Категорія: Лідерство
Дата: 16 травня 2023 10:33

Ідеологічна прірва. Forbes зʼясував економічні та політичні уподобання провідних бізнесменів України. У політиків та виборців – геть інші. Як їм ужитися в одній країні?

Forbes

Борис Давиденко

Forbes

6 хв читання

Forbes попросив два десятки провідних бізнесменів пройти політичний компас. Тепер ми знаємо про ідеологію керівників бізнесу. Більшість – праві ліберали. Погана новина – історично в українських політиків та у значної частини населення майже протилежні погляди. У чому ризики?

Знати, які економічні й політичні ідеї сповідують провідні підприємці – люди, що рухають економіку вперед, – важливо. Якщо у політиків протягом тривалого часу протилежні погляди і вони впроваджують відповідні рішення – у країни проблеми. Зростає ризик того, що частина бізнесу просто поїде до країн, які йому ідеологічно ближчі. Яка ситуація склалася в Україні?

Forbes звернувся до підприємців, топ-менеджерів та держфункціонерів з пропозицією самостійно пройти тестування щодо політичних уподобань та проаналізував їх результати.

Більшість – праві ліберали

Що в голові у українських підприємців у 2023 році? Очікувано, що більшість опитаних праві ліберали. «Праві» вони за економічною шкалою компаса. «Люди з такою ідеологією вважають, що держава має обмежувати своє втручання в економіку, надаючи підприємцям більше свободи для ведення бізнесу, – пояснює ексміністр економічного розвитку і торгівлі та президент Київської школи економіки Тимофій Милованов. – Це може включати, наприклад, зменшення оподаткування та дерегуляцію».

Для ліберала свобода – найвища цінність у всіх суспільних сферах життя та економіки. У пріоритеті – громадянські права і свободи людини.

Як читати політичний компас (пояснення VoxUkraine)

Горизонтальна шкала: економічні погляди розділені на лівий та правий полюси. Ліва частина – це про підтримку соціальної рівності, соцзахист, безкоштовну медицину та освіту. У «лівих» ідеологіях держава втручається в економіку (що лівіше, то активніше, аж до планової економіки), активно регулює ринки, володіє компаніями, встановлює великі податки, перерозподіляє понад 50% ВВП. На правому боці шкали – про підтримку економічних свобод. Тут держава менше втручається і регулює економіку, покладаючись на конкуренцію й «невидиму руку ринку», намагається не обтяжувати бізнес податками, запроваджує, наприклад, платну медицину. «Праві» економічні погляди – про самостійність і самовідповідальність громадян.

Вертикальна шкала: погляди на роль громадянина, мораль, соціальні норми, ставлення держави до людини «лежать» на гілці авторитаризм–лібертаріанство. Авторитаризм (верхня частина, у цьому компасі названий комунітарним. – Forbes) – це про сильну державу, де заради успіху країни політичні та громадянські свободи можуть бути обмежені. Тут регулюють інформполітику і запроваджують цензуру, забороняють аборти і віросповідання. У крайніх формах це диктатура. З іншого, нижнього, полюсу шкали – лібертаріанство, яке визнає пріоритет політичних та громадянських свобод над державою. Тут цінують і обстоюють права людини, маленьку і контрольовану суспільством державу, демократію, індивідуалізм тощо. У крайньому полюсі міститься анархія.

Найбільш «радикальний» ліберал в українському бізнесі (серед опитаних Forbes) – засновник і CEO IT-компанії MacPaw Олександр Косован, політичні координати якого розміщені у жовтому, правому, квадраті, найближче до правого боку. Тож Косован підтримує значні економічні і громадянські свободи.

Косован схожий за поглядами з американським економістом, нобелівським лауреатом Мілтоном Фрідманом, що був одним з апологетів вільного ринку із мінімальним втручанням з боку держави та противником кейнсіанської економічної політики.

Схожий економічний світогляд у співзасновника інвестбутика Finpoint Сергія Будкіна, у акціонера та засновника групи компаній ТІС Андрія Ставніцера та співзаснвоника monobank Олега Гороховського. Проте їхні результати ближчі до перетину координат (помірніші погляди), ніж у Косована.

Більший плюралізм думок у політичній (вертикальний) площині, де частина бізнесменів демонструє консервативніші погляди на соціальний та політичний устрій держави. «Консерватори» з правими економічними поглядами – це ідеологія американських республіканців. Люди з такими поглядами підтримують традиційні цінності, сильні силові органи, жорсткі імміграційні закони та вбачають провідну роль держави у захисті цих питань.

Наприклад, погляди співвласника фармкомпанії «Дарниця» Гліба Загорія і співзасновника Forum Management Group Володимира Школьника – це типова ідеологія помірних прибічників Республіканської партії у США. Близькі до них і погляди засновника та голови ради директорів групи компаній АЛЛО Дмитра Деревицького.

«Проходив такий тест ще кілька років тому, ще раз перевірив зараз результат – не змінився», – коментує засновник Jooble Роман Прокофʼєв. Підприємець помірно правий ліберал, його точка стоїть рівно в центрі правого нижнього квадрата. «За моїми відчуттями, там буде 95% українських підприємців», – спрогнозував він. І не помилився. Переважна більшість опитаних виявилися саме правими лібералами.

Хороші новини – ідеологія чиновників і політиків, які відповідають за економічний блок.

Forbes звернувся до голови Міністерства економічного розвитку, Мінфіну, Нацбанку, голови податкового комітету Верховної Ради з проханням пройти компас. Свої результати надали міністр фінансів та голова податкового комітету Данило Гетманцев, а також заступник міністра економіки Олексій Соболев.

Ідеологічні погляди цієї трійці держфункціонерів теж відповідають правому лібералізму – їхні координатні точки розташовані у правій частині компасу (економічного спектра). Найближчий до лівих із опитаних чиновників – Соболев. Його координатна точка стоїть на блакитному квадраті, але впритул до центральної осі.

Ідеологічна прірва між бізнесменами та політиками

Яка ідеологія українських політиків? У 2018 році аналітичний проєкт VoxUkraine проводив масштабне дослідження, в якому за допомогою методології Manifesto проаналізував понад 4000 висловлювань найрейтинговіших на той час політиків і визначив їхнє місце на політичному компасі. Майже всі політики опинились у протилежному бізнесменам ідеологічному куті: соціал-демократи із сильним ухилом вліво (крім Петра Порошенка, у нього помірно праві економічні погляди).

Такі результати навряд чи щось говорять про щирі погляди політиків. Як зазначали автори дослідження, ідеологія українських політиків адаптивна і підлаштовується під запит аудиторії. «Традиційно українське суспільство має лівацькі погляди», – говорить політолог Микола Давидюк. «Це видно з лозунгів, з якими політики проходять до влади, та з Конституції, де «зашиті» безкоштовна медицина, освіта та інше», – пояснює він. Лівоцентристська позиція домінує в українському політикумі останні 15 років, погоджується ще один політолог, Володимир Фесенко.

Володимира Зеленського на той час не було на політичному горизонті, і проєкт VoxUkraine нічого не знає про його ідеологію.

«До війни Зеленський був радше лівим лібералом, – говорить Давидюк. – Адже його лозунги були лівацькими: треба домовлятись із Росією, припинити стріляти тощо». Під час війни Зеленський перейняв праву ідеологію свого попередника Петра Порошенка. «Армія, мова, віра» тепер стали гаслом чинного президента, наголошує Фесенко.

«Зеленський зразка війни взагалі не схожий на Зеленського, який прийшов до влади. Нині це войовничий лідер», – додає Давидюк. Але, на його думку, Зеленський підлаштовує ідеологію під ситуацію й виборців і його справжня ідеологія досі не визначена.

У цьому й не було потреби.

В Україні більш як за 30 років незалежності майже (не враховуючи комуністів) не було ідеологічних партій, принаймні серед тих, які претендували на владу. «Ідеологічний розподіл відбувався не між лівими та правими, прихильниками вільного ринку чи всемогутньої держави, а між проєвропейськими та проросійськими партіями», – каже політолог Володимир Фесенко. Боротьба між західним та російським вектором загострилася під час Помаранчевої революції (2004) й зберігалася до початку повномасштабної війни з Росією 2022 року. «Економічні програми майже всіх політичних партій – від «Європейської солідарності» до ОПЗЖ – були лівоцентристські. Партії не мали великих розбіжностей у своїх програмних зверненнях до пересічних виборців», – додає Фесенко.

Російська агресія зняла східний вектор з політичної адженди. Минулорічне опитування Київського міжнародного інституту соціології свідчить, що абсолютна більшість українців (92%) негативно ставляться до Росії. «Відтак зараз ми можемо перейти до класичного західного протистояння лівих та правих», – вважає Давидюк.

Ідеологія війни

Війна штовхнула українців у правий бік політичних ідеологій, говорить Давидюк. Українці, щоб зберегти державність, стають на захист своєї мови, територій, погоджуються на посилення силових органів. Водночас українці в економічній площині залишаються лівими. «Це воєнний парадокс, який наразі є в суспільстві», – говорить Давидюк. На його думку, це свідчить про те, що у мирний час Україна матиме ідеологічне протистояння між правими та лівими.

Ідеологія підприємців у мирний час та під час війни теж може змінюватись. «У воєнний час може зрости прийнятність державного втручання в економіку», – говорить Милованов. Праві ліберали можуть підтримувати тимчасове збільшення ролі держави у сферах, які вимагають ефективного управління кризовими ситуаціями, таких як оборона, енергетика та інфраструктура.

Як аргумент він наводить нещодавню програму прискореного розвитку економіки від Спілки українських підприємців. За допомогою ChatGPT Милованов проаналізував тези програми на ідеологічному компасі і дійшов висновку, що в цілому вона відображає право-ліберальні погляди. Водночас маніфест бізнесу містить аспекти консервативної ідеології. Наприклад, акцент на національному відродженні України, участі держави у визначенні і розвитку пріоритетних індустрій промисловості.

Воєнний час впливає на ідеологічні погляди, зміщуючи їх у бік консерватизму, каже Милованов. Зростають патріотичні настрої. «Це може змусити підприємців з правими ліберальними переконаннями відійти від своїх звичних поглядів на вільний ринок і відкриті кордони, спонукавши їх підтримувати заходи, спрямовані на захист національних інтересів та економічної незалежності», – зазначає Милованов.

Матеріали по темі