Відкриття першого дня Ukrainian Recovery Conference 21 червня 2023 року. Під час промови прем’єр-міністра Великої Британії Ріші Сунака на екрані з’являється президент України Володимир Зеленський, Лондон /Getty Images
Категорія
Гроші
Дата

Підсумки Ukraine Recovery Conference. Нардеп Дмитро Кисилевський виділив чотири позитивних і негативних маяки економічної складової пропозицій України в Лондоні

3 хв читання

Відкриття першого дня Ukrainian Recovery Conference 21 червня 2023 року. Під час промови прем’єр-міністра Великої Британії Ріші Сунака на екрані з’являється президент України Володимир Зеленський, Лондон Фото Getty Images

Сьогодні у Лондоні завершується Ukrainian Recovery Conference 2023 – конференція, на якій представники уряду України представили своє бачення відновлення країни міжнародним партнерам, фінансовим організаціям і приватному бізнесу. Заступник голови комітету з питань економічного розвитку ВРУ Дмитро Кисилевський поділився своїм баченням пропозицій української сторони

Оформлюйте передплату на 6 номерів Forbes Ukraine зі змістовними інтерв’ю, рейтингами та аналітикою, тепер зі знижкою 50%.

Чотири позитивних маяки 

1. Економічну складову відновлення України представили як окремий вид відновлення. Це вперше на таких заходах.

Це важливо з погляду розуміння партнерами та донорами потреб України. Раніше переважна більшість розмов йшла про відбудову житла, інфраструктури й енергетики. Нарешті уряд повноцінно заявив економічне відновлення одним із пріоритетів. 

2. У риториці більшості урядовців з’явилися тези про те, що для виконання цілей відновлення потрібно виробляти відповідні товари в Україні. Що населення, яке виїхало через війну за кордон, не повернеться в країну, навіть у відновлене житло, якщо не буде роботи. На це звернули увагу перша віцепремʼєрка Юлія Свириденко, віцепремʼєр з відновлення Олександр Кубраков та міністр фінансів Сергій Марченко. 

Теза не викликала в іноземців – як у політиків, так і бізнесменів – жодного відторгнення. 

3. Пропозиція європейцям замістити товари з Китаю та Росії аналогічними українськими товарами визначених вище секторів. І для цієї мети – зелена індустріалізація, зелена енергетика, зелена логістика. 

Хороша теза для формування спільної позиції з нашим ключовим партнером щодо індустріального розвитку України на взаємовигідних умовах. 

4. Міністерство економіки сформувало бачення розвитку базових галузей з урахуванням світових трендівзеленого переходу та світової продовольчої безпеки:

  • Агропромисловий комплекс. Збільшення врожаю зернових та олійних культур до 150 млн т, переробка 50% врожаю. Забезпечення світової продовольчої безпеки.
  • Металургія. Виробництво 46 млн т зеленої сталі в рік.
  • Кольорова металургія і критичні матеріали. Видобуток і переробка літію, нікелю, титану, рідкоземельних елементів.
  • Розвиток транспортної інфраструктури. Локалізація виробництва матеріалів і транспортних засобів.
  • Енергетика. Зростання атомної, сонячної й вітрової генерації, поява стореджів великих потужностей, виробництво близько 7 млн т зеленого водню.
  • Будівництво. Забезпечення потреби будівельного сектору матеріалами внутрішнього виробництва. 

Реалістичність конкретних чисел викликає певний скепсис. Уряд не просить гроші в бюджет на будівництво заводів. Їх будуватимуть приватні інвестори за приватні кошти, і кожен окремий проєкт розглядатимуть окремо. 

Уряд заявляє пріоритети, які, ймовірно, будуть підтримані державною економічною політикою. І наявність чи відсутність політики розвитку відповідних секторів – те, що справді важливо. 

Економічна та промислова політика була відображена в різних презентаціях. Узагальнивши їх, можна зрозуміти деякі її риси. Говорили про:

  • Страхування воєнних ризиків.
  •  Доступ підприємців до довгих дешевих грошей.
  • Спрощення підключення до мереж.
  • Спрощення зміни цільового призначення землі.
  • Локалізацію.
  • Індустріальні парки.
  • Експортне фінансування.
  • Доступ українських товарів до ринків ЄС і G7.
  • Державно-приватне партнерство. 

Публічна заявка урядом цих інструментів – безумовний позитив. На одній дерегуляції далеко не поїдеш. Залишилася справа за малим – зробити. 

Чого не вистачило

1. Розмова про економічне зростання була. А про зміну структури економіки – ні. 

До вторгнення у нас була частка переробної промисловості близько 10%. Це катастрофічно мало. Без зміни структури економіки економічне зростання призведе лише до зміцнення сировинного статусу економіки й не дозволить подолати бідність. 

Бенчмарк Організації економічного співробітництва та розвитку – 20%. Тож уряд має визначити цільовий показник, сформувати економічну і промислову політику, яка забезпечить його досягнення. 

2. Як стимулювати переробку?

Економічна історія України знає, що переробні галузі з’являються не від вільної руки ринку чи відкриття кордонів для імпорту, а внаслідок протилежної політики. Поява олійноекстракційної галузі – наслідок запровадження мита на насіння соняшника. 

А мораторій на експорт лісу-кругляка, окрім зменшення екологічної шкоди, привів до буму в деревообробці. 

Тож плани переробляти 50% врожаю мають бути забезпечені відповідною політикою – як негативною, так і позитивною, наприклад, грантами, пільговими кредитами, податковими стимулами. 

3. Як перетворити попит базових галузей на появу нових виробництв у суміжних сферах, а не на зростання імпорту? 

Український аграрний сектор, який зростає багато років, споживає 70% імпортних товарів: насіння, добрива, засоби захисту рослин, агротехніку, паливно-мастильні матеріали. 

У секторах, де держава проводила політику, цей попит трансформувався у нові виробництва. Наприклад, програма щодо с/г техніки привела до дворазового зростання її виробництва і появи понад 100 нових виробників. 

А де держава не мала політики – попит зумовив зростання імпорту. Це очевидна точка докладання зусиль. 

4. Відсутній фокус на високотехнологічні галузі. 

Лише базовими секторами сильну економіку не збудуєш. Очевидним пріоритетом є ОПК. Варто визначитися, що для оснащення Збройних сил України ми плануємо купувати, а що – виробляти. І як забезпечувати появу цих виробництв. 

Загальне враження – уряд і Мінекономіки зробили великий крок вперед в економічній площині відновлення порівняно з тим, що було раніше. Що вдосконалювати – теж зрозуміло. Попереду багато роботи.

Матеріали по темі
Контриб'ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Тетяні Павлушенко – [email protected]

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Попередній слайд
Наступний слайд
Другий випуск 2025 року вже у продажу

Замовляйте з безкоштовною доставкою по Україні