Олександр Новіков, НАЗК /Анастасія Шевченко
Категорія
Гроші
Дата

Від НАБУ до Залужного. Як Україна намагається побороти корупцію, що виросла під час війни. Інтерв'ю очільника НАЗК Новікова

10 хв читання

Олександр Новіков, очільник НАЗК (Нацагентство з питань запобігання корупції) Фото Анастасія Шевченко

Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков розповів про антикорупційну політику влади під час війни, відновлення декларування, перевірки у Міноборони та щодо чиновників Офісу президента. Інтерв'ю

Як створити продукт, який полюблять клієнти? Отримайте цінні поради від співвласника monobank™ – Олега Гороховського. Купуйте квиток на Форум підприємців, який відбудеться 27 червня.

«Міжнародний досвід доводить, що корупція під час війни, як правило, зростає», – констатує керівник Національного агентства з запобігання корупції (НАЗК) Олександр Новіков, 40.

Якщо пів року тому під час розмови з Forbes він розповідав про санкції та конфіскацію майна росіян чи колабортанів, то зараз акценти змінилися. На початку лютого кабінетами й помешканнями топпосадовців, бізнесменів та ексчиновників прокотилася хвиля обшуків і підозр. Цьому передувала низка звільнень у держструктурах, а також корупційні скандали у Міністерстві оборони й Міністерстві розвитку громад територій та інфраструктури.

Чи варто очікувати посиленої боротьби з корупцією далі, хто має повноваження слідкувати за можливим хабарництвом у центрах комплектування та інших структурах сектору оборони й чи залишилось місце санкційній політиці у роботі НАЗК?

Це скорочене та відредаговане для ясності Інтервʼю з Олександром Новіковим. 

«Плануємо перевірку 300 000 декларацій у автоматичному режимі»

Останніми тижнями ми бачимо активізацію правоохоронних органів у антикорупційних справах. 1 лютого обшуки пройшли у десятка чиновників і бізнесменів. З чим ви повʼязуєте таку активність?

Перша причина – підготовка України до вступу в ЄС. Без активної антикорупційної політики зробити це неможливо. Це саме стосується й планів України щодо вступу до НАТО. Від цього залежить і збереження довіри наших партнерів та отримання фінансової й військової допомоги.

Друга причина – суспільство має величезний запит на справедливість. 84% громадян готові виходити на протести проти корупції – навіть під час війни. Це дані останнього дослідження суспільних настроїв, яке проведено на замовлення USAID. 

Ви брали участь у нараді правохоронних органів у президента у середині січня? Про неї нам розповідав Давид Арахамія.

Ні.

Яка тоді роль НАЗК у цьому процесі?

Ми спільно працюємо з НАБУ над виявленням незаконного збагачення чиновників.

НАБУ може запросити у нас висновок щодо необґрунтованого збагачення чиновника, у якого знайшли велику суму грошей або коштовну нерухомість. Ми також можемо надавати НАБУ результати власних перевірок. Це важливо, бо висновок НАЗК може виступати як доказ у суді. 

Наприклад, нещодавно НАЗК виявило ознаки незаконного збагачення у нардепа ОПЗЖ Наталії Королевської, яка не задекларувала маєток під Києвом і майно в Москві, а також у нардепа «Слуги народу» Павла Халімона щодо маєтку у центрі Києва вартістю понад 10 млн грн. Дані передані до САП, ведеться розслідування.

Також ознаки незаконного збагачення виявлені у депутатів обласних рад на Черкащині, Полтавщині, Волині та Сумщині. На основі матеріалів НАЗК відкриті кримінальні провадження, які скеровані до Вищого антикорупційного суду (ВАКС). 

Чому саме ці люди потрапили у фокус вашої уваги? Чи перевіряло НАЗК, наприклад, очільницю податкової служби Києва Оксану Датій? Під час обшуків 1 лютого ДБР заявило, що у неї виявили дорогі авто та нерухомість. Вірогідно, на середньому щаблі держслужби можна знайти чимало таких прикладів.

Відділ запобігання корупції у Державній податковій службі інформував нас про ознаки незаконного збагачення цієї особи, але тих матеріалів, які нам надіслали, було недостатньо для відповідного висновку. Сподіваюсь, правоохоронці, які проводили обшуки, нададуть додаткові матеріали НАЗК.

Ви згадали Наталію Королевську та Павла Халімона. Це різні кейси, але вони можуть свідчити про певну пріоритетність у перевірках НАЗК. Перша історія стосується посадовиці проросійської політсили ОПЗЖ. Друга – про елітну нерухомість топкерівника президентської фракції у парламенті, про що стало відомо лише після журналістського розслідування. Чи правильно ми розуміємо цю пріоритетність? 

НАЗК – аполітичний орган, для нас не має значення посада або політична приналежність, ми перевіряємо всіх. Якщо чиновники у регіонах думають, що НАЗК знаходиться десь далеко у Києві та перевірки до них не дійдуть, це хибне враження. 

Але дійсно, журналістські розслідування – один із сигналів, на які НАЗК реагує у пріоритетному порядку.

Скільки чиновників НАЗК планує перевірити цього року?

У НАЗК є система, аналогів якої немає у світі, що звіряє дані декларації з даними всіх реєстрів. Наразі у нас працює робоча група, яка має забезпечити перевірку 300 000 декларацій в автоматичному режимі. Зараз ми ведемо консультації з власниками реєстрів.

Наші співробітники аналізують дані щодо придбання дорогого житла та транспортних засобів не тільки публічними службовцями, а й їхніми родичами. Наприклад, нещодавно прокурорка з Вінницької області придбала квартиру у київському ЖК «Французький квартал» вартістю 1 млн грн і оформила її того же дня на свою бабусю. Ми це виявили та направили у САП матеріали щодо конфіскації у неї цього житла.

НАЗК займається перевіркою не лише високопосадовців, а й усіх 700 000 публічних службовців. Усім потрібно задуматися над тим, що бути доброчесним – це довготермінова стратегія успіху, тоді як корупція – шлях до відкриття проваджень САП і НАБУ.

«Залужний розуміє важливість боротьби з корупцією у ЗСУ»

24 січня НАЗК ініціювало справу щодо заступника міністра оборони, який займається закупівлями. На якій стадії ця справа, чи є вже певні результати?

Було встановлено, що робота з запобігання корупції у Міністерстві оборони проходила неналежним чином. Наприклад, антикорупційне управління у структурі міністерства не повною мірою брало участь в аналізі закупівель і перевірки контрагентів міністерства.  

Уже після нашої перевірки ми зʼясували, що начальник департаменту закупівель Богдан Хмельницький приховував від НАЗК матеріали аудитів, які свідчили про неналежне використання бюджетних коштів.

НАЗК склало адмінпротокол щодо Хмельницького та спрямувало його до суду. Ми також спрямували лист міністру оборони про відсторонення цієї особи від посади. Зрештою його було звільнено.

Ми також направили припис до міністерства з рекомендаціями, як поліпшити роботу антикорупційного сектору. Міністр оборони запевнив, що готовий їх виконати. Залишилось впровадити.

Чи контролюватимете ви те, як Міністерство оборони виконує рекомендації НАЗК?

НАЗК проводить планові та позапланові перевірки. Планову минулого року ми вже провели. Позапланову можемо провести за наявності трьох звернень щодо порушень питань запобігання корупції в міністерстві. Якщо такі звернення будуть, то можемо провести повторну перевірку цього року.

Олександр Новіков, НАЗК /Анастасія Шевченко

Олександр Новіков, голова НАЗК. Ми спільно працюємо з НАБУ над виявленням незаконного збагачення чиновників. Фото Анастасія Шевченко

Сектор оборони не вичерпується профільним міністерством. Чи має НАЗК право перевіряти, скажімо, центри комплектування чи військові частини? Чи плануєте досліджувати, наприклад, можливу корупцію під час мобілізації?

Міжнародний досвід доводить, що корупція під час війни, як правило, зростає. Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний розуміє важливість боротьби з корупцією у Збройних силах. За рекомендацією НАЗК при Генштабі створено окремий підрозділ із запобігання корупції, але, наскільки я розумію, він поки недоукомплектований. Але це питання часу – у ЗСУ мобілізовано достатньо людей з релевантним досвідом, наприклад, антикорупційні прокурори. 

Але чи перевіряло власне НАЗК інші структури з сектору оборони, окрім МО?

Ми перевіряли військово-цивільні адміністрації та підприємства з структури Укроборонпрому на предмет побудови антикорупційних процедур. У жодному вона не була ідеальною. 

А центри комплектування?

Ні. Але це хороша ідея.

«Урядовий план Fast recovery має суттєві корупційні ризики»

Чи проводило НАЗК перевірки у міністерстві Олександра Кубракова після корупційного скандалу з закупівлею генераторів, де фігурував один із його заступників?

Йдеться про заступника, який перейшов до обʼєднаного міністерства розвитку громад та інфраструктури (наприкінці 2022-го відбулося злиття Мінінфраструктури та Мінгромад і територій. Нове міністерство очолив ексочільник МІУ Кубраков, який також отримав статус віцепремʼєра, – Forbes). Поки ми не проводили перевірок, але віцепремʼєр звернувся до нас із запитом про допомогу з налагодженням у міністерстві роботи антикорупційного підрозділу. 

НАЗК також займалося аналізом цього злиття на предмет корупційних ризиків. Які результати? 

Мінгромад і територій фактично займалося плануванням та здійсненням будівництва у регіонах, МІУ проводило державну політику у суміжних сферах. Тому певний конфлікт функцій є. Але він не настільки суттєвий, щоб ми могли говорити про необхідність розділення цих міністерств.

Ви аналізували план відновлення від уряду Fast recovery, який оцінюється у $17 млрд?

Так. Там є досить суттєві корупційні ризики. Ми надали свої коментарі робочій групі при керівникові Офісу президента, яка опікується планом. Наскільки мені відомо, віцепремʼєр з відновлення озвучив готовність врахувати наші пропозиції.

Про що саме йдеться? 

Наприклад, коментарі щодо роботи недавно створеної IT-системи з управління відбудовою. Зокрема, у нормативних актах, на наш погляд, потрібно прописати, хто є власником цієї системи та чіткі критерії прийняття чи виключення конкретного проєкту. Наприклад, якби такі критерії були прописані для закупівлі генераторів, простору для зловживання було б значно менше. 

«Особливих процедур щодо працівників Офісу президента немає»

Чим завершилася перевірка ексзаступника голови ОП Кирила Тимошенка стосовно використання ним люксових авто?

Ще не закінчилася. Тимошенко надав нам необхідні документи і щодо Chevrolet, і щодо Porsche. Плануємо мати результати у лютому. 

У кожного з заступників ОП хоч і є певний профіль, але, по суті, немає чіткої сфери відповідальності. Разом із тим це досить впливові люди, наприклад, той же Тимошенко був куратором «Великого будівництва». Яке місце займають чиновники ОП на «антикорупційній мапі» НАЗК? 

У нас немає особливих процедур щодо працівників ОП включно з керівником. Ми перевіряємо їх на тих самих підставах, що і, наприклад, депутатів місцевих рад. Єдине – вони входять до числа топчиновників, декларації яких ми перевіряємо у першу чергу. Але поки ми цього не робимо через те, що ще в березні минулого року ВР скасувала перевірки та саме декларування.

Якими є ваші очікування стосовно прийняття законопроєкту Давіда Арахамії про повернення декларування?

Я мав розмову з Давідом Арахамією та Олександром Корнієнком, вони говорили, що очікують внесення законопроєкту на голосування у парламенті до кінця січня. Але цього так і не сталося. Це дивує, враховуючи, що це ініціатива керівника домінуючої фракції у ВР.

Кулуарне пояснення, яке періодично доводиться чути від нардепів – після серії справ стосовно помилок депутатів при заповненні декларацій, вони вважають, що НАЗК чіпляється до них замість того, щоб займатися реальною корупцією. Відповідно повернення декларування ще більше розвʼяже вам руки у цьому сенсі. 

Нагадаю, що саме ці депутати у 2019-му вносили зміни до закону, цей закон передбачає необхідність вказувати у деклараціях майно у користуванні, у тому числі в оренді. Не потрібно мати вищої юридичної освіти, щоб зрозуміти, що у декларації треба вказувати, де ти проживаєш. НАЗК – це орган виконавчої влади. І ми не перевіряємо тільки депутатів. Чому президент, міністри та судді здатні вказати місце проживання, а деякі депутати – ні? 

«Направили на РНБО дані ще близько 6000 осіб щодо можливих санкцій»

США конфіскували кошти російського бізнесмена Малофєєва та готові передати їх Україні. Чому кейси приватних осіб стали зʼявлятися швидше, ніж конфіскація активів у власності РФ? Ще пів року тому йшлося про те, що найімовірніше буде навпаки.

Питання у тому, що у США є законодавство, яке криміналізує уникнення від санкцій та передбачає конфіскацію активів таких осіб. Також парламент США прийняв закон, що дає змогу передавати подібне майно Україні. У нас же такі дії досі не криміналізовані. В Європі – також. 

Кілька тижнів тому в Раді зʼявився відповідний законопроєкт. Сподіваюся, парламент встигне прийняти його, а президент – підписати до річниці початку війни. Після цього у ЄС також буде модель, за якою вони зможуть ввести схожу процедуру й у себе. Я думаю, що після цього ми матимемо мільярди доларів конфіскованих активів росіян. Вони не втрачають часу та шукають шляхи виведення своїх активів з-під санкцій.

Олександр Новіков, НАЗК /Анастасія Шевченко

Національне агентство з запобігання корупції (НАЗК) зі сторони спостерігало за хвилею обшуків та підозр, що прокотилася кабінетами та помешканнями топпосадовців, бізнесменів та ексчиновників на початку лютого. Цьому передувала низка звільнень у держструктурах і корупційні скандали у Міністерстві оборони та Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури. Фото Анастасія Шевченко

Чи бачите ви інші кейси за кордоном, на кшталт Малофєєва, які можуть бути реалізовані найближчим часом? 

Складно сказати. Але ми маємо приклади, коли НАЗК допомагало українській Генпрокуратурі з пошуком активів росіян за кордоном. Наприклад, ми знайшли свідчення того, що російський пропагандист Соловйов володіє віллою на озері Комо в Італії. Але пів року тому Італія відмовилася накладати арешт на це майно за рішенням українського суду. 

У жовтні президент затвердив санкційні списки РНБО, до яких увійшло понад 2500 фізосіб і понад 1300 компаній. Чи продовжує НАЗК працювати над санкціями після цього?

Так, бо в темі санкцій дуже багато корупційних ризиків. У рамках міжвідомчої робочої групи ми направили на РНБО через СБУ дані ще близько 6000 осіб, на яких може бути накладено санкції. Зараз санкції накладаються зі швидкістю приблизно у 200 осіб на тиждень, тому за таких темпів цей список буде оброблено десь до 2025 року. 

Тож ми дещо переорієнтували ресурси. Започаткували трек міжнародних спонсорів війни – це реєстр, який індексується найбільшою у світі базою для перевірки контрагентів World-Check, що важливо для усіх великих банків і компаній. Також працюємо над відстеженням творів мистецтва підсанкційних росіян та українських корупціонерів, а також викрадених із України творів мистецтва, які можуть зʼявлятися на міжнародних ринках. Третій напрям – беремо участь у міжвідомчій робочій групі з протидії обходу санкцій.

Procter&Gamble чи Bonduelle (материнські структури чи українські підрозділи), які є у вашому переліку «міжнародних спонсорів війни», теоретично можуть потрапити під санкції РНБО? 

Закон передбачає, що резиденти України можуть потрапити під санкції, тільки якщо СБУ підтвердить їхню участь у терористичній діяльності. Щодо іноземних компаній – теоретично це можливо, але НАЗК на запит МЗС займається ідентифікацією лише компаній, які працюють у РФ. Також у нас є пакет з грузинськими субʼєктами та іранськими виробниками дронів. З грузинських не під санкціями тільки Бідзіна Іванішвілі.

«Антикорупційну програму можна впровадити за три роки»

НАЗК надіслало на погодження Кабміну Державну антикорупційну програму. Як цей документ допоможе посилити боротьбу з корупцією під час війни? 

Ця програма має зробити неможливими корупційні зловживання у державному секторі. Вона, зокрема, передбачає диджиталізацію всіх взаємовідносин між бізнесом, громадянами та державою. А також впровадження стандартів НАТО для оборонних закупівель.

Це перша антикорупційна стратегія, яка містить секторальний компонент – зміни в пʼятнадцяти сферах державної політики. Прописані заходи щодо мінімізації корупції у сферах, які найбільше непокоять громадян – судова система, охорона здоровʼя, освіта.

Також пріоритетом є впровадження єдиних правил ведення бізнесу – посилення ефективності роботи Антимонопольного комітету та забезпечення реальної конкуренції. Впровадження стратегії зробить невигідним для фінансово-промислових груп впливати на владу. 

Розраховуємо, що на впровадження змін потрібно три роки.

В Україні запроваджувалися десятки різних стратегій. Проте, здебільшого їх не виконували належним чином. Які запобіжники є цього разу? 

За кожним напрямом передбачена персональна відповідальність за імплементацію тих чи інших заходів. І у разі невиконання керівник НАЗК може внести припис або ініціювати питання перед Кабміном щодо відповідальності такої особи.

Коли Кабмін розглядатиме програму?

Ще у 2020-му президент визначив закон про Державну антикорупційну програму невідкладним. Парламент два роки не спроможний прийняти його.

І лише завдяки позиції Данії, яка відмовилась погоджувати кандидатство України у Європейський Союз без ухвалення цього документу, процес зрушив із місця.

Зараз документ лежить на столі у премʼєра. Його мали прийняти ще до саміту Україна–ЄС. Але з незрозумілих причин цього досі не відбулося.

Ми розраховуємо, що програма буде прийнята до саміту ЄС, який пройде 9 лютого у Брюсселі.

Очевидно, що є лише два субʼєкти, яким не вигідно прийняття державної антикорупційної програми – корупціонери та росіяни. Перші є союзниками других.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Передзамовлення нового номеру Forbes Ukraine. Купуйте зараз за 209 грн замість 279 грн

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні