Тарас Качка, Юлія Свириденко, Олексій Соболев /особиста сторінка facebook.com/yulia.svyrydenko
Категорія
Гроші
Дата

Бізнес-план на €50 млрд і чотири роки. Forbes дізнався перші деталі підготовки урядом «Плану України» під фінансування від ЄС

Міністерка економіки Юлія Свириденко та її заступники Тарас Качка і Олексій Соболев Фото особиста сторінка facebook.com/yulia.svyrydenko

Уряд вже розпочав підготовку анонсованого міністеркою економіки Юлією Свириденко «Плану України» – програми дій, яку фінансуватиме Єврокомісія протягом наступних чотирьох років. Завершити цю роботу потрібно до жовтня. До неї залучають і бізнес. Як це працює? Учасники робочих груп з уряду та приватного сектору розповіли Forbes перші деталі

Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!

З Ukraine Recovery Conference у Лондоні уряд зміг привезти не лише слова підтримки, а й програму фінансової підтримки Ukraine Facility від Європейської комісії. За нею Україна може отримати €50 млрд у 2024–2027 роках.

«Програма покликана стимулювати розвиток економіки, а не просто фінансувати бюджетні витрати», – каже у коментарі Forbes перша віцепремʼєрка, міністерка економіки Юлія Свириденко. 

Тож восени уряд має підготувати «План України» з ключовими діями та пріоритетами держави на найближчі чотири роки. Окрема частина роботи – проєкти від бізнесу, які розробляються у пʼяти секторальних групах.

Ключове завдання – проаналізувати, які сектори можуть стати локомотивом економічного розвитку та скільки реально інвестицій може бути залучено, додає Свириденко. «Ми хочемо зростати швидше, аніж середньорічні темпи ЄС (2–3%), тому завдання амбітне», – каже вона. 

Forbes дізнався, як влаштований цей процес і яку роль у ньому відіграє бізнес.

Що за програму на €50 млрд Україні виділив ЄС

(Натисніть «Читати більше», щоб відкрити повний текст)

Ukrainian Facility – спеціальна програма підтримки від Європейської комісії, присвячена проєктам відбудови та розвитку України. Це стандартна макрофінансова допомога на кшталт тої, що вже є з Міжнародним валютним фондом, каже Forbes заступник міністра економіки Олексій Соболев. 

Програма містить три основні компоненти.

  • Перший – фінансова підтримка. Основою для цього стане «План України», який зараз готує уряд. «Фактично це план розвитку економіки на наступні чотири роки з програмою необхідних реформ і стратегічних секторів, у які будуть спрямовані кошти», – пояснює концепцію плану Свириденко. 

Попередньо це будуть щоквартальні виплати за виконання конкретних реформ, зазначає заступник міністра аграрної політики Маркіян Дмитрасевич, який знайомий з деталями програми. Серед необхідних змін, що виокремлює Європейська комісія – реформа державного управління, верховенство права та боротьба з корупцією. Протягом чотирьох років безпосередньо бюджет може отримати €38 млрд, додає Соболев.

  • Другий компонент – залучення державних і приватних інвестицій на підтримку «Плану України». Це €8 млрд на чотири роки у вигляді гарантій (кредитів) чи інших фінансових інструментів, але з часткою бізнесу, каже Дмитрасевич. «Умовно на €8 млрд під гарантії має припадати €16 млрд інвестицій бізнесу», – пояснює він. 

Для роботи над цим напрямом у Міністерстві економіки вже створені пʼять секторальних груп і планується створити ще пʼять.

  • Третій компонент – технічна допомога на посилення інституційної спроможності та гармонізації законодавства ЄС (EU acquis). На це передбачено €2,5 млрд на чотири роки, каже Соболев. Частина з цих грошей піде на компенсацію відсотків по тих грошах, які будуть надаватися не грантами, а кредитами, пояснює він. 

Всі три компоненти у певному вигляді мають стати частиною «Плану України», каже Соболев. Підготовку документу уряду потрібно завершити у вересні-жовтні, уточнює він. Проєкт фінансування України ще має затвердити Європарламент.

Як працюють секторальні групи від бізнесу

Наразі при Міністерстві економіки створено пʼять секторальних груп – аграрної промисловості, енергетичного сектору, ІТ та комунікацій, транспорту й логістика та промисловості (машинобудування, критичні матеріали). Ще пʼять планують створити до кінця серпня. До них увійде бізнес із галузей машинобудування, будівництва, фарми та медицини, культури та креативних індустрій, обробної промисловості.

Пропозиції від бізнесу стануть основою при визначенні стратегічних секторів економіки і будуть враховані у розділах, які стосуються реформ та освоєння інвестицій, каже Свириденко.

Getty Images

Юлія Свириденко на Ukraine Recovery Conference у Лондоні Фото Getty Images

Від держави до цього процесу залучений заступник міністра економіки Олексій Соболев. Також залежно від групи – заступники профільних міністрів. Наприклад, у групі енергетичного сектору – заступник міністра енергетики, у групі аграрної промисловості – заступник міністра аграрної політики тощо.

Координують процес фахівці Київської школи економіки (KSE) та консалтингова компанія Deloitte. Також до секторальних груп можуть бути залучені представники Офісу президента (ОП). 

До груп можуть доєднатися представники різних компаній і бізнес-асоціацій, обмежень немає, каже керівник стратегічних проєктів KSE Максим Федосеєнко, який допомагає у координації бізнесу. Щоб приєднатися до секторальної групи, треба заповнити форму.

До формування пропозицій щодо «Плану України» будуть залучені лише представники перших пʼяти груп, попереджає Федосеєнко. Але робота у групах буде продовжуватися і після цього, каже Свириденко. «Друга складова роботи з бізнесом – це розробка секторальних стратегій розвитку на 10 років, які будуть затверджені профільними міністерствами, – пояснює вона. – Об’єктивно не все можна втілити за чотири роки, але в нас є дуже амбітні та перспективні проєкти».

Як пройшла перша зустріч із бізнесом

Перша зустріч в межах секторальних груп пройшла 31 липня для сектору аграрної промисловості. На ній були присутні представники понад 50 галузевих асоціацій та приватного бізнесу, кажуть два учасники, які були присутні на зустрічі. Обидва відмовилися уточнити, про які саме компанії йдеться.

Серед бізнес-асоціацій були делегати від Української зернової асоціації, Союзу птахівників України, Спілки молочних підприємств України тощо. Від Міністерства економіки – заступниця міністра Надія Бігун, а від Міністерства аграрної політики – заступник міністра Маркіян Дмитрасевич. Також – фахівці KSE та Deloitte. Представники ОП не брали участі у зустрічі.

особиста сторінка facebook.com/yulia.svyrydenko

Нарада керівництва Мінекономіки Фото особиста сторінка facebook.com/yulia.svyrydenko

Про що йшлося? Понад годину підприємцям розповідали, як влаштований процес та як саме буде працювати група. «Зустріч була більш ознайомча, конкретних проєктів не обговорювали», – каже виконавчий директор Спілки молочних підприємств України Арсен Дідур. 

Детальнішу анкету з конкретними критеріями майбутніх проєктів мають надіслати бізнесу до наступної зустрічі, каже Федосеєнко із KSE. «Будуть запропоновані межі, як саме хочемо ухвалювати ці пропозиції, а далі вже розпочнеться процес прийняття та опрацювання», – додає Дмитрасевич з Мінагро. 

Головний критерій – ініціатива від бізнесу повинна бути реалістична та мати економічний ефект для держави, каже Федосеєнко. Пріоритет надаватиметься великим проєктам від $1 млн, зазначає він.

Поки немає чіткої відповіді, у якому вигляді проєкти увійдуть до «Плану України», ймовірно, це буде на рівні розбудови секторів, каже Соболев. Наприклад, у межах визначеної суми на програму переробки фінансуватимуться окремі проєкти за цим напрямом, пояснює він. Ще одне завдання для бізнесу під час роботи у групах – розробити пропозиції реформ для профільних міністерств, додає Свириденко.

Групи будуть проходити кожні два тижні. Наступна секторальна група з енергетики має відбутися в середині серпня.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні