«Війна чипів». Найкращою бізнес-книжкою року за версією Financial Times стала книжка про мікросхеми. Чому її варто прочитати /Ілюстрація Олександра Карасьова
Категорія
Життя
Дата

«Війна чипів». Найкращою бізнес-книжкою року за версією Financial Times стала книжка про мікросхеми. Чому її варто прочитати

Ілюстрація Олександра Карасьова

Щороку видання Financial Times визначає головну бізнес-книжку року – ту, що «дає найбільш переконливий і приємний інсайт проблем сучасного бізнесу». Цього року нею стала «The Chip War». Її автор, професор Кріс Міллер, переконаний: ми живемо у світі, створеному чипами

Forbes Україна випустив новий номер друкованого журналу. В ньому майже два десятки ексклюзивних матеріалів. Придбати журнал з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням.

Мікросхеми живлять кожен девайс, від якого залежить людство: від автомобілів, смартфонів та іграшок до військової техніки. Ба більше – інтернет, соцмережі й цифровий світ своїм існуванням також завдячують чипам. «Глобалізація, якою ми її знаємо, була б неможливою без торгівлі напівпровідниками та електронними товарами», – пише Кріс Міллер у «The Chip War». Професор школи права і дипломатії Флетчера при університеті Тафтса, Міллер занурився в історичні архіви, провів сотні інтервʼю й описав становлення індустрії мікросхем та її вплив на відносини між націями.

Хто такий Кріс Міллер? Науковець та викладач, захоплений тектонічними зсувами, що відбуваються в міжнародній політиці й економіці. В зоні інтересів Міллера, зокрема, роль енергетики в політиці Росії, її внутрішньополітична динаміка та китайська політична економіка. У 2016 році він написав книжку «The Struggle to Save the Soviet Economy», де пояснив, чому СРСР не вдалось створити систему контрольованого комуністичною партією капіталізму – і як це вдалось Китаю. Йому також належить праця «Putinomics: Power and Money in Resurgent Russia» – у ній Міллер описує причини стійкості державного капіталізму, який виник у Росії на початку 2000-х років.

«Війна чипів». Найкращою бізнес-книжкою року за версією Financial Times стала книжка про мікросхеми. Чому її варто прочитати /Фото 1

Шортліст премії «Бізнес-книжка року» від Financial Times

Чому в Finanial Times відчули, що саме історія мікросхем нині є найгострішим питанням для бізнесу? Жодна інша ніша економіки не залежить від настільки маленької кількості компаній, пише Міллер. 37% світового запасу чипів виробляється в Тайвані. Китай – який щороку витрачає більше грошей на імпорт чипів, аніж на нафту – становить серйозну загрозу цілісності й безпеці Тайваню.

«The Chip War» має ідеальний таймінг, – вважає професор економіки університету Чикаго Рендал Крознер. – Це проблема, яку ми бачимо у протистоянні Китаю та Заходу щодо напівпровідників. Що може бути важливішим, аніж зрозуміти, як ми опинились у цьому місці та куди прямуємо?»

Forbes обрав уривки зі вступу «The Chip War», які пояснюють, про що ця книжка і чому її варто прочитати. Придбати її можна на Amazon.

– Ескадрений міноносець USS Mustin прослизнув до північного краю Тайванської протоки 18 серпня 2020 року. Його пʼятидюймова гармата була спрямована на південь. Він мав місію – проплисти через протоку й переконатись, що ці міжнародні води досі не контролює Китай. Водночас народно-визвольна армія Китаю оголосила про проведення серії навчань із бойовою стрільбою навколо Тайваню. Втім, цього дня лідерів Китаю хвилював не так флот Америки, як дивне регулювання її Міністерства торгівлі під назвою Entity List, яке обмежувало передачу американських технологій за кордон. Уряд США зробив суттєво суворішими правила щодо комп’ютерних чипів, які стали всюдисущими у військових системах та споживчих товарах.

Ціллю був Huawei, технологічний гігант із Китаю, що продає смартфони, телекомунікаційне обладнання, послуги хмарних обчислень та інші передові технології. США боялись, що продукти Huawei матимуть таку привабливу ціну, що швидко стануть основою телекомунікаційних мереж наступного покоління. Домінування Америки у світі тек-інфраструктури буде підірвано. Щоб випередити загрозу, США заборонили Huawei купувати передові комп’ютерні чипи, виготовлені за американськими технологіями.

США досі тримають кремнієві чипи – завдяки яким дістала назву Кремнієва долина – мертвою хваткою. Втім, їхні позиції суттєво ослабли. Китай щороку витрачає більше грошей на імпорт чипів, аніж на нафту. Ці напівпровідники підключені до різних типів девайсів – від смартфонів до холодильників – які Китай споживає всередині країни та експортує. Пекін виділив найкращі голови країни та мільярди доларів, щоб розвинути власну технологію напівпровідників і позбутись залежності від Америки. Якщо йому це вдасться, то це змінить світову економіку й похитне баланс військової сили.

Ми рідко думаємо про чипи, хоча вони створили сучасний світ. Американська військова міць зумовлена значною мірою тим, як країна навчилась використовувати чипи з мілітарною метою. Грандіозний зліт Азії, що відбувся за останні 50 років, побудований на кремнії: країни регіону навчились виробляти чипи та збирати комп’ютери й смартфони, що існують завдяки цим інтегральним схемам.

Коли USS Mustin плив на південь, фабрики по обидва боки протоки штампували компоненти для iPhone 12, якому залишалось два місяці до запуску в жовтні 2020-го. Близько чверті доходу індустрії чипів надходить від телефонів, і велика частина ціни нового телефону складається з напівпровідника всередині. Загалом потрібна більш як дюжина напівпровідників, щоб смартфон працював: різні чипи регулюють роботу батареї, Bluetooth, Wi-Fi, підключення до стільникової мережі, аудіо, камеру та інші функції. 

Вироблення напівпровідників та робота з їх мініатюризації була найбільшим інженерним викликом нашого часу. На сьогодні жодна фірма не виробляє чипів більш точно й охайно, аніж TSMC в Тайвані. Поки у 2020-му світ жив між локдаунами, викликаними вірусом діаметром близько тисячі нанометрів, Fab 18, найбільш прогресивна фабрика TSMC, майструвала мікроскопічні лабіринти крихітних транзисторів, гравіюючи форми, менші за половину розміру коронавірусу. 

Кріс Міллер на врученні премії «Бізнес-книжка року» від Financial Times

Коли ми думаємо про Кремнієву долину, наша уява будує образи соціальних мереж та софтвер-компаній, а не матеріалу, на честь якого було названо долину. Але інтернет, хмарні сховища, соціальні медіа й весь цифровий світ існують тільки тому, що інженери навчились контролювати найменші рухи електронів, які бігають плитками кремнію.

Щойно індустрія чипів набула форми, як від’єднатись від Кремнієвої долини стало неможливим. Інші країни також не могли утримувати темпу самостійно, але досягали успіхів, коли ставали частиною ланцюга поставок Долини. Нині напівпровідники вбудовані в кожен девайс, що вимагає обчислювальної потужності, а в епоху інтернету речей це означає буквально «в кожен девайс». Навіть продукти, винайдені більш ніж 100 років тому, як-от автомобілі, нині залежать від чипів вартістю в тисячі доларів. 

Жодна інша грань економіки не залежить від настільки маленької кількості фірм. Чипи з Тайваню забезпечують 37% світової обчислювальної сили щороку. Дві компанії в Кореї виробляють 44% світової кількості чипів пам’яті. Голландська компанія ASML будує 100% машин екстремальної ультрафіолетової літографії, без яких неможливо створювати передові мікросхеми.

Найбільший зсув, що загрожує постачанню напівпровідників, – зіткнення великих держав. Китай та США змагаються за першість. І Пекін, і Вашингтон сконцентровані на контролі майбутнього обчислювальної техніки – і, до лячної міри, це майбутнє залежить від невеликого острова, який Пекін вважає ренегатською провінцією, а Америка пообіцяла захищати силою. Внутрішнє сплетіння індустрій чипів США, Китаю й Тайваню складне до запаморочення.

Пекін категорично відмовляється виключити перспективу вторгнення до Тайваню, щоб «возз’єднати» її з материковою частиною. Але щоб запустити по глобальній економіці шокову хвилю, пов’язану з напівпровідниками, не знадобиться таких драматичних заходів, як безпосередній напад. Навіть часткова блокада китайськими силами спричинить руйнацію. Один ракетний удар по провідній фабриці TSMC легко призведе до втрати мільярдів доларів, загальмувавши виробництво телефонів, центрів опрацювання даних, телекомунікаційних мереж та інших технологій. 

Утримувати глобальну економіку в заручниках однієї з найнебезпечніших політичних суперечок у світі – помилка історичних пропорцій 

Базуючись на історичних архівах трьох континентів, більш як сотні інтерв’ю з науковцями, інженерами, СЕО та офіційними представниками держав, ця книжка стверджує: напівпровідники сформували світ, у якому ми живемо, визначивши форму міжнародної політики, структуру світової економіки та баланс військової сили. 

Матеріали по темі
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий випуск Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні