норми Трудового кодексу. Йдеться про систему оплати праці та її розмір, доплати та премії, робочий час та тривалість щотижневого відпочинку, умови розірвання договору, каже Василенко з Juscutum.

Проте певні обмеження Трудового кодексу зберігаються. Роботодавець має не порушувати норми тривалості робочого часу (40 годин на тиждень) та відпустки (24 дні), повідомляти про зміни умов праці не пізніше, ніж за два тижні, виплачувати заробітну плату не рідше, ніж один раз на місяць. 

Закон розрахований у першу чергу на домогосподарства, ІТ-галузь, людей, які задіяні в інтелектуальній праці, повʼязані з авторським правом, та тих, хто отримує роялті, пояснює Третьякова. 

Умови для укладання договору:

  • бути суб’єктами малого або середнього підприємництва;
  • мати не більше 250 працівників;
  • розмір заробітної плати працівника, з яким укладається договір, не може перевищувати вісім мінімальних заробітних плат (52 000 грн).
Матеріали по темі