Апеляційна палата ВАКС призначила екскерівнику «Нафтогазу» Андрію Коболєву, 44, заставу в 229 млн грн. НАБУ і САП підозрюють його в розкраданні цієї суми – частини премії за перемогу над «Газпромом» у Стокгольмському арбітражі. Рішення суду обурило українське бізнес-середовище: «Хто тепер захоче піти на державну посаду після цих справ?». На чому побудовані обвинувачення детективів, за якими Коболєву загрожує від семи до 12 років позбавлення волі
1 березня апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) призначила ексголові правління «Нафтогаз України» Андрію Коболєву заставу в розмірі 229 млн грн. Розмір застави – це різниця між отриманою Коболєвим першою частиною премії за перемогу над «Газпромом» і максимально допустимим її розміром.
«Це значно більше, ніж я можу сплатити, враховуючи блокування банками моїх особистих рахунків», – пише Коболєв на своїй сторінці у Facebook.
На минулому тижні ВАКС прийняв протилежне рішення – відмовив в арешті Коболєва.
Чому позиція суду так змінилась? Формально підставою застосування запобіжного заходу є наявність одночасно обґрунтованої підозри та ризиків перешкоджання кримінальному провадженню, каже Forbes адвокат Олексій Носов, партнер юридичної компанії «Міллер», яка захищає Коболєва. Суддя першої інстанції вважав підозру необґрунтованою, тому відмовив у задоволенні клопотання.
Юристи ще не отримали повного тексту рішення, яке суд має опублікувати в понеділок, 6 березня, каже адвокат. «Тому і виносити будь-які інші судження про мотиви суду і наші наступні кроки зможемо не раніше понеділка», – каже він.
Напередодні НАБУ і САП повідомили про підозру ексміністру інфраструктури, нинішньому СЕО компанії WOG Андрію Пивоварському. У 2014–2016 роках він розпочав реформи транспортної галузі країни, а тепер йому загрожує позбавлення волі на строк від трьох до шести років.
Дії правоохоронців щодо ексчиновників, які втілювали реформи, обурили бізнес-середовище країни. Ось що вони пишуть у Facebook.
- Дмитро Романович, директор KPMG в Україні: «Арешт Коболєва – це адовий п__ц, друзі. Не знаю, про що думали судді ВАКС, але якщо вони хотіли одним рішенням підірвати одночасно довіру до антикорупційних органів, корпоративну реформу і мотивацію адекватних людей іти у владу, їм це вдалося».
- Вадим Шекман, СЕО «Добробут»: «Ще один приклад дискредитації боротьби з корупцією, ще один приклад боротьби з корпоративною реформою, ще один доказ того, що не треба йти на державну посаду».
- Наталія Морозова, СЕО Havas Village Ukraine: «Яка порядна людина захоче піти на державну посаду після справ Андрію Коболєву, Андрію Пивоварському, Євгенію Дихне, Володимиру Омеляну? Як себе зараз мають почувати професійні люди на посадах, які працюють щоб змінити країну на краще?»
- Гарік Корогодський, співвласник ТРЦ Dream Town: «З таким підходом ви не те що сильних менеджерів на держкомпанії не отримаєте, ви ніяких не отримаєте».
2 березня власник інвесткомпанії Concorde Capital Ігор Мазепа оголосив збір коштів на заставу для Коболєва. «Усі зібрані кошти, а їх треба зібрати 229,248 млн гривень до понеділка, 6 березня, підуть на судову заставу для найбільшого ворога російської газової монополії та найяскравішого менеджера «Нафтогазу», – написав він у Facebook.
21 січня Forbes опублікував детальний розбір «справи Коболєва». На чому побудовані обвинувачення та які перспективи справи?
______
Початок 2018 року. Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» перемагає російський «Газпром» у Стокгольмському арбітражі, як тоді писав Financial Times, у «чотирирічній епічній битві». «Газпром» вимагав від України компенсацію за розрив контракту на закупку газу у майже $80 млрд, або дві третини ВВП України на той час. Зустрічні вимоги України вдвічі скромніші – близько $40 млрд недоотриманого доходу за транзит російського газу.
Результат спору – $4,6 млрд на користь України. $2,9 млрд Росія виплатила наприкінці 2019-го, решта – зараховано як оплату за спожитий, але не оплачений Україною російський газ.
Серед архітекторів перемоги: голова правління «Нафтогазу» Андрій Коболєв у 2014–2021 роках, тогочасний виконавчий директор компанії Юрій Вітренко, 46, та ще 39 співробітників компанії.
У квітні 2018-го Наглядова рада «Нафтогазу» проголосувала за преміювання цих співробітників у $46 млн, або 1% від суми виграшу, тобто від $4,6 млрд. Премія Коболєва – $22,4 млн, або 609,3 млн грн за середньорічним курсом 2018-го.
З лютого 2022-го по січень 2023-го Коболєв не зʼявлявся в Україні. 1 лютого співробітники ДБР провели обшуки в його будинку у справі «газу Жеваго». Після цього він покинув країну.
За кордоном він займався лобіюванням інтересів України та санкціями проти Росії в США, Європі і на Близькому Сході, говорив Коболєв у червні в інтервʼю LIGA.net. На початку лютого 2022-го в інтервʼю Forbes Коболєв розповідав про відкриття компанії в США, яка залучатиме інвестиції у декарбонізовану енергію в Україні.
«Як підозрюваний я не виступаю в жодній справі. Щодо «Нафтогазу» є сотні справ, і підрахувати їх усього життя не вистачить», – говорив тоді Коболєв Forbes. Менше ніж через рік він отримав першу підозру.
Архітектори перемоги над «Газпромом»: голова правління «Нафтогазу» Андрій Коболєв,44, у 2014–2021 роках, тогочасний виконавчий директор компанії Юрій Вітренко, 46. Фото УНІАН
У чому НАБУ та САП звинувачують Коболєва
«Перебуваючи за кордоном, дізнався про підготовку підозри й повернувся до України, щоб поспілкуватися зі слідством і довести свою правоту в суді», – каже Forbes Коболєв.
19 січня 2023 року Коболєву вручили підозру співробітники САП та НАБУ, зупинивши його автівку. «Я взяв і розписався, – каже він. – Справа базується на політичному замовленні. Мені дивно, що її зараз підняли».
В цей же день відбулося судове засідання з обрання йому запобіжного заходу. Прокурор САП прохав Вищий антикорупційний суд взяти під варту Коболєва з альтернативою внесення застави у 365 млн грн. ВАКС переніс розгляд клопотання на 23 січня.
Слідство вважає, що Коболєв незаконно себе преміював на понад 229 млн грн у 2018-му. Нормативно визначений розмір таких виплат для Коболєва не міг перевищувати 37,48 млн грн, йдеться в релізі НАБУ. При цьому Бюро не вказує, де саме прописаний цей норматив.
Вочевидь, йдеться про постанову Кабміну №859, яка регулює винагороду керівників держпідприємств. Вона встановлює граничні розміри премій не більше 36 місячних посадових окладів на рік. Розмір окладу Коболєва на місяць складав понад 1 млн грн, каже Олена Щербань, керівник юридичного відділу Центру протидії корупції з посиланням на дані прокурора по цій справі.
На думку слідства, Коболєв свідомо приховав від членів комітету з призначень та винагород і Наглядової ради компанії відомості про те, що для керівників держпідприємств розміри преміювання за рік обмежені 36 місячними окладами.
Тогочасний виконавчий директор «Нафтогазу» Юрій Вітренко не знає, чи розуміла Наглядова рада, що премія Коболєва перевищує встановлені ліміти. «Зі мною це не обговорювали», – розповів він Forbes.
Чому в НАБУ немає питань щодо премії Вітренка? Кабмін встановлюв ліміти для голови правління, але не встановлював для працівників компанії, які не були членами правління, говорить він. «Я тоді не входив у правління», – додає Вітренко.
Винагороди керівників у державному секторі регулюють декілька документів, каже Віктор Вінницький, старший юрист Juscutum. «Проте тільки постанова №859 має привʼязку до чисельних показників, тому, ймовірно, правоохоронці обрали саме її», – каже він.
Чому дозволено премію саме 36 місячних окладів? Як пояснив директор держпідприємства «Прозорро.Продажі» Олексій Соболев у своєму Facebook, цифру було вирахувано шляхом аналізу фінпоказників держпідприємств та середніх зарплат на ринку для керівників різних компаній.
Мета – щоб керівники держкомпаній могли отримувати гідну винагороду, оскільки без ринкових зарплат на конкурси директорів ніхто з приватного сектору не приходив, написав Соболев. «Мінекономіки тоді сказало, що краще, щоб фіксована частина була менша, а змінна, тобто премії за виконання показників, була більша», – каже він.
Якщо ж Коболєв програє у справі, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на 12 років. Фото УНІАН
Які перспективи справи Коболєва
Коболєв отримав за перемогу в Стокгольмі 609,3 млн грн. Першу частину премії у розмірі $10 млн, або 261 млн грн, він отримав в другому кварталі 2018-го, решту – після звільнення з «Нафтогазу», в травні 2021-го.
Чому НАБУ і САП тільки зараз запідозрили колишнього голову «Нафтогазу» у корупції та лише по першій частині премії?
У 2018-му Державна аудиторська служба перевірила «Нафтогаз» за період квітень 2017-го – вересень 2018-го. За результатами перевірки, служба серед іншого висунула вимогу «Нафтогазу» усунути порушення в частині виплати Коболєву нібито неправомірних 229 млн грн премії. Висновок Держаудитслужби також ґрунтується на урядовій постанові №859.
На початку 2019-го «Нафтогаз» оскаржив висновок аудиту в Окружному адміністративному суді Києва. Правомірність виплати «Нафтогаз» аргументує тим, що на нього не розповсюджується обмеження урядової постанови №859.
Ця постанова не обмежує розмір винагороди керівника акціонерного товариства, акції якого є у власності держави, якщо рішення про розмір винагороди приймає Наглядова рада, йдеться в аргументації компанії. Пункт про «премії і Наглядову раду» у постанові є, але додали його в 2020 році – аж через два роки після рішення про преміювання Коболєва.
«Нафтогаз» керується іншою урядовою постановою – №1044 від 2016-го, яка виключає застосування постанови №859, стверджують в компанії.
Щоправда всі ці аргументи не допомогли – 11 серпня 2021-го суд відмовив у задоволенні позову «Нафтогазу».
При цьому суд зазначив, що не має перевіряти правильність обчислень Держаудитслужби та ймовірні збитки, нанесені державі. Це має перевірити інший суд за позовом Держаудиту, йдеться в рішенні суду.
2 лютого 2022-го Касаційний адміністративний суд Верховного Суду підтвердив рішення попередніх інстанцій.
Ймовірно, саме цей висновок Держаудиту став основою для підозри Коболєву, каже Вінницький з Juscutum. Наведена вище аргументація «Нафтогазу» може стати основою для захисту Коболєва, оскільки фактично суд залишив аргументацію сторін без оцінки, додає він.
Щоб виконати вимоги Держаудитслужби щодо встановлення винних у порушеннях, «Нафтогаз» у 2022 році провів службове розслідування, йдеться у звіті компанії. «Члени наглядової ради погодили пропозиції голови правління (Коболєва. – Forbes) щодо розмірів премій йому, іншим членам правління та працівникам компанії, замість того щоб визначити винагороду з контролем її рівня та структури», – йдеться у звіті, який робили вже за правління Юрія Вітренка.
Якщо ж Коболєв програє у справі, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі від семи до 12 років з конфіскацією майна й забороною займати держпосади, каже Вінницький.
Які шанси в Коболєва на перемогу? Регулювання, передбачене постановою №859, ніколи не застосовувалось для інших компаній, ніж для держпідприємств, акціонерні компанії регулює інше законодавство, пише Соболев із «Прозорро.Продажі». «Якщо це і є головний аргумент у справі премій НАК, то я дуже сумніваюсь, що він встоїть», – додає він.
В іншому разі, продовжує Соболев у своєму дописі, всі керівники державних акціонерних компаній під загрозою, бо ніхто ніколи не встановлював премії згідно з постановою №859.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
