У Верховній Раді зареєстрували оновлений законопроєкт про пенсійну реформу та введення обов’язкових пенсійних накопичень. Серед ініціаторів – майже все керівництво президентської партії «Слуга народу». Чи допоможе це реформі
Законопроєкт №9212 – друга спроба нардепів за час повномасштабної війни внести до зали Верховної Ради (ВР) реформу про накопичувальну пенсійну систему. Перша ініціатива у листопаді минулого року не знайшла широкої підтримки.
«Попередній закон мав довгу політичну історію, з 2019-го документ переписували чотири рази, – каже голова комітету соцполітики ВР Галина Третьякова. – Для того щоб змінити політичне ставлення до закону, вирішили його перезавантажити».
Головна зміна – авторський склад. До документа долучилися голова партії «Слуга народу» (СН) Олена Шуляк, голова депутатської фракції СН Давід Арахамія, перший заступник голови ВР Олександр Корнієнко та ще понад 40 нардепів.
Сам текст закону не зазнав суттєвих змін. Документ, як і раніше, пропонує запровадити обовʼязкове пенсійне накопичення для всіх громадян молодше 55 років. Перші три роки фінансувати реформу пропонують коштом бюджету.
У реформи не надто багато шансів на успіх, кажуть три нардепи з бюджетного та фінансового комітетів Ради. Головні причини – дефіцит бюджету, недостатня підтримка з боку міжнародних партнерів і слабка адвокація реформи серед нардепів.
Чому дискусія про пенсійну реформу знову повернулася до стін парламенту?
Як виглядає пенсійна реформа та навіщо вона потрібна
Накопичувальну пенсійну систему потрібно було впроваджувати ще вчора, каже співавторка законопроєкту Третьякова. Головна причина – демографічні показники. За оцінками ООН, кожен пʼятий українець вже досяг 65-річного віку, а за даними Мінсоц, середній вік виходу на пенсію в Україні – 54,8 року, каже нардеп.
Щоб не зіштовхнутися з проблемами наповнення Пенсійного фонду у майбутньому, автори закону пропонують переходити на накопичувальне пенсійне забезпечення вже зараз.
Накопичувальна пенсійна система передбачає, що відрахування із заробітної плати громадян надходитимуть не до загального Пенсійного фонду, а на індивідуальні рахунки кожного громадянина у Державному накопичувальному пенсійному фонді. Його має створити Кабмін.
На нову модель можуть перейти усі українці молодше 55 років, для інших система виплат залишиться без змін. «Накопичувальна пенсійна система буде існувати поряд із солідарною», – констатує Третьякова.
Джерел фінансування реформи у перші три роки впровадження два – прямі відрахування з бюджету та відсоток від ЄСВ. «Держава буде компенсувати роботодавцю відсоток ЄСВ, якій той направив у накопичувальний фонд», – уточнює очільниця соцкомітету.
Якщо закон ухвалять, то у 2024 році почнеться лише підготовчий процес – опрацювання нормативних документів та інфраструктури. «Потрібно буде створити для кожної людини рахунки у недержавному пенсійному фонді. Це складні фінансові механізми», – каже Третьякова.
Перехідний період реформи розрахований на три роки:
- 2025 рік – по 1% відрахувань з ЄСВ та бюджету;
- 2026-й – по 1,5%;
- 2027-й – по 2%.
Чи є у цієї реформи шанси на успіх та що думають донори України
Попри великий авторський склад, реформу майже не просувають серед нардепів, каже депутат із фінансового комітету на правах анонімності. «Фактично зараз це робить лише Третьякова, ми не бачимо великої адвокації цього процесу», – каже він.
Троє співрозмовників-нардепів шанси на ухвалення закону оцінюють як дуже низькі. Третьякова стверджує, що реформу вже погодили на рівні Міністерства фінансів. У Мінфіні підтвердили Forbes, що отримала законопроєкт, але ще не встигли його повністю опрацювати. «Триває робота щодо опрацювання положень зазначеного законопроєкту, за результатами якої буде підготовлено відповідні висновки», – відповіли на запит у міністерстві.
На комітет закон потрапить 26 квітня. Якщо нардепи проголосують за, то на початку травня документ можуть винести на засідання президентської фракції, а потім – і у залу парламенту, каже співавторка реформи. На момент публікації пресслужба Мінфіну не відповіла на запит Forbes щодо позиції міністерства.
Міжнародні партнери, серед яких тему пенсійної реформи курує Світовий банк, поки не надто зацікавилися цією ідеєю, зазначає на правах анонімності один із учасників української делегації на нещодавніх Spring Meetings МВФ та Світового банку у Вашингтоні. «Вони не проти реформи, але попереджають, що є хороші приклади, а є погані, – зазначає співрозмовник. – У партнерів поки немає відчуття, що Україна стане гарним кейсом».
Голова НБУ Андрій Пишний, міністр фінансів Сергій Марченко та прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час зустрічей у Вашингтоні
Чому? У Світового банку є багато запитань до імплементації реформи, додає учасник делегації. По-перше, щодо фінансового ринку: хто управлятиме цими накопиченнями, як їх захищатимуть, як регулюватиметься процес, як діятиме новий державний фонд, що поки існує лише на папері. По-друге, макроекономічний вплив та спроможність України самостійно профінансувати реформу, яка може поглибити проблеми з держбюджетом.
Ще одна проблема: пенсійна реформа – це завжди втрата рейтингу влади, якщо це не просто підвищення пенсій без будь-яких умов, каже нардеп з фінансового комітету. Саме тому він дає дуже низькі шанси на те, що Верховна Рада у підсумку підтримає цей законопроєкт.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
