Засновники «Нової Пошти» понад 20 років будують спільний бізнес, майже завжди удвох, доповнюють один одного на інтерв’ю, здається, що розуміють один одного з пів слова. Ми вирішили перевірити, як багато у них спільних думок, планів, страхів та ідей. Для цього ми поставили їм окремо один від одного півтора десятки однакових запитань. Що з цього вийшло

Новий номер журналу Forbes Україна
Цей матеріал – із останнього номера Forbes. Придбати його можна за цим посиланням. У номері: детальний огляд статків найбільших українських бізнесменів, підприємці року Климов і Поперешнюк, останній мільярд Фрідмана, шлях Grammarly, бренд тактичного одягу M‐TAC і загалом майже два десятки текстів.
Вячеслав Климов і Володимир Поперешнюк вибороли звання «Підприємці року – 2022». Для них це було особливо складно: війна завдала суттєвих збитків компанії. Наприкінці лютого бізнес «Нової Пошти» майже зупинився, обсяги відправлень впали на 98%, сортувальний термінал, десятки відділень були зруйновані.
У листопаді Климов і Поперешнюк вивели бізнес на довоєнний рівень. Як їм це вдалося? У передостанньому номері ми публікували детальну статтю про «Нову Пошту», а на нашому YouTube‑каналі вийшов сюжет про компанію. Проте ми змогли по‑новому розказати про засновників НП.
Що є головною цінністю «Нової Пошти»?
Вячеслав Климов (К.): Клієнти.
Володимир Поперешнюк (П.): Швидка доставка, сервіс і якість. Мене ковбасить, якщо клієнт пише у Facebook, що ми щось не так зробили, щось не доставили чи затримали. Я перфекціоніст, і це відображається на компанії. Поки ми не зробимо найкращу доставку в світі, я не зупинюся.
Яка роль Володимира?
К.: Він той, хто не дозволяє компанії зупинитися навіть на секунду. Це стосується як рядового співробітника, так і менеджменту з власниками. Він – мотор.
Яка роль Вячеслава?
П.: Наша роль – бути підприємцями. Ми вигадуємо нове або підстраховуємо менеджмент. Вячеслав підстраховує фінансову складову і питання клієнтського сервісу. Частина його роботи – спілкування з владою.
Три найсильніші риси Володимира.
К.: Інтелект, непосидючість і невгамовна енергія.
Три найсильніші риси Вячеслава.
П.: Він класно формулює задачі, вправно веде перемовини і гарно розбирається в людях.
Три основні інгредієнти сталого партнерства.
К.: Спільні цілі та цінності, різні психотипи й уміння домовлятися.
П.: Однакові цінності та цілі. Ми доповнюємо одне одного. Кожен має сильні сторони, і ми в цьому не конкуруємо. І останнє: нас двоє, тому можемо роздвоюватись і бути одночасно в різних місцях. Наприклад, один зустрічається з клієнтом, інший працює на терміналі. Це наша суперсила.
Найскладніший день з початку війни.
К.: 24 лютого, без сумніву. Тотальна невизначеність, страх за родину, дітей.
П.: 28 лютого, коли обіг впав до 1%, я розпрощався з бізнесом. У цей день була одна думка: збирати донати, щоб мати змогу доставляти товари для потреб військових. А березень, коли ми фактично стали банкрутами, був найскладнішим місяцем.
Найкращий день.
К.: Початок операції в Польщі. Це була квінтесенція, що компанія більше не виживає, а розвивається. Відбулося щось абсолютно нове, і це стало результатом праці. Це був символ, що життя продовжується.
П.: Для мене найкращі дні були влітку, коли відновився корпоративний Lean‑ярмарок. Це день у компанії, коли працівники презентують свої інновації у бізнес‑процесах.
Найскладніша проблема, яку довелося вирішувати.
К.: Вселити спокій і впевненість у команду. Під командою я маю на увазі більш ніж 30 000 людей. Переконати їх, що страх можна перебороти.
П.: Найбільша проблема – це коли у тебе немає клієнтів. Ми героїчно це вирішували у лютому і березні: шукали нових клієнтів, донати, робили релокацію підприємств, заводів, складів.
Найбільша менеджерська помилка під час війни.
К.: Ми засильно стиснули компанію в перші тижні. Жага до виживання змусила нас забагато скоротити операції, але можна було цього не робити. Тоді ніхто не знав, як правильно діяти.
П.: Засильно скоротили мережу наших відділень. Друга помилка – дуже повільно відкривали наш міжнародний напрям.
Найкраще рішення під час війни.
К.: Продовжити розвиток вже з березня. Не приймати війну як привід для зупинки розвитку.
П.: Рішення виходити на міжнародні ринки, продовжувати будувати наші сортувальні центри, зокрема в Одесі та Борисполі. Відкривати нові відділення і створювати нові продукти.
Скільки коштувала компанія до війни?
К.: $1 млрд.
П.: $1 млрд.
Скільки коштуватиме компанія у 2025‑му?
К.: Я вірю, що більше.
П.: Мінімум $3 млрд, можливо, $5 млрд.
За скільки продали б зараз?
К.: Не продав би.
П.: Не продав би.
Що, крім війни, заважає рухатися швидше?
К.: Ще не навчилися по‑справжньому шукати таланти.
П.: Митниця. Процедури на кордоні дуже гальмують доставку наших посилок.
У скількох країнах буде НП у 2025 році?
К.: Будемо доставляти у будь‑яку точку земної кулі. Думаю, що матимемо фізичну присутність у великих країнах Європи й у Штатах.
П.: У 2023 році плануємо бути в кожній країні Європи й у США. В 2025-му, думаю, будемо в 50 країнах. Де саме? Розвиватимемо франшизу. Якщо Бразилія або Африка відгукнуться, ми відкриємось і там.
Три принципи керування людьми.
К.: Я люблю довіряти людям. Вважаю, що похвала працює більше, ніж критика. Краще зробити помилку, ніж нічого не зробити. Енергія, працьовитість і чесність – три головних критерії успішної людини.
П.: Делегування повноважень, довіра і результативність. У нас ще є погана властивість: ми дуже толерантні, і коли наші люди не відповідають ідеальній картині менеджера, замість радикальних рухів ми намагаємося їм допомагати. Але ми і вимагаємо, ми принципові.
Звідки берете енергію?
К.: Фундаментально я оптиміст. Я завжди вірю в перемогу, вірю в те, що будь‑які зусилля дають результат. Намагаюся сам у собі генерувати енергію, інакше турбіна зупиниться. Я вірю в те, що дієвість народжує оптимізм. Якщо ти намагаєшся щось зробити, якщо ти борешся, ти обов’язково переможеш.
П.: Енергію я беру з улюбленої справи. Головне – робити те, що до вподоби.
Хто з підприємців для вас приклад у бізнесі?
К.: Серед постатей недалекого минулого – засновик Apple Стів Джобс і CEO General Electric Джек Велч. Серед діючих підприємців у мене немає кумирів. Зараз часто більше натхнення отримуєш від мужності українського ФОПа, який перезавантажує підприємство у Харкові, ніж від дій Ілона Маска.
П.: Я віддаю дуже велику шану першим піонерам підприємництва в Штатах, таким як Джон Рокфеллер, Генрі Форд. Вони основа всього бізнесу і нашого достатку.
В чому триматимете заощадження у 2023‑му?
К.: Ланцюг криз і досвіду показує, що найефективніша інвестиція – власний бізнес, яким ти керуєш.
П.: Лише в активах. Усі заощадження одразу інвестую.
Остання прочитана книга.
К.: «Злет і падіння Третього рейху» Вільяма Ширера.
П.: Зараз я читаю чотири книги. Наприклад, перечитую «До нової свободи» Мюррея Ротбарда. Перед цим я читав «Лібералізм» Людвіга фон Мізеса.
Останній фільм/серіал, який вас сколихнув або вразив?
К.: Last Dance, про баскетбольну команду «Чикаго Буллз» і її лідера Майкла Джордана.
П.: Останнім серіалом, який я дивився, був п’ятий сезон «Корони».
Чому Україна переможе?
К.: Тому що це вільна країна.
П.: Ми переможемо, тому що Україна – країна вільних людей. Наш менталітет – це свобода, воля, і ми за цю волю будемо боротися. Ще один фактор: капіталізм завжди перемагає соціалізм. Свобода завжди перемагає рабство і неволю.
У чому сенс життя?
К.: У творенні. Я творець, якщо проаналізувати мою сутність.
П.: Мій сенс життя – продовжити життя після себе. Загалом я борюся між тим, щоб отримувати задоволення сьогодні й щоб продовжити задоволення на 300 років уперед.


Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.