Два дні великої конференції з відбудови України, що пройшла у Лондоні, окреслили ключові принципи, за якими міжнарождні партнери готові підтримувати масштабну повоєнну реконструкцію країни. Про аналог «плану Маршалла» не йдеться. Що тоді українські урядовці та підприємці везуть із Великої Британії до Києва?
Бажаючих взяти участь у конференції з відбудови України, що відбулася у Лондоні 21 та 22 червня, було більше, ніж доступних квитків, розповідає старший стратег Bluebay Asset Management та експерт з питань України Тімоті Еш. «Їх було неможливо дістати», – написав він у своїй розсилці, присвяченій заходу.
Конференція дійсно могла похвалитися представництвом найвищого рівня: від премʼєр-міністра Великої Британії Ріші Сунака та президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн до держсекретаря США Ентоні Блінкена.
Та чи вдалося Україні використати таку увагу та наблизитися до створення аналогу «плану Маршалла» для відбудови?
Forbes поспілкувався з майже двома десятками учасників конференції серед бізнесу, експертів та українських і міжнародних посадовців. Висновок – конкретики стало значно більше, порівняно з попередніми заходами у Лугано, Берліні, Парижі та Римі. Але амбіції стосовно великого плану відновлення, який фінансуватимуть країни-донори, Україні, схоже, варто притримати.
Ключовий меседж, який українська делегація везе з Лондона – партнери не планують згортати підтримку та більш чітко розуміють її формат. Однак основна частина відбудови України має відбутися природним шляхом – за рахунок приватних інвестицій. Для цього потрібні реформи, які б кардинально покращили бізнес-клімат у країні та створили фундамент для «українського економічного дива».
Якими є ключові результати конференції у Лондоні та як отриманий фідбек сприймають головні економічні функціонери Володимира Зеленського?
Що Шмигаль, Свириденко та Шурма везуть із Великої Британії
Українська делегація їхала у Лондон з трьома ключовими задачами.
Перша – показати середньострокову концепцію трансформації економіки з акцентом на «зеленому переході» у енергетиці та металургії. Йдеться про план відновлення енергетики на $383 млрд зі збільшенням виробництва електрики у 7 разів.
Друга – обговорити фінансування потреб держбюджету на найближчі кілька років (так званий фінансовий Рамштайн). Третя – представити проєкт DREAM, що обʼєднує кілька тисяч обʼєктів транспортної, соціальної та житлової інфраструктури, які потрібно відбудувати просто зараз.
Українська сторона може бути задоволеною результатами. «Конференція не ідеальна, але вона була найбільш практичною серед усіх попередніх», – каже посадовець у одному з ключових міністерств, який брав участь у конференції. Він попросив не згадувати свого імені у цій статті, оскільки не уповноважений давати офіційні коментарі.
Від ЄС до BlackRock. Що Україні пообіцяли партнери на конференції у Лондоні
(Натисніть «Читати більше, щоб відкрити повний текст»)
Під час конференції Україна заручилася низкою комітментів партнерів стосовно фінансової підтримки:
- ЄС планує покрити 45% усіх потреб України у фінансуванні до 2027 року. Єврокомісія запропонувала виділити на цей період €40 млрд, заявила президентка ЄК Урсула фон дер Ляєн.
- Велика Британія анонсувала «знаковий» пакет фінансової допомоги для України, який включатиме $3 млрд кредитних гарантій для Світового банку та понад $300 млн двосторонньої допомоги.
- США направлять Україні ще $1,3 млрд допомоги на відбудову енергосистеми ($520 млн) та модернізацію інфраструктури, заявив держсекретар США Ентоні Блінкен.
- Міжнародна фінансова корпорація (IFC) з групи Світового банку оголосила про нове фінансування та підтримку приватного сектору України у межах програми на загальну суму $2 млрд.
- ЄБРР цьогоріч скерує €600 млн на українську енергетику – підписано меморандум з «Укргідроенерго», «Укренерго» і «Нафтогазом».
- Німеччина надасть Україні гуманітарної допомоги на €381 млн у 2023 році. Канада, Латвія, Італія і Франція теж готують програми підтримки.
- Велика Британія візьме участь у створенні Фонду зелених інновацій на 62 млн фунтів стерлінгів (близько $79 млн).
З негрошових, але важливих анонсів:
- Уряд України та найбільша в світі інвесткомпанія BlackRock представили Фонд розвитку України (UDF). UDF планують запустити після війни, він має охопити потенційний ринок інвестицій у $50 млрд.
- Прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак анонсував нову систему страхування воєнних ризиків, яка покликана допомогти глобальним компаніям інвестувати в Україну. Голова МЗС Франції Катрін Колонна оголосила про створення механізму страхування інвестицій в Україні від ризиків, повʼязаних із війною, через Французький державний інвестиційний банк.
Від членства в ЄС до конфіскації активів РФ. Сім висновків конференції у Лондоні
Перший висновок конференції для урядовців – принаймні одне з завдань можна вважати виконаним. Чогось подібного до пропозиції Єврокомісії виділити Україні €50 млрд на 2024-2027 роки можна цьогоріч чекати і від США, каже співрозмовник серед урядовців. Про таку вірогідність каже і Еш. Він припускає, що Штати виділять співставну суму, щоб підтримка України не залежала від передвиборчої кампанії наступного року.
Другий вагомий меседж – пряма заява президентки Єврокомісії про те, що Україна безсумніву стане членом ЄС. «Це чи не головне, що винесли інвестори. До конференції такої прямої впевненості ще не звучало», – зазначає член української делегації.
Про таке враження кажуть і підприємці. «Міжнародні партнери хочуть бути дотичні до майбутнього успіху України. Цього відчуття не було ще рік тому», – каже фінансовий директор UNIT.City Кирило Бондар.
Третій момент – адженда, з якою приїхав уряд. «Усі від президента до міністрів і керівників агентств говорили в одному ключі. Це створило в партнерів враження, що український уряд має спільне бачення», – каже урядовець.
Великий середньостроковий проєкт трансформації української економіки вартістю у сотні мільярдів доларів, що передбачає, зокрема, великі інвестиції у зелену металургію та енергетику, не отримав чіткого фідбеку від партнерів. Однак це сподобалося бізнесу. «Це єдиний правильний шлях відбудови української металургії», – каже Forbes генеральний директор «Метінвесту» Юрій Риженков.
Уряд втримався і від популістичних заяв, які можуть неоднозначно сприйняти міжнародні партнери, зазначає виконавчий директор «CASE Україна» Дмитро Боярчук. Наприклад, заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма, який в Україні просуває реформу 10/10/10, зазначив лише, що Україна має отримати конкурентну податкову систему, пояснює Боярчук.
Четверте – відбудова за рахунок приватного сектору. Це одна з головних тем, констатує старша проектна менеджерка Офісу Реформ Кабінету Міністрів України Марина Денисюк.
Для українського бізнесу це важливий сигнал, каже співвласник «HD-group» Борис Шестопалов. Завдяки цьому приватний сектор отримає доступ до страхування ризиків, довгі та дешеві кредитні кошти й партнерства з міжнародними корпораціями, вважає він.
Зацікавленість із боку приватних інвесторів до України також є, але серед них поки немає великих імен, каже віцепрезидент аналітичного центру DiXi Group Антон Антоненко. Відсутність великих британських компаній була одним з «факапів» конференції, вважає один із членів урядової делегації.
Приватні зустрічі з британськими підприємцями були вже поза програмою конференції, додає президент корпорації «Біосфера» Андрій Здесенко.
Пʼяте – принцпова важливість реформ. Конференція не стане точкою, з якої почнеться масштабна відбудова, якщо уряд не почне запроваджувати антикорупційні зміни, вважає Боярчук із «CASE Україна». «Про rule of law ми чули на кожній панелі», – додає він.
Багато залежатиме від українців, погоджується виконавча директорка Європейської бізнес-асоціації (ЄБА) Ганна Деревʼянко. «Як ми продемонструємо прогрес з реформами, як працюватимемо над вступом в ЄС», – каже вона.
До війни Україна демонструвала слабкий прогрес у сфері правової держави/управління, вважає Еш. «Це має змінитись, інакше приватні інвестиції просто не прийдуть. Це сувора реальність», – констатує він.
Питання корупції пронизувало практично усі теми, з якими Україна приїхала до Лондона. «Один з міжнародників сказав, що для того, щоб система DREAM дійсно забезпечила доброчесність використання коштів, необхідно щоб функціонували правоохоронні, антикорупційні та судові органи, – розповідає очільник Нацагентства з запобігання корупції Олександр Новіков. – Інакше Україна буде з найпрозорішою корупцією у світі».
Що змінилося у цьому сенсі порівняно з попередніми заходами? «Ми чули і те, що партнери пишаються тим, як Україна змінюється під час війни, – розповідає один із урядовців. – Такого як раніше, коли нам говорять «спочатку робіть», не було, більше відчувалось, що це спільне завдання».
Шосте – програми страхування воєнних ризиків зрушили з місця. Представники уряду Німеччини, Франції, Японії під час своїх промов зазначили про розробку механізму страхування бізнесу від ризиків війни, гарантії страхування військових ризиків мають надати також агентство MIGA та DFC. «Приватні проєкти можуть піти в активну фазу, не очікуючи завершення війни», – зазначає Шестопалов.
Втім, для цього потрібні історії успіху. Суттєве зрушення – фонд BlackRock і JP Morgan. «Вони намагаються зробити його українським Temasek», – каже Еш. Фонд може виконувати роль агентства, що координуватиме реконструкцію, додає він.
Сьоме – реконструкція за рахунок РФ. Україна отримає великий інвестпоштовх, коли інвестори повірять, що країна дійсно отримає російські заморожені активи, каже співрозмовник серед українських урядовців. «На жаль, ми ще не там, – каже він. – Але настрій стосовно цих активів суттєво змінився».
У підготовці маітеріалу брав участь редактор Forbes Ігор Орел.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
