Альфа-Банк Михайла Фрідмана і партнерів, яких Нацбанк через санкції Євросоюзу, США та Британії відсторонив від керівництва банком, звернувся до суду з позовом проти невеликого Акордбанку, що належить Данилові Волинцю, чоловікові колишньої міністерки фінансів і нинішнього посла України в США Оксани Маркарової. Мова лише про $8 млн боргу чи питання ширше?
Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!
Господарський суд Києва відкрив справу за позовом Альфа-Банку до Акордбанку про виконання зобов`язань. Мова про своп-угоду, укладену між банками 24 лютого, повідомили в пресслужбі Альфа-Банку. За цією угодою банки домовились про продаж валюти на $8 млн зі зворотним викупом.
Першу частину угоди було виконано – 24 лютого Альфа-Банк продав Акордбанку $8 млн та отримав гривневий еквівалент. Друга частина, запланована на 25 лютого, не відбулась: Акордбанк умови угоди не виконав і валюту не продав. Це версія «Альфи».
Хто володіє українською «Альфою»
Найбільший акціонер «Альфа-Банку Україна» із часткою 40,96% – Андрій Косогов. У Михайла Фрідмана – 32,86%, у Петра Авена – 12,4%. Ще 9,9% володіє італійська UniCredit після обміну у 2016 році на свій український актив Укрсоцбанк (поглинений «Альфою»). 3,87% – в американської організації The Mark Foundation for Cancer Research.
Усі акціонери володіють «Альфою» через материнський холдинг – люксембурзьку ABH Holdings S.A., але Фрідман, Авен і Косогов – через довірену особу, погоджену НБУ, Сімеона Дянкова.
До нападу Росії на Україну найбільшим акціонером станом на 1 січня 2022-го був Фрідман (ті ж 32,86%), другим і третім за величиною виступали Герман Хан та Олексій Кузьмичов – 20,97% та 16,32% відповідно. 14 березня НБУ оновив структуру власності банку: акції Хана та Кузьмичова перейшли до Косогова. Інші акціонери зберегли свої частки.
В Акордбанку своє бачення. Мова про стандартну операцію в межах генеральної угоди між банками, укладеної ще у вересні 2017 року, пояснює голова правління Акордбанку Олексій Руднєв. Зазвичай у разі наявності такої генеральної угоди дилери банків проводять подібні операції, просто домовляючись через систему Reuters та отримуючи підтвердження через систему SWIFT.
У цьому випадку йдеться про купівлю-продаж валюти із зобовʼязанням про зворотний обмін, продовжує Руднєв. Але особлива драма – час операції – з 22 по 24 лютого цього року (дати відмінні від даних «Альфи»).
Чому Альфа-Банк подав до суду
Акордбанк перерахував гривню та отримав долари, проте зворотний обмін не відбувся, підтверджує Руднєв. Почалось військове вторгнення Росії, і Альфа-Банк запропонував згорнути операцію, додає він. «Але потім передзвонив їх дилер і сказав, що банк не має достатньої суми гривневого еквівалента, – стверджує банкір. – Могло вийти так, що ми повернемо валюту, але не зможемо отримати гривню».
Віддати валюту в перші дні повномасштабного вторгнення Росії в Україну банку, власники якого мають російське громадянство, він не ризикнув. Альфа-Банк погодився на лонгацію угоди з дисконтом за курсом, нижчим від офіційного, говорить Руднєв.
«Коли в ЗМІ зʼявилась інформація про втечу російського капіталу з України через банки з російським корінням, ми вирішили закрити угоду», – продовжує очільник Акордбанку. За його словами, 5 травня Альфа-Банк навіть надіслав SWIFT-повідомлення, що операцію закрито.
У пресслужбі «Альфи» заперечують цю інформацію, заявляючи, що повідомлення було відкликано через дві години після відправлення. Але теоретично генеральна угода дозволяє відмову від зворотного викупу валюти, підтвердили в «Альфі».
«Мова не про те, що ми щось взяли і не повернули, – підкреслює Руднєв з Акордбанку. – У них залишився гривневий еквівалент, а в нас – валюта». Це як кредит під заставу депозиту, і таких дилерських угод на банківському ринку сотні, додає він. Акордбанк навіть отримував запит від НБУ щодо цього, пояснив свою позицію, і більше запитань не було, стверджує банкір.
«Акорд» втратив не менше, ніж «Альфа»?
Акордбанк справді боржник Альфа-Банку за угодою своп, стверджує один із топменеджерів регулятора, що просив його не цитувати. Але банк не має проблем із ліквідністю, додає співрозмовник. Тобто не виконувати умови – це його принципове рішення.
Якщо підходити до справи формально, борг є, оскільки за умовами договору в разі його розірвання сторони мають закрити взаємні зобов’язання, пояснює також на правах анонімності другий співрозмовник у регуляторі. Але по суті ніхто в цій транзакції нічого не втратив, додає він.
Навіщо «Альфі» цей позов? За даними звітності на 1 липня, банк не має дефіциту валюти, адже він виконує всі нормативи НБУ, включно з нормативами валютної позиції. У касі відділень, державних облігаціях і на рахунках в інших банках «Альфи» валютні кошти в еквіваленті 14 млрд грн ($405 млн за поточним офіційним курсом). $8 млн – лише 50-та частина цієї суми.
Звісно, після змін Нацбанком офіційного курсу наприкінці липня ці $8 млн подорожчали на 25%. Але на гривневих коштах можна було заробити майже стільки само, говорить Руднєв, якщо вкласти їх у депозитні сертифікати, ставка за якими після підвищення облікової у червні підскочила до 23% річних.
Чи виграє «Альфа» в суді? «Ми аналізували юридичну сторону, – говорить Руднєв. – Оскільки правочин кредитно-депозитний, дискусія може бути лише щодо дельти – втраченої вигоди». З боку «Акорду» це недоотриманий дохід за гривневими ресурсами, з боку «Альфи», можливо, подорожчання валюти. Але втрачена вигода у банків практично ідентична, вважає очільник «Акорду».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
