Війна та бізнес раніше існували в різних реальностях, але сьогодні ці світи стали взаємопов’язаними: підприємці інтегруються у військове середовище, а армія запозичує сучасні управлінські підходи. Які військові стратегії можуть посилити бізнес, а що не варто копіювати з армійської моделі? Розповідає Катерина Загорій, директорка ради директорів компанії «Дарниця» та співзасновниця Zagoriy Foundation
Отримуйте щоденний лист з останніми матеріалами та головними новинами від Forbes Ukraine
Ще кілька років тому бізнес та армія в Україні жили в двох паралельних реальностях: одна – корпоративна, зі своєю стратегією, фінансовими планами та маркетингом, інша – армійська, яка виглядала застарілою та інертною.
Але війна змінила все. Тепер ті, хто займається управлінням, не можуть дозволити собі ігнорувати, як ухвалюються рішення у війську. Війна зробила ці світи взаємозалежними. Багато бізнесменів стали частиною військового середовища – як добровольці, волонтери чи постачальники. Водночас армія почала змінюватися, впроваджуючи нові технології та гнучкіші моделі управління.
Чи варто бізнесу копіювати військову систему? Очевидно, що ні.
Чи варто зрозуміти, що саме працює у військових умовах і як це адаптувати в бізнес? Абсолютно.
Але тут важливо не просто сліпо переносити військові моделі в бізнес, а усвідомити, що саме відрізняє військове управління і чому деякі підходи працюють на полі бою, але не спрацюють у компанії.
Військове та бізнес-управління: принципові відмінності
Швидкість ухвалення рішень. У війську рішення часто приймаються за хвилини або секунди, оскільки ціна помилки – життя людей.
У бізнесі рішення можуть обговорюватися тижнями або місяцями, адже ключова ставка – гроші та репутація.
Рівень ризику. У військових неправильне рішення може мати незворотні наслідки. У бізнесі зазвичай є можливість помилитися, зробити висновки і рухатися далі.
Ієрархія vs гнучкість. Військова система традиційно жорстко ієрархічна. У бізнесі все більше компаній переходять до гнучких, автономних структур.
Ставлення до ресурсу. У військових ціль завжди вища за персональні інтереси. В армії немає «клієнта», є місія. У бізнесі, зазвичай, головна мета – конкуренція та задоволення клієнтів.
Що бізнесу варто запозичити з військових стратегій
Військові стратеги століттями працювали над тим, як ухвалювати рішення в умовах невизначеності, діяти швидко і випереджати супротивника. Тепер ці принципи можна адаптувати до бізнесу, щоб компанія не просто виживала, а домінувала.
OODA Loop: швидкість адаптації та випередження конкурентів
Розроблений військовим аналітиком Джоном Бойдом, цикл OODA допомагав пілотам ВПС США швидше оцінювати ситуацію, адаптуватися та діяти. Головний принцип: хто проходить цикл швидше, той виграє.
Як застосовувати?
- Скорочуйте затримки в ухваленні рішень.
- Тестуйте нові бізнес-моделі ще до того, як зміниться ринок.
- Прискорюйте зворотний зв’язок між клієнтами та розробкою продуктів.
Якщо ваша компанія думає повільніше, ніж конкурента, ви програєте ще до початку боротьби.
Mission Command: автономія замість мікроменеджменту
Ще в XIX столітті прусська армія зрозуміла, що солдати на полі бою краще знають, як виконати місію, ніж генерали в штабі. Так з’явився принцип Mission Command: командири дають не накази, а цілі, а виконавці самі вирішують, як їх досягти.
Як застосовувати?
- Визначайте результат, а не прописуйте кожен крок команди.
- Довіряйте своїм людям – вони знають нюанси краще за керівництво.
- Скорочуйте ланцюжки ухвалення рішень, щоб команди могли діяти швидко.
Якщо контролюєте кожен крок команди, ви витрачаєте час не на стратегію, а на мікроменеджмент.
War-Gaming: планування сценаріїв та моделювання ризиків
Військові завжди готуються не до того, що буде, а до того, що може бути. War-Gaming – це моделювання різних сценаріїв, що дозволяє передбачати дії супротивника та реагувати на виклики ще до їх появи.
Як застосовувати?
- Перед запуском нового продукту моделюйте різні варіанти його сприйняття.
- Аналізуйте конкурентів та їхні можливі ходи, щоб бути на крок попереду.
- Влаштовуйте «what if»-сесії, щоб визначити слабкі місця у своїй бізнес-стратегії.
Краще програти кризу на папері, ніж у реальному житті.
After-Action Review: культура відкритого зворотного зв’язку
У військових кожна операція завершується AAR (After-Action Review) – розбором того, що працювало, що пішло не так і що змінити в майбутньому. Ключовий принцип – не пошук винних, а пошук рішень.
Як застосовувати?
- Впровадьте культуру чесного розбору помилок після кожного значущого проєкту.
- Запровадьте правило не «хто винен», а «що зробити краще».
- Робіть AAR навіть для успішних проєктів – що зробили добре і як зробити ще краще?
Компанії, які не аналізують свої помилки, приречені повторювати їх знову і знову.
CARVER: як знайти свої слабкі місця до того, як це зроблять конкуренти
У спецслужбах використовується протокол CARVER – методика оцінки вразливих точок у системі, щоб зрозуміти, де найімовірніше буде завдано удару.
Як застосовувати?
- Проаналізуйте, які аспекти вашого бізнесу критично важливі.
- Визначте вразливі місця та підготуйте резервні сценарії.
- Оцініть ризики від ваших конкурентів та будьте готові до несподіваних атак.
Якщо ви не знаєте свої слабкі місця, не сумнівайтеся – конкуренти знайдуть їх першими.
Що бізнесу не варто копіювати з військової системи
Не всі військові принципи працюють у комерційному середовищі. Бізнесу важливо розрізняти тактики, які підвищують ефективність, і ті, що можуть загальмувати розвиток або навіть нашкодити команді.
Жорстка ієрархія та надмірний контроль. В армії чітка вертикаль підпорядкування необхідна для підтримки дисципліни та оперативного виконання наказів.
Але в бізнесі надмірна ієрархія уповільнює прийняття рішень, демотивує команди та обмежує ініціативу. А в бойових умовах солдати не мають права ставити під сумнів накази, бо їхні життя залежать від чіткої координації.
Культура наказів без обговорень. В армії «так, є» чи «слухаюсь» – це основа виживання. У критичних ситуаціях час на дискусії означає втрату ініціативи. Але в бізнесі такий підхід знищує креативність і знецінює думки команди.
Тотальне підпорядкування запобігає зворотному зв’язку, що може призводити до катастрофічних рішень. Відомий приклад – катастрофа шатла «Челленджер» у 1986 році: інженери знали про проблему, але боялися суперечити керівництву, що призвело до трагедії.
«Бізнес – це не війна». Деякі керівники полюбляють гасло «бізнес – це війна». Але сприймати бізнес буквально як війну – ризикувати перейняти найбільш жорсткі аспекти, які неприйнятні в цивільному житті.
На війні бійці інколи змушені йти на самопожертву заради місії. В компанії жодна мета не варта життя чи здоров’я співробітника. Колишні військові-підприємці прямо кажуть: «Жоден керівник не має права ризикувати життям працівника заради бізнес-цілей».
Крім того, гламурування військової тематики може створити токсичну атмосферу. Військові часто з іронією ставляться до надмірної бравади цивільних босів, що кидаються військовим сленгом. Адже такі керівники іноді плутають реальні пріоритети: в армії б’ються за життя побратимів і країну, а не за «досягнення річного плану».
Надмірна регламентація та бюрократія. В армії є інструкції на всі випадки життя: від зав’язування шнурків до ведення бойових операцій. Але в бізнесі жорсткі протоколи можуть придушити гнучкість та ініціативу.
Співробітники виконуватимуть процеси за інструкцією, навіть якщо вони більше не працюють. Це створює ефект «робимо так, бо завжди так робили».
Надмірна обережність та страх помилок. Військові часто приймають обережні, консервативні рішення, оскільки ціна помилки – людські життя. У бізнесі ж відмова від ризику означає застій. Дослідження показують, що CEO з військовим бекграундом значно рідше інвестують в інновації – вони в 70% випадків уникають ризикованих рішень.
Війна як прискорювач ефективності
Сьогодні в Україні бізнес та армія розвиваються паралельно, і це створює унікальні умови для обміну досвідом.
Чи варто бізнесу ставати схожим на військову машину? Очевидно, що ні.
Чи є уроки, які допоможуть ухвалювати кращі рішення, швидше адаптуватися і працювати ефективніше? Так.
Військовий досвід показує: виграють не найсильніші, а найгнучкіші. Тому компанії, які навчаться швидко ухвалювати рішення, делегувати повноваження, аналізувати ризики та будувати сильні команди, отримають конкурентну перевагу. І не лише у воєнний час.
А найголовніший урок, який можна взяти у військових, – це готовність працювати в хаосі і діяти без зайвого шуму.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
