Ексдиректорка Українського культурного фонду Юлія Федів погодилась очолити Міністерство культури та інформаційної політики України. Якщо депутати підтримають її кандидатуру, то на Федів чекає управління міністерством у непрості часи. Урізаний бюджет на культуру та проблеми, спричинені вторгненням і залишені попередниками. Хто така Федів, чому її підтримують представники креативних індустрій та які питання їй доведеться вирішувати
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Юлію Федів можуть призначити на пост міністерки культури та інформаційної політики вже у вересні, сказала заступниця голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук в ефірі «Радіо Свобода». Однак під час найближчих засідань Верховна Рада не буде приймати інших кадрових рішень, зазначила вона. «Зі слів [Федів] виходить, що рішення може бути десь у середині вересня, тобто не на цьому тижні», – написав у своєму Telegram-каналі народний депутат Ярослав Железняк.
20 липня міністр культури Олександр Ткаченко подав у відставку. Це сталося після того, як президент Володимир Зеленський у зверненні запропонував премʼєр-міністру Денису Шмигалю розглянути заміну міністра культури та інформаційної політики. Причина – нераціональні витрати державних коштів. Кожен проєкт, який може бути реалізований коштом позабюджетних ресурсів, має бути реалізований саме так, сказав Зеленський.
Федів не прокоментувала Forbes, чи остаточно вирішила очолити Міністерство культури та інформаційної політики. Але визнала, що посада їй цікава. «Для мене державне управління – це сфера, де на системоутворюючому рівні можна робити зміни, які рухатимуть культурну та інформаційну політику до розвитку», – каже Федів. Їй також важливо бути прикладом для лідерок, які мріють бути творцями змін.
«Найголовніше – в мене є необхідні знання та досвід, і я хочу, щоб вони працювали для розвитку України», – каже Федів. Нині вона координаторка ЮНЕСКО з питань культури, за плечима – три роки роботи виконавчою директоркою УКФ, а також управління міжнародними проєктами. Які виклики очікують на Федів, якщо вона вирішить очолити Мінкульт, та чому креативники її підтримують.
Чому Федів підтримують креативники
«Справедливий та професійний вибір», – написала у Facebook відома українська акторка Ірма Вітовська, коментуючи можливе призначення нової міністерки. Ключовою заслугою Юлії Федів креативники називають те, що їй вдалося з нуля запустити велику державну машину – Український культурний фонд. До того, у 2017-му, вона очолювала Національне бюро програми ЄС «Креативна Європа», у межах якої представники культури та медіа могли отримати грант. Тоді до €200 000 отримали чотири проєкти міжнародної співпраці. Станом на 2017-й таких проєктів усього було п’ять.
З 2015 до 2017 року Федів координувала проєкти, пов’язані з журналістикою, соціальною сферою, театром, партнерством громад України та Німеччини, перед цим здобувши ступінь Ph.D за спеціальністю «Міжнародні відносини». На магістратурі в Німеччині вивчала міжнародне право.
7 лютого 2018-го Федів обрали виконавчою директоркою новоствореної державної інституції – Українського культурного фонду. Серед секторів, якими досі опікується УКФ – візуальне та аудіальне мистецтво, культурна спадщина, дизайн і мода, література, перформативне та сценічне мистецтво. Фонд видавав малі і середні гранти на проєкти в цих сферах.
Фото: скріншот звіту УКФ
«Фактично Федів за наказом держави створила великий фонд, який успішно функціонував, – каже культурна менеджерка Катерина Тейлор. – І якщо ми подивимося на УКФ під її керівництвом і зараз, то зрозуміємо, що це не випадковість. Федів дуже ефективна менеджерка».
За 2018 рік команді УКФ вдалося підтримати грантами 293 проєкти у різних сферах. Разом на операційну діяльність УКФ та культурно-мистецькі проєкти витратили 153,7 млн грн. У 2019-му фонд підтримав уже 432 проєкти, а його витрати зросли у майже чотири рази – до 572 млн грн, свідчать дані звітів організації.
На ринку існувала думка, що УКФ був ледь не єдиним джерелом коштів на нішеві книжкові проєкти, каже засновник видавництва «Лабораторія» Антон Мартинов. За підтримки фонду експерти міжнародних програм проводили кінолабораторії для українських кінопрофесіоналів, додає продюсерка Іванна Хіцінська.
Грантової практики в Україні тоді не було навіть у позабюджетному секторі, каже генеральна директорка «Мистецького арсеналу» Олеся Островська-Люта. Ще одним подоланим Федів викликом вона вважає залучення професіоналів у сферу із досить низькими зарплатами.
У березні 2021-го трирічний контракт Федів завершився, і вона подала свою кандидатуру на нові вибори. Перед ними новостворена Спілка концертної індустрії випустила текст про 20 грантів, які були видані начебто з порушеннями. Федів відмовилася брати участь у новому конкурсі на посаду. У вересні 2021 року щодо неї відкрили кримінальне провадження. Причина звинувачення – нецільове використання 57 млн грн під час роботи в УКФ.
У Держаудитслужби було питання лише до того, що КВЕД, який відповідає сфері культури, креативних індустрій, є другим в переліку, а не першим, розповідала Федів у інтерв’ю «Суспільному».
Юлія Федів – можливо, нова міністерка культури України
У липні 2021 року Федів стала директоркою медіа hromadske. Вона заявляла, що впродовж трьох років планує «розробити та впровадити стратегію розвитку hromadske 2022–2024, забезпечити сталість фінансування організації та розширити партнерства». На новій посаді вона скоротила близько половини штату, а за рік пішла з посади. Причина – перемога в програмі ім. Г. Гамфрі, яка передбачає 10-місячне стажування у США.
Тоді стояло питання або закривати hromadske, або робити доволі радикальні кроки, каже Євгенія Моторевська, яка з липня 2021-го працювала шеф-редакторкою hromadske. Одним із таких кроків стало скорочення штату на 40–50%. Це дозволило організації вижити і показати доволі ефективну роботу, переконана Моторевська. На початку вторгнення Федів вдалося знайти фінансування на 2022 рік, що допомогло команді дуже активно працювати у висвітленні війни, додає вона.
Виклики для нової міністерки
З початку повномасштабного вторгнення фокус міністерства перемістився з культури на інформаційну політику. В 2023-му в бюджеті МКІП додалися майже 2 млрд грн на виготовлення телепрограм для державних потреб (марафон «Єдині новини», державний канал «ДОМ», Freedom та інше). Фінансування культурних інституцій суттєво урізали.
Впродовж останнього року Мінкульт потрапив у епіцентр кількох великих скандалів. Останній стосувався фінансування виробництва 53 серіалів з держбюджету. На виробництво 17 з них уклали договори на понад 150 млн грн. Інформація про тендери посилила невдоволення українців щодо доцільності великих невійськових державних витрат. Також МКІП ускладнив виїзд артистам за кордон, щоб уникнути ситуацій, як зі стендапером Андрієм Щегелем, який, попри наявніть трьох повісток, вирушив до Туреччини. Тоді музичні тури перенесли чи скасували гурти Latexfauna, Stoned Jesus, White Ward, 1914, Somali Yacht Club, The Hypnotunez, Schizogen, Bezlad.
Втім, чи не найбільший адміністративний виклик для нової міністерки – створення команди, каже Галина Григоренко. На початку серпня вона пішла з посади заступниці міністра культури та інформаційної політики. Функціонал усіх міністерств зріс, а люди постійно звільняються – державна робота не надто приваблива ні за оплатою праці, ні за рівнем відповідальності, каже вона.
До 15 вересня Кабінет Міністрів планує ухвалити проєкт державного бюджету на 2024 рік. А після подачі документа в парламент почнуться переговори про пошуки більших грошей на культуру. «Завдання не з легких, тому хто б не прийшов на цю посаду, я йому не заздрю», – додає вона. Шукати гроші доведеться, зокрема, на аварійні консерваційні роботи нерухомої спадщини та створення культурно-інформаційний продукту – літератури, кіно, театральних постановок, музичних творів. У фінансуванні вона покладає надії на закордонних донорів.
Серед викликів Григоренко називає збереження рухомої культурної спадщини, облік вкраденого та знищеного росіянами. Новій міністерці доведеться вирішувати проблему із поверненням професіоналів з-за кордону. «Балетним працівникам для цього не потрібне навіть знання мови, найталановитіші уже інтегрувались у великі колективи за кордоном», – каже Григоренко.
Процес держуправління Мінкульту має забути про «галузевий» підхід та сконцентруватися на державних функціях, писав у колонці для Forbes ексзаступник міністра інформаційної політики Дмитро Золотухін. «Усі активності та витрати бюджетних коштів мають вимірюватися однією «лінійкою», яка відповідає на питання – чи наближає ця діяльність нашу перемогу», – наголошував він.
Чого очікують від нового міністра в креативних індустріях? Переважно культурної дипломатії. Досі на міжнародних кінофестивалях представлені російські фільми, а їх гостями є російські кінематографісти, зазначає Хіцінська. В 1+1 media кажуть про впровадження євроінтеграційних норм у галузі культури, нового Закону про медіа та роботу над чорним списком публічних людей, які несуть загрозу національній безпеці.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
