Бюро оголосило підозри п'ятьом особам у справі про будівництво сховища ядерного палива в Чорнобильській зоні відчуження. Проєкт вартістю близько 40 млрд грн держкомпанія «Енергоатом» почала 2017-го. Ймовірно, це не остання активність НАБУ навколо держкомпанії.
Практичний МBA від Forbes на реальних кейсах, щоб прокачати навички управління на прикладі Володимира Кудрицького, ексголови правління «Укренерго».
Премʼєра другого сезону YouTube проєкту «Директорія» вже на каналі Forbes Ukraine!
В травні 2023-го відпрацьоване паливо з українських атомних електростанцій вперше вивезли в Чорнобильську зону відчуження на зберігання в Централізованому сховищі відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП), каже Віктор Куртєв, який раніше працював заступником директора «Укренерго», а зараз відслідковує закупівлі «Енергоатома» і регулярно критикує керівництво держкомпанії. Саме Куртєв подав заяву в НАБУ про можливі розкрадання під час будівництва сховища.
25 жовтня Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру генеральному директору ВП «Атомпроєктінжиніринг» Миколі Божку. Ця структура є відокремленим підрозділом «Енергоатома», який, окрім іншого, відповідає за нове будівництво. Крім Божка підозри отримали керівник відділу «Атомпроєктінжиніринг», а також керівник та двоє співробітників приватної компанії «БК КБР». Їм загрожує від семи до 12 років за статтею про привласнення майна і зловживання службовим становищем.
«БК КБР» – будівельна компанія, заснована в 2016 році. Власник компанії – Дмитро Нестерук, свідчать дані YouControl. У 2022-му дохід компанії впав у пʼять разів, до 302 млн грн. ЦСВЯП – перший проєкт компанії в атомній сфері.
Детективи підозрюють, що «Енергоатом» закупив обладнання системи радіаційного контролю у «БК КБР» за завищеною ціною. Переплата склала 100 млн грн. Усього держкомпанія, як встановило слідство, сплатила підряднику майже 1,5 млрд грн.
«Це лише перша підозра стосовно одного епізоду, – каже Куртєв. – Будуть ще. І стосовно ЦСВЯП, і щодо інших кейсів».
Золотий довгобуд
Будівництво ЦСВЯП у Чорнобильській зоні розпочалось у 2017 році. Вартість проєкту, який тоді ж був затверджений урядом, – понад 37 млрд грн. Перша черга мала бути завершена у 2019-му.
Сховище – це 458 спеціальних контейнерів для зберігання відпрацьованого ядерного палива з Рівненської, Південно-Української та Хмельницької атомних станцій. Строк зберігання – 100 років. ЦСВЯП дає змогу Україні повністю відмовитися від вивозу відпрацьованого палива на переробку до Росії.
Технологію та спеціальне обладнання поставила американська інжинірингова компанія Holtec International. У 2017 році підрядником будівництва «Атомпроєктінжиніринг» обрав «Укрбудмонтаж» зі збанкрутілої будівельної корпорації «Укрбуд» Максима Микитася, який також перебуває під слідством НАБУ, але щодо інших справ. Джерело фінансування проєкту – $250 млн від Bank of America та власні кошти «Енергоатома».
У 2020-му, після перемоги Володимира Зеленського на президентських виборах, змінилось керівництво держкомпанії. «Енергоатом» очолив Петро Котін, а «Атомпроєктінжиніринг» – Микола Божко. В той самий час змінився і підрядник.
Держкомпанія поза конкурсом обрала маловідому фірму «БК КБР», яка за 422 млн грн мала завершити будівництво ЦСВЯП, писало на початку 2022-го «Радіо Свобода». Запит на авансовий платіж у 210 млн грн затвердив нинішній міністр енергетики Герман Галущенко, який тоді працював віцепрезидентом «Енергоатома».
Протягом 2021-го вартість угоди з «БК КБР» зросла до 1,5 млрд грн через підписання додаткових угод, йдеться в матеріалах НАБУ, які відомство опублікувало разом з повідомленням про підозру.
Необхідність пошуку нового підрядника і, відповідно, нових закупівель виникла тому, що старий підрядник не зміг виконати роботи, хоча гроші на них отримав, випливає з записів нібито наради Божка з підлеглими та підрядниками в грудні 2020-го, які опублікувала «Радіо Свобода». «Ви ж розумієте, що гроші пішли, продані, сп***жені і так далі, – каже на записі голос, схожий на голос керівника «Атомпроєктінжинірингу», стверджує «Радіо Свобода». «Треба знаходити інші джерела фінансування і причому їх треба якось узаконити», – додає він.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.