За шість місяців 2023-го «Укрзалізниця» змогла вийти на прибуток у 4,8 млрд грн, повідомляє Forbes голова компанії Євген Лященко в кулуарах Київського міжнародного економічного форуму (КМЕФ). Як це вдалося та чого очікувати від залізничного монополіста у 2024 році
🎬 YouTube-проєкт Forbes Next про майбутніх зірок українського бізнесу. Новий випуск про школу програмування GoIT. Як вона будує мільярдну компанію на світчерах 👉 Дивіться за цим лінком
За останній рік в умовах війни державній «Укрзалізниці» вдалося вибратися з фінансової ями розміром в 11 млрд. «Рік «Укрзалізниця» закінчить прибутковою компанією», – запевняє призначений у березні після раптової відставки Олександра Камишіна голова «УЗ» Євген Лященко. Підстава для оптимістичних прогнозів – 4,8 млрд грн прибутку за перше півріччя 2023-го.
Як це вдалося? Компанія перевела 70% закупівель напряму в виробників, покращила ефективність витрат, стабілізувала обсяги перевезень та вперше за багато років отримує прибутки від пасажирського напряму. Націленість на прибуток має зворотний бік. «УЗ» вимушена витримувати періодичні медійні атаки від бізнесу. На початку жовтня між «УЗ» і найбільшим агрохолдингом країни Kernel розгорілася війна через те, що «Укрзалізниця» змінила правила доступу до євроколії. Наразі конфлікт вдалося залагодити, каже Forbes голова «УЗ».
Чого очікувати від «Укрзалізниці» у 2024 році, як зміняться тарифи, які потяги до ЄС з’являться найближчим часом та скільки грошей «УЗ» приносять шалено дефіцитні поїзди до Польщі? Бліцінтерв’ю Євгена Лященка.
Нещодавно компанія Kernel заявила, що «УЗ» відмовляє бізнесу в переставленні приватних вагонів на євроколію та доступі до візків. Яка ваша позиція?
Потрібно розділяти дві речі: перша – інфраструктура та наш обовʼязок надавати сервіс – із цим ми навіть не сперечаємося, а інша – це наші візки, наш рухомий склад – це ринкова історія.
Чому ми повинні віддавати комерційним гравцям стратегічну складову нашого рухомого складу, яка потрібна для забезпечення своїх перевезень, в яку ми інвестували кошти компанії? У компаній є вибір інвестувати кошти у придбання візків, або брати в оренду наші вагони.
Суть конфлікту з Kernel
3 жовтня Михайло Кравченко, виконуючий обовʼязки заступника керівника департаменту перевалки та флоту агрогіганта Kernel на своїй сторінці у Facebook поскаржився, що з 1 жовтня «Укрзалізниця» не допускає бізнес до власних євровізків. «Це несправедливо та руйнує ретельно вибудувані ланцюги постачань агропродукції», – пояснював Кравченко.
Візки дозволяють переставляти вагони з товарами з України з колії шириною 1520 мм на європейську – 1435 мм. «Перевзувати» вагони під євроколію може тільки «Укрзалізниця».
Компанія запропонувала бізнесу брати вагони «УЗ» разом із візками в оренду або купити власні візки. Парк власних вагонів Kernel – 3500, натомість компанія поки немає власних візків – вартість одного нового може сягати 900 000 грн. «УЗ» має у власності 1810 візків, за допомогою яких під євроколію можна «перевзути» 905 вагонів.
Детальніше про конфлікт можна почитати в статті Forbes.
Минулий рік «УЗ» завершила зі збитком у майже 11 млрд грн. Які результати роботи компанії за три квартали 2023-го? Та як саме їх вдалося досягти?
Перше: за девʼять місяців цього року у нас прибуток, але ще потрібен час на розрахунки. За результатами півріччя прибуток складав 4,76 млрд грн. Рік «Укрзалізниця» закінчить прибутковою компанією.
Обсяги перевезень, на жаль, не дали такий великий плюс, як ми очікували, але принаймні вийшли на стабільний рівень. Друге: продовження прозорих закупівель і прямі закупівельні контракти з виробниками. Близько 70% річної потреби на матеріально-технічне забезпечення операційної діяльності компанія закуповує напряму у виробників. Це дизельне пальне, природний газ, електроенергія, деякі запасні частини та оливи. З початку року лише завдяки прямим договорам на перші три позиції нам вдалося зекономити понад 1,6 млрд грн. І третє – підвищення ефективності витрат, це мільярдні заощадження на рік.
За результатами півріччя прибуток УЗ складав 4,76 млрд грн. Фото колаж Анастасія Левицька
Яка динаміка в перевезеннях за січень-вересень 2023 року?
У нас були досить непогані результати у третьому, і особливо, в другому кварталі – коли порти працювали. Коли ж відвантаження через чорноморську портову інфраструктуру майже зупинилися, а також почалися проблеми з транзитом та експортом через сухопутні коридори – вантажні перевезення значно скоротилися. Зараз ми балансуємо на нулі з точку зору прибутковості.
А як щодо обсягів? Що змінилося?
За підсумками дев’яти місяців 2023-го обсяг вантажних перевезень скоротився на 9,2% – до 107 млн тонн. Але у нас змінилася структура перевезень. Значно зріс обсяг внутрішніх перевезень – до 60% за підсумками січня–вересня. При цьому більше третини – це перевезення позакласних вантажів, які для нас збиткові. І це проблема.
Проте, чи не вперше за багато років рівень дохідності компанії збільшують пасажирські перевезення. І до речі, не тільки міжнародні рейси, а й окремі внутрішні зараз маржинально прибуткові. Наприклад, це потяги «Інтерсіті». Наразі працюємо над ефективністю прокладання маршрутів і витратами на їхнє обслуговування. Звісно, пасажирські перевезення в цілому все ще збиткові – до кінця року очікуємо приблизно мінус 15 млрд грн. Але вони збиткові й в Європі, це соціальна функція.
Які вантажні тарифи є в «УЗ» та коли їх востаннє підвищували
Ще з радянських часів усі товари для перевезення на «УЗ» поділяють на три класи (руда, вугілля, цемент – І клас; зернові, сира нафта – ІІ клас; чорні метали, металобрух та нафтопродукти – ІІІ клас) або відносять до групи позакласових.
Востаннє «Укрзалізниця» підвищувала тарифи у червні 2022 року – на 70%. Компанія розраховувала отримати від підвищення до кінця року 11,3 млрд грн – майже половину суми мав заплатити металургійний бізнес та аграрії.
Плануєте змінювати тарифи в найближчий рік у зв’язку з цим?
Це залежить не від нас – потрібне рішення Кабміну. Але скоригувати тарифи відповідно до рівня інфляції – це не збільшення, а саме індексація, і це нормально.
То наскільки тарифи можуть зрости у 2024-му? Усі, чи лише на позакласові вантажі?
Усі. Це вже обговорюватиметься ближче до того, як буде готовий фінплан на 2024 рік. Але наголошую – це повинна бути індексація, а не підвищення.
Компанії досі не дозволили продавати металобрухт поза Prozorro. Наскільки це велика проблема для вас? Скільки ви розраховували на цьому заробити?
Довкола цього багато маніпуляцій, як на мене. Це була одна з складових додаткового плану виходу на беззбитковість, яку, на жаль, не вдалося реалізувати, але ми подавали таку пропозицію ще навесні. Від реалізації металобрухту на експорт ми планували отримати у 2023 році 308 млн грн, а у 2024-му – 887 млн грн чистого фінансового результату.
Але зараз у нас є нормальна комунікація з Мінекономіки, Мінінфраструктури, щоб вийти на експорт – усі розуміють, що це потрібно робити. Особливо враховуючи суттєве падіння через війну української металургії – основного споживача брухту. Адже ми найбільший виробник, а експортувати чомусь не можемо. Просто потрібно знайти той шлях, який буде найкращим для усіх, і без сумнівів – максимально прозорим.
Заборона на продаж брухту
«Укрзалізниця» звернулася до Кабміну з проханням дозволити продаж частини брухту чорних металів великим світовим виробникам продукції ГМК за прямими договорами без мита на вивезення, повідомив Лященко в інтерв’ю «Інтерфакс» від 19 вересня. Однак 22 вересня Кабмін відмовив компанії у пропозиції та зобов’язав «УЗ» продавати свій металобрухт лише через систему Prozorro.
Через війну потяги до польських міст користуються шаленим попитом. Скільки компанія заробляє на цьому сполученні?
За дев’ять місяців 2023-го прибуток компанії від цього напряму склав близько 800 млн грн.
Компанія планує розширення пасажирського сполучення з країнами ЄС? Що саме це буде?
Ми вже це робимо. І привчаємо наших пасажирів до нормальних пересадкових маршрутів. Це питання надійності та комфорту. 15 жовтня «УЗ» відкриває напрям Львів – Варшава через станцію Рава-Руська. Вже тестуємо з чеською RegioJet рейси Чоп – Прага. Також зараз працюємо над тим, щоб до кінця року спільно з RegioJet запустити рейс Перемишль – Берлін. Це справді буде значна історія.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
