Олександр Камишін, 38, очолював державну «Укрзалізницю» з серпня 2021-го. Стабілізувавши компанію під час війни, він будував плани її розвитку на два роки вперед. В кінці лютого Камишин раптово подав у відставку. Що стоїть за його звільненням, якою він залишає компанію та хто його замінить.
Ввечері 27 лютого голова правління «Укрзалізниці» Олександр Камишін, 38, заявив у соцмережах, що разом з віцепремʼєр-міністром з відновлення Олександром Кубраковим ухвалене рішення про його відставку з позиції очільника УЗ і призначення на нову позицію – голови Офісу «Укрзалізниці» з євроінтеграції. Причин раптового звільнення сторони не називали.
Forbes розбирався, що стоїть за цим рішенням та хто очолить УЗ після Камишіна.
Ініціатором звільнення приблизно за два тижні до його анонсу виступив Олександр Кубраков, 40, який очолює Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури (УЗ у підпорядкуванні уряду, але у сфері управління міністерства Кубракова). Кубраков попросив Камишіна написати заяву, каже співрозмовник Forbes в Офісі президента. «Це була ініціатива Кубракова, в ОП були здивовані та не задоволені, – каже він. – Але президент погодив звільнення».
За останній рік Кубраков суттєво посилив свій вплив. До війни як голова «Укравтодору», а потім і як міністр він був одним із ключових менеджерів президентської програми «Велике будівництво». Восени 2022-го прізвище Кубраков і теперішнього голови «Нафтогазу України» Олексія Чернишова були в шорт-листах потенційних кандидатів на заміну Дениса Шмигаля в кріслі премʼєр-міністра. Тоді ротацію в Кабміні відклали через складний опалювальний сезон.
В грудні Верховна Рада призначила Кубракова віцепрем’єр-міністром – міністром інфраструктури та регіонального розвитку. Як керівник мегаміністерства Кубраков сконцентрував у своїх руках повоєнну відбудову країни. Мова йде про потенційний контроль над розподілом €500–600 млрд. Саме стільки коштуватиме післявоєнна відбудова країни за розрахунками Світового банку, пише австрійська Die Presse.
Сам Камишін не планував йти у відставку. В інтервʼю Forbes напередодні звільнення він розповідав, що планує працювати принаймні до 2024 року, і детально розписував програми збільшення потягів до ЄС, електрифікацію колій та перехід на дворічне планування інвестицій.
Причини, чому Кубраков вирішив раптово прибрати Камишіна з крісла СЕО УЗ і відправити його у заслання в офіс з євроінтеграції «Укрзалізниці», невідомі. Forbes не зміг отримати коментар міністра. Заступниця міністра Олександра Азархіна не відповіла на телефонні дзвінки та повідомлення у WhatsApp. В УЗ не стали офіційно коментувати причини звільнення.
Forbes поговорив майже з десятком політиків і чиновників дотичних до УЗ, Офісу президента чи міністерства Кубракова. Наразі ніхто достеменно не знає, що саме змусило Кубракова вимагати звільнення голови УЗ. Версії коливаються від «НАБУ готує Камишіну підозру, і його звільнили, щоб не підставлятись» до «Кубраков прибирає потенційних конкурентів в боротьбі за владу».
Камишін не планував йти у відставку Фото Getty Images
Кризовий менеджер
2020 рік УЗ закінчила зі збитком у 12 млрд грн за виторгу 75,2 млрд грн і боргами у 34 млрд. У компанії виникли труднощі з обслуговуванням кредитів. У серпні 2021‑го секретар РНБО Олексій Данілов назвав ситуацію в держкомпанії загрозливою для національної безпеки.
Очолити «Укрзалізницю» тоді запропонували Кубракову, який відмовився на користь свого радника Камишіна. З серпня 2021-го до березня 2022-го року Камишін виконував обовʼязки керівника компанії. В березні уряд заключив з ним чотирирічний контракт.
«Однією з умов було те, що він одразу погодиться піти у відставку, якщо його попросять», – каже на умовах анонімності співрозмовник в керівництві УЗ.
Хто такий Камишін
Найбільший актив Камишіна – аграрна компанія Grano Group із земельним банком в 10 000 га. Він також володіє через фонд Fortior Capital медіакомпанією Latifundist Media (виторг у 2021-му – приблизно $1 млн, за даними компанії) та ще кількома невеликими фондами й компаніями. З 2012 по 2019 рік працював інвестиційним менеджером у групі SCM Ріната Ахметова, де відповідав за транспортний напрям (був членом наглядової ради «Лемтрансу» та «Портінвесту»). Через ескаемівський бекграунд, що передбачав конфлікт інтересів, його призначення в УЗ викликало шквал критики. Але старі зв’язки не завадили Камишіну здійснити підвищення вантажних тарифів, яке суперечило інтересам колишнього роботодавця.
Часу на розкачку не було. До війни основним KPI Камишіна був позитивний фінансовий результат УЗ. Вже за шість днів на чолі держкомпанії він вперше підняв тарифи на вантажні перевезення. Далі були ще два етапи підвищень.
Для бізнесу залізниця – майже безальтернативний перевізник, під час війни вона забезпечила до 50% українського експорту. Для залізниці вантажні перевезення – основне джерело доходу.
Найбільше від підвищення тарифів постраждали аграрії та металурги (в першу чергу «Метінвест» Ріната Ахметова, на частку його підприємств припадало майже 30% усіх вантажів УЗ).
Раніше, коли «Укрзалізниця» намагалась підняти тарифи, на її адресу лунало багато критики з боку бізнесу. «Щойно починали працювати над підвищенням тарифів, одразу медіагрупа [Україна, Рината Ахметова] випускала критичні матеріали, активізувалися ЛОМи тощо», – казав в кінці 2022-го ексміністр інфраструктури Владислав Криклій. Камишін у середині лютого в інтервʼю Forbes розповідав, що зміг підвищити тарифи налагодивши діалог з бізнесом. «УЗ показує ринку розрахунки, пояснює, навіщо потрібно піднімати тарифи, – каже він. – Бізнес почав нам довіряти».
«Бізнес перестав розмовляти з керівництвом УЗ як з підлеглими, «викручуючи руки», почали говорити на рівних», – каже на умовах анонімності топменеджер логістичної компанії.
У 2022 рік держкомпанія увійшла з прибутком Фото Getty Images
У 2022 рік держкомпанія увійшла з прибутком — 460 млн грн. Дохід від вантажних перевезень зріс на 11,2%, до 72 млрд грн, а від пасажирських – на 50,7%, до 6,2 млрд грн, EBITDA підскочила майже на 43% – до 14,5 млрд грн. Майже півмільярдний прибуток за підсумками минулого року в експертів Центру вивчення залізничного транспорту викликав іронічну усмішку – мовляв, дуже творчо порахували.
На 2022 рік Камишин будував більш амбіційні плани. Компанія мала отримати 1,7 млрд грн чистого прибутку за виручки 102 млрд грн.
Війна змістила пріоритети. Перші 100 днів війни УЗ на 100% була зайнята виконанням державницької функції, каже Камишін. Першочерговим завданням компанії було безплатно евакуювати мільйони українців. «Під час війни фінансові результати, бізнесові задачі набагато менше важать, ніж державницькі», — каже він.
Війна коштувала «Укрзалізниці» до 3 млрд грн щомісяця. За підсумками року УЗ отримала 11 млрд чистого збитку. А на 2023 рік фінпланом прогнозується 20,2 млрд грн збитків. За амбітної інвестиційної програми на 50 млрд грн.
Хто замість Камишіна
Тимчасово виконуватиме обовʼязки голови правління компанії Євген Лященко, член правління «Укрзалізниці», пише в Facebook член правління компанії Орест Лагунов.
«Кубраков вважає, що Лященко справиться краще Камишіна», – каже співрозмовник в керівництві УЗ. Він розповідає, що Камишін запропонував чотири кандидатури наступників, Кубраков одразу обрав Лященка.
В правлінні УЗ Лященко відповідав за кадрові і фінансові питання. Він, як і Камишін, виходець з СКМ, бізнес-імперії Ахметова. З 2012 року працював фінансовим директором Медіа Група Україна, а з 1 липня 2014 року був призначений директором медіахолдингу. З жовтня 2021-го був призначений у правління УЗ.
Серед першочергових завдань Лященка – завершення розділення «Укрзалізниці» на чотири компанії: пасажирські, вантажні перевезення, інфраструктура, ремонтна база, каже Олег Журавльов, який входив до Наглядової ради УЗ у 2019–2021 роках. «Цей процес мав бути завершений до 1 січня 2023 року і весь 2022 рік компанія повинна була ним займатись, однак почалась війна», – каже Журавльов.
Журавльов не очікує, що перед новим керівництвом стоятиме завдання зробити компанію знов прибутковою. «Зараз УЗ ще більше виконує соціальну функцію, тому про прибутки не йдеться», – додає Журавльов.
Одним із головних здобутків команди Камишіна була інтеграція УЗ з європейськими залізницями, каже Юрій Скічко, директор аграрної компанії «Гермес-Трейдинг». «Його наступник мусить це продовжувати», – каже він.
В інтервʼю Forbes Камишін розповідав, що в плані на 2024 рік добудова вузької колії до Львова і запуск прямого поїзда Варшава – Львів через Раву-Руську.
Співрозмовник серед керівництва УЗ розповів, що Камишін наполегливо попросив все керівництво компанії залишатись на своїх посадах. Наразі весь керівний склад залишається. Також, за його словами, більшість з восьми членів правління УЗ не задоволенні відставкою Камишіна і намагаються «все переграти». «Але Камишін чітко сказав, що, якщо він підпише заяву, то вже 100% не повернеться», – каже співрозмовник.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
