За даними Мінекономіки, майже 1 млн осіб в Україні втратили роботу через війну. 1,5 млн з числа зайнятих виїхали за кордон, а 600 000 ФОП скоротили свою діяльність. Вирішувати проблему в Кабміні будуть дотаціями, для чого створили кілька нових ґрантових програм. У пріоритеті – підприємці, ІТ та аграрний сектор.
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
З 1 липня уряд запускає шість державних програм для малого та середнього бізнесу, а також для людей, які втратили роботу під час війни, вирішили почати карʼєру в ІТ чи започаткувати власний бізнес. Загальний бюджет – понад 40 млрд грн, які підуть із резервного фонду бюджету.
Які проєкти пропонує уряд та як їх будуть фінансувати?
Переробні підприємства. Бюджет – 24 млрд грн
Програма розрахована на мікропідприємців, малий та середній бізнес. Подавати заявку можуть як ФОП, так і юридичні особи. Це можуть бути підприємства у сфері деревообробки, меблевого виробництва, металообробки, агропереробки, виробництва будматеріалів, зазначив під час засідання Кабміну премʼєр-міністр Денис Шмигаль.
Кошти виділяються на придбання основних засобів виробництва (верстатів, технологічного обладнання) та покриття витрат на їх доставку та введення в експлуатацію.
Подати заяву можна буде через портал «Дія». У заяві потрібно вказати, крім базової контактної інформації, кількість найманих працівників, за наявності зазначити вебсайт та відомості про отримання державної допомоги раніше, а також надати бізнес-план. Головна умова проєкту – підприємці мають сплатити податки та ЄСВ на суму ґранту упродовж трьох років, створивши щонайменше 25 робочих місць.
Максимальна сума, яку можуть отримати підприємці, – 8 млн грн. Перші 1000 заявників отримають ґрант від держави в розмірі до 70% вартості проєкту, решту 30% фінансують за власний рахунок. Інші заяви фінансуються 50% на 50%.
Учасників проєкту буде визначати Міністерство економіки і далі формувати наказ на отримання ґрантових коштів через Ощадбанк. Оцінка бізнес-плану відбувається за такими критеріями: кредитна історія, власний внесок, наявність активів, досвід ведення бізнесу, реалістичність та життєздатність бізнес-ідеї.
Якщо новостворене підприємство буде зруйновано внаслідок війни, то держава зобовʼязується повернути кошти, які інвестував підприємець.
Мікроґранти для запуску бізнесу – 5 млрд грн
Претендувати на мікроґрант від держави може кожен громадянин України, який уже має бізнес та хоче його розширити або лише започатковує власну справу. Якщо сума ґранту 150 000–250 000 грн, то працевлаштувати потрібно буде двох людей, а якщо сума не перевищує 150 000 грн – одну людину.
Сфера діяльності не має значення. При цьому людина не може працювати на інших підприємствах або вести інший бізнес.
Подати заявку можна через «Дію». Разом із заявою потрібно подати бізнес-план. Його оцінкою будуть займатися експерти Ощадбанку та Державного центру зайнятості. Центр зайнятості проведе онлайн-співбесіду та дасть оцінку за методикою Мінекономіки, використовуючи бальну систему. Чим вищий бал, тим більша ймовірність отримання ґранту.
Банк перевіряє ділову репутацію, а після позитивного рішення – ідентифікує клієнта та відкриває рахунок, пояснює Роза Тапанова з наглядової ради Ощадбанку. Проте кошти не видаються «на руки», а використовуються за цільовим призначенням, яке вказане в договорі, наприклад, на оплату сировини.
Розгляд заявок відбуватиметься «хвилями», розповіли в пресслужбі Держцентру зайнятості. Тобто підприємець отримає відповідь протягом 10 днів після завершення своєї «хвилі». Держава розраховує видати 20 000 ґрантів. Додатково підприємець може отримати кредит за програмою «5–7–9» у розмірі до 2,5 млн грн.
Центр зайнятості може прийти з перевіркою чи надіслати «таємного покупця», попереджає Тапанова, а в разі невиконання умови про створення робочих місць або нецільового використання коштів різницю між сумою гранту та сплаченими податками доведеться повернути.
Мікроґранти на розвиток теплиць – 7 млрд грн
Держава буде давати ґранти на побудову теплиць для приватних підприємців та аграрних компаній і фермерських господарств, які мають у власності або в оренді землю. Ґрант можна отримати у розмірі від 5 млн до 7 млн грн.
Кошти можна витратити на будівництво комплексу або обладнання для його роботи. Фінансування: 70/30% для першої тисячі учасників, для наступних – 50/50%. Підприємець має сплатити половину отриманого ґранту у вигляді податків протягом трьох років.
Подати заявку на ґрант можна в «Дії» або у відділенні Ощадбанку. Заява перевіряється банком до пʼяти днів, потім у десятиденний термін її погоджують Міністерство економіки та Ощадбанк.
Держава розраховує видати 1000 ґрантів.
Мікроґранти на розвиток садівництва – 4 млрд грн
Аграріям надаватиметься від 150 000 до 400 000 грн на 1 га садів. У програмі можуть брати участь підприємці, які мають власну землю або землю в користуванні щонайменше на 25 років. Ділянка має бути від 1 га до 25 га.
Держава фінансує 70% від вартості проєкту. Механізм подачі та розгляду заявок – аналогічний до ґрантів на теплиці.
У межах програми держава планує профінансувати проєкти на 10 000 га.
Фонд стартапів – 400 млн грн
Держава надаватиме ґранти українським технологічним проєктам через «Український фонд стартапів».
Уряд називає проєкт експериментальним. Наразі йдеться про поповнення статутного капіталу Фонду на 400 млн грн. Потенційно, як вказано в пояснювальній записці, підготовленій Мінекономіки, обсяги проєкту можуть сягнути 10 млрд грн упродовж 24 місяців. У 2022-му на його реалізацію потрібно 1 млрд грн бюджетного фінансування.
Подати заявку можна через «Дію». Отримати кошти можуть:
- стартапи, які вже мають готову продукцію (proof of concept), – 750 000 грн;
- стартапи на ранній стадії розробки (MVP) – 1,5 млн грн;
- стартапи MVP за умови залучення додаткового фінансування у розмірі не менше 750 000 грн – 3,5 млн грн.
Протягом року не менше 50% ґрантових коштів має повернутися до бюджету у вигляді податків.
Старт в ІТ – 1,8 млрд грн
Програму безкоштовного навчання для людей, що хочуть перейти в IT з інших галузей. Вимоги до кандидатів: вік від 21 до 60 років, бажано знати англійську мову на середньому рівні B1. З бюджету на програму планують виділити – 1,8 млрд грн. Поки що це проєкт з попередньо озвученим бюджетом, гроші на програму з бюджету ще не надійшли, але в документах до проєкту вже є погодження від Міністерства фінансів.
Додатково пілот на 3000 осіб буде фінансувати криптобіржа Binance. Компанія виділить на ґранти $1 млн.
Головна умова – не бути студентом вузу й не мати досвіду роботи в IT-галузі. Максимальний розмір стипендії – 30 000 грн.
Як це буде працювати та звідки гроші
Forbes було важко знайти співрозмовників, які могли б прокоментувати ідею Кабміну. Нардепи з комітетів з питань фінансів, економіки та соціальної політики відповіли, що не знали про задум уряду.
Не знають про програму й у Національній раді з відновлення України від наслідків війни. «На засіданнях ми цей проєкт не обговорювали», – каже член профільної економічної групи Нацради на правах анонімності.
За словами Тапанової з «Ощадбанку», проєкти фінансуватимуться коштом держбюджету. Перші 100 млн грн (за програмою мікроґрантів для запуску бізнесу) будуть видані дуже швидко, прогнозує вона.
Де шукати додаткові кошти у бюджеті, враховуючи поточні проблеми з його наповненням, буде суттєвим викликом для уряду, каже очільниця Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Дарина Марчак. «Можливо, кошти на програму будуть надходити поступово, декількома траншами, а не одразу вся сума», – каже Марчак.
Кошти будуть надаватися «хвилями», підтверджують в пресслужбі Держцентру зайнятості, пропонуючи слідкувати за анонсами Мінекономіки.
Як зазначають співрозмовники в міністерствах економіки та агрополітики, кошти дійсно можуть поступати частинами. Допоки не надійдуть перші транші, вони відмовляються коментувати сам проєкт. Мінфін при цьому погодив п’ять із шести програм. Єдина непогоджена – фонд стартапів.
Тапанова з Ощадбанку вірить в успіх. «Якщо програма буде вдалою, що стане очевидним цього року, будуть нові програми. Тим більше що за такими програмами можливе отримання ґрантів Євросоюзу на відновлення бізнесу», – зазначає вона.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
