Уряд не буде обмежувати зарплати в держкомпаніях, але шукає, як зекономити на них. Чи варто відбирати в держменеджерів доходи в сотні тисяч гривень на місяць /Фото Ілюстрація Shutterstock / Анна Наконечна
Категорія
Картина дня
Дата

Уряд не буде обмежувати зарплати в держкомпаніях, але шукає, як зекономити на них. Чи варто відбирати в держменеджерів доходи в сотні тисяч гривень на місяць

Ілюстрація Shutterstock / Анна Наконечна

Мінекономіки та Кабмін відмовилися від ідеї обмежити винагороду топменеджерів у держсекторі, однак продовжуватимуть пошуки варіантів, як зекономити на зарплатах у державних компаніях та відомствах. Схожа ідея під час коронакризи 2020 року призвела до того, що держкомпанії втратили деяких топменеджерів-іноземців. Скільки їм платять та чому обмеження зарплат менеджменту – не кращий шлях для економії в держсекторі.

Проєкт постанови Кабміну, розроблений Мінекономіки, пропонує до завершення військового стану встановити максимальний розмір зарплат топпосадовців держкомпаній та банків (включно з наглядовими радами) у еквіваленті 15 мінімальних зарплат, тобто 97 500 грн. 

Для деяких керівників таке рішення могло означати кратне падіння місячної зарплати. Наприклад, у травні члени наглядової ради ПриватБанку отримали від 580 000 до 760 000 грн.

Документ планувалося розглянути на Кабміні 28 червня, проте, зрештою, уряд вирішив не поспішати. За словами співрозмовника серед членів Кабміну, одна з найбільш суттєвих причин – побоювання Мінфіну, що таке рішення не сподобається європейським партнерам, а отже, загрожуватиме частині зовнішньої допомоги. «Таке обмеження може суперечити реформі корпоративного управління», – уточнює співрозмовник.

Утім, Мінекономіки не відмовляється від загального задуму. «Будемо в індивідуальному режимі працювати з кожним міністерством та переглядати зарплати/виплати відповідно до сьогоднішніх реалій», – зазначив співрозмовник у керівництві Мінекономіки.

Та чи правильну точку для економії обирає уряд? 

Загрози для реформи

Олексій Комліченко, партнер глобального консалтера Odgers Berndtson, який спеціалізується на пошуку топменеджменту, розповідає, що вже не вперше за останні кілька місяців чує про подібні ініціативи. Ідея, за його словами, полягає в тому, що під час війни ніхто в країні не має заробляти більше, ніж військові на передовій. Місячна винагорода військовослужбовців становить орієнтовно 100 000 грн. Комліченко, який сам нещодавно повернувся з лав ЗСУ, вважає цю ініціативу «дещо популістичною».

Обмеження зарплат – не перша ідея подібного роду. У квітні депутати ухвалили закон, який дозволив звільняти членів наглядових рад держпідприємств та банків, якщо вони у разі потреби невідкладно не з’являться за адресою підприємства. Наприкінці травня Кабмін дозволив не проводити конкурсні відбори в держсекторі на період воєнного стану.

За словами Комліченко з Odgers Berndtson, до нього вже звертались за консультаціями топменеджери деяких держкомпаній. «Вони розглядають можливість розірвати контракт з українськими держпідприємствами через можливе зниження винагороди», – каже Комліченко. 

Що буде у разі звільнення таких функціонерів? Фахівців із необхідним досвідом та бездоганною репутацією можуть замінити менш доброчесні особи, яких оберуть у ручному режимі, побоюється очільниця напряму управління публічним майном Transparency International Ukraine Христина Зелінська. 

Під час пандемії держава вже стикалася з подібними проблемами – через звільнення членів деяких наглядових рад та топменеджменту після того, як винагороду обмежили на час карантину «стелею» у 47 230 грн. Наприклад, зі складу наглядової ради «Укрзалізниці» (УЗ) вирішив вийти старший науковий співробітник Atlantic Council Андерс Аслунд, у тому числі через те, що з квітня 2020 року членам наглядової ради УЗ не виплачували зарплати.

Секретні зарплати. Чи повинні держкомпанії розкривати зарплати топкерівників

(Натисніть «Читайте більше», щоб відкрити повний текст)

У жовтні минулого року депутати зобовʼязали держкомпанії (та банки) щомісяця розкривати інформацію про розмір оплати праці керівництва.

Проте норма розповсюджується не на всі держкомпанії. Наприклад, вона не поширюються на акціонерні товариства, а це такі компанії, як «Нафтогаз», «Укрзалізниця», «Укрпошта». Тому не можна сказати, що інформація про винагороди в повному обсязі доступна широкому загалу.

Forbes проаналізував сайти 15 найбільших держкомпаній та чотирьох держбанків на предмет розкриття ними інформації про винагороди. Результат – ці дані знайти важко або вони представлені не в повному обсязі.

Деякі сайти держкомпаній взагалі не працюють, наприклад такі: «Адміністрація морських портів України» та «Автомобільні дороги України». 

За та проти

Бажання держави зекономити під час війни зрозуміле, як і бажання проявити солідарність – адже через війну частина бізнесу та населення втрачають дохід, тоді як топменеджери та наглядові ради держкомпаній отримують великі гроші, каже незалежний консультант із корпоративного управління та засновник тижневика Ukrainian SOE Weekly Андрій Бойцун.

Проте скорочення рівня оплати праці топменеджменту в держсекторі, ймовірніше, дозволить досягти лише другої мети, вважає він. «Скорочення таких витрат може призвести до того, що найкращі люди звільняться, а це призведе до менш ефективної діяльності та збільшення збитковості держкомпаній», – пояснює Бойцун. 

Роль наглядових рад під час криз, навпаки, зростає, говорить незалежний консультант з корпоративного управління Дмитро Яблоновський. За його словами, у критичні моменти члени рад допомагають менеджменту приймати стратегічні рішення, на які у нього не вистачає часу через збільшення обсягів операційних завдань. 

Без ефективного корпоративного управління держкомпанії та банки можуть знову стати збитковими та перетворитися на предмет політичних торгів та корупційних схем, вважає Бойцун. 

До впровадження в 2015 році реформи корпоративного управління, яка повноцінно торкнулася 15 великих ДП та державних банків, держсектор був переважно збитковим. 2014 рік 100 найбільших держпідприємств (не враховуючи банки) закінчили із сукупним збитком у 116,6 млрд грн. У 2018-му завдяки реформам 100 найбільших держкомпаній загалом отримали чистий прибуток у розмірі 25,3 млрд грн. Сім років потому 14 ДП прозвітували про загальний прибуток на суму близько 13 млрд грн за перше півріччя 2021 року

Інший ризик – втрата довіри до держпідприємств з боку міжнародних партнерів, каже член наглядової ради «Укрзалізниці» Анатолій Амелін. Більше половини наглядової ради УЗ, додає він, незалежні члени. Сама ж наглядова рада формувалася за участі іноземних організацій, зокрема IFC, ЄБРР, МВФ та Європейської комісії. 

На думку Бойцуна, скорочення зарплат у держкомпаніях є можливим – наприклад, якщо в результаті війни наглядова рада стала менш залученою у справи держпідприємства, а відтак може отримувати й меншу винагороду. Такі наглядові ради є. Але є й такі, які що, навпаки, почали працювати більше, бо напряму включилися у налагодження необхідних міжнародних контактів та організацію логістики. «Для цього треба оцінювати ефективність наглядової ради кожної компанії, але для цього також треба мати професійний штат з боку держави як акціонера, який це робитиме», – пояснює Бойцун. Інший варіант, вважає він, – менеджмент та члени наглядових рад могли б добровільно проявити солідарність та публічно спрямувати частину своєї винагороди на допомогу військовим чи інші потреби країни.

Скільки заробляють керівники та члени наглядових рад держкомпаній

Уряд не буде обмежувати зарплати в держкомпаніях, але шукає, як зекономити на них. Чи варто відбирати в держменеджерів доходи в сотні тисяч гривень на місяць /Фото 1

Розрахунок Ukrainian SOE Weekly станом на листопад 2021 року

Матеріали по темі