Суперечки навколо законопроєкту Мінʼюсту щодо повернення декларування змусили нардепів реанімувати альтернативний документ майже річної давнини. Чи стане декларування таким же обовʼязковим для чиновників, як було до війни?
Близько двох місяців Міністерство юстиції намагалося погодити з Міжнародним валютним фондом (МВФ) свою версію законопроєкту про повернення електронного декларування для держпосадовців. Декларування було зупинене після початку повномасштабної війни. Його відновлення є однією з вимог меморандуму з МВФ, яку Україна має виконати до кінця липня.
Через терміновість питання та критику урядового закону з боку антикорупційних органів та громадськості у процес втрутились нардепи з президентської фракції. Голова парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія 20 липня заявив про винесення на голосування вже на наступному засіданні Верховної Ради (ВР) закону № 8071 про повернення обовʼязкового електронного декларування для чиновників. Документ був зареєстрований майже рік тому, але так і не потрапив до зали.
Голосування у першому читанні може відбутися вже наступного тижня, кажуть два нардепи з президентської партії.
Чи готовий парламент повертати обовʼязкове декларування та чому цей процес триває так довго?
Який формат декларування пропонують ВР та уряд
Рішення повернутися до «старого» законопроєкту Арахамії підтримала голова антикорупційного комітету Анастасія Радіна та перший заступник голови ВР Олександр Корнієнко. Ще зранку такий сценарій виглядав малоймовірно, розповідали три співрозмовники Forbes з ВР та антикорупційних органів. «То ж це крок на випередження та спроба попередити хвилю критики після реєстрації урядового документа», – каже один з них.
Законопроєкт авторства Арахамії чотири співрозмовники в антикорупційних організаціях та ВР називають майже взірцевим. «Саме на прийняття цього документу очікує НАЗК», – каже Forbes очільник агентства Олександр Новіков.
Документ повертає декларування у тому ж форматі, що й існував до початку повномасштабної війни.
Особи, які не подавали декларацію мають зробити це у 60-денний термін з дня набрання чинності закону. Виняток – громадяни, які знаходяться на тимчасово окупованій території та ті, хто залучений в оборонному секторі, беруть участь безпосередньо у бойових діях. «Але мова не йде про чиновників, які, наприклад займаються закупівлями у Міноборони», – попереджає голова антикорупційного комітету Радіна.
За даними НАЗК, лише 43 народні депутати, чотири члени уряду та три чиновники з Офісу президента (ОП) подали декларацію за 2021 рік. За 2022-й – 25 народних депутатів та два члени уряду.
Відсутність підтримки з боку народних депутатів, які не поспішають розголошувати свої статки, – одна з причин, чому законопроєкт Арахамії пролежав майже рік у ВР, кажуть два нардепи, дотичні до обговорення процесу. Саме тому уряд мав розробити альтернативу, але у нинішньому форматі закон не задовольняє ані вимоги МВФ, ані громадськості, каже один зі співрозмовників.
Одна з останніх версій закону, яку пропонує розглянути Мінʼюст містить ряд суттєвих обмежень щодо декларування. Згідно з документом, декларант зможе не вказувати дані про один об’єкт в Україні та один об’єкт за кордоном, які є місцем фактичного проживання його та членів родини. «Це дозволить народним депутатам ховати майно, яке не відповідає їх доходам», – вважає юристка з Центру протидії корупції (ЦПК) Тетяна Шевчук.
Інша небезпечна норма – можливість подавати зміни до декларації після відкриття кримінальної справи, зазначає Новіков з НАЗК. «Це повністю нівелює як процес розслідування, так і процес декларування», – каже він.
Ще один недолік цієї версії закону – реєстр не буде публічним. Згідно з попередньою редакцією закону, яка є у розпорядженні Forbes, доступ до реєстру матимуть НАЗК та НАБУ, а інші правоохоронні органи – за запитом. Ще один варіант, який розглядався, – надавати інформацію про декларацію на запит іншим особам, наприклад, членам громадських організацій та журналістам, – каже заступник голови антикорупційного комітету Ярослав Юрчишин.
Коли обовʼязкове декларування можуть повернути
Закон Арахамії ще минулого року підтримав антикорупційний комітет, тому його шлях до залу простіший ніж у ще незареєстрованого та не погодженого закону Мінʼюсту.
Зараз у нардепів майже не залишилось часу для маневру. «Маємо зробити хоча б вигляд, що намагаємося вчасно виконати вимоги МВФ», – каже нардеп з президентської фракції дотичний до обговорення процесу.
Також прийняття закону є частиною зобовʼязань для вступу до Європейського союзу (ЄС). Одна з вимог ЄС – продемонструвати ефективні розслідування з антикорупції топчиновників, а це неможливо без відновлення декларування, пояснює юридичний радник Transparency International Ukraine Олександр Калітенко.
Оскільки закон публічно підтримали Арахамія, перший заступник голови ВР Корнієнко та голова антикорупційного комітету Радіна, це вагомий сигнал для решти нардепів президентської політсили підтримати документ, – каже співрозмовник Forbes в антикорупційній установі, яка дотична до обговорення документа. «Але єдності щодо нього наразі немає», – додає він.
У разі провалу закону Арахамії нардепи можуть повернутися до обговорення документа, який підготував Мінʼюст, припускають два співрозмовника з депутатського корпусу та антикорупційної установи.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
