Верховна Рада не змогла повернути обовʼязкове декларування для депутатів та чиновників у довоєнному форматі. Реєстр буде закритим для громадськості. Чому так сталося та як тепер держпосадовці звітуватимуть про свої статки
5 вересня Верховна Рада (ВР) повернула обовʼязкове декларування статків державних посадовців. До останнього фінальна редакція законопроєкту №9534 була невизначеною: у парламенті точилися дискусії про те, чи варто робити реєстр декларацій публічним, як і було до повномасштабної війни.
Днем раніше антикорупційний комітет ВР підтримав поновлення декларування у закритому для громадськості форматі. Аналогічне рішення ухвалено й на засіданні голів фракцій, розповідає заступник голови антикорупційного комітету Ярослав Юрчишин.
Шанс відкрити реєстр був перед самим голосуванням у залі парламенту, однак відповідна поправка до закону набрала лише 199 голосів нардепів при необхідних 226.
Як тепер функціонуватиме декларування, що було відсутнім понад півтора роки?
Чому декларації закрили від громадськості
Прийнятий у липні у першому читанні законопроєкт передбачав поновлення декларування у майже довоєнному форматі. До фінального голосування концепт кардинально змінився.
Фінальний документ передбачає, що сам процес декларування буде поновлений, але доступ до даних матимуть лише правоохоронці та Національне агентство з запобігання корупції (НАЗК). Ані журналісти, ані громадськість не матимуть доступу до декларацій протягом року або до кінця воєнного стану за умови, що він закінчиться раніше.
Мінʼюст погодив формат закритого реєстру з Міжнародним валютним фондом (МВФ), каже міністр юстиції Денис Малюська. Повернення декларування є однією з умов чинної програми МВФ. «У меморандумі немає норми про публічність реєстру, міжнародні партнери на цьому не наполягали», – зазначає Малюська.
Згідно з законом, нардепи мають подати декларації одразу за два роки (2021-й та 2022-й), а у квітні почнеться подача декларацій за 2023-й. Це створює ризик того, що у НАЗК, яке займається аналізом декларацій на предмет незаконного збагачення посадовців, просто не вистачить ресурсів опрацювати такий масив даних, вважає заступниця виконавчого директора Центру протидії корупції (ЦПК) Олена Щербань.
«Якщо проаналізувати кримінальні справи щодо брехні в деклараціях та незаконного збагачення – це результати журналістських розслідувань, – додає вона. – Зараз же НАБУ та САП можуть ініціювати кримінальну справу лише на основі інформації НАЗК».
Нардепи з антикорупційного комітету теж критично ставляться до закриття реєстру. «Під прикриттям війни нардепи зробили для себе більш комфортні умови декларування, убезпечившись від уваги громадськості», – каже Юрчишин. Він підтримав поправку про повне відкриття реєстру декларацій.
Чим виправдано закриття реєстру? «Це повʼязано з безпековою ситуацією», – пояснює Малюська. Норма виникла на прохання посадовців, які проживають на прифронтових територіях та родичі яких можуть бути в небезпеці, зазначив у Telegram голова фракції «Слуга народу» у ВР Давид Арахамія.
Ще у вересні 2022-го він зареєстрував у ВР інший законопроєкт, що передбачав відновлення декларування практично у довоєнному форматі. Документ не просувався майже весь цей час через відсутність підтримки з боку нардепів, які не надто хотіли розголошувати свої статки, розповідали наприкінці липня два співрозмовники Forbes серед нардепів, дотичних до обговорення процесу.
Давид Арахамія (по центру) з нардепами Фото УНІАН
Закритий формат не вплине на якість перевірки декларацій, вважає очільник Мінюсту. «Декларація підлягає повній перевірці, – підкреслює Малюська. – У випадку порушення НАБУ та САП притягатимуть винуватих до кримінальної відповідальності, а НАЗК та суди – до адміністративної».
Перестороги до повного відкриття реєстру були й в очільника НАЗК Олександра Новікова. Навіть при повному відкритті реєстру потрібно було б врахувати ризики, зокрема для посадовців, які мобілізувалися до лав ЗСУ, чи тих, хто вимушено залишився на окупованих територіях, уточнює Новіков. «Закриття цієї інформації (в ручному режимі, – Forbes) могло б зайняти від півроку до року роботи не лише у спеціалістів НАЗК, а й в ІТ-департаменту Міноборони», – каже він.
У НАЗК натомість пропонували відкрити реєстр декларацій 1000-2000 топчиновників, у тому числі нардепів, представників уряду тощо, але цю правку не врахували нардепи, додає Новіков.
Що буде далі з декларуванням
Окрім закриття реєстру, до фінальної редакції закону потрапило ще кілька шкідливих правок, каже Щербань із ЦПК. Наприклад, чиновники можуть не декларувати житло, оренду якого компенсує держава, якщо житло об’єкта не перевищує 75 кв. м, зазначає вона.
Також, подаючи декларацію, можна не вказувати адресу одного об’єкта нерухомості за кордоном, де проживають члени сім’ї. «Росіяни дуже активні у своїх операціях за кордоном та можуть через членів сімей передавати «привіти» та впливати на нардепів», – коментує таку правку міністр юстиції Малюська.
Разом з тим має бути вказана країна, регіон, площа та тип користування нерухомістю. За цією інформацією можна встановити, чи мав чиновник кошти на такий актив, додає Малюська.
Денис Малюська Фото надано пресслужбою
Серед позитивних змін – до субʼєктів декларування внесли членів військово-лікарських комісій і голів територіальних центрів комплектування.
Окрема правка, яка стосується декларування, прийнята у іншому законопроєкті №9587-д. Вона стосується уникнення відповідальності, якщо посадовець не задекларував майно вартістю до 1,3 млн грн. Максимальне покарання за таке порушення – штраф, але без звільнення з посади, каже Щербань.
Чи можливі подальші зміни у закондавстві про декларування? Так, у разі тиску з боку міжнародних партнерів і громадськості, вважає Юрчишин. «Це не новина, що до вже прийнятих законів можуть вноситися поправки», – додає він.
У Мін’юсті сподіваються, що більшість нардепів добровільно оприлюднять свої декларації, каже Малюська. «Якщо цього не відбудеться, можна очікувати, що міжнародні партнери очікуватимуть зменшення терміну дії закритого формату декларування», – додає міністр юстиції.
Подавати декларації добровільно можна й зараз, щоправда держпосадовці не надто користувалися цією опцією. За даними НАЗК, декларації за 2021-й подали 50 нардепів, пʼять членів уряду та три топпосадовці з Офісу президента.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
