Головні герої серіалу «Розрив» – четверо працівників компанії Lumon Industries, які погодилися на екстремальну хірургічну процедуру. Вона розділила їхні спогади та особистості на «домашні» й «робочі». Другий сезон «Розриву» вийшов на Apple TV 17 січня. Forbes запитав у психологині Марії Карпілянської, які реальні проблеми офісного світу він розкриває.
«Хто з нас не мріяв про життя, в якому немає роботи?» – посміхається корпоративна психологиня IT-компанії EVO Марія Карпілянська. Працівники корпорації Lumon Industries з серіалу «Розрив» отримали таке життя. Точніше вони отримали дві особистості – «домашню» та «робочу», спогади яких розділені завдяки хірургічній процедурі.
Робоча особистість уявлення не має про її життя поза офісом, а домашня – не підозрює, чим займається на роботі. У робочої особистості – безкінечний робочий день, зате в домашньої – нуль професійних обов’язків.
- Категорія
- Інновації
- Дата
Робота в Lumon таємнича. Головні герої, працівники відділу очищення макроданих, кожен день проводять перед екранами з набором цифр і шукають серед них тривожні послідовності. Їхнє корпоративне життя регулюється низкою правил і обмежень, а сенс роботи залишається незрозумілим. З появою нової колеги четвірка вирішує розкрити таємниці корпорації.
Трейлер другого сезону серіалу «Розрив». Джерело: Apple TV
Перший сезон «Розриву» отримав 14 номінацій на премію «Еммі». Продовження дебютувало з майже ідеальними 98% від критиків на Rotten Tomatoes. «Це найкраще шоу на телебаченні», – йдеться в рецензії Esquire.
Одна з проблем, яку піднімає серіал, повʼязана з концепцією work-life balance. «Навіть не проходячи процедуру розриву, ми часом відчуваємо себе в безкінечному робочому дні, – каже Карпілянська. – Серіал підштовхує замислитися, як насправді виглядає збалансоване життя».
На прохання Forbes Ukraine психологиня подивилася всі епізоди «Розриву» й розповіла, на що варто звернути увагу.
Викривлений work-life balance
Серіал з цікавого ракурсу розглядає тему work-life balance, каже Карпілянська. «Ми звикли думати про work-life balance як про здатність закрити компʼютер о певній годині й більше не повертатися до роботи думками», – зазначає терапевтка. Саме це показано в серіалі: там баланс між особистим життям і роботою побудований на тому, що вони цілком розділені.
У результаті «обкраденими» виглядають і робоча, і домашня особистість, каже психологиня. «Як ми бачимо на прикладі головного героя, Марка, його життя без роботи виглядає порожнім», – коментує Карпілянська.
Серіал «Розрив» з цікавого ракурсу розглядає тему work-life balance, каже психологиня Марія Карпілянська Фото Apple TV
Як насправді виглядає баланс? Коли робота та особисте життя взаємно доповнюють одне одного. За такого сценарію, на роботі можна знайти друзів і спілкування по інтересах – тоді це збагачуватиме не лише професійно, а й у побудові соціальних звʼязків і наповненості життя. Водночас позаробоче життя, в якому є достатньо часу на відпочинок і хобі, буде давати натхнення для роботи.
Відчуття самотності на роботі
Головним персонажам серіалу «Розрив», які працюють у відділі очистки макроданих, заборонено спілкуватися з іншими відділами. Вони не знають, де саме знайти колег з інших підрозділів і чим ті займаються. З’ясувати це стає однією з їхніх головних цілей.
Коли співробітники почуваються самотньо – не відчувають товариства чи приналежності до спільноти – їх продуктивність страждає, йдеться в дослідженні Gartner про тренди на ринку праці 2025 року. Дослідники назвали самотність людей на робочому місці одним із головних бізнес-ризиків року. Компанії, які стимулюють взаємодію між працівниками, досягають своїх цілей щодо прибутку на 10% частіше, ніж ті, які цього не роблять.
Перший сезон «Розриву» отримав 14 номінацій на премію «Еммі».
Проблема не у дистанційній роботі: дослідження Gartner показує, що з 2021 року співробітники, які працюють на місцях, навіть менш задоволені своєю взаємодією, ніж віддалені працівники. «Питання в тому, чи змогла компанія створити набір зустрічей, ритуалів і спільних активностей, завдяки яким колеги можуть вибудувати ближчі стосунки», – каже Карпілянська.
Самотність працівників Lumon підсилюється тим, як побудована їхня мотивація. Герої зацікавлені у виконанні квартального плану, проте це не командна, а індивідуальна ціль. Той, хто досягає певної рівня, отримує приз – святкову вечерю.
Другий сезон «Розриву» складатиметься з 10 епізодів, фінальна серія вийде 21 березня. Фото Apple TV
Лише коли герої починають працювати над спільною метою – шукаюють секрети корпорації – в команді вибудовуються стосунки, розкриваються сильні сторони одне одного. Так само це працює в реальному робочому середовищі, каже Карпілянська. Якщо ціль і мотивація індивідуальні, у колег не буде приводу і можливості працювати як команда.
«Насамкінець, ізоляція відділу від інших команд призводить до того, що всі погано думають одне про одного», – додає психологиня. У Lumon поширюються жахливі легенди про колег з інших відділів. Якщо вигаданій корпорації це на користь, то в реальному житті така ситуація погіршуватиме результати компанії, каже Карпілянська. За сюжетом «Розриву», лише особисте спілкування між відділами дизайну та очистки макроданих долає стереотипи й недовіру до колег.
Ігнорування емоційних потреб
Більшість винагород для працівників Lumon побудовані на їжі: компанія дарує співробітникам дині, вафлі, різноманітні фуршети. Так у серіалі показаний контраст між рівнем труднощів, з якими стикається команда, і способами, якими компанія намагається їх розрадити, зазначає Карпілянська.
Продовження серіалу «Розподіл» дебютувало з майже ідеальними 98% від критиків на Rotten Tomatoes. Фото Apple TV
«Їжа виглядає прекрасно, але з огляду на екзистенційні проблеми співробітників такий бонус сприймається як насмішка», – каже вона. Основна проблема – компанія сама придумує, як винагородити працівників замість того, щоб запитати їх про це.
Lumon не хоче помічати емоційних потреб співробітників і вчить їх обходитися з цими потребами так само – виносити за дужки й ігнорувати. «Велике прохання до всіх роботодавців – не робіть так», – закликає Карпілянська.
Виконавчий директор Центру лідерства УКУ Андрій Рождественський радить керівникам проводити щомісячні ван-ту-вани щодо самопочуття, справ у родині, найгостріших викликів співробітника. Такі розмови мають тривати по 10–15 хвилин. «Це відповідальність лідера перед людьми, з якими він працює», – каже Рождественський.
«Стерильний» робочий простір
Офіс Lumon – безкінечні білосніжні коридори, стерильне освітлення й стандартизовані робочі столи. «Схожі робочі простори дійсно існують, зазвичай їх створюють з хорошим задумом – зробити простір заспокійливим, не перевантажувати деталями», – каже Карпілянська. Проте ефект часто протилежний.
«На перегляді третьої серії виникло страшенне відчуття втоми – який же цей офіс клаустрофобний», – коментує психологиня. Простір позбавлений двох ключових характеристик, які потрібні для психологічного комфорту: відчуття контакту з зовнішнім світом та індивідуальності, пояснює вона.
В офісі має бути можливість переключити увагу, каже психологиня Марія Карпілянська. Фото Apple TV
В офісі має бути можливість переключити увагу – подивитися у вікно або на книжкову полицю, пройтися коридором і побачити колег. Це допомагає генерувати ідеї та фокусуватися на роботі, зазначає психологиня.
Ізольованість керівництва від команди
Правління Lumon передає топменеджерам усі вказівки через посередника. Герої серіалу безуспішно намагаються встановити контакт із засновниками через передавач, проте майже ніколи не отримують відповіді на свої запити.
Ізольованість керівників від команди – проблема і в реальному корпоративному світі, каже Карпілянська. Працівники, віддалені від керівних посад, можуть відчувати фрустрацію і тривогу, якщо не розумітимуть, яким курсом рухається компанія та кому вони можуть адресувати свої сумніви.
Ізольованість керівників від команди – проблема і в реальному корпоративному світі. Фото Apple TV
З іншого боку, це проблема і для керівництва. «Важко приймати найкращі управлінські рішення, коли не знаєш, чим живуть твої співробітники», – каже Карпілянська.
Особливо в умовах війни зі співробітниками треба підтримувати візуальний контакт, добирати слова підтримки, комунікувати, вважає СЕО Comfy Ігор Хижняк. «Усі розуміють, що топменеджер не залізний, – каже він. – Але якщо я здамся, що буде з іншими?»
Гендиректор «Укрпошти» Ігор Смілянський разом з командою щотижня виїздив до регіонів. Бачити лідера поруч на фронтлініях для співробітників – загалом їх більше за 50 000 – важливіше за все, вважає Смілянський. «Якщо ми їдемо в Лиман, маю їхати з ними перший, – каже він. – Особисте лідерство необхідне».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
