Посли держав G7 застерегли українську владу від ухвалення реформи Бюро економічної безпеки, яка не відповідає вимогам європейської інтеграції та програми Міжнародного валютного фонду. Про це йдеться у листі, який є у Forbes Ukraine.
Ключові факти
- Лист адресований голові Верховної Ради Руслану Стефанчуку, премʼєру Денису Шмигалю, голові Офісу президента Андрію Єрмаку, урядовцям і народним депутатам із правоохоронного та податкового комітетів.
Посли G7 заявили, що реформа БЕБ повинна містити чотири ключові положення:
- Відкритий і прозорий конкурс на посаду нового очільника БЕБ.
- Незалежний аудит діяльності БЕБ через рік і три роки після призначення нового директора бюро.
- Можливість звільнення директора БЕБ на підставі висновків аудиту й неможливість звільнення рішенням Кабміну на підставі незадовільних результатів роботи.
- Переатестація працівників БЕБ і призначення нових за прозорою та врегульованою законом процедурою.
Цитата
«Наголошуємо, що ухвалення будь-якого законопроєкту без цих елементів негативно вплине на фіскальну стабільність країни та виконання умов програми МВФ і європейської інтеграції. Крім того, ми наполегливо рекомендуємо не включати в закон про БЕБ будь-які положення, які підривають незалежність інших інституцій», – йдеться у листі.
Контекст
Сьогодні, 21 лютого, комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав урядовий законопроєкт №10439 про реформу БЕБ, попри позицію та домовленості влади з бізнесом. Представники бізнесу раніше розкритикували цей законопроєкт та підтримали альтернативний – №10439-2.
Європейська Бізнес Асоціація (ЕВА) раніше висловила сподівання, що «голос бізнесу буде почуто і підтримано законопроєкт №10439-2». EBA вважає, що він зможе реально провести реформування БЕБ.
Проти урядового законопроєкту виступили також аналітичні центри: Інститут соціально-економічної трансформації, CASE Україна, Інститут податкових реформ, Центр економічної стратегії.
Громадський рух «Маніфест 42» заявляв, що урядові законопроєкти №10439 та №10440 про реформу БЕБ подані до Верховної Ради без фінального погодження та врахування зауважень, надісланих від бізнес-асоціацій. «Маніфест 42» вважатиме такі дії «прямим і грубим порушенням принципів діалогу держави та бізнесу, про які було домовлено», – йдеться у заяві від 1 лютого.
Під час підсумкової конференції наприкінці минулого року питання про перезавантаження БЕБ на особистий контроль взяв і президент Володимир Зеленський. «Перевірю, чому він (законопроєкт – Forbes) досі не проголосований», – обіцяв він.
Процес прискорився після суспільного резонансу, викликаного арештом бізнесмена Ігоря Мазепи, цьому передували часті скарги підприємців на тиск силовиків. Одна з вимог – зменшити кількість правоохоронних органів, які можуть розслідувати справи, дотичні до бізнесу.
Перезавантаження БЕБ є одним із зобовʼязань, які Україна взяла на себе в межах домовленостей з МВФ. До цієї реформи привʼязана й підтримка ЄС.
У чому проблема та як зрештою відбуватиметься перебудова БЕБ, читайте в матеріалі Forbes.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
