Традиційні довгі вихідні у травні призводять до щорічних втрат української економіки близько $400 млн на рік. Після війни додаткових днів відпочинку може стати менше. Чому та як це впливає на економіку
⚡️Даруємо 700 грн знижки на річну підписку на сайт Forbes. Діє з промокодом 700 до 28.04 Оформлюйте зараз за цим посиланням
Вперше за 57 років початок травня в Україні проходить без традиційних травневих свят. За рішенням Кабміну на час воєнного стану всі додаткові вихідні були скасовані.
Через це з початку війни з Росією українці вже «втратили» чотири з одинадцяти щорічних неробочих днів. До 2017-го у першій декаді травня було щонайменше три офіційних вихідних: 1, 2 та 9 травня. У деяких роках до цього додавався вихідний у понеділок через «пізню» православну Пасху.
За оцінкою Forbes, з 2010 по 2021 рік українська економіка тільки через знижену ділову активність на початку травня втрачала у середньому $400 млн, або 0,3% ВВП. Як і під час новорічних свят на початку січня, у період травневих вихідних економіка працює приблизно на 70% від звичайної потужності, зазначає голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук.
«На мою думку, ми повинні рухатися у бік до зменшення кількості додаткових вихідних, – каже заступник міністра економіки Денис Кудін. – Це питання трудової реформи, Мінекономіки зараз займається розробкою відповідного законопроєкту».
Чи дійсно українці залишаться без звичних святкових періодів та чи є у цьому сенс для економіки?
Як «зайві» вихідні впливають на економіку
2021 року офіційні свята додали українцям 11 вихідних. Ще три дні – несвяткові понеділки чи пʼятниці, замінені «робочими суботами».
Що святкує Україна
(Натисніть "Читати більше", щоб відкрити повний текст)
У 2015 та 2017 роках українці отримали два додаткових щорічних вихідних: День захисника України – 14 жовтня та католицьке Різдво – 25 грудня. Також 2017-го був скасований вихідний 2 травня.
Сукупно Україна має 11 офіційних свят, які є вихідними днями:
1 січня – Новий рік. Є вихідним з 1948 року.
7 січня – Різдво за юліанським календарем (або за старим стилем). Вихідний з 1991 року.
8 Березня – Міжнародний жіночий день. Вихідний з 1966 року.
Пасха та Трійця (дата змінна). Святкуються у неділю. Понеділки після Пасхи та Трійці є вихідними з 1996 року.
1 Травня – День праці (До 2018 року – День міжнародної солідарності трудящих). Вихідний з 1918 року.
9 Травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Вихідний з 1965 року.
28 червня – День Конституції. Вихідний з 1997 року.
24 серпня – День незалежності України. Вихідний з 1992 року.
14 жовтня – День захисників і захисниць України. Вихідний з 2015 року.
25 грудня – Різдво за григоріанським календарем. Вихідний з 2017 року.
Скасовані вихідні:
2 травня – другий День міжнародної солідарності трудящих. Скасовано у 2017 році.
16 липня – перший День незалежності. У 1992-му перенесений на 24 серпня.
7-8 листопада – річниця жовтневої революції (більшовитського перевороту). Скасовано 1999 року.
«Бразилія, яка динамічно розвивається, має дев’ять додаткових вихідних на рік. У Великобританії – 8–10, – каже Кудін з Мінекономіки. – В Україні приблизно стільки ж, але при цьому ми маємо значно менш ефективну економіку».
За розрахунками Forbes, упродовж останніх 12 років середньоденний показник індексу промвиробництва у травні був на 3% нижчим, аніж аналогічний показник у квітні.
«Принцип «більше днів – більше випуск» справедливий для промисловості та, скажімо, будівництва, але не для сфери послуг, як-от IT», – каже Ваврищук з ICU. За його словами, відмова від «зайвих» вихідних дійсно може дати короткостроковий ефект на економічне зростання. «Але він вичерпається у довгостроковому періоді, – пояснює Ваврищук. – На таких горизонтах ключове значення має продуктивність праці».
У січні 2021-го група народних депутатів на чолі з головою парламентського комітету з соцполітики Галиною Третьяковою запропонувала заборонити рокірування «неробочих будніх» та «робочих субот». Третьякова констатує, що ця ідея не знайшла широкої підтримки у Верховній Раді, але обіцяє відновити спроби додати цю норму до Кодексу законів про працю.
Згідно з Кодексом, Кабмін може лише рекомендувати бізнесу міняти місцями вихідні та будні. «Якщо у бізнесу є попит, він може забезпечити безперервність виробництва навіть у свята, – каже Ваврищук з ICU. – Яскраві приклади – будівництво та ритейл».
Що потрібно змінити
За словами Кудіна з Мінекономіки, війна та необхідність відбудови країни можуть прискорити тренд на зменшення кількості додаткових вихідних. Він нагадує досвід економічних проривів у деяких азіатських країнах, де досі популярною є модель «9-9-6»: робота з 9 ранку до 9 вечора протягом шести днів на тиждень.
Кудін не очікує таких радикальних змін в Україні, але не виключає відмови від практики довгих вихідних у новорічно-різдвяний період та на початку травня.
Більш широкий варіант – обходитися без будь-яких перенесень, якщо свято й так припадає на вихідний, пропонує виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський. «Це дозволить зберегти лише «святкову» функцію свят і дасть можливість збільшити виробництво для відновлення економіки після війни», – вважає він.
Перегляд політики щодо держвихідних має стати ще одним кроком для відходу України від радянської спадщини, вважає Кудін. «Це ще один елемент «декомунізації» української економіки», – каже він.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
