На Венеційській бієнале 2024 відкрилися три виставки українських митців. Проєкт «Плетіння сіток» – в Українському павільйоні, «Повторюй за мною II» – у Польському, в офіційній паралельній програмі – «З України: Сміливі мріяти». Які роботи найбільше запамʼяталися бізнесмену Андрію Адамовському, СЕО Bickerstaff Вероніці Селезі, засновнику корпорації «Біосфера» Андрію Здесенку та співзасновниці Voloshyn Gallery Юлії Волошиній?
У квітні на вулицях Венеції з’явились темно-червоні оголошення з картою найближчих бомбосховищ. Їх створила українська креативна агенція Bickerstaff, яка займалася комунікаціями Українського павільйону. «Нам треба було нагадати, що в Україні йде війна», – каже CEO агенції Вероніка Селега. За збігом обставин, одне з укриттів розташоване впритул до Українського павільйону. Назавжди зачинене, свідчать дані Google Maps.
Розклеєні карти запрошують відвідувачів до Українського павільйону. «Ми хотіли нагадати, що Україна стримує війну в Європі, тому ними тут не користуються, – каже Селега. – Українці теж не памʼятали про укриття, а тепер кожен знає, де розташоване найближче».
60-та Міжнародна мистецька виставка La Biennale di Venezia відкрилась 20 квітня. Її тема – «Іноземці всюди». «Куди б ви не пішли, завжди стикатиметеся з іноземцями, – каже куратор виставки Адріано Педроса. – І незалежно від того, де ви опинилися, глибоко всередині ви завжди іноземець».
У його розумінні поняття «іноземці» передбачає всі можливі прояви інакшості, казала кураторка проєкту «Плетіння сіток» Вікторія Бавикіна на пресконференції Українського павільйону.
Україна на Венеційській бієнале
«Навіть під час смертельної загрози хочеться творити, – сказала на відкритті Українського павільйону перша леді України Олена Зеленська. – Там, де рветься нитка життя, хочеться її зв’язати. Тому назва нашого цьогорічного проєкту – «Плетіння сіток».
Групову виставку «Плетіння сіток» команда павільйону створила під кураторством Вікторії Бавикіної та Максима Горбацького. «Цей проєкт – про утворення зв’язків у кризові часи, про набуття сили говорити завдяки об’єднанню з іншими», – йдеться в його описі.
Ще одна українська робота представлена в Національному павільйоні Польщі – аудіовізуальна інсталяція Repeat After Me II. Її розмістили замість польської виставки художника Ігнація Чвартоша про насильство німецьких та російських армій проти польського народу: новий уряд на чолі з Дональдом Туском скасував проєкт.
Виставка Repeat After Me II польської кураторки Марти Чиж створена Юрієм Білеєм, Павлом Ковачем та Антоном Варгою.
До офіційної паралельної програми бієнале увійшла виставка «З України: Сміливі мріяти» від Фонду Віктора Пінчука та PinchukArtCentre. На ній представлені проєкти 22 художників та художніх колективів з усього світу. Серед них Жанна Кадирова, Нікіта Кадан, Катерина Лисовенко, Олексій Сай, Роман Хімей та Ярема Малащук.
«Роботи розповідають про виснаження надр та екологічні катастрофи, про вимушену міграцію та зв’язок із землею, про нашарування культурних ландшафтів та крихкість людських звʼязків, турботу та пам’ять», – каже співкураторка виставки Олександра Погребняк. Її курували також Ксенія Малих та артдиректор PinchukArtCentre Бйорн Гельдхоф.
Які роботи відзначили підприємці
«Російське сучасне бароко»
Робота розповідає, як Росія використовує культуру як зброю у своїх імперіалістичних амбіціях, – каже Гельдхоф. Фото: Еллa Бялковська, OKNO Studio для PinchukArtCentr
Жанна Кадирова сполучила труби органу з відстріляними російськими ракетами, які зібрала в Київській області. Снаряди розкриваються на органі майже як квіти, помітив співкуратор виставки Бйорн Гельдхоф. Впродовж виставки музиканти будуть грати на ньому імпровізовані композиції.«Це голос, який говорить світу мовою мистецтва про війну, – каже Селега. – Робота вражає».
Світ звик возвеличувати російські балет та літературу, називати російську культуру гуманістичною і великою. «Робота розповідає, як Росія використовує культуру як зброю у своїх імперіалістичних амбіціях, – каже Гельдхоф. – Наша країна і світ в цілому повинні цьому протистояти».
«Повторюй за мною II»
Сильний відеопроєкт, що вражає простотою та геніальністю, каже Андрій Адамовський. Фото: Національний павільйон Польщі
На великій залі Національного павільйону Польщі – екран на майже всю стіну. Поруч – мікрофони. Гості підходять до них і намагаються повторити сказане людьми з екрану. На відео вимушені переселенці з України відтворюють свист ракет, виття повітряної тривоги, гул авіабомбардувань та запрошують повторювати. На сторінці Польського павільйону це називають «саундтреком війни».
Відео створили художники Відкритої групи (Юрій Білей, Павло Ковач та Антон Варга) у 2022-му та 2024-му роках. Перше відео зняли в таборі для біженців під Львовом, друге – за межами України.
Роботу «Повторюй за мною II» засновник корпорації «Біосфера» Андрій Здесенко називає сильним перформансом. «Проживаєш сказане з героєм – як стріляють танки, як летить ракета, як звучить війна, – каже Здесенко. – Це занурення на 100%».
Сильний відеопроєкт, що вражає простотою та геніальністю, додає бізнесмен Андрій Адамовський.
Comfort Work
«Війна в моїй країні зробила біженцями 7 млн людей, і два наші проєкти [про них] я вважаю найкращими», – каже Адамовський. Один із них – уже згаданий «Повторюй за мною II». Інший – Comfort Work Лії Достлєвої та Андрія Достлєва.
«11 чесних портретів життя біженців – від бабусі до молодої білявки», – каже Адамовський.
Для цієї роботи митці найняли професійних акторів із Великої Британії та країн ЄС. Ті зіграли поширені серед європейців стереотипи про тих українських біженців, яких вони вважають «комфортними». Роботі передували численні інтерв’ю з переселенцями. Деяких запросили на зйомки консультувати акторів.
«Щирі вітання»
Художниця Катя Бучацька представила роботу «Щирі вітання», створену спільно з нейровідмінними митцями. Це фаворит Селеги з Bickerstaff. На Венеційську бієнале уперше приїхали 15 нейронетипових митців, каже вона. Усі вони у свій спосіб висловили вітання – малюнками чи словами. Одна з мисткинь вишила на килимі вітання куратору Венеційської бієнале з відкриттям виставки.
«Ми в Україні поважаємо усіх незалежно від раси, статусу, наявності чи відсутності хвороби, – каже Селега. – Це робота про майбутнє, бо Венеційська бієнале робить видимим мистецтво, яке раніше таким не було».
«Цивільне населення. Вторгнення»
Тизер до фільму «Цивільне населення. «Вторгнення»
Даніїл Ревковський та Андрій Рачинський створили фільм про перші дні повномасштабної війни очима очевидців, зібравши кадри у мережі. Шукали всюди – зокрема, на маловідомих каналах про рибалку, велопрогулянки, театральні концерти. Після 24 лютого 2022 року там з’явилися відео про перебування в підвалах, евакуації з окупованих територій, спроби вижити.
«Цивільне населення. Вторгнення» показує трансформуючий досвід великої війни як радикальний розрив із нормальністю мирного життя, йдеться в описі роботи.
«Цей фільм не лише про Україну, а й про світові війни, на які так хочеться закрити очі, але про які іноді треба говорити дуже прямо», – каже співзасновниця Voloshyn Gallery Юлія Волошина.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
