З початком повномасштабного вторгнення, коли ринки закрились, а партнери сумнівались, чи бізнес в Україні взагалі ще існує, PET Technologies врятувала публічна присутність. Репутацію неможливо зберегти в тіні, впевнений засновник компанії Олександр Суворов. Але вона працює лише тоді, коли бренд постійно на очах і підтверджує свою надійність діями
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за ціною чотирьох номерів. Якщо ви цінуєте якість, глибину та силу реального досвіду, ця передплата саме для вас.
Чи може бренд компанії врятувати бізнес у критичний момент? До війни я над цим серйозно не замислювався. Усе змінилося в 2022 році, коли Pet Technologies втратила майже 65% доходу, саме стільки припадало на експорт.
Контракти зупинилися, клієнти зникли – іноземні партнери не були готові працювати з компанією, розташованою в країні, де йде війна. Багато хто з них вважав, що в Україні бізнес узагалі не функціонує, тим паче такий технологічно складний, як наш.
За кілька років ми змогли повернути позиції й залучити нових клієнтів. Що спрацювало? Системна, наполеглива робота над брендом, яку ми почали задовго до війни. І в найтяжчий період не припинили, а навпаки, посилили. Розкажу про п’ять етапів цієї роботи.
Системність важливіша за швидкий результат
Першим інструментом для побудови репутації стали виставки – логічний крок для презентації продукту та створення ефекту присутності. Однак три перші заходи у різних регіонах закінчилися для нас провалом: жодного контракту, втрата часу та ресурсів.
Це стало уроком: репутація не виникає з першого контакту, вона потребує регулярності та впізнаваності. Ми обрали ключову виставку в Німеччині й щороку поверталися на ту саму локацію. За кілька років до нас почали підходити представники провідних виробників – їм була цікава не лише продукція, а й наша динаміка, професійність, стиль комунікації.
У цьому середовищі аналізується все: як виглядає команда, як вона комунікує, з якими матеріалами працює, який рівень довіри викликає.
Саме на таких розмовах зароджуються реальні домовленості. Спочатку на рівні інтересу, а згодом на рівні вимог. Ми брали участь у шести провідних виставках щороку. Коли ж система нарешті запрацювала, розпочалася пандемія, і все зупинилось.
Коли офлайн недоступний, працює якісний онлайн
Коли через карантинні обмеження виставки втратили актуальність, довелося шукати нові формати присутності. Відмова від фізичних подій не означала відмови від комунікації – ми перейшли до відеоконференцій і за два роки провели їх близько 20.
Головна перевага була не в економії, а в якості аудиторії: приєднувались лише ті, хто вже зацікавлений у продукті. Технічно все було просто: камера, онлайн-запрошення, робочий час. Там, де шість офлайн-виставок потребували близько €300 000 на рік, 20 відеозустрічей реалізовували той самий комунікаційний потенціал практично без бюджету.
Цей досвід виявився вирішальним під час повномасштабної війни. Бізнесу було складно, але комунікаційна система вже працювала, і ми лише наростили її інтенсивність.
Фаховий контент краще за будь-яку рекламу
Паралельно з відеоформатами ми зробили ставку на довготривалий інструмент – тексти. Ще до пандемії почали публікувати статті у світових галузевих медіа, щоб вибудувати системну присутність у професійному інформаційному полі.
За п’ять років наша внутрішня команда безплатно підготувала й опублікувала близько 250 матеріалів у ЗМІ Латинської Америки, США та Європи. Ми писали про технології, рішення, досвід, реальні кейси – без прикрас і зайвої науковості.
Виміряти прямий ефект складно: у B2B-сегменті рішення приймаються не імпульсивно, а через аналітику. Але коли відділ закупівель бачить десятки посилань на компанію, це аргумент. Особливо на тлі конкурентів, у яких медійна присутність мінімальна або зводиться до рекламних блоків.
Публічна прозорість у реальному часі перетворюється на продажі
Під час війни нам було важливо не стільки говорити про репутацію, скільки підтверджувати її діями. За допомогою публікацій у соцмережах ми демонстрували клієнтам, що компанія працює – попри війну.
Щодня ми ділилися кадрами з реального життя: виробництво, команда, побутові моменти. Це не лише зберегло інтерес аудиторії, а й принесло реальні результати.
Яскравий приклад – контракт із клієнтом із Перу, який почався з онлайн-презентації й завершився постачанням автоматичної видувної машини в Куско, що на висоті понад 3400 м над рівнем моря. Щоб переконати замовника, ми навіть встановили камеру в цеху – він спостерігав за збиранням свого обладнання в реальному часі.
Понад 40% нових звернень у цей період надійшли від компаній, з якими ми раніше не контактували. Географія – від Сальвадору до Джибуті. І хоча соціальні мережі в B2B не вважаються класичним каналом залучення, саме вони стали головним джерелом довіри, коли інші канали були недоступні.
За два роки аудиторія LinkedIn компанії зросла на 35% і наближається до 9000 підписників. Понад 130 000 переглядів – результат системної роботи з живим контентом, без бюджету на рекламу.
Репутація – не перевага, а вхідний квиток
У кожного бізнесу є два шляхи: залишатися локальним або ставати гравцем глобального ринку. Якщо обрано другий варіант, репутація перестає бути другорядною. Вона стає умовою присутності.
Сьогодні увага світу, нехай і тимчасово, прикута до України. Це не просто вікно можливостей – це сцена. І від того, чи зможе український бізнес вийти на неї впевнено й осмислено, залежить, чи стане він частиною нової економічної конфігурації. Такий момент не повторюється.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
