Під тиском. Як українські підприємці долають системний стрес

Підтягнутий бізнесмен років сорока п’яти починає день із серії йога‑асан. Інший підприємець у розпал робочого дня йде з офісу в сусідній парк. Третій – лишає всі справи і мчить на дачу.

Підприємці масово сходять з дистанції? Навпаки. Це антистрес‑стратегії, що допомагають капітанам бізнесу подолати нову, раптово виниклу смугу перешкод.

Популярне

Категорія

Компанії

Дата

28 квітня

«Топменеджер, який не крастиме». Керівник «Укрнафти» Сергій Корецький очолить «Нафтогаз». Який спадок він отримає

Пандемія коронавірусу доповнюється пандемією стресу. Навесні, у розпал карантину, 55% американців відчували більше напруження, ніж у січні, з’ясували вчені Університету Північної Кароліни і Гарвардської медичної школи. 40% із 10 303 швейцарців, опитаних у другій половині травня, переживали зростання рівня стресу, а 12% – депресію.

Головна особливість стресу‑2020 – його системність. Страх захворіти, втратити роботу/бізнес, жах перед можливим економічним колапсом, соціальна дистанція. «У стресі опинилися всі, – говорить психолог Анна Кушнерук. – Вірус змусив нас заціпеніти з питанням: «Коли і чим це закінчиться?»

Люди помилково називають стресом будь‑які свої переживання. З погляду науки, стрес – це відповідь організму на фактор, який здатен убити, адаптаційний механізм для виживання у ворожому світі. Термін увійшов в обіг 1936 року, після публікації в Nature статті канадського патолога й ендокринолога Ганса Сельє.

Біологічно в людині закладено дві реакції на стрес – «бий або біжи». І те й інше – важка фізична робота. У потрібний момент мозок уводить тіло в повну боєготовність. Тому єдина адекватна реакція на стрес – фізична. Якщо вас «накрило», віджимання або інше коротке інтенсивне навантаження – найкращий спосіб заспокоїтися (ось чому в офісах у японців висять груші для биття).

Сельє заганяв щурів у стресову ситуацію, що на неї вони не могли адекватно зреагувати (бігти). Це дало йому змогу виявити три стадії стресу. На першій, стадії тривожності, зменшується вилочкова залоза, селезінка й лімфовузли. На стадії резистентності збільшуються наднирники, рівень адреналіну й тиск. На третій – виснажується кора надниркових залоз, а тривожність підвищується ще сильніше. Стрес негативно впливає на серце й мозок. Контролювати його рівень – питання виживання.

Як із системним стресом справляються підприємці – люди, що їм перекласти тягар відповідальності немає просто на кого?

ПЕКЕЛЬНА КУХНЯ

«Пандемія занулила мій досвід, – говорить ресторатор Дмитро Борисов, 40. – Різка зупинка локомотива– той ще стрес». З початком карантину 20 його власних і 30 франшизних закладів закрилися, а з 4000 співробітників мережі залишилися 17 ключових менеджерів. Найважчим для Борисова було прийняти ситуацію, не витрачаючи часу на емоції. «Я все життя працюю в кризовому стані і знаю, що означає втрачати, – розповідає він. – Рятують чіткі швидкі дії. Потрібно було змиритися з фактичною втратою бізнесу й рухатися далі».

Борисов перевів заклади в режим роботи навинос, впровадив доставку (1000 замовлень на день, або 5% докарантинних оборотів), придумав pre‑cook‑бокси для приготування ресторанних страв вдома і запустив онлайн‑напрям Borysov Academy. «Я відкривав бізнес із бажання займатися улюбленою справою – готувати. І, як і раніше, вірю в формулу «роби, що любиш»,– говорить ресторатор.

Після карантину Борисов працює в режимі «воєнного стану». Він закриває ресторани, які не дають 20% рентабельності, і до кінця року планує відкрити ще близько 100 закладів, в основному за франшизою. Бізнес вдалося зберегти.

Чим довелося пожертвувати? «Здоров’ям, – відповідає Борисов. – Стрес відбився автоімунним шкірним захворюванням і стрибком ваги, попри регулярне спортивне навантаження. Мене виховували так, що чоловік повинен бути відповідальним. А коли в тебе бізнес і шестеро дітей, у тебе скрізь відповідальність».

Борисова врятували досвід попередніх криз і підтримка близьких. Стоїками не народжуються, кожен злам дає новий шар слонової шкіри. «Я маю з чим порівняти: після кризи 2008 року я, окрім втрат у бізнесі, пережив розлучення і дуже складний період, – розповідає Борисов. – Нині мій стан значно кращий: ні нападів паніки, ні депресії».

ОСЬ ТАКЕ КІНО

Карантин нокаутував усю індустрію розваг. Три з половиною місяці власники мережі кінотеатрів «Планета Кіно» намагалися втримати бізнес на плаву. «Ми втрачали майже 5 млн грн на місяць, але все одно виплачували зарплати; як наслідок накопичили велику дебіторську заборгованість», – розповідає співвласник «Планети Кіно» Дмитро Деркач, 37. Засновники «Планети» шукали будь‑яку можливість заробити: продавали свій попкорн у роздрібних мережах, придумали «антикризові» сертифікати за пільговою ціною.

«Нині ми відкриті, але людей небагато, – говорить Деркач. – Поки працюємо в збиток. Глядачі, звичайно, повернуться, але це займе якийсь час». Обрій планування скоротили: нині «Планета» живе планом на місяць. За прогнозами Деркача, якщо другої хвилі карантину не буде, ситуація в його індустрії почне стабілізуватися до жовтня – листопада.

У критичних ситуаціях лідер у жодному разі не повинен себе накручувати, адже від його поведінки залежить настрій команди. «Є проблема– її потрібно прийняти і рухатися далі,– незворушним тоном пояснює він. – Відразу почати генерувати ідеї і складати план».

Для управління особистим стресом Деркач радить шукати свій «перемикач». У нього це спорт. «Це дає енергію і допомагає зарядити батарейки на повну,– ділиться він.– Ще добре відправитися куди‑небудь, хоча б ненадовго. Нині полетіти кудись складно, я вибираюся на дачу – ніколи раніше так їй не радів».

НА ЗВ’ЯЗКУ!

Мобільний оператор Kyivstar за карантин зумів вийти на ріст споживання своїх послуг, але втратив як мінімум 6% запланованих доходів. «Це багато – $60–80 млн, – говорить гендиректор Kyivstar Олександр Комаров, 48.– Для мене цінним є те, що реальність збіглася з нашими прогнозами з похибкою менше ніж 1%. Навіть у цих умовах ми досягаємо мети».

Найбільше Комаров не любить сюрпризів на рівні операційки. Усвідомлення, що план не зійшовся з реальністю, сильно його «вибиває».

Під час карантину Kyivstar наростив продажі продуктів Microsoft компаніям, які будували віддалені офіси для своїх співробітників. А щоб зберегти вже наявних клієнтів, оператор запустив дешевий тарифний план, на який масово переключалися абоненти, що зіткнулися з необхідністю економити.

Комаров сприймає стрес як частину своєї роботи. «Це один із рядків мого job description, – говорить він. – Як тільки ти розслабився і закурив сигару, звідки‑небудь обов’язково прилетить». Він очолює Kyivstar з літа 2018 року і не пам’ятає періоду, коли навколо компанії не було б будь‑якої кризи: регулятор або конкуренти завжди щось придумають.

Гендиректор Kyivstar бореться зі стресом двома способами. Перший – повний ігнор, занурення з головою в рішення поточних завдань. «Я трохи «операційний фрік», тому рятуюся роботою, – говорить Комаров. – Я вірю в результативність дій, а не переживань. На проблему треба накидатися відразу: якщо тягнути, вона загниє і почне погано пахнути».

Якщо це не допомагає, Комаров «бере паузу». «Іноді потрібно просто видихнути», – говорить він. Для нього це час, проведений з рідними або друзями, пробіжка, прогулянка в парку.

ЗА БРАЗИЛЬСЬКОЮ СИСТЕМОЮ

«Нова Пошта» зіткнулася під час карантину з несподіваним викликом. «Обсяги збільшилися на 30%, як порівняти з минулим роком»,– говорить співзасновник НП В’ячеслав Климов, 45. Стало більше міжнародних відправлень; бізнес у Молдові зріс удвічі.

«Підійматися з такою швидкістю – величезний стрес для всієї операційної системи», – зазначає Климов. Інше джерело турбот – високі очікування від роботи НП з боку клієнтів і насамперед компаній, для яких пошта під час карантину стала головним каналом збуту.

Щодо впливу стресу Климов називає себе «тефлоновим» і завдячує досвіду попередніх криз. «Найжорсткішим був 2008 рік, – згадує він. – Ми були непідготовленими і слабкими фінансово. Тоді я сильно пропустив стрес через себе. Це було футбольне тренування за бразильської системою: коли за воротами ставлять скляну вітрину. Шансу на помилку немає. Щоб вижити, довелося дуже швидко ворушитися».

Стресостійкість Климов вважає базовою бізнес‑компетенцією. «Сьогодні – коронавірус, завтра – економіка, потім щось іще. Бізнес – не для людей зі слабкими нервами»,– говорить він. У стресі Климов радить не нехтувати відпочинком і спортом: під час карантину він щодня займався йогою, чотири рази на тиждень – спортом.

НП переглянула стандарти: впровадила безконтактну видачу, нарощує мережу поштоматів, стало більше комунікації з командою. «Розмовляйте: пояснюйте, куди ви йдете і що відбувається, – говорить він. – Це заспокоює людей». Лідер повинен сіяти навколо себе не паніку, а цілеспрямованість.

Климов порівнює кризу‑2020 з війною, «і це не бліцкриг, а затяжна битва». Звідси – запит на довгострокові стратегії. «Секрет у тому, щоб усередині жорсткої стратегії була гнучка тактика, – каже він. – Є східна мудрість: щоб дерево в пустелі сховало тебе від спеки, потрібно посадити його на 10 років раніше».

ДУМАТИ І ГОВОРИТИ

McDonald’s не припиняв роботи і під час карантину. «Завданням №1 була безпека клієнтів і співробітників, – говорить гендиректор McDonald’s Україна Юлія Бадрітдінова, 40. – Гігієна – наш пріоритет. Ми посилили норми: ввели санітайзери, маски, рукавички, захисні екрани».

До будь‑якого стресу варто готуватися, впевнена Бадрітдінова. «На нас спрацювала довіра клієнтів: люди знали, що у нас безпечно»,– говорить вона.

Одна з проблем, пов’язаних зі стресом, – відсутність рефлексії, що саме ми переживаємо. Щоб упоратися з руйнівними емоціями, Бадрітдінова промовляє або описує свої почуття. У період карантину в листах команді вона розповідала про свої переживання (наприклад, що хвилюється за батьків). «Відкритість знімає напругу»,– упевнена вона.

Досвід Бадрітдінової у боротьбі зі стресом не завжди був успішним, але вона навчилася робити висновки зі своїх помилок. «Одного разу донька вперше ночувала в подруги. Я хвилювалася, чи впорається вона без мене. Вночі вона написала, що не може заснути. Я була далеко й не могла забрати її. Це був страшний стрес,– розповідає вона.– Вдруге я діяла інакше. Дочка знову написала, але я просто заспокоїла її. Моя реакція змінила все».

Серед своїх антистрес‑методів Бадрітдінова називає спорт і час, проведений з сім’єю. «Родина – найкращий антистрес: ми з чоловіком, теж топменеджером, провели карантин удома разом, займалися спортом і багато спілкувалися»,– говорить вона.

ЛАСКАВО ПРОСИМО В МАЙБУТНЄ

Головним фактором стресу під час тектонічної кризи стає невідомість. «Як планувати майбутнє, коли все може змінитися в одну мить? – вдається до питання психолог Кушнерук.– А без плану жити теж страшно».

Рецепти боротьби зі стресом, про які розповідають українські бізнесмени, на перший погляд, дуже індивідуальні. Але якщо придивитися уважніше, вони всі поділяються на три категорії: 1) управління самопочуттям і фізична активність (кожному своя – біг, йога, силові навантаження, екстремальний спорт); 2) контроль емоцій (медитації, прогулянки, подорожі); 3) діяльність, яка допомагає перемкнутися і наповнитися (всілякі хобі – від читання до риболовлі).

Чи пристосована людина до постійних стресів і турбулентності, властивих для сучасного способу життя? Відповідь на це запитання отримали експериментальним шляхом. Клітку зі щурами помістили всередину клітки з котом. Той, звичайно, спробував їх схопити. Чи був у гризунів стрес? Зрозумівши, що коту їх не дістати, вони розслабилися.

У глибині душі ми розуміємо, що чергові проблеми, як правило, не смертельні. «Стрес – нормальне явище, без нього не було б розвитку, – пояснює Кушнерук. – Небезпечний дистрес: дуже сильний і тривалий дискомфорт».

Які базові правила стрес‑контролю, що не дадуть зірватися у штопор, руйнівний дистрес?

Перше і головне – вчитися керувати собою як біохімічною машиною. «Зв’язок між фізичним і емоційним станом – не міф, а чиста біохімія, – говорить психолог Ірина Литвин.– Щоб не виснажити ресурси для боротьби зі стресом, важливо правильно харчуватися, вдосталь спати й рухатися».

Наступний рівень – управління емоціями. Розпізнавати й усвідомлювати їх, запитуючи себе: «Що я відчуваю?» Уявляти себе не жертвою, а господарем обставин. У будь‑якій ситуації фокусуватися на можливостях, а не тільки на ризиках. Контролювати інформаційні потоки. Одна з практик, які дедалі більше поширюються, – ментальне дистанціювання (воно значно корисніше за соціальне), або свідоме від’єднання від новин, хвилювань і переживань.

Стрес‑2020 зовсім не такий фатальний, як здається. Досвід героїв Forbes підказує, що не страшно помилятися, головне – робити висновки з помилок і постійно вчитися.

Опубліковано в третьому номері журналу Forbes (вересень 2020)