Центр сучасного мистецтва PinchukArtCentre 30 червня відкриває три експозиції: Inside Out анонімного французького художника JR, виставки «Траєкторії польотів» художниці Жанни Кадирової та «Історія стосунків» художника і режисера Пьотра Армяновського. Які ідеї та роботи знайдуть відвідувачі?
«Нам принципово комбінувати міжнародні проєкти з українськими, щоб показати, як світ підтримує Україну», – говорить артдиректор PinchukArtCentre Бйорн Гельдхоф.
Співкуратором першої відкритої під час вторгнення виставки «Коли віра зрушує гори» став директор антверпенського Музею сучасного мистецтва M KHA Барт Де Бере. Цього разу поруч із українськими митцями у PinchukArtCentre представлені роботи французького художника JR та його глобальний партисипативний проєкт Inside Out, що стартував у 2011-му. Художник розміщує в громадських місцях чорно-білі портрети та допомагає спільнотам заявити про себе.
Відомий приклад – масштабне фото пʼятирічної української переселенки Валерії, яке JR з командою розгорнули поруч із оперним театром у Львові. Ця інсталяція опинилася на обкладинці TIME. Станом на травень 2023-го у проєкті взяли участь понад пів мільйона людей з більш як 150 країн.
Інсталяція JR з проєкту Inside Out на обкладинці TIME
Меседж проєкту JR в Україні – «ми тут». Він має стати свідченням сили українців, яким належить майбутнє їхньої держави. Куратор виставки – Гельдхоф. Ще одна його «підопічна» – художниця та учасниця списку Forbes «50 лідерок України» Жанна Кадирова.
«Траєкторії польотів» – перша персональна виставка Кадирової у Києві за останні 10 років. Переважно її експозиції можна було побачити за кордоном. «Показувати свої роботи в Україні – інший рівень відповідальності і діалогу, – каже Кадирова. – Тут не потрібно пояснювати, що відбувається [війна]».
Її виставка побудована не лише з робіт, створених для міжнародного загалу. У «Траєкторіях польотів» Кадирова говорить про моменти, які відбувалися до війни, на її початку, в 2014-му, та під час повномасштабного вторгнення.
Після 24 лютого художниця займається культурною дипломатією та збирає гроші на підтримку ЗСУ. Лише за допомогою продажів проєкту «Паляниця» вдалося зібрати понад €200 000.
Перша робота з виставки Пьотра Армяновського «Історія стосунків» називається «Баланс смутку та радощів». «Мені здається, у багатьох роботах саме ці дві емоції будуть змінювати одна одну», – каже кураторка виставки Олександра Погребняк. Більша частина експозиції – документальні кадри з Бучі, Маріуполя, Донецька, Дніпра. «Роздуми про повернення викликають усмішку і радість, але ці міста страждають від війни», – каже Погребняк.
Три експозиції відкриваються у п’ятницю, 30 червня. Inside Out та «Траєкторії польотів» Жанни Кадирової триватимуть до 7 січня 2024 року, «Історія стосунків» – до 1 жовтня 2023-го. Ось лише шість робіт, представлених на трьох виставках PinchukArtCentre.
«Тиха» кімната
Творець виставки «Історія стосунків» Пьотр Армяновський у «тихій» кімнаті. Фото надане PinchukArtCentre. Фотограф Сергій Іллін
Відео Армяновського розповідають, як Україна жила останні 13 років. Аби виплеснути емоції від пережитого, митець додав звукоізольований простір – там можна покричати, поплакати або помовчати.
Коли масивні двері у кімнату зачиняються, ззовні загоряється табличка «Зайнято». Всередині – оббиті рожевим поролоном стіни й цілковита тиша. «Як образ ми брали утробу, – каже Армяновський. – Щоб людина відчула себе в безпеці, наскільки у Києві це можливо».
Із кімнати почалася виставка, каже Погребняк. Роботу над експозицією запускали на першому-другому місяці блекаутів. «Тоді хотілося тільки покричати, – посміхається кураторка. – А уже після ідеї про кімнату ми почали розгортати наративи експозиції».
Фільм «Я і Маріуполь»
Армяновський виріс у Донецьку, проте його життя нерозривно пов’язане і з Маріуполем. Зокрема, 20 років тому він відвідував там клуб юних моряків. У 2017-му митець повернувся до міста та пройшовся місцями дитячих спогадів. Неподалік уже три роки тривала війна, місцеві звикли до звуків пострілів.
У фільмі митець просить жителів Маріуполя уявити, що сниться місту. Описують різне: зелені зони, чисті пляжі, критий скейтпарк. «Перед нами постає чудна суміш: з одного боку, сувора дійсність, до якої доводиться психологічно пристосовуватися, з іншого – тужлива ідеалізація міста людьми різних поколінь», – ідеться в описі роботи.
Інсталяція «Безпечна війна»
Фото надане PinchukArtCentre. Фотограф Сергій Іллін
Фото надане PinchukArtCentre. Фотограф Сергій Іллін
У кімнаті розташовані білі геометричні фігури – куб і піраміда. Кадирова створила їх з листів металу, зібраних по всій Україні. Листи посічені шрапнеллю через обстріли.
Роботу художниця створила для австрійського глядача, який має подвійне уявлення про свободу України, розповідає Гельдхоф. «Мінімалістська проста форма зрозуміла західній публіці, тому що вона має пряме відношення до історії мистецтва, – розповідає куратор. – Хоча публіка не одразу розуміє, що дивиться на прямі докази війни».
Стікери «Російська ракета»
На стіні розташовані кілька планшетів із відеорядами. Очима їхнього автора глядач дивиться у вікна різних видів транспорту. Але привертають увагу не пейзажі, а стікери ракет, наклеєних на вікна, що наче летять над містами. «Я дуже багато їх поклеїла в громадському транспорті різних країн, – каже художниця. – Коли потяг чи автобус починає рух, виникає ефект анімації».
Ці роботи створені для західної аудиторії. «Так їй комфортно дивитися на війну, не будучи з нею на прямому звʼязку, – каже Гельдхоф. – У цій серії Кадирова приносить війну в країну, в якій перебуває».
Стікери з ракетами продаються. Так Кадирова збирає гроші для благодійного фонду Kyiv Angels, який допомагає ЗСУ.
Монумент «Будинок культури»
Фото надане PinchukArtCentre. Фотограф Сергій Іллін
На обкладеному бордюром насипі землі стоїть споруда, що ззовні більше нагадує старий гараж. Він понівечений слідами куль та уламків. Усередині – люстра, яку Кадирова позичила в Будинку культури у Бериславі Херсонської області. «Вона створює монумент будинкам культури, які знищують росіяни», – каже Бйорн. На стіні поруч – назви сотень зруйнованих чи пошкоджених росіянами подібних будівель.
Експозиція Inside Out
Фото надане PinchukArtCentre. Фотограф Сергій Іллін
Крім великих чорно-білих портретів, в експозиції JR дві кабінки. У фотокабінці Photobooth Action можна зробити свій чорно-білий портрет і залишити його на стінах PinchukArtCentre. Інша кабінка – для створення аудіопортрету. Там можна поділитися власною історією. Записані свідчення життя під час війни разом зі світлинами згодом стануть доступні онлайн на вебсайті Inside Out.
JR поширюватиме ці знання, досвід, свідчення по всьому світові, щоб постійно тримати фокус уваги на подіях в Україні, каже Гельдхоф.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
