Україна вперше за Незалежності відмовилася від травневих свят. Довгі вихідні коштують економіці близько $400 млн на рік. Чи варто від них відмовлятися взагалі /Фото Getty Images
Категорія
Картина дня
Дата

Україна вперше за Незалежності відмовилася від травневих свят. Довгі вихідні коштують економіці близько $400 млн на рік. Чи варто від них відмовлятися взагалі

Мітинг на 1 Травня у Києві, 2017 рік Фото Getty Images

Традиційні довгі вихідні у травні призводять до щорічних втрат української економіки близько $400 млн на рік. Після війни додаткових днів відпочинку може стати менше. Чому та як це впливає на економіку

Вперше за 57 років початок травня в Україні проходить без традиційних травневих свят. За рішенням Кабміну на час воєнного стану всі додаткові вихідні були скасовані.

Через це з початку війни з Росією українці вже «втратили» чотири з одинадцяти щорічних неробочих днів. До 2017-го у першій декаді травня було щонайменше три офіційних вихідних: 1, 2 та 9 травня. У деяких роках до цього додавався вихідний у понеділок через «пізню» православну Пасху. 

За оцінкою Forbes, з 2010 по 2021 рік українська економіка тільки через знижену ділову активність на початку травня втрачала у середньому $400 млн, або 0,3% ВВП. Як і під час новорічних свят на початку січня, у період травневих вихідних економіка працює приблизно на 70% від звичайної потужності, зазначає голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук. 

«На мою думку, ми повинні рухатися у бік до зменшення кількості додаткових вихідних, – каже заступник міністра економіки Денис Кудін. – Це питання трудової реформи, Мінекономіки зараз займається розробкою відповідного законопроєкту».

Чи дійсно українці залишаться без звичних святкових періодів та чи є у цьому сенс для економіки? 

Як «зайві» вихідні впливають на економіку

2021 року офіційні свята додали українцям 11 вихідних. Ще три дні – несвяткові понеділки чи пʼятниці, замінені «робочими суботами».

Що святкує Україна

(Натисніть "Читати більше", щоб відкрити повний текст)

У 2015 та 2017 роках українці отримали два додаткових щорічних вихідних: День захисника України – 14 жовтня та католицьке Різдво – 25 грудня. Також 2017-го був скасований вихідний 2 травня.

Сукупно Україна має 11 офіційних свят, які є вихідними днями: 

1 січня – Новий рік. Є вихідним з 1948 року.

7 січня – Різдво за юліанським календарем (або за старим стилем). Вихідний з 1991 року.

8 Березня – Міжнародний жіночий день. Вихідний з 1966 року.

Пасха та Трійця (дата змінна). Святкуються у неділю. Понеділки після Пасхи та Трійці є вихідними з 1996 року.

1 Травня – День праці (До 2018 року – День міжнародної солідарності трудящих). Вихідний з 1918 року.

9 Травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Вихідний з 1965 року.

28 червня – День Конституції. Вихідний з 1997 року.

24 серпня – День незалежності України. Вихідний з 1992 року.

14 жовтня – День захисників і захисниць України. Вихідний з 2015 року. 

25 грудня – Різдво за григоріанським календарем. Вихідний з 2017 року.

Скасовані вихідні: 

2 травня – другий День міжнародної солідарності трудящих. Скасовано у 2017 році.

16 липня – перший День незалежності. У 1992-му перенесений на 24 серпня.

7-8 листопада – річниця жовтневої революції (більшовитського перевороту). Скасовано 1999 року.

«Бразилія, яка динамічно розвивається, має дев’ять додаткових вихідних на рік. У Великобританії – 8–10, – каже Кудін з Мінекономіки. – В Україні приблизно стільки ж, але при цьому ми маємо значно менш ефективну економіку».

За розрахунками Forbes, упродовж останніх 12 років середньоденний показник індексу промвиробництва у травні був на 3% нижчим, аніж аналогічний показник у квітні.

«Принцип «більше днів – більше випуск» справедливий для промисловості та, скажімо, будівництва, але не для сфери послуг, як-от IT», – каже Ваврищук з ICU. За його словами, відмова від «зайвих» вихідних дійсно може дати короткостроковий ефект на економічне зростання. «Але він вичерпається у довгостроковому періоді, – пояснює Ваврищук. – На таких горизонтах ключове значення має продуктивність праці».

У січні 2021-го група народних депутатів на чолі з головою парламентського комітету з соцполітики Галиною Третьяковою запропонувала заборонити рокірування «неробочих будніх» та «робочих субот». Третьякова констатує, що ця ідея не знайшла широкої підтримки у Верховній Раді, але обіцяє відновити спроби додати цю норму до Кодексу законів про працю.

Згідно з Кодексом, Кабмін може лише рекомендувати бізнесу міняти місцями вихідні та будні. «Якщо у бізнесу є попит, він може забезпечити безперервність виробництва навіть у свята, – каже Ваврищук з ICU. – Яскраві приклади – будівництво та ритейл».

Що потрібно змінити

За словами Кудіна з Мінекономіки, війна та необхідність відбудови країни можуть прискорити тренд на зменшення кількості додаткових вихідних. Він нагадує досвід економічних проривів у деяких азіатських країнах, де досі популярною є модель «9-9-6»: робота з 9 ранку до 9 вечора протягом шести днів на тиждень.

Кудін не очікує таких радикальних змін в Україні, але не виключає відмови від практики довгих вихідних у новорічно-різдвяний період та на початку травня. 

Більш широкий варіант – обходитися без будь-яких перенесень, якщо свято й так припадає на вихідний, пропонує виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський. «Це дозволить зберегти лише «святкову» функцію свят і дасть можливість збільшити виробництво для відновлення економіки після війни», – вважає він.

Перегляд політики щодо держвихідних має стати ще одним кроком для відходу України від радянської спадщини, вважає Кудін. «Це ще один елемент «декомунізації» української економіки», – каже він.

Матеріали по темі