Категорія
Лідерство
Дата

Чому слово «корупція» треба заборонити в Україні на 50 років. Думка головреда Forbes Бориса Давиденка

Борис Давиденко, головред Forbes /Данило Павлов для Forbes Україна

Борис Давиденко, головред Forbes Фото Данило Павлов для Forbes Україна

Справи проти ексголови «Нафтогазу» Андрія Коболєва й ексміністра інфраструктури Андрія Пивоварського викликали обурення і розпач значної частини суспільства. Мовляв, не для того будувалася нова антикорупційна інфраструктура, щоб переслідувати реформаторів. Що робити?

Активна частина українського суспільства розколота (і я в одному з таборів). Ми стояли пліч-о-пліч на Майдані, дружно стимулювали Порошенка робити реформи, колективно здивувалися перемозі дуже зеленого Зеленського і як могли «вчили» президента на сторінках ЗМІ, Facebook і під Банковою, а коли прийшла велика війна, хто як міг захищав Батьківщину. 

Сьогодні між нами фундаментальний розкол. Спрощено він звучить так: ми боролись і будували незалежну, компетентну антикорупційну інфраструктуру, щоб у країні було менше корупції й більше справедливості. А зараз НАБУ і ко більше нагадує репресивний апарат, який саджає не корупціонерів, а вихідців з бізнесу, які мали нещастя піти на держслужбу і чия провина – намагання щось змінити в обхід процедур. 

Інша частина свідомих українців, де багато антикорупційних активістів, не бачить «кінця світу» і вважає, що антикорупційна система – ОК. Спрощено їхня позиція – закон один для всіх. Щось порушив і, якщо новий-чесний ВАКС визнав винним, – у тюрму. 

Чому НАБУ, САП, ДБР і новий суд не ловлять тих, хто вкрав у держави з метою власного збагачення, а карає за бюрократичну необережність тих, хто прийшов працювати на державу і заробив для неї мільйони-мільярди? На мою думку, там багатошаровий пласт проблем – від законодавчого поля, замінованого краще, ніж підступи до Вугледара, і неадекватно суспільного тиску «де посадки?!» до системного дефекту в освіті української юстиції (не Гарвард же закінчили всі набушники і нові судді).

Але я не юрист, я не розумію тонкощі дизайну антикорсистеми, щоб розповідати як треба. Я журналіст, мій інструмент – слово. І з цим в українських антикорупціонерів велика проблема. Їхній ворог – корупція – втратив, як слово, будь-який сенс. Точніше, це слово так розповзлося і їм називають так багато всього, що воно беззмістовне. Це штамп, тавро, бірка, лайка, плювок у спину випадковому чиновнику.  

Вчителя, який дорожче ринку надає додаткові уроки своїм же учням, у батьківських чатах затаврують корупціонером.

Лікар, який приймає «подяку» від пацієнта, – корупціонер

Чиновник, який за великі гроші консультує бізнес за своїм напрямом, – корупціонер; і його колега, який в лоб за рішення бере хабарі, теж корупціонер.

Корупція, коли за відкат держкомпанія купила паливо, і корупція, коли державний орган намагався щось зробити швидко і заплатив дорожче. 

Корупціонери – судді, які за гроші ухвалюють рішення, і суді, які «продають» лояльність, за якісь взаємні послуги чи просто за вказівкою зверху/збоку.

Корупціонер – голова ОДА, що за гроші ухвалив контракт, вигідний бізнесу, і той, чий син-сват-брат побудував вдалий бізнес у його регіоні. 

Корупціонер – податківець, у якого в сейфі мільйон кешем, і митник, який склав приятелю-бізнесмену пʼятикрокову схему заниження митної вартості, і навіть їхній колега, який пішов після роботи на держслужбі, став віцепрезидентом у знайомій комерційній структурі.

Корупція – це діяльність, що призвела до збитків держави, і бездіяльність, що призвела до збитків держави. 

Корупціонер – Янукович, за те, що захопив державу, а може, за те, що побудував «Межигірʼя». А Гео Лерос певен, що Єрмак корупціонер, бо всюди його лояльні виконавці. 

Можна продовжувати до нескінченності. Але є очевидна проблема: коли у тебе одне слово для сотень різних по суті діянь, то в тебе корупціонерами стає майже вся країна. Той, хто корумпує, він же теж корупціонер, принаймні понятійно. 

І навіть якщо звузити фокус НАБУ до боротьби з корупцією у високих ешелонах влади, то все одно в площині сенсів воно має боротися з усім і кожним. 

Найближчими днями ви прочитаєте десятки статей, як і що виправити в цій системі. 

Я б починав зі слів. Заборонив би слово «корупція». Є слова «вимагання», «хабарництво», «зловживання владою», «неправомірна вигода», «захоплення влади в держінституціях» – це все про корупцію, але, погодьтеся, різні речі. 

Штучний інтелект у допомогу. Нижче перелік типів корупції й синонімів, які підібрав ChatGPT. Обирайте на свій смак.

  1. Політична корупція: зловживання владою, хабарництво, лобіювання, неправомірний вплив на політичні рішення.
  2. Корпоративна корупція: фінансове шахрайство, надмірна вартість товарів та послуг, неправомірний вплив на бізнес-рішення, відмивання грошей.
  3. Судова корупція: отримання хабарів у вигляді грошей або послуг для впливу на судові рішення, упередженість у судових рішеннях, підкуп суддів.
  4. Поліцейська корупція: хабарництво, підкуп, зловживання владою, неправомірний вплив на розслідування кримінальних справ.
  5. Інституційна корупція: зловживання владою, надмірна бюрократія, неправомірний вплив на управління та фінанси організацій.
  6. Фінансова корупція: відмивання грошей, ухилення від податків, банківські шахрайства, недекларування доходів.
  7. Медична корупція: підкуп медичних працівників, неправомірний вплив на призначення лікування, відмова у наданні медичної допомоги без хабарів.
  8. Журналістська корупція: хабарництво, створення фейкових новин для отримання вигоди, неправомірний вплив на масову свідомість.
  9. Спортивна корупція: підкуп спортсменів, неправомірний вплив на результати спортивних змагань, використання заборонених речовин.
  10. Освітня корупція: хабарництво в університетах та школах, неправомірний вплив на навчальний процес.
Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні